Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур в Україні в березні 2026 року – НААН України

Цьогорічний початок календарної весни для аграріїв виявився не дуже оптимістичним з цілої низки багатовекторних причин, починаючи від стану рослин озимих зернових культур після зимівлі та відносно посушливої погоди на старті вегетації озимини до стрімкого зростання вартості добрив і особливо паливно-мастильних матеріалів, що неодмінно призведе в господарствах до економії ресурсів, нехтування деякими технологічними прийомами та, без сумніву, негативно позначиться на рівні продуктивності рослин і валових зборах зернової продукції.

Як і очікувалося, в окремих господарствах уперше за останні роки було відмічено значні ушкодження рослин та навіть загибель пшениці та ячменю озимих. Якщо умовно не брати до уваги складні погодні умови протягом другої половини зимового періоду, то серед основних чинників цього явища виявилися насамперед технологічні помилки – неправильний вибір сортового складу, переважно представленого іноземною селекцією, а також нехтування чинними рекомендаціями щодо строків сівби і глибини загортання насіння, що, власне, має між собою тісний взаємозв’язок.

Використання слабко адаптованих до низьких температур, недостатньо перевірених сортів озимих зернових культур призвело до вимерзання та пересіву озимини в певної частини сільгосппідприємств, які розміщені переважно в південних, центральних та східних областях країни. Звичайно, масовими такі втрати назвати не можна, але навіть це, вірогідно, матиме деякий вплив на загальний рівень урожайності та валового збору зерна, зокрема пшениці озимої, в  окремо взятому тому чи іншому регіоні. Не менш важливим за результатами перезимівлі виявилося і питання стану рослин озимини після завершення осінньої вегетації, що значною мірою зумовлюється строками сівби, а також тим, на яку глибину було посіяне насіння, оскільки це також визначає життєздатність рослин озимих зернових культур упродовж зимового періоду. Адже, як відомо, найбільш вразливими до дії низьких температур, особливо за відсутності снігу на полях, є рослини, які утворили перед зимівлею 2–3 листочки. Саме в такому стані була озимина на значних площах перед зимою 2025/26 вегетаційного року, а також рослини, підземна частина яких (насінина, коренева система, вузол кущіння, якщо він сформований) максимально близько розміщена до поверхні ґрунту – не секрет, що в багатьох господарствах на сьогодні дуже широко практикується не завжди виправдана сівба, наприклад пшениці озимої на глибину 1,5–2,0 см. Зрозуміло, що це основні фактори, які вплинули на результати перезимівлі озимини в окремих господарствах, але при цьому не слід забувати про використання небажаних попередників, незадовільний обробіток ґрунту перед сівбою, а також про деякі інші елементи технології, нехтування якими раніше за відносно сприятливих зим практично не впливало на стан посівів.

Проте погодні умови березня виявилися доволі сприятливими для відновлення процесів життєдіяльності, росту і розвитку рослин озимих зернових культур. Поступове підвищення температури повітря, відносно гарна вологозабезпеченість ґрунту навіть за недостатньої кількості опадів протягом першого календарного місяця весни дозволили озимині на більшій частині посівних площ доволі швидко відновити надземну масу шляхом формування нових листкових пластинок і пагонів та утворити свіжі цьогорічні корінці.

У першій декаді спостерігалася доволі мінлива за температурним режимом, але загалом тепла, як для цієї пори року, з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря протягом звітного періоду утримувалися на рівні 0,9-5,1°С тепла. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалась до 13,8-15,2°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 22,5-24,8°С. Разом з тим мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі знижувалася до -1,9 – -3,0°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -2,5 – -4,7°С. Середня температура повітря за декаду становила 3,0°С, що було на 2,1°С вище за середню багаторічну норму (зображення. 1).

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді березня

Кількість опадів становила 0,3 мм, або 3% від середніх багаторічних значень. Середня відносна вологість повітря знаходилася в межах 67-72%.

За останні шість років упродовж першої декади березня така підвищена температура повітря та подібна кількість атмосферної вологи відмічалися не вперше, але більш теплою була погода в цей час у 2023 і 2025 рр. а більше опадів спостерігалося у 2021 і 2022 роках. До цього слід додати, що така незначна сума опадів за відповідний календарний проміжок часу фіксується вже чотири роки поспіль.

На початку звітного періоду з підвищенням температури повітря відбулося повне танення мерзлого прошарку ґрунту, локалізація якого знаходилася на глибині 8-14 см, що заважало проникненню вологи в більш глибокі ґрунтові горизонти та могло призвести до вимокання рослин на знижених місцях полів озимини в окремих господарствах.

Стійке відновлення активної весняної вегетації озимими зерновими культурами було відмічено 10 березня, тобто з цього дня відбувся перехід середньодобової температури повітря через +5°С в бік її підвищення, що виявилося на 13 діб раніше за середні багаторічні строки (зображення. 2).

Зображення. 2. Час відновлення весняної вегетації озимих зернових культур

До речі, з кожним роком така тенденція щодо настання більш ранньої «агрономічної весни» спостерігається все частіше, що спонукає зерновиробників до більш ретельної підготовки технічних засобів, тобто в значно коротші терміни, та оптимізації виробничих процесів.

Тривалість зимового спокою рослин виявилася майже на місяць коротшою за кліматологічну норму, що відмічалося вперше за останні шість років (зображення. 3).

Зображення. 3. Тривалість перезимівлі озимих зернових культур

З відновленням процесів життєдіяльності рослин озимини запаси продуктивної вологи під її посівами, наприклад після соняшнику, характеризувалися як задовільні і становили в орному шарі грунту 31 мм, а в метровому – 149 мм, що було відповідно на 38 та 13% менше порівняно з середньою багаторічною нормою, яка регламентується на час відновлення весняної вегетації озимини. Така кількість агрономічно цінної вологи в ґрунті, враховуючи доволі значну кількість опадів протягом минулого зимового періоду, виявилася дещо менше очікуваної, але далеко не критично низькою, зважаючи на подальші опади впродовж весняної вегетації, зокрема у квітні, який останніми роками, як правило, є доволі дощовим (зображення. 4).

Зображення. 4. Запаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) під посівами пшениці озимої після соняшнику на час відновлення весняної вегетації

Як зазначалося, на більшій частині посівних площ озимі зернові культури завершили зимівлю в порівняно задовільному та доброму стані, хоча на всіх полях у рослин було відмічено значну втрату вегетативної маси, особливо там, де сніговий покрив під час морозів був повністю відсутній. Водночас відносно краще виглядали посіви озимини, сівба якої проводилася згідно з чинними вимогам та рекомендаціями. Значний вплив на результати зимівлі мали сортовий склад, строки сівби, глибина висіву насіння, попередники та забезпеченість рослин поживними речовинами. Як засвідчило візуальне обстеження полів, за результатами зимівлі кількість ушкоджених та загиблих рослин пшениці озимої різних сортів переважно вітчизняної селекції не перевищувала 6-8%, що відповідало природній зрідженості посівів після зимового періоду в сприятливі за гідротермічним режимом роки. Разом з тим величина втрачених рослин у деяких господарствах на окремих полях становила до 50% і більше, що насамперед свідчило про помилки у виборі сортового складу – передусім це стосувалося пшениці та ячменю озимих іноземної селекції, частка яких у структурі ранніх зернових культур останніми роками значно збільшилась. Власне, такий стан озимини підтверджувався і раніше в лабораторних умовах після відрощування зразків рослин за допомогою різних методів.

Загалом стан більшості посівів озимих зернових культур на завершення першої декади березня характеризувався як доволі складний, але переважно задовільний та залежав значною мірою від подальших погодних умов.

У другій декаді березня спостерігалася дуже тепла з порівняно незначною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах 5,2-7,4°С. В окремі дні температура повітря підвищувалася до 15,9-17,2°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 27,7-29,8°С. В нічний час значення вищенаведених температурних показників знижувалися відповідно до -1,3 – -2,4°С та -2,4 – -3,9°С.

Середня за декаду температура повітря становила 6,3°С, що виявилося на 4,2°С вище за середню багаторічну норму. Кількість опадів становила 4,2 мм і була на 10,8 мм менше за середні багаторічні значення (зображення. 5).

Зображення. 5. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді березня

Середня відносна вологість повітря становила 65%, а мінімальні значення даного показника в окремі дні знижувалися до 21%, що свідчило про перші прояви можливої атмосферної посухи.

За останні шість років упродовж другої декади березня більш теплою була погода лише в минулому 2025 р., а менше опадів відмічалося тільки у 2022 році.

В останні дні декади на тлі підвищеної температури повітря та сильних вітрів відбувалося інтенсивне випаровування вологи з ґрунту, попередити яке було можливо лише з допомогою боронування посівів, що не тільки забезпечує руйнування ґрунтової кірки, але й сприяє поліпшенню аерації кореневмісного шару ґрунту, активізації мікробіологічних процесів і покращенню фітосанітарного стану полів.

У господарствах продовжувалося підживлення посівів озимих зернових культур азотом, яке проводилося різними способами, що зумовлювалося станом рослин, фізичною стиглістю ґрунту, розрахунковою кількістю та формою внесення добрив, наявною відповідною технікою тощо.

Упродовж третьої декади березня продовжував утримуватися підвищений температурний режим на тлі відносно малої кількості опадів, що в поєднанні з вітрами різної інтенсивності призвело до значного пересихання верхнього шару ґрунту, утворення на його поверхні кірки та навіть щілин, що, безумовно, сприяло втраті вологи в посівах і деякою мірою гальмувало розвиток рослин озимини.

Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 5,8-14,4°С. В окремі дні температури повітря та поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 17,1-21,8 та 32,0-35,1°С, а в нічний час знижувалися до 0,5-0,8 та -1,5 – +0,4°С. Середня температура повітря за декаду становила 9,8°С, що було на 5,8°С вище за кліматологічну норму. Кількість опадів становила 3,3 мм і була на 10,7 мм менше за середні багаторічні значення (зображення. 6).

Зображення. 6. Середні значення гідротермічних показників у третій декаді березня

Середня відносна вологість повітря за декаду становила 69%, а мінімальні значення даного показника в окремі дні знижувалися до 33%.

За останні шість років упродовж цього календарного часу така тепла погода відмічалася вперше, а менше опадів випадало лише у 2022 році.

У цілому гідротермічний режим третьої декади березня виявився в міру придатним для озимини, що насамперед пояснюється нестачею атмосферної вологи, продуктивні витрати якої на ростові процеси рослин значно поступалися тим втратам, які відбувалися внаслідок випаровування води з верхніх шарів ґрунту в результаті підвищеної температури повітря та вітрів переважно східного напрямку.

Проте загалом погодні умови першого весняного місяця – березня – були достатньо сприятливими для озимих зернових культур. Раннє відновлення весняної вегетації, відносно непогані вологозапаси ґрунту після складної зимівлі та поступове підвищення температури повітря дозволили навіть значно ослабленим рослинам відновити надземну масу та активізувати ростові процеси, що неодмінно позитивно позначиться на формуванні їх зернової продуктивності.

Середня температура повітря за даний календарний період становила 6,4°С, що було на 4,0°С вище за кліматологічну норму. Кількість опадів становила 7,8 мм, або 2% середніх багаторічних значень. За останні шість років у цей час дещо тепліше було лише у 2025 р., а такий порівняно незначний обсяг атмосферної вологи спостерігався вперше (зображення. 7).

Зображення. 7. Середні значення гідротермічних показників у березні

До речі, саме така відносно невелика кількість опадів на початку цьогорічної весни є одним із вагомих чинників, що спричиняє певне занепокоєння з боку аграріїв, оскільки волога, насамперед у степовій зоні, де розміщені основні площі озимих зернових культур, є основним лімітуючим фактором у формуванні майбутньої врожайності, яка в разі утримання посушливої погоди в першій половині квітня – перед початком виходу рослин у трубку може виявитися далекою від очікуваної.

Таким чином, на завершення березня стан більшості посівів озимих зернових культур, зокрема пшениці та ячменю, які відіграють надзвичайно важливу роль у плані забезпечення продовольчої та економічної безпеки країни, є переважно задовільним та добрим, але вже найближчим часом у подальшому забезпеченні нормального росту і розвитку рослин велике значення будуть мати опади, причому в достатній кількості, що дасть змогу озимині сформувати врожайність зерна не нижчу за минулорічні показники. При цьому не будемо забувати, що наступний місяць у цьому плані, як правило, є визначальним, а тому як своєрідний прогноз можна зробити певне припущення – якщо квітень виявиться дощовим, бажаний результат буде отримано, якщо опадів упродовж цього часу випаде обмаль – урожай буде менший, ніж зазвичай.

https://www.apk-inform.com