Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур в Україні у жовтні 2024 року

Підійшов до завершення ще один осінній місяць – жовтень, який виявився таким же складним за погодними умовами, як і попередній. Проте, незважаючи на календар, посівна озимих зернових культур в Україні ще триває, що пояснюється перш за все посухою, яка з різних причин відтермінувала час сівби озимини в багатьох господарствах. Очікування сприятливої погоди в другій половині осіннього періоду та сподівання на дощову погоду значною мірою не виправдалися, а тому навіть ті посіви, де сівба пшениці озимої, як основної зернової культури, проводилася в оптимальні строки після кращих попередників, і на сьогодні відчувають значну нестачу вологи. Розвиток рослин відбувається надзвичайно повільно, що ставить під загрозу їх подальшу долю впродовж зимового періоду, незважаючи на те, що погодні умови впродовж останніх років протягом календарної зими дозволяли озимині успішно перезимувати і розпочати весняну вегетацію в доволі гарному фізіологічному стані. Наскільки така пізня сівба буде ефективною, спрогнозувати неможливо, адже практична діяльність вказує на те, що результати господарювання можуть бути діаметрально різними – від дуже низької до вище середньої врожайності, що насамперед буде обумовлюватися подальшими погодними умовами.

Цьогорічна сівба озимих зернових культур, яка супроводжувалася надзвичайно тривалим несприятливим гідротермічним режимом, у більшості областей країни значною мірою відбувалася в умовах нівелювання впливу основних агротехнічних елементів (попередники, обробіток ґрунту, строки сівби тощо), що проявилося в суттєвій затримці появи сходів та їх відсутності на більшості площ після непарових попередників і безумовно позначиться на величині майбутнього врожаю. В першу чергу це стосується степової зони, яка є центром зерновиробництва, особливо якщо мова йде про озимі зернові культури, де, починаючи з другої декади червня і завершуючи другою декадою жовтня, ефективних опадів не відмічалося, тобто тривалість літньо-осінньої посухи становила, як мінімум 117 діб, що впродовж цього часу спостерігалося вперше за останні три десятиліття.

За осінній період, впродовж вересня – жовтня, випало в середньому 47,2 мм опадів, що склало близько 61% кліматологічної норми. Така кількість атмосферної вологи, враховуючи надзвичайно низькі літні запаси її в ґрунті, мала незначний вплив на проростання насіння, появу дружних сходів та ростові процеси у рослин. Проте, слід визнати, в окремих районах і господарствах, де кількість опадів виявилася дещо більшою, а наявні спеціалісти чітко визначилися зі стратегією вирощування озимини за посушливих умов і передбачили можливий сценарій погодних умов завчасно, навіть після незначних дощів вдалося отримати своєчасні сходи озимини, яка на завершення жовтня розкущилася або ж знаходилася на початку фази кущіння, тобто рослини пшениці озимої налічували в середньому від 2–3 пагонів до 3–4 листків відповідно.

Чи були подібні погодні умови в недалекому минулому? Звичайно були, оскільки вже з початку нинішнього тисячоліття жорсткі посухи та інші екстремальні явища, крім поточного року, спостерігалися в 2003, 2007, 2011, 2015, 2017, 2020, 2022 роках. Більше того, за даними кліматологів, подальше посилення парникового ефекту та зростання сонячної активності будуть сприяти домінуванню сухої і спекотної погоди, в результаті чого літо в Україні починатиметься раніше і триватиме довше. Яскравим прикладом цього є 2024 р., коли метеорологічне літо розпочалося наприкінці першої декади квітня, а завершилося на початку другої декади жовтня.

Загалом, аналіз погодних умов жовтня свідчить про те, що в цілому вони були недостатньо сприятливими для озимих зернових культур і характеризувалися підвищеною температурою повітря та порівняно замалою кількістю опадів. Так, в першій декаді спостерігалася дуже тепла з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 15,6–18,4°С. В світлий час доби температура повітря підвищувалася до 26,4–27,9°С, а вночі знижувалася до 3,8–4,9°С. В окремі дні поверхня ґрунту прогрівалася до 42,1°С та охолоджувалася до 2,9°С. Середня за декаду температура повітря становила 16,8°С, що було на 5,0°С вище середньої багаторічної норми (мал. 1).

Мал. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді жовтня

Середня кількість опадів склала 6,8 мм, або 57% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря за цей час становила лише 53%. Впродовж 4 днів її значення знижувались до 30% і нижче, що свідчило про наявність комплексної дії атмосферної і ґрунтової посухи, яка негативно впливала на умови проростання насіння та розвиток рослин озимих зернових культур, які висівалися в ранні і на початку оптимальних строків навіть після кращих попередників.

За останні 10 років у першій декаді жовтня такий високий температурний режим відмічався вперше, а менша кількість опадів у цей час спостерігалася в 2015, 2017 та 2021 роках.

На час настання пізніх строків сівби пшениці озимої (5–10 жовтня) запаси продуктивної вологи у всіх горизонтах ґрунту залишалися надзвичайно низькими. Особливо це стосується посівів після соняшнику, де, наприклад, в орному шарі (0–20 см) агрономічно цінна волога була повністю відсутня, а в метровому її кількість не перевищувала 16 мм. За останні 10 років гірше вологозабезпечення ґрунту в цей час відмічалося лише в 2021 році (мал. 2).

Мал. 2. Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–100 см на час пізніх строків сівби пшениці озимої після соняшнику, мм

Обстеження посівів пшениці озимої в останні дні звітного періоду засвідчило, що в найкращому стані знаходилася озимина після кращих попередників – чорного пару, гороху та ріпаку, де сівба проводилася в ранні та в першій половині оптимальних строків (7–20 вересня). На таких полях рослини знаходилися на початку фази кущіння, або ж налічували від 2 до 3 листків.

За проведення сівби озимини після соняшнику навіть у порівняно ранні строки на більшості посівних площ сходи були майже повністю відсутні, що пояснювалося перш за все попередником, який практично не залишає після себе вологи, доволі тривалою відсутністю продуктивних опадів, підвищеною температурою повітря та вітрами різної інтенсивності, які посилювали дію посухи, що загалом унеможливило своєчасне проростання насіння, нормальний ріст і розвиток рослин.

В другій декаді жовтня встановилася помірна за температурним режимом з доволі значною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря варіювали від 5,8 до 10,9°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 23,9°С, а мінімальна знижувалася до 3,4°С. У найбільш теплі дні поверхня ґрунту прогрівалася до 35,8°С, а в нічний час охолоджувалася до 2,3°С. Середня температура повітря за цей час склала 9,7°С, що виявилося лише на 0,3°С вище середньої багаторічної норми (мал. 3).

Мал. 3. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді жовтня

Середня кількість опадів за декаду склала 21,3 мм, або близько 178% кліматологічної норми. Проте, в окремих районах та областях країни кількість опадів у цей час була досить різною і становила від 5 до 50 мм. Середня відносна вологість повітря склала 78%, тоді як мінімальна знижувалася до 40%.

За останні 10 років впродовж аналогічного календарного терміну більш теплою була погода протягом 2017–2020 рр., а краща забезпеченість атмосферною вологою відмічалася лише в 2016 р.

На завершення другої декади жовтня запаси продуктивної вологи у верхніх шарах ґрунту дещо збільшилися, тоді як у нижніх горизонтах залишалися незначними і суттєво поступалися середнім багаторічним показникам.

Обстеження посівів пшениці озимої в останні дні декади засвідчило, що в найкращому стані знаходилася озимина після традиційних і рекомендованих попередників, де сівба проводилася в ранні та на початку оптимальних строків (5–15 вересня). На таких полях рослини знаходилися переважно у фазі кущіння, утворивши 2–3 пагони, що все ж таки свідчило про певну затримку у їх розвитку, пов’язану насамперед із посушливими умовами вегетації. За проведення сівби після соняшнику на більшості посівних площ було відзначено появу сходів або ж утворення другого листка рослин пшениці озимої. Дещо кращий стан озимини відмічався в господарствах деяких районів південних та західних областей країни.

Впродовж третьої декади жовтня спостерігалася порівняно тепла, як для цієї пори року, без опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 7,1–10,7°С. В окремі дні температури повітря та поверхні ґрунту зростали відповідно до 19,0 і 24,3°С, а в нічний час знижувалися до -1,3 та -1,4°С. Середня температура повітря за декаду склала 9,0°С, що виявилося на 2,6°С вище середньої багаторічної норми.

Опади впродовж декади не спостерігалися. Середні значення відносної та мінімальної вологості повітря складали відповідно 73 та 54%.

По завершенні декади запаси продуктивної вологи у ґрунті під посівами пшениці озимої після непарових попередників залишалися достатньо низькими і повною мірою не забезпечували потреби рослин, які знаходилися на різних етапах свого розвитку. Так, у орному шарі ґрунту вони були в межах 9–11 мм, в метровому – 18–21 мм, що було відповідно на 13–15 мм та 70–73 мм менше середніх багаторічних значень (мал. 4).

Мал. 4. Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–100 см під посівами пшениці озимої після непарових попередників, мм. Строк сівби – оптимальний

В останні дні звітного періоду загальний стан посівів озимих зернових культур на значних площах характеризувався переважно як задовільний, враховуючи пізню появу сходів та недостатній розвиток рослин, а також беручи до уваги можливий перебіг погодних умов у недалекій перспективі. Звичайно, що найбільше занепокоєння викликають посіви після соняшнику, де сівба проводилася наприкінці оптимальних та в пізні строки, хоча поява сходів на таких полях була відмічена практично одночасно – в першій половині третьої декади жовтня. Зрозуміло, що рослини пшениці озимої за таких умов розпочнуть зимівлю в нерозкущеному стані, оскільки припинення їх активної вегетації згідно з прогнозами слід очікувати вже в першій декаді листопада, що неповною мірою відповідає необхідним критеріям їх зимостійкості. Хоча не виключається, що активізація життєдіяльності рослин відновиться по завершенні календарної осені або ж на початку грудня, що останніми роками відмічається дуже часто. Принаймні, цього слід очікувати в світлий час доби при незначних позитивних температурах повітря.

В цілому, погодні умови жовтня відрізнялися підвищеною температурою повітря та недостатньою кількістю опадів, дефіцит яких виявився основним обмежуючим фактором у забезпеченні нормального розвитку рослин озимих зернових культур протягом більшої частини осіннього періоду. Середня температура повітря за місяць склала 11,8°С, що було на 2,7°С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів становила 28,1 мм, або 74% кліматологічної норми для даного календарного терміну (мал. 5).

Мал. 5. Середні значення гідротермічних показників у жовтні

За останні 10 років дещо теплішою в порівнянні з поточним роком була погода у жовтні 2020 р., а менше опадів впродовж цього часу відмічалося в 2015, 2018 та 2021 роках.

Прогнозуючи подальший стан посівів, слід розуміти, що припинення осінньої вегетації озимих зернових культур згідно з середніми багаторічними даними на більшій частині зерносіючих регіонів нашої країни відмічається в другій – на початку третьої декади листопада, а для успішної зимівлі рослини повинні утворити від 3 до 5 пагонів. У поточному році, враховуючи погодні умови та строки сівби, пшениця озима припинить осінню вегетацію в різному фізіологічному стані – від появи «шилець» до фази кущіння рослин. Не є виключенням і те, що частина площ озимини розпочне зимівлю, коли насіння за відсутності вологи або через надпізню сівбу не проросте і буде знаходитися в ґрунті ще певний час. При цьому слід пам’ятати, що за таких умов сходи з’являються через 29–30 діб після сівби, а фаза кущіння настає через 26–28 діб після появи сходів. У результаті цього рослини за своїми морфофізіологічними параметрами розпочинають зимівлю в далеко не оптимальному стані і мають низьку морозо- та зимостійкість. Насамперед це пояснюється слабко розвинутим вузлом кущіння і малопотужною кореневою системою, що не дозволяє накопичити озимині необхідну кількість пластичних речовин та протистояти несприятливим умовам зимового періоду.

Таким чином, беручи до уваги несприятливий гідротермічний режим більшої частини осіннього періоду, можна стверджувати, що результати перезимівлі озимих зернових культур, як, власне, і майбутній врожай, перш за все будуть залежати від рівня зволоженості ґрунту впродовж найближчого часу, тривалості осінньої вегетації та температурних показників зимового періоду.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

https://www.apk-inform.com