Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у листопаді 2025 року - НААН України

Останнім часом усе частіше з’являється інформація про проведення семінарів, круглих столів, інших організаційних заходів, присвячених проблемі посилення посушливих явищ на значній території України й тому, як протистояти таким кліматичним викликам у найближчій перспективі. Але, реально усвідомлюючи назрілі питання щодо негативного впливу погодно-метеорологічних чинників на аграрне виробництво, що впродовж останніх двох років поспіль призвело до помітного зниження валових зборів зернової продукції, конкретних пропозицій, як і дієвих шляхів протидії посушливим умовам на значних площах, а це переважно південні, східні та центральні райони країни, немає і в найближчій перспективі не може бути, враховуючи безліч перешкод та труднощів у хоча б частковому розв’язанні наявних проблем.

Єдине, що може послабити та пом’якшити негативний вплив погодних умов на сільськогосподарську галузь, зокрема на зерновиробництво, це її максимальна адаптація до кліматичних змін шляхом створення та більш широкого залучення сучасних посухостійких сортів найважливіших культур, високопродуктивної техніки, перегляду і поступової перебудови основних технологічних елементів – попередників, строків сівби, норм висіву насіння, глибини посіву насіння, системи живлення та захисту рослин тощо. Лише це через 10–15 і більше років зможе гарантувати доволі стабільне виробництво зернової продукції з найменшими втратами від несприятливої дії абіотичних чинників. Звичайно, якщо за цей час кліматичні зміни не набудуть катастрофічного характеру, насамперед це стосується південних регіонів, де з року в рік, особливо зі знищенням Каховського водосховища, низька вологозабезпеченість та підвищена температура повітря в літній період не забезпечують нормальних умов для вирощування практично всіх сільськогосподарських культур.

Хоча для озимих зернових культур, слід визнати, сучасне потепління клімату, яке призвело до пом’якшення погодних умов узимку, на сьогоднішній день є загалом позитивним явищем, оскільки забезпечує успішну зимівлю рослин, тим самим компенсуючи можливі втрати озимини в осінній період, коли утримується, як правило, на значній території країни довготривала посуха. До того ж і пізньоосіння вегетація озимини за таких умов здебільшого відбувається за достатньої кількості опадів та гарної вологозабезпеченості ґрунту.

Цього року, як і очікувалося, друга половина осінньої вегетації, насамперед це стосується листопада, за гідротермічним режимом для озимих зернових культур видалася доволі сприятливою – на значних посівних площах було отримано сходи, що відбулося внаслідок інтенсивних дощів наприкінці жовтня, та спостерігався доволі гарний розвиток рослин як для цієї пори року. Хоча, слід зазначити, рослини, наприклад, пшениці озимої – основної зернової культури, на доволі значних площах розпочнуть зимівлю у відносно слабкому стані, налічуючи не більше 3-х листків, а тому як вони перезимують та з якими наслідками, буде повністю залежати від погодних умов зимового періоду.

Зокрема, в першій декаді листопада утримувалася порівняно тепла з незначними опадами, але часто з туманами та мрякою погода. Середньодобові температури повітря в цей час знаходилися в межах 6,0–8,3°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 12,8–13,5°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 24,5–26,2°С. Мінімальна температура повітря знижувалася до 2,8–3,1°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до 0,8–1,5°С. Середня температура повітря за декаду становила 7,7°С, що було на 2,8°С вище за середню багаторічну норму.

Опадів за звітний період випало 2,7 мм, або 22,5% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря виявилася порівняно високою і становила 87% (зображення. 1).

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді листопада

За останні шість років подібний гідротермічний режим упродовж першої декади листопада відмічався не вперше, проте більш холодно було в цей час у 2002 та 2024 рр., а менше атмосферної вологи спостерігалося лише у 2024 році.

Проведене обстеження посівів пшениці озимої показало, що на завершення декади стан посівів після дощів наприкінці жовтня помітно покращився, особливо це стосувалося озимини після непарових попередників, зокрема тієї, що висівалася після соняшнику, де відмічалися, хоча й не так швидко та інтенсивно, проростання насіння та поява сходів, дружність яких значною мірою обмежувалася декількома факторами, а саме: незадовільною якістю підготовки ґрунту до сівби, більшою від рекомендованої глибиною загортання насіння, заниженою масою 1000 зерен, протруйниками ретардантної дії, переущільненням верхнього шару ґрунту та навіть дещо зниженими температурами в нічний час.

При цьому в порівняно доброму стані залишалися посіви пшениці озимої після кращих і удобрених попередників (насамперед це добре доглянутий чорний пар), де рослини розкущилися або знаходилися на початку фази кущіння. Проте такий стан озимини зустрічається не так часто, що, звичайно, пояснюється не тільки попередниками, але й головним чином умовами вологозабезпечення в першій половині осіннього періоду. Зрозуміло, що це стосується переважно степової зони, яка останніми роками характеризується значним дефіцитом опадів саме в цей час.

Загалом погодні умови першої декади листопада були сприятливими для росту і розвитку рослин озимих зернових культур.

У другій декаді продовжувала зберігатися порівняно тепла, як для цієї пори року, зі значними опадами та інтенсивними туманами погода. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах від 3,5 до 12,5°С тепла. В окремі дні максимальні та мінімальні температурні значення повітряної маси сягали відповідно 14,9–15,7°С та 1,3–1,7°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 16,4–17,2°С і охолоджувалася до 0,3–0,7°С. Середня температура повітря за другу декаду становила 7,5°С, що було на 5,1°С вище середньої багаторічної норми.

Кількість опадів упродовж звітного періоду виявилася доволі значною та становила в середньому 24,0 мм, або 160% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря, як і в минулій декаді, залишалася на рівні 87%, а її мінімальні значення знижувалися протягом цього часу до 68% (зображення. 2).

Зображення. 2. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді листопада

За останні 6 років такий підвищений температурний режим в аналогічний календарний термін відмічався вперше, а більше опадів спостерігалося у 2022 та 2023 роках.

Порівняно тепла погода та гарна вологозабезпеченість ґрунту сприяли процесам росту й розвитку рослин озимих зернових культур. На завершення другої декади листопада скрізь на полях з озиминою, сівба якої проводилася переважно після соняшнику з класичною глибиною загортання насіння, тобто на  5–6 см, було зафіксовано появу повних сходів. За мілкого загортання насіння рослини пшениці озимої утворили в середньому 2 листки та мали висоту від 8 до 12 см, що також зумовлювалося сортовими особливостями, хімічною формулою протруйника тощо.

У третій декаді продовжувала утримуватися підвищена температура повітря, відмічалися незначні опади, які змінювалися густими туманами та мрякою. Середньодобові температури повітря варіювали від 3,6 до 12,0°С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 14,8–15,5°С, а мінімальна знижувалася до -0,8 – +1,5°С. Поверхня ґрунту вдень прогрівалася до 16,8–17,3°С, а вночі охолоджувалася до -1,0 – +0,7°С. Середня за декаду температура повітря становила 7,9°С, що на 7,4°С було вище середніх багаторічних значень.

Опадів за декаду випало 2,5 мм, або 19% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 88%, а її мінімальні значення знижувалися до 63% (зображення. 3).

Зображення. 3. Середні значення гідротермічних показників у третій декаді листопада

Упродовж останніх шести років у третій декаді листопада така доволі висока температура повітря та незначна кількість опадів відмічалися вперше.

На завершення осіннього періоду запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою, яка вирощується, наприклад, після соняшнику, становили в орному шарі ґрунту 39 мм, у метровому – 90 мм, що становило відповідно 122 та 87% середньої багаторічної норми. За останні шість років перед зимівлею озимих зернових культур така кількість агрономічно цінної вологи в орному шарі ґрунту спостерігалася вперше, в метровому горизонті її запаси були більшими тільки у 2023 році (зображення. 4).

Зображення. 4. Запаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) на час припинення осінньої вегетації пшениці озимої. Попередник – соняшник

Аналіз температурного режиму протягом осінньої вегетації засвідчив, що за цей час різновікові рослини пшениці озимої накопичили таку суму ефективних (вище +5°С) температур: за сівби 5 вересня – 547°С (середня багаторічна норма 383°С); 10 вересня – 471°С (332°С); 15 вересня – 402°С (281°С); 20 вересня – 342°С (229°С); 25 вересня – 279°С (185°С); 30 вересня – 249°С (144°С); 5 жовтня – 212°С (119°С); 10 жовтня – 166 °С (98°С); 15 жовтня – 148°С (84 °С) (зображення. 5).

Отже, враховуючи температурні показники та зважаючи на те, що оптимальною сумою ефективних температур, які забезпечують найкращий морфофізіологічний стан пшениці озимої перед зимівлею, вважається 280–300°С, найбільшою мірою визначеним параметрам відповідали рослини, сівба яких проводилася з 20 по 30 вересня включно. Власне аналогічна тенденція відмічається і в середньому за шість останніх років.

Зображення. 5. Суми ефективних температур повітря, накопичених різновіковими рослинами пшениці озимої за осінній період вегетації, °С

Проведене обстеження посівів наприкінці третьої декади листопада показало, що перед початком календарної зими рослини пшениці озимої на більшій частині посівних площ, а це насамперед посіви після соняшнику, сформували в середньому 2–3 листки, або ж знаходилися на початку фази кущіння. Озимина після кращих попередників, особливо в тих районах, де кількість опадів дозволила отримати своєчасні сходи, знаходилася у фазі кущіння і досягла оптимальних морфофізіологічних параметрів, що забезпечують їх успішну зимівлю.

Загалом погодні умови листопада виявилися доволі сприятливими для росту і розвитку озимих зернових культур. Середня температура повітря за місяць становила 7,7°С, що було на 5,2°С вище середніх багаторічних значень.

Кількість опадів за цей період становила 29,2 мм, або 73% кліматологічної норми (зображення. 6).

Зображення. 6. Середні значення гідротермічних показників у листопаді

Протягом останніх шести років у листопаді така підвищена температура повітря відмічалася протягом усього часу спостережень, проте в поточному році вона виявилася найвищою, а більше опадів упродовж даного календарного терміну випадало у 2021–2023 роках.

У цілому середня температура повітря за осінній період 2025 р. становила 11,7°С і виявилася на 2,5°С вищою за середню багаторічну норму. Середня кількість опадів становила 116,7 мм, що практично відповідало кліматологічній нормі.

Упродовж останніх шести років майже подібним за цей період був температурний режим у 2023 та 2024 рр., а дещо вищим у 2021 році. Разом з тим більше опадів спостерігалося у 2022 та 2023 роках (зображення. 7).

Зображення. 7. Середні значення гідротермічних показників упродовж осінньої вегетації озимих зернових культур (вересень–листопад)

Аналізуючи погодні умови осіннього періоду, слід зазначити, що особливо визначальними за своєю ефективністю для озимих зернових культур вони були в другій половині цього календарного терміну, який характеризувався підвищеною температурою повітря та порівняно значною кількістю опадів, чого було достатньо для забезпечення появи сходів та росту і розвитку рослин. Найбільш сприятливим гідротермічним режимом відрізнявся листопад.

Таким чином, зважаючи на стан озимих зернових культур на більшій частині посівних площ, а він, слід визнати, не повною мірою відповідає вимогам успішної зимівлі рослин, є певні підстави стверджувати, що результати їх перезимівлі будуть залежати виключно від погодних умов календарної зими. Водночас позитивним є те, що останніми роками тепловий режим зимового періоду був доволі сприятливим для озимини, чого, вірогідно, слід очікувати і в цьому році, але не менш важливим чинником у перезимівлі рослин та їх подальшої продуктивності є достатня кількість опадів, які забезпечують необхідні запаси вологи в ґрунті, якої на сьогоднішній день у метровому шарі поки що явно замало, щоб робити оптимістичні прогнози на майбутній урожай.

https://www.apk-inform.com