Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у липні 2025 року

Винятковість України – як однієї з провідних аграрних держав у світі, визначається багатьма прикладами та перевагами, серед яких – розміщення її території в різних еколого-географічних зонах, що дозволяє вирощувати більшість сільськогосподарських культур та уникати впливу однорідних погодних умов на їх розвиток, забезпечуючи тим самим певний рівень врожайності, наприклад пшениці озимої, незважаючи на несприятливий гідротермічний режим на частині території нашої великої країни. Саме так відбувається цього року – якщо в основних зерносіючих південних та центральних областях вже практично завершено збирання ранніх зернових культур, а рівень врожайності є порівняно низьким, то в північних та західних – збирання врожаю у розпалі, кількість зібраного зерна майже не поступається минулорічним показникам, що дасть змогу забезпечити продовольчу безпеку країни та виконати своєрідну гуманітарну місію, поставляючи певну частину вирощеного зерна за кордон, забезпечуючи тим самим власну економіку валютними коштами, що надзвичайно важливо в умовах воєнного часу.

Нажаль, цьогорічні прогнози багатьох експертів у галузі зерновиробництва практично підтвердилися і засвідчили, що в поточному році аграрії України все ж таки зберуть зерна дещо менше, ніж очікувалося ще на початку весни. Основна причина – вкрай несприятливі погодні умови в південних та, частково, центральних областях країни, які відносяться до зони Степу. Особливо це стосується посівів, де, наприклад, озимі зернові культури вирощувалися після соняшнику, який останніми роками є основним і домінуючим попередником для озимини в степовому регіоні. На таких полях урожайність зерна, зокрема пшениці озимої, склала в середньому від 2,8 до 3,6 т/га, а ячменю озимого – до 4,0–4,2 т/га. Більше того, в окремих господарствах південних областей певну частину посівних площ озимих культур було передисковано і посіяно соняшник або залишено на пар, що пояснюється насамперед економічними чинниками – недоцільністю збирання врожаю, який не здатен відшкодувати і половини витрат на його вирощування.

Проте, в деяких агроформуваннях, де рівень вологозабезпеченості посівів з різних причин виявився дещо кращим та було дотримано технологічні вимоги, тобто вирощування ранніх зернових культур, зокрема пшениці озимої, проводилося після кращих і рекомендованих попередників, наприклад, чорного пару та гороху, де висівалися ранньостиглі сорти в оптимальні строки, а добрива вносилися на основі агрохімічного аналізу ґрунту, рівень урожайності, не дивлячись на посушливі умови, виявився доволі високим, а саме – в межах 5,5–7,0 т/га. Нажаль, посівів озимини після кращих попередників впродовж останніх років зустрічається дуже мало, але цікавість зерновиробників, наприклад, до зернобобових культур поступово зростає. Вона була б ще більшою, якби на світовому ринку залишався стабільний попит на таку продукцію.

Серед основних причин відносно низької врожайності озимини в зоні Степу України, а в порівнянні з минулим роком різниця буде не меншою за 10–15%, слід виділити цілу низку негативних факторів, які мали комплексний характер, часом доповнюючи один одного. Зокрема, це довготривала посуха (фактично близько двох років), яка зумовила слабкий розвиток рослин восени минулого року, незадовільні запаси вологи у ґрунті навесні, а також пізні весняні заморозки, суховійні вітри, підвищена температура повітря, недостатня кількість опадів та надзвичайно низька вологозабезпеченість ґрунту впродовж весняно-літньої вегетації, що загалом негативно вплинуло на формування продуктивності озимих зернових культур.

Активна фаза збирання озимих зернових культур розпочалася в першій декаді липня, коли встановилася дуже тепла, часом жарка, майже без опадів погода. Так, у першій декаді середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 19,8–27,7°С. У світлий час доби максимальні значення температури повітря фіксувалися в межах 36,2–37,7°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 60,4–64,5°С. В нічну пору температура повітря знижувалася до 11,2–13,9°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до 9,8–13,1°С. Середня за декаду температура повітря склала 23,5°С, що було на 2,0°С вище середньої багаторічної норми (зображення. 1).

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді липня

Кількість опадів впродовж декади, які відмічалися у вигляді злив та мали переважно локальний характер, склала 9,0 мм, що становило близько половини кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря виявилася невисокою – знаходилася на рівні 50% та на 11% поступалася середній багаторічній нормі. Мінімальні значення цього показника фіксувалися в межах  9–27%, які утримувалися протягом 6 днів і перш за все свідчили про наявність доволі жорсткої комплексної повітряно-ґрунтової посухи.

Таке поєднання гідротермічних показників – підвищена температура повітря та незначна кількість опадів – у цей час впродовж останніх шести років є майже звичайним явищем, певним виключенням може бути лише 2021 р., коли на фоні незначного підвищення температури повітря (+1,1°С від норми) кількість опадів склала 40,3 мм, або на 22,3 мм більше, ніж зазвичай.

В результаті таких достатньо посушливих погодних умов запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під посівами пшениці озимої після соняшника на час настання повної стиглості зерна становили лише 27 мм, що було значно менше середньої багаторічної норми (зображення. 2).

Зображення. 2. Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на час повної стиглості зерна пшениці озимої, мм

За останні шість років більша кількість вологи в ґрунті по завершенні вегетації пшениці озимої під посівами після даного попередника відмічалася лише в 2021 році.

В другій декаді липня продовжувала утримуватися дуже тепла та жарка, з доволі значною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися у межах 22,6–27,5°С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 35,5–37,3°С, а мінімальна знижувалася до 13,9–15,8°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 66,8–68,4°С, а вночі охолоджувалася до 13,1–14,8°С. Середня температура повітря склала 25,3°С, що було на 3,0°С вище середньої багаторічної норми (зображення. 3).

Зображення. 3. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді липня

Опадів випало 20,0 мм, або 154% середніх багаторічних значень для даного терміну часу. Дощі різної інтенсивності, які спостерігалися протягом декади, більшою мірою були у вигляді злив з грозою і супроводжувалися шквальним вітром та місцями градом. Зрозуміло, що в окремих регіонах, а це переважно західна та північна частини країни, кількість опадів була значно більшою, що перешкоджало якісному збиранню зернових культур.

Середня відносна вологість повітря становила 54% при середній багаторічній нормі 62%. Також впродовж декади було зафіксовано 6 днів з мінімальною відносною вологістю повітря 30% і менше.

За останні шість років такий доволі високий температурний режим у другій декаді липня відмічався не вперше. Більш тепліше протягом цього часу було в 2021 та 2024 роках. Це стосується і кількості опадів, адже більше атмосферної вологи надходило в 2020 та 2023 роках.

У третій декаді липня, як і протягом двох попередніх, спостерігалася надміру тепла та жарка, з незначними опадами погода. Хоча місцями, переважно в зоні Лісостепу та Полісся, що є звичайним явищем для літнього періоду, відмічалися рясні дощі зливового характеру з вітром та градом, що принесло, мабуть, більше шкоди аграріям, аніж користі. Середньодобові температури повітря впродовж цього часу знаходилися в межах 23,4–28,4°С. Вдень значення температурних показників повітря та поверхні ґрунту зростали відповідно до 34,5–36,8 і 64,6–66,9°С, а вночі знижувалася до 13,4–14,9 і 12,8–14,2°С. Середня за декаду температура повітря склала 25,9°С, що було на 2,8°С вище кліматологічної норми (зображення. 4).

Зображення. 4. Середні значення гідротермічних показників у третій декаді липня

Кількість опадів у результаті короткочасних дощів, які мали зливовий та переважно локальний характер, становила близько 17,4 мм, або 102% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря склала 46% і виявилася на 11% менше середніх багаторічних значень. Крім цього, впродовж 8 днів мінімальна вологість повітря була нижчою за 30%, що свідчило про подальше утримання атмосферної та ґрунтової посух.

За останні шість років така температура повітря в третій декаді липня виявилася найбільш високою, а менше опадів у цей час відмічалося у 2020, 2022 та 2024 рр.

Загалом, середня температура повітря за липень склала  24,9°С, що було на 2,6°С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів за місяць виявилася порівняно значною, близькою до помірної, і становила 46,4 мм, або 97% визначеної норми для даного календарного терміну (зображення. 5).

Зображення. 5. Середні значення гідротермічних показників у липні

За останні шість років така доволі висока температура повітря відмічалася не вперше, більш спекотною в цей час була погода в 2024 р., а менше опадів спостерігалося в 2020, 2022 та 2024 роках.

Моніторингове обстеження посівів і визначення фазового стану рослин соняшника свідчать, що, залежно від строку сівби та гібриду відмічається фаза цвітіння, формування та наливу, а висота рослин суттєво варіює від 86 до 163 см. За надраннього строку сівби у рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої та середньоранньої груп проходить стадія початку воскової стиглості зерна, у рослин гібридів середньостиглої та середньопізньої груп – молочна стиглість і початок молочної стиглості зерна. За оптимального строку сівби – у рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої та середньоранньої груп проходять стадії  кінець молочної стиглості та молочна стиглість зерна, у рослин гібридів середньостиглої та середньопізньої груп – відповідно початок молочної стиглості зерна та формування і налив зерна. За пізнього строку сівби – у рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої та середньоранньої груп – стадії молочної стиглості та початку молочної стиглості зерна, у рослин гібридів середньостиглої та середньопізньої груп – формування зерна.

Оцінка морфобіологічного стану кукурудзи свідчить, що, залежно від строку сівби та гібриду рослини сформували висоту 160–236 см та мають по 10–15 шт. зелених листків на рослині.

У рослин гібридів кукурудзи та соняшника відмічається біологічно обумовлене засихання нижніх ярусів листків. В денні години у рослин спостерігається часткова втрата тургору та його відновлення в нічні години. Враховуючи гідротермічні умови, фактичний стан рослин у посівах різних гібридів кукурудзи та соняшника можна характеризувати як добрий, а в окремих, особливо південних і східних, як задовільний.

Збирання врожаю – це один з найбільш відповідальних періодів польових робіт, а тому зниження втрат зерна при його проведенні є суттєвим резервом збільшення валових зборів зернової продукції як пшениці озимої, так і інших озимих та ярих зернових культур.

Вважається, що при недотриманні технологічних вимог з різних причин у господарствах величина втрат зерна може становити до 10% і більше. При затримці, наприклад, з початком збирання врожаю на 10–12 діб недобір зерна, особливо за несприятливих погодних умов, досягає 15–20%, а в окремих випадках (вилягання посівів, тривалий дощовий період) до 60%.

Слід пам’ятати, що вологе і засмічене зерно інтенсивно дихає, втрачає вуглеводи, відбувається його самозігрівання в буртах. В такому зерні проходять процеси розпаду білків, внаслідок чого знижується вміст клейковини. В сухому і чистому зерні, навпаки, переважають процеси синтезу, тому в період післязбирального дозрівання якість його помітно підвищується.

В зв’язку з цим, оптимізація технологічного збирання врожаю повинна передбачати біологічні і морфологічні особливості сортів пшениці озимої, їх рівень врожайності, швидкість та рівномірність достигання зерна, фізико-механічні властивості збиральної маси.

В поточному році, незважаючи на дуже складні погодні умови протягом вегетації, найбільшу врожайність по чорному пару (8,04–8,43 т/га) сформували сорти пшениці озимої Перемога одеська, Позиція одеська, Господарка одеська, Удача одеська, Довіра одеська, Вигода одеська, Проня, Мавка ІР, Зоря ланів, Лірика білоцерківська тощо. За вирощування пшениці озимої після непарових попередників, зокрема після соняшнику та гороху, кращі результати забезпечили сорти Дачнянка (2,78–5,20 т/га), Фортеця (3,23–5,31 т/га), Гарантія одеська (2,78–5,25 т/га), Шестопалівка (3,05–5,05 т/га), Аватар (3,25–5,31 т/га) та ін.

В степовій зоні країни, де вирощується більша частина продовольчого зерна, попри очікування, у цьому році малоефективним виявилося передпосівне внесення мінеральних добрив, а також підживлення рослин впродовж весняно-літньої вегетації, що пояснюється посушливою погодою на фоні порівняно високих температур повітря. Недостатній розвиток кореневої системи рослин та наявність достатньо значного сухого прошарку ґрунту, починаючи з глибини 60–70 см, вже з початку весняної вегетації не дозволило озимим зерновим культурам використати вологу з більш глибоких шарів, що за невеликої кількості опадів упродовж березня–червня зумовило порівняно низький рівень урожайності. Разом з тим, якість зернової продукції є переважно доброю. Незважаючи на відносно низьку натуру зерна, в багатьох господарствах відмічають у ньому високий вміст білка (до 17%) та клейковини (до 40%), що пояснюється принаймні двома причинами – посушливою погодою на завершальних етапах дозрівання пшениці озимої і незначною кількістю в посівах клопа-черепашки та інших шкідників, які могли негативно вплинути на якісний склад зернової продукції.

Також слід пам’ятати, що для збереження якісних показників зерна необхідно дотримуватися високих темпів збирання, очистки та його досушування до базисних кондицій. На етапі приймання слід відділяти і розміщувати окремо партії зерна пшениці з пліснявим і солодовим запахом, наявністю пророслих зерен тощо. За насіннєвим зерном потрібен постійний нагляд – контроль його температури, вологості, ураженості мікофлорою. Воно підлягає завчасному протруєнню рекомендованими препаратами.

Отже, загалом дуже складний для озимих зернових культур 2024/25 вегетаційний рік вкотре показав надзвичайно важливу роль погодних умов у забезпеченні очікуваної врожайності, а також засвідчив необхідність дотримання технологічних вимог, які ставляться перед зерновиробниками при вирощуванні озимини.

Попереду, після невеликого відносного відпочинку, яким для аграріїв є серпень, нові виклики та досягнення, але, як і завжди, невідворотним процесом є сівба озимих культур, догляд за посівами та збирання врожаю, результати якого в наступному році, будемо сподіватися і робити все для цього, виявляться більш успішними – погодні умови будуть значно сприятливішими, а зерно ваговитішим.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

https://www.apk-inform.com