Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у грудні 2025 року – НААН України

Завершився ще один рік в історії нашої країни, рік не простий, якби ж тільки погодні умови та їх негативний вплив на сільське господарство, ні – найскладніше випробування для всіх аграріїв – це воєнна агресія з боку Росії. Бойові дії, війна, яка в багатьох випадках перекреслила всі здобутки, плани на майбутнє та змусила мобілізуватися всю економіку, в складній структурі якої роль зерновиробництва неможливо переоцінити. При цьому важливого значення набувають питання вирощування озимих зернових культур – стратегічної основи продовольчої безпеки цивільного населення та військовослужбовців, які ведуть боротьбу з ворогом.

На сьогоднішній день посіви озимих зернових культур на більшості засіяних площ не викликають особливого занепокоєння. Проте не  виключається, що вже після таких порівняно незначних морозів, які спостерігалися наприкінці грудня, деякі т. з. аналітики, спеціалісти та блогери почнуть розганяти «катастрофу» зі станом озимих зернових культур, переслідуючи при цьому лише їм відомі цілі, які, без сумніву, мають переважно комерційний характер. Однак зимовий період практично тільки розпочався, не слід поспішати з припущеннями, а тим більше з висновками щодо результатів перезимівлі озимини, оскільки таких знижень температурного режиму впродовж календарної зими, як показує практика, слід очікувати ще не менше 2–3, а тому порівняно незначні морози по завершенні 2025 р. слід розцінювати скоріш як завершальну фазу загартування рослин, що в подальшому матиме позитивний ефект за рахунок посилення їх стійкості до можливих низьких температур повітря в подальшому.

Загалом грудень, як і в попередні роки, видався доволі сприятливим для озимих зернових культур, оскільки впродовж більшої його частини в рослин тривали незначні ростові процеси, відбувався розвиток кореневої системи та проходило інтенсивне накопичення вуглеводів.

У першій декаді спостерігалася доволі тепла як для цієї пори року з порівняно невеликою кількістю опадів погода. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 5,8–7,2°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 7,3–9,0°С. Мінімальна температура повітря знижувалася до -0,6 – -0,9°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -0,8 – -1,1°С. Середня за декаду температура повітря становила 2,4°С, що було на 3,5°С вище за середню багаторічну норму.

Кількість опадів, які випали протягом першої декади грудня, становила 7,0 мм, або 64% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 87%, а її мінімальні значення знижувалися до 69% (зображення. 1).

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді грудня

Згідно з температурними показниками, в першій половині декади було відмічено остаточне припинення активної осінньої вегетації озимих зернових культур, що виявилося на 10–14 діб пізніше середніх багаторічних строків. З настанням періоду зимового спокою на більшості посівних площ озимина знаходилася в середньому у фазі 3-х листків або ж на початку фази кущіння, де рослини утворили не більше двох пагонів. Лише на небагатьох полях в окремих регіонах, де сівба пшениці озимої відбувалася після кращих попередників та відмічалася більша кількість опадів, рослини добре розкущилися і знаходилися порівняно в доброму морфофізіологічному стані.

В останній день декади на полях утворився незначний сніговий покрив висотою 2–3 см, місцями до 5 см. Проте з підвищенням температури повітря він швидко розтанув, забезпечивши верхні шари ґрунту додатковою вологою. В цю пору спостережень промерзання ґрунту було відсутнє, а мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння в рослин пшениці озимої становила близько +1,0°С.

До цього слід також додати, що за останні шість років тепліше в першій декаді грудня було лише у 2021 р., а більша кількість опадів упродовж цього часу відмічалася у 2022 та 2023 роках.

Визначення вмісту накопичених вуглеводів у вузлах кущіння рослин, сівба яких проводилася в ранні та оптимальні строки після чорного пару, показало, що їх кількість на початку зимового періоду була достатньо високою і становила в середньому від 29,7 до 33,6%.

Загалом погодні умови впродовж першої декади грудня виявилися для озимих зернових культур достатньо сприятливими.

Протягом другої декади грудня продовжував утримуватися підвищений температурний режим та відмічалася порівняно незначна кількість опадів.

Упродовж цього часу середньодобові температури повітря знаходилися в межах від -1,8 до +2,4°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 7,7–8,5°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 8,9–10,4°С. В нічний час мінімальна температура повітря знижувалася до -3,5 – -5,8°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -4,8 – -6,3°С.

Середня за декаду температура повітря становила 1,2°С, що виявилося на 3,6°С вище за середню багаторічну норму.

Кількість опадів, які спостерігалися переважно у вигляді дощу та мокрого снігу, становила 7,8 мм, або 60% від нормативних значень для даного календарного терміну. Середня відносна вологість повітря була достатньо високою і знаходилася в межах 89–92% (зображення. 2).

Зображення. 2. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді грудня

Місцями протягом декади відмічалося утворення незначного снігового покриву (до 3 см), який мав короткочасний характер. Промерзання ґрунту практично було відсутнє, хоча на глибині залягання вузла кущіння рослин пшениці озимої відмічалося тимчасове зниження температури ґрунту до -1,0 – -1,5°С, а в окремих регіонах до -3,5 – -4,2°С, що, звичайно, рослинам озимини принесло більше користі, ніж шкоди, оскільки сприяло їх кращому загартуванню.

За останні шість років протягом цього часу спостережень тепліше було лише у 2022 р., а менша кількість опадів відмічалася тільки у 2020 році.

Загалом упродовж другої декади грудня небезпечних метеорологічних явищ не спостерігалося, а загальний стан посівів озимини на її завершення характеризувався переважно як відносно добрий та задовільний.

У третій декаді грудня спостерігалася мінлива за температурним режимом з недостатньою кількістю опадів погода. Якщо на початку цього календарного терміну середньодобові температури повітря становили -0,4 – +1,5°С, то в подальшому вони знизилися до 6,0–9,3°С морозу. У світлий час доби повітря та поверхня ґрунту прогрівалися до 3,9 та 9,7°С, а вночі охолоджувалися до -12,8 та -11,9°С відповідно. Середня температура повітря за декаду становила -2,6°С,  що було на 0,4°С нижче середніх багаторічних значень.

Кількість опадів за звітний період становила лише 12,3 мм, або 72% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 82%, а мінімальна – 76% (зображення. 3).

Зображення. 3. Середні значення гідротермічних показників у третій декаді грудня

Упродовж останніх шести років у цей час холодніше було у 2021 р., а менше опадів випадало лише у 2024 році.

На завершення декади середня висота снігового покриву на полях досягла 8–12 см, а місцями й більше. Найбільше промерзання ґрунту не перевищувало 10–12 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої становила -3,0 – -3,2°С, що було значно вище критичного рівня вимерзання рослин.

Вміст накопичених вуглеводів у вузлах кущіння пшениці озимої, сівба якої проводилася в ранні та оптимальні строки після кращих попередників, на завершення звітного періоду становив у середньому 29,4–31,0%, що вказувало на здатність пшениці озимої протистояти можливим низьким температурам у подальшому.

Загалом погодні умови протягом третьої декади грудня були сприятливими для рослин озимих культур, що забезпечило завершення їх остаточного загартування.

Аналіз гідротермічного режиму грудня свідчить про те, що впродовж останніх років підвищені температурні показники на початку календарної зими стали звичайним явищем і не викликають особливого занепокоєння в аграріїв щодо подальшої зимівлі озимих зернових культур. Більше того, з огляду на очікувану порівняно теплу зиму, значна кількість зерновиробників, особливо в південній і центральній частинах України, практикують сівбу в надпізні строки, тобто до завершення жовтня, а в окремі роки – до середини листопада. Як правило, це дозволяє виростити врожай зерна, який перевищує за своїми показниками яру зернову колосову групу культур. Хронологічний моніторинг температурного режиму грудня, починаючи з 2020 р. і закінчуючи 2025 р., свідчить, що протягом цього часу жодного разу не відмічалася температура повітря, яка була б нижчою за середні багаторічні показники.

У грудні звітного року середня температура повітря становила 0,3°С, що виявилося на 2,2°С вище середніх багаторічних значень. Кількість опадів – 27,1 мм, або 66% кліматологічної норми. За останні шість років тепліше впродовж цього часу було у 2022–2024 рр. (+0,6 – +1,3 °С), а менше опадів випало тільки у 2024 р. (22,9 мм) (забраження. 4).

Зображення. 4. Середні значення гідротермічних показників у грудні

Таким чином, підсумовуючи агрометеорологічні умови 2025 р., слід зазначити, що вони були доволі складними для вирощування озимих зернових культур і відрізнялися в більшості областей України підвищеними температурними показниками та тривалою відсутністю продуктивних опадів, що негативно позначилося на морфофізіологічному стані рослин та їх продуктивності. Так, середня річна температура повітря становила 10,9°С, що було на 1,6°С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів за цей час становила 401,2 мм, або 78% від звичайного середнього рівня (зображення. 5).

Зображення. 5. Середні річні значення гідротермічних показників

До цього слід додати, що впродовж принаймні останніх шести років середня річна температура повітря була весь час вищою за середню багаторічну норму на 0,2–2,7°С. Водночас порівняно з 2025 р. більш жорсткими погодні умови впродовж даного календарного періоду були у 2020 та  2024 рр., коли відмічалися вища температура повітря та менша кількість опадів.

Незважаючи на те, що останніми роками зимовий період став значно теплішим і сприятливішим для рослин озимини, питанням контролю за їх станом протягом цього часу повинна приділятися постійна увага, оскільки погодні умови взимку доволі часто мають малопрогнозований характер і можуть відрізнятися значною амплітудою температурних показників, довготривалими відлигами, різким зниженням температури повітря, відсутністю снігового покриву на полях тощо.

На сьогоднішній день, враховуючи можливі погодні перспективи (згідно з багаторічними спостереженнями попереду ще ймовірні короткотривалі періоди зниження температурних показників до -10 – -15°С), а також стан рослин озимих зернових культур, для значної частини яких є дещо знижена морозостійкість на час завершення першого місяця зими, можна зробити припущення, що при певному збігу погодних факторів (різке зниження температури повітря, відсутність снігу або утворення льодяної кірки на полях) подальша їх зимівля може буде достатньо складною. Найбільш загрозливою виглядає ситуація з посівами пшениці озимої, яка висівалася після соняшнику порівняно в пізні строки, а саме в другій половині жовтня – в першій декаді листопада, де рослини розпочали зимівлю, маючи не більше 1–2 листків.

Вимерзання посівів, яке на території України вважається найбільш поширеним та небезпечним явищем та є основною причиною ушкодження і загибелі озимих культур, значною мірою залежить від рівня розвитку рослин, їх фізіологічного стану та тривалості і якості процесу загартування. При відсутності або незначному шарі снігового покриву, незадовільному осінньому загартуванні та після тривалої зимової відлиги рослини пшениці озимої ушкоджуються при температурах ґрунту на глибині залягання вузла кущіння нижче -14 – -16°С, інколи, за певного збігу несприятливих умов, навіть при -10 – -12°С.

Також слід нагадати, що, крім вимерзання, великої шкоди посівам може завдати льодяна кірка, яка переважно спостерігається в районах з нестійким сніговим покривом, частими відлигами та заморозками, з різкими коливаннями температури в зимовий і ранньовесняний періоди. Найбільш небезпечною є притерта льодяна кірка, під якою загибель озимини відбувається від нестачі кисню.

Таким чином, по завершенні грудня стан озимих зернових культур на більшості посівних площ характеризується як задовільний та порівняно добрий, але їх подальша перезимівля буде залежати від гідротермічного режиму впродовж наступних двох місяців календарної зими, який, будемо в це вірити, виявиться таким же сприятливим, як аналогічний період уже минулого 2025 року.

https://www.apk-inform.com