Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у червні 2024 року – НААН України

З кожним днем темпи збирання озимих зернових культур у нашій країні стають усе більш інтенсивними, а перші результати врожайності свідчать про те, що й цьогоріч, якими б складними не були умови вирощування, зібраного хліба буде вдосталь не тільки для забезпечення вітчизняного споживача, але й для продажу за кордон, що є своєрідним гуманітарним кроком у напрямку багатьох країн світу, які потребують продовольчого та фуражного зерна.

Збирати озимину розпочали в південних областях ще наприкінці першої – на початку другої декади червня, що виявилося, як і очікувалося, раніше звичайних строків і зумовлювалося насамперед доволі посушливими умовами впродовж весняно-літньої вегетації. Найбільш жорсткий гідротермічний режим у цей час спостерігався в зоні Південного Степу, а тому і врожайність ячменю та пшениці озимих зі щойно зібраних полів є порівняно невеликою – в межах 3,0 т/га.

Разом з тим основні площі озимих зернових культур розміщені в північній частині Степу та Лісостеповій зоні, де величина вирощеного врожаю є значно більшою, про що свідчать наведені розрахунки біологічної врожайності, а також перші підсумки хліборобської праці – потенціал окремих сортів пшениці озимої після кращих попередників становить 6,5–7,5 т/га.

Загалом завершення календарної весни та початок літа характеризувалися порівняно сприятливими погодними умовами, хоча і відчувалася доволі значна нестача атмосферної вологи, що в цілому впливало на ростові процеси, проходження міжфазних періодів, формування та налив зерна в рослин озимих зернових культур. Проте, як свідчить багаторічна практика, в минулі роки іноді стан посівів перед збиранням озимини був значно гіршим за відносно кращих погодних умов упродовж весняно-літньої вегетації в порівнянні з цьогорічним, що перш за все пояснюється різними погодними умовами протягом зимового періоду, які багато в чому визначають подальший стан, розвиток рослин та величину майбутнього врожаю.

У поточному вегетаційному році температурний режим упродовж календарної зими видався надзвичайно сприятливим, що забезпечило гарну перезимівлю рослин, дозволило пройти їм навіть певний етап у своєму розвитку, що проявлялося в збільшенні приросту вегетативної маси та кореневої системи, потужність якої навесні виявилася своєрідним індикатором стійкості озимини до подальшої посушливої погоди.

Середня температура повітря за третю декаду травня становила 19,5°С, що було на 1,5°С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів, які відмічалися переважно в другій половині звітного періоду, становила 9,4 мм при середній багаторічній нормі 22 мм.

У цілому за травень середня температура повітря виявилася на 0,4°С нижчою за середню багаторічну норму і становила 15,9°С. Середня кількість опадів становила 23,9 мм, або 47 % кліматологічної норми (мал. 1).

Мал. 1. Середні значення гідротермічних показників у травні

До речі, за останні 10 років такий знижений температурний режим, як і відносно незначна кількість опадів порівняно з нормативними значеннями, відмічається не вперше. Проте більш прохолодно в цей час було у 2016, 2017, 2020, 2022 та 2023 рр., а менше опадів було лише у 2017 та 2022 роках. Загалом кількість опадів у цьому місяці чотири роки поспіль є дещо нижчою за середню багаторічну норму і вчергове дає можливість пересвідчитися в тому, що визначальною у формуванні врожайності озимини в основних (степових) зерносіючих регіонах України є атмосферна волога не в травні, а у квітні, яка забезпечує нормальний розвиток рослин у найбільш відповідальний період, починаючи з фази виходу в трубку і завершуючи фазою їх колосіння. Якщо кількість опадів у цьому місяці недостатня, що спостерігалося цього року, слід очікувати зниження продуктивності озимих зернових культур, що власне і спостерігається в більшості регіонів країни, які розпочали збирання врожаю.

У підсумку за березень–травень середня температура повітря та кількість опадів становили відповідно 11,9°С і 74,2 мм, що виявилося на 2,3°С вище та на 56,8 мм менше середньої багаторічної норми (мал. 2).

Мал. 2. Середні значення гідротермічних показників за березень–травень

За останні шість років минула календарна весна виявилася найбільш жорсткою за гідротермічним режимом і характеризувалася за цей час найвищою температурою повітря та найменшою кількістю опадів, що взагалі зустрічається дуже рідко в такому поєднанні.

Перша декада червня характеризувалася дуже теплою, часом спекотною, з помірною кількістю опадів погодою. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 18,8–24,3°С. У світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 32,6–34,3°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 57,4–58,5°С. Вночі температурні показники повітря та поверхні ґрунту знижувалися відповідно до 12,2–13,7 і 12,0–13,3°С.

Середня за декаду температура повітря становила 23,2°С, що було на 4,1°С вище середньої багаторічної норми (мал. 3).

Мал. 3. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді червня

Кількість опадів становила 16,0 мм, або 84% кліматологічної норми. Відносна вологість повітря – 56% при середній багаторічній нормі 59%, а мінімальні значення даного показника протягом 4 днів були меншими за 30%, що свідчило про наявність тривалої атмосферної посухи, яка розпочалася ще у квітні. При цьому стан посівів озимих зернових культур ускладнювався тим, що впродовж цього часу також утримувалася ґрунтова посуха, про що свідчили надзвичайно низькі запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під посівами після різних попередників (переважно від 19 до 32 мм, або в 3–4 рази менші за нормативні значення). Такий комплексний дефіцит вологи мав негативний вплив на формування продуктивності рослин пшениці озимої – спостерігалося їх пригнічення, а також втрата тургору, незначне скручування та передчасне відмирання листків у нижньому ярусі стебла, що загалом прискорило процеси їх дозрівання. Насамперед це стосувалося озимини, яка вирощувалася після соняшнику і в якої розвиток кореневої системи, переважно первинної, був не такий потужний, як у рослин, що вирощувалися після кращих попередників – чорного пару, гороху і навіть ріпаку.

За останні десять років перша декада червня виявилася однією з найтепліших. Більш високою температурою повітря характеризувалася погода в аналогічний період 2019 року. Що стосується опадів, то більше в цей час випадало у 2018, 2019 та 2021 роках.

Під кінець декади пшениця озима залежно від умов вирощування знаходилася на різних етапах свого розвитку: на посівах після соняшнику рослини більшості сортів знаходилися переважно на завершальному етапі молочної стиглості зернівки, яка мала тістоподібну консистенцію. При цьому після даного попередника рослини майже втратили листковий апарат, практично жовтий колір мали соломина та колос, що свідчило про посилення інтенсивності дозрівання озимини, яке стало наслідком високих температур повітря в другій половині звітного періоду. Посіви пшениці озимої після рекомендованих попередників, зокрема після гороху, виглядали значно краще – передусім відмічалася більша густота продуктивного стеблостою, рослини мали зелений колір і налічували не менше 1 листка та за біометричними показниками значно переважали озимину після соняшнику. Стан зернівки – молочна стиглість.

Рослини ячменю озимого здебільшого знаходилися у фазі воскової стиглості зерна, а окремі ранньостиглі сорти – на початку фази повної стиглості.

Загалом упродовж першої декади червня агрометеорологічні умови для озимих зернових культур були недостатньо сприятливими і безпосередньо впливали на величину та масу зернівок, що зумовлювалося врешті-решт зменшенням кількості накопиченої в них сухої речовини. Насамперед це стосується посівів після непарових попередників, де рослини більшою мірою відчували негативний вплив високих температур та доволі обмежених запасів вологи в ґрунті.

У другій декаді червня продовжувала утримуватися порівняно тепла зі значною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 18,4–25,2°С. В окремі дні температура повітря підвищувалася до 30,9–32,5°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 55,6–58,2°С. В нічний час температура повітря знижувалася до 13,9–15,0°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до 13,5–14,8°С. Середня температура повітря за декаду становила 23,2°С, що було на 2,5°С вище середньої багаторічної норми (мал. 4).

Мал. 4. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді червня

Кількість опадів різної інтенсивності, які відмічалися впродовж декади, становила 28,2 мм, або 148% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 64% і відповідала середній багаторічній нормі.

За останні 10 років у цей час подібні або дещо вищі температурні показники відмічалися протягом 2018–2020 рр., а більше опадів випадало у 2017 та 2021 роках.

Під кінець декади запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під пшеницею озимою після різних попередників дещо покращилися, але залишалися на доволі низькому рівні і характеризувалися переважно як недостатні.

Проведені обстеження посівів пшениці озимої наприкінці звітного періоду засвідчили, що рослини залежно від попередника, сорту та строку сівби знаходилися в різному фізіологічному стані – від завершення молочно-воскової стиглості зерна до початку його повної стиглості.

Погодні умови в останні дні декади виявилися доволі сприятливими для закінчення дозрівання зерна, відбулося незначне зниження температурних показників та пройшли дощі різної інтенсивності, місцями зливи зі шквальним вітром, що в окремих господарствах призвело навіть до часткового вилягання посівів. Такий гідротермічний режим щонайбільше мав позитивний вплив на пізньостиглі сорти зарубіжної селекції, особливо це стосується посівів пізніх строків сівби, де була значна загроза «запалу» зерна, що неодмінно б призвело до суттєвого зниження їх урожайності.

У багатьох господарствах степової зони було розпочато масове збирання ячменю озимого та ранньостиглих сортів пшениці озимої.

Упродовж більшої частини третьої декади червня утримувалася в міру тепла з незначними опадами, переважно у вигляді короткочасних злив, погода. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 19,2–22,8°С. В окремі дні максимальна температура повітря та поверхні ґрунту підвищувалась відповідно до 31,2 і 57,8°С, а мінімальна – знижувалася до 12,9 і 11,2°С. Тимчасове похолодання після завершення першої половини декади фактично не вплинуло на стан посівів, насамперед це стосується степової зони, оскільки в цей час на більшості посівних площ уже було відмічено повну стиглість зерна пшениці озимої, що було на 12–16 діб раніше звичайних строків.

Середня кількість опадів за цей час становила не більше 2 мм. Значення середньої відносної вологості повітря знаходилися в межах 58–60%, що відповідало кліматологічній нормі.

Запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами пшениці озимої з настанням повної стиглості зерна залишалися на вкрай низькому рівні і залежно від попередника становили в метровому шарі ґрунту 9–23 мм, що було значно менше середньої багаторічної норми. У зв’язку з цим слід додати, що опади, які випадають після фази колосіння, не завжди мають позитивний вплив на формування врожаю озимих зернових культур, оскільки в цей час потреба посівів у волозі значно зменшується, а дощова погода на завершальних етапах вегетації часто призводить до негативних наслідків – зниження врожайності та погіршення якості зернової продукції. Разом з тим, як відомо, погіршення вологозабезпеченості рослин безпосередньо після цвітіння призводить до зменшення кількості зерен у колосі, череззерниці та пустоколосості, а в період наливу зерна – до зменшення маси 1000 зерен.

Проведене обстеження посівів ярої групи культур свідчить про те, що рослини ярих пшениці, ячменю, тритикале та вівса (залежно від строків їхньої сівби) перебувають у фазі молочної та воскової стиглості зерна. Завершується активне функціонування прапорцевого листка, рослини мають 1,0–1,4 колосоносних стебел, колос довжиною 5,9–7,4 см і сформували від 14 до 17 зерен у колосі. У волоті вівса заклалося від 22 до 30 колосків. Висота рослин ярих колосових становить 60–68 см. На тлі внесення мінеральних добрив рослини знаходяться в кращому фізіологічному стані. Щільність продуктивного стеблестою варіює від 315 до 430 шт./м². Рослини в посівах гороху знаходяться у фазі наливу зерна. Висота рослин становить відповідно 53–56 см, сформувалося по 2–3 боби на рослині та 3–7 зерен у бобі.

Стан посівів кукурудзи дуже різний, що є наслідком різних строків сівби і опадів, що нерівномірно випадали. Рослини кукурудзи мають висоту від 25–40 см до 1,1–1,5 м, повсюдно спостерігається прискорення розвитку. На окремих площах відзначається фаза викидання волоті. Висота рослин соняшнику перших строків сівби становить 1,3–1,7 м (сформувалися кошики діаметром 8–12 см, відзначається їх цвітіння), а при пізній сівбі – формують 2–3 пару листків.

Засміченість посівів різна: серед бур’янів переважають берізка, осот, гірчак, амброзія, щириця. У посівах, де висота рослин соняшнику становить 30–70 см і бур’яни в рядках невисокі, ефективно провести їх присипання при підгортанні. Злакові бур’яни можна знищити рекомендованими гербіцидами. Загалом фітосанітарний стан посівів поки що задовільний, хоча в окремих господарствах можна знайти ділянки, де рослини вражені хворобами. Це свідчить про використання нестійких гібридів, порушення правила повернення культур на попереднє місце, неякісне протруювання насіння.

Дощі, які випали наприкінці другої декади червня, дещо покращили стан рослин у пізніх посівах кукурудзи та соняшнику. Тож розміри врожаю будуть визначатися станом рослин та погодою під час цвітіння та формування насіння.

Отже, після завершення цьогорічної вегетації озимих зернових культур слід зазначити, що минулий «агрономічний рік» виявився доволі складним для аграріїв, і це не тільки погодні умови, але загалом сприятливим для того, щоб отримати очікуваний урожай, який у більшості господарств буде дещо менший, ніж минулого року, але достатній для того, щоб забезпечити потреби країни в зерновій продукції. Звісно, основним лімітуючим чинником у формуванні бажаної врожайності виявилася волога, нестача якої вже проявлялася буквально з початку весни, що не дозволило ефективно використати азотні добрива та інші елементи агротехніки. Дещо «пом’якшили» негативний вплив посухи кращі попередники озимини, більш адаптовані сорти та добрива в достатній кількості, переважно азотні, які були внесені до сівби, що дозволило рослинам ще в осінньо-зимовий період сформувати потужну кореневу систему, насамперед первинну, яка і забезпечувала їх необхідною вологою з більш глибоких шарів ґрунту за її майже повної відсутності в метровому горизонті.

Серед позитивних моментів – тепла минула зима та раннє відновлення весняної вегетації озимих зернових культур, що буде тривати, слід сподіватися, й надалі в наступні роки, а це для нашої країни є надзвичайно важливим не тільки в плані врожайності озимини, але й у забезпеченні нормальної життєдіяльності населення, що пов’язано з теплом в оселях, безперебійним постачанням електрики, води та інших надбань цивілізованого світу, без яких неможливий подальший розвиток будь-якого суспільства і, зокрема, нашого мужнього та працьовитого народу.

https://www.apk-inform.com