Україна: погодні умови, сівба озимих та стан сільськогосподарських культур у вересні 2025 року – НААН України

Вересень – початок сівби озимих зернових культур, а отже, попереду для зерновиробників нові очікування, досягнення, іноді розчарування, але головним у хліборобській праці буде результат – урожайність та валовий збір зерна, що серед багатьох чинників є критерієм економічної і продовольчої безпеки країни.

Цього року, незважаючи на безліч проблем різного характеру, де домінуючими були війна та несприятливі погодні умови в багатьох регіонах, вітчизняні аграрії, як свідчать офіційні дані, досягли достатньо гарних показників, зокрема зібрано близько 22,5 млн тонн зерна пшениці, що дещо вище очікуваних прогнозів. Зрозуміло, що такий валовий збір, а це на рівні двох попередніх років, став можливим завдяки північним та західним областям, де збирання врожаю через негоду тривало до другої половини вересня, що врешті-решт виправдало зусилля хліборобів пристойною врожайністю – в окремих областях її середній рівень становив близько 6,0 т/га, а в деяких господарствах – понад 8,0 т/га. Звичайно, що якість зернової продукції за таких умов вирощування та збирання є доволі посередньою, чого не можна сказати про степову зону, де за порівняно низької врожайності пшениці озимої вирощене зерно характеризується підвищеним вмістом білка і клейковини, а тому переважно відповідає 2 та 3 класам, що надзвичайно важливо для забезпечення продовольчих потреб населення країни.

Цьогорічна сівба озимих зернових культур розпочалася в першій декаді вересня за доволі складних погодних умов, оскільки передпосівний період характеризувався порівняно незначною кількістю опадів, підвищеним температурним режимом та суттєвим дефіцитом агрономічно цінної вологи в ґрунті. Тим більше, що перелік попередників для озимини, які б могли забезпечити вчасні і дружні сходи, останніми роками в більшості господарств є вкрай обмеженим, як правило, переважають соняшник, ріпак, стерньові колосові, кукурудза на зерно, які не завжди здатні забезпечити для рослин оптимальний водний і поживний режими. У кращому разі в небагатьох господарствах на обмежених площах сівбу пшениці озимої проводять після зернобобових культур і чорного пару, що, на відміну від згаданих попередників, навіть у степовій зоні дає змогу отримати повні сходи та гарний розвиток рослин восени, забезпечуючи тим самим успішну зимівлю, високу стійкість до можливої весняної посухи та вагомий урожай.

Початок вересня в більшості зерносіючих регіонів видався бездощовим і характеризувався підвищеною температурою повітря, низькою відносною вологістю повітря та вітрами різної інтенсивності, що не сприяло збереженню вологи в ґрунті, основного чинника, який забезпечує своєчасну та рівномірну появу сходів озимих зернових культур. Так, у першій декаді середньодобові температури повітря утримувалися в межах 18,3–21,7°С. В окремі дні максимальні значення температури повітря та поверхні ґрунту відповідно підвищувалися до 30,7–31,9 та 48,7–50,2°С, а мінімальні знижувалася до 7,9–8,4 та 7,5–8,0°С. Середня температура повітря за першу декаду вересня становила 20,3°С, що було на 2,5°С вище середньої багаторічної норми (зображення. 1).

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді вересня

Опадів упродовж звітного періоду не спостерігалося, тоді як їх норма для даного календарного терміну становить 13 мм. Але, слід зазначити, в окремих областях пройшли незначні дощі, місцями випало до 20 мм опадів, характер яких мав переважно провокативний характер для озимини, особливо за мілкого висіву насіння в ґрунт, що останніми роками часто зустрічається в господарствах навіть за ранньої сівби. Середня відносна вологість повітря за цей час становила 54%, що на 7% було менше середніх багаторічних значень і свідчило про утримання довготривалої посухи. Впродовж декади також відмічалися шквалисті вітри, швидкість яких іноді сягала 17 м/с.

За останні шість років тепліше в цей час було у 2020 та 2024 роках. Близькою до цьогорічних показників була кількість опадів у 2020 та 2023 роках. Більші значення середньої відносної вологості повітря фіксувалися протягом 2021–2023 років.

Зрозуміло, що такий жорсткий гідротермічний режим протягом достатньо тривалого часу негативно вплинув на запаси продуктивної вологи в ґрунті. На початку вересня, коли в окремих господарствах навіть степової зони було розпочато сівбу озимих зернових культур, зволоження ґрунту на полях після різних попередників залишалося на дуже низькому рівні і не забезпечувало появу своєчасних сходів. В орному шарі ґрунту (0–20 см), де попередником був горох, кількість вологи не перевищувала 4 мм, а після соняшнику була повністю відсутня. В метровому горизонті її запаси залежно від попередника становили відповідно 23 і 4 мм, що було значно нижче середньої багаторічної норми (зображення. 2).

Зображення. 2. 3апаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) на час настання ранніх строків сівби пшениці озимої

Разом з тим наукові дослідження та виробнича практика свідчать про те, що за сівби пшениці озимої після соняшнику, найбільш поширеного попередника для цієї культури останніми роками, відсутність достатньої кількості вологи для проростання насіння дозволяє йому порівняно довгий час знаходитися в посівному шарі ґрунту без значної втрати польової схожості та в подальшому не впливає на формування зернової продуктивності. Певною мірою це може стосуватися й інших непарових попередників, якщо якісно проводити протруєння насіннєвого матеріалу відповідними препаратами. Проте за ранньої сівби, як зазначалося, найбільш небезпечною є провокативна волога після короткочасних помірних дощів, яка дозволяє насінню прорости, а при її відсутності в подальшому на тлі високих температурних показників спричинити значне зрідження посівів. У зв’язку з цим рання сівба озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, є доволі ризикованою і в окремих випадках, наприклад за безпідставно мілкого висіву насіння в ґрунт, може призвести до небажаних результатів.

Водночас слід також нагадати, що серед технологічних заходів, які можуть поліпшити інтенсивність появи сходів озимини, є прикочування посівів котками для покращення контакту насіння з ґрунтом та пришвидшення доступу до нього вологи з нижніх горизонтів.

У другій декаді вересня продовжувала утримуватися порівняно тепла, як для цієї пори року, з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 13,7–19,3°С. У світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 26,3–27,5°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 45,2–46,8°С. Водночас протягом декади мінімальні значення наведених показників у нічний час знижувалися відповідно до 8,5–9,8 та 5,4–5,9°С. Загалом середня температура повітря за декаду становила 17,4°С, що виявилося на 1,2°С вище середньої багаторічної норми.

Опадів за декаду випало лише 3,2 мм, або третина середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 45%, що на 18% було менше кліматологічної норми. До того ж її мінімальні значення впродовж 7 днів знаходилися на рівні 30% і нижче, що свідчило про посилення комплексної дії повітряно-ґрунтової посухи (зображення. 3).

Зображення. 3. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді вересня

За останні шість років порівняно з другою декадою вересня поточного року тепліше було в минулому 2024 р., а холодніше – у 2022 році. Менше опадів за цей час випадало лише у 2020 р., а менша середня відносна вологість повітря відмічалася тільки у 2024 році.

На завершення декади запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами пшениці озимої після непарових попередників знаходилися на мінімальному рівні – навіть у метровому горизонті вони не перевищували 3–15 мм. Обстеження посівів, де сівба озимини проводилася в другій половині першої декади вересня, засвідчило повну відсутність сходів після всіх попередників – насіння знаходилося в сухому ґрунті.

Упродовж третьої декади вересня спостерігалася доволі мінлива за температурним режимом з незначними опадами погода. Якщо на початку звітного періоду середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 14,6–19,8°С, то в другій його половині вони знизилися до 8,1–10,3°С. Вдень повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 28,4–29,1 та 46,5–48,5°С, а в нічний час охолоджувалися до 0,7 – -1,7 та -0,8 – -2,5°С. Середня за декаду температура повітря становила 13,6°С, що на 0,4°С було нижче кліматологічної норми (зображення. 4).

Зображення. 4. Середні значення гідротермічних показників у третій декаді вересня

Кількість опадів протягом даного календарного терміну становила 3,3 мм, або 21% середніх багаторічних значень. Середня відносна вологість повітря становила 51%, а її мінімальні значення впродовж 6 днів були меншими за 30%, що свідчило про подальше утримання надзвичайно потужної за своєю інтенсивністю комплексної посухи.

За останні шість років у цей час більш холодною була погода у 2021 і 2022 роках. Менша кількість опадів відмічалася у 2023 та 2024 роках. Більші значення відносної вологості повітря спостерігалися у 2021 та 2022 роках.

 Визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті на час настання оптимальних строків сівби озимих зернових культур показало, що її кількість за неповних три тижні, починаючи від часу останнього аналізу, ще більше зменшилася після всіх попередників. Так, на полях озимини після гороху та соняшнику в шарі ґрунту 0–50 см вона була майже повністю відсутня, а в метровому горизонті її кількість становила лише 12 та 2 мм відповідно, що було значно менше нормативних значень (зображення. 5).

Зображення. 5. 3апаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) на час настання оптимальних строків сівби пшениці озимої

На закінчення третьої декади вересня сходи озимих зернових культур на більшості посівних площ були відсутні, особливо це стосується степової зони, де виробляється більша частина товарного зерна пшениці та ячменю озимих у країні.

Загалом погодні умови вересня на значній території країни внаслідок тривалої посухи видалися несприятливими для одержання своєчасних і дружних сходів озимини. Так, середня температура повітря за місяць становила 17,1°С і виявилася на 1,1°С вищою за середню багаторічну норму. Кількість опадів становила лише 6,5 мм, або 17% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря знаходилася на рівні 50%, що було на 13% менше звичайної величини для даного календарного терміну (зображення. 6).

Зображення. 6. Середні значення гідротермічних показників у вересні

До цього слід додати, що в останні дні місяця в окремих регіонах, зокрема в південних областях, пройшли інтенсивні дощі, які здатні забезпечити принаймні проростання насіння та появу сходів озимих зернових культур.

За шестирічний період, який минув, упродовж цього часу більш прохолодною була погода у 2021 і 2022 рр., а така незначна кількість опадів відмічалася вперше. Менша відносна вологість повітря спостерігалася лише у 2020 році. При цьому її мінімальні значення (менше 30%) найбільш тривалий термін протягом місяця утримувалися у 2020 та 2024 рр., що свідчило про наявність потужної посухи.

Таким чином, по завершенні вересня поки що зарано говорити про результати цьогорічної посівної кампанії, адже вона ще триватиме, вірогідно, до кінця жовтня, а тим більше робити прогнози щодо перспективи успішної зимівлі та вірогідності одержання вагомого врожаю в наступному році. Але за умови продовження осінньої посухи зерновиробників, безумовно, можуть очікувати суттєві матеріальні втрати в подальшому, які важко буде компенсувати одержаною продукцією. На сьогодні можна сказати лише одне: погодні умови першого осіннього місяця з технічної та технологічної точок зору були загалом придатними для проведення сівби озимих зернових культур, але малосприятливими для проростання насіння, появи сходів і розвитку рослин. Чи була сівба в сухий ґрунт ефективною (а більшість аграріїв так і зробили), покаже час, але безперечним є те, що подальший стан посівів, зокрема пшениці озимої, буде залежати передусім від гідротермічного режиму жовтня і листопада.

https://www.apk-inform.com