Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур в Україні у квітні 2024 року

Назад до думок експертів

Чи завжди справджуються прогнози, сподівання та очікування? На жаль, ні – не завжди, навіть значно рідше, ніж ми цього хочемо. Особливо це помітно в аграрному виробництві, коли іноді всі намагання виростити гарний врожай тієї чи іншої культури зводяться нанівець несприятливими погодними умовами в той чи інший час вегетації рослин, що завжди, як наслідок стресу, призводить до зменшення їх продуктивності. Щось подібне ми спостерігаємо в поточному році з озимими зерновими культурами на значній території нашої країни – насамперед це степова зона, де вирощується переважна кількість продовольчого зерна.

Начебто і перезимували відмінно, і сприятливий температурний режим, і раннє відновлення весняної вегетації та і запаси вологи в ґрунті ще наприкінці календарної зими були достатніми під посівами озимини для формування гарного врожаю, але доволі тривалий період дефіциту продуктивних опадів, підвищена температура повітря та сильні вітри, які в окремих регіонах супроводжувалися пиловими бурями, зумовили доволі значне зменшення вологозапасів та прискорили фізіологічні процеси росту і розвитку озимих зернових культур. На час виходу рослин в трубку, а на ранніх посівах пшениці озимої це було помічено ще в кінці першої декади квітня, що виявилося на 8–12 діб раніше звичайних строків, кількість агрономічно цінної вологи в метровому горизонті знизилася до 100–115 мм, що було на 30–40% менше в порівнянні з середньою багаторічною нормою. Особливо неприємним було те, що у посівному та орному шарах ґрунту запаси вологи виявилися ще гіршими і були в 2–3 рази меншими за нормативні значення, що не забезпечувало нормальних умов для розвитку вторинної кореневої системи у рослин, яка відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні їх продуктивності. В зв’язку з цим, ефективність внесених добрив навесні цього року виявилася значно меншою, ніж очікувалось, особливо згадуючи відповідний минулорічний період, коли азотні підживлення за дощової погоди забезпечили відмінну врожайність навіть за порівняно гіршого стану рослин озимини після зимового періоду. Насамперед це позначилося на посівах пшениці озимої пізніх строків сівби після соняшнику, де стан рослин навіть за сприятливої зими в багатьох господарствах залишався доволі складним, тим більше, якщо кількість внесених добрив до сівби знаходилася на мінімальному рівні, оскільки планувалося надолужити цей агротехнічний недолік впродовж весняної вегетації.

В цьому році завершення першого весняного місяця відбувалося на фоні підвищеної температури повітря та незначної кількості опадів. Так, у третій декаді березня середня температура повітря склала 7,9°С, що було на 3,9°С вище кліматологічної норми. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 1,1–8,9°СВ нічний час повітря охолоджувалося до 3,8–6,5°С морозу, а вдень прогрівалося до 19,4–24,3°С тепла. Кількість опадів склала 4,2 мм, або 30% середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 66%, що було дещо менше нормативних значень.

Загалом, погодні умови березня були достатньо типовими для даного календарного терміну, але в цілому сприятливими для озимих зернових культур. Так, середня температура повітря за місяць склала 4,6°С і виявилася на 2,2°С вищою за кліматологічну норму. Кількість опадів за цей час склала 27 мм, що було на 12 мм менше в порівнянні з середніми багаторічними показниками (мал. 1).

Мал. 1. Середні значення гідротермічних показників у березні

За останні 10 років такий підвищений температурний режим було відмічено не вперше, більш тепліше у березні було в 2016, 2017, 2020 та 2023 рр., а менше опадів за цей час випадало в 2017, 2020, 2022 та 2023 рр.

Впродовж більшої частини квітня утримувалася доволі тепла, як для цієї пори року, переважно з незначними опадами погода. Порівняно прохолодною видалася перша декада, коли на її початку середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 6,2–8,5°С, а в нічний час відмічалися заморозки до -0,3 – -1,0°С. При цьому на поверхні ґрунту та на висоті 2 см температурні значення знижувалися до -4,0°С. Максимальна температура повітря в другій половині декади підвищувалась до 25,828,2°С, а поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 46,351,4°С тепла. Загалом, середня температура повітря за цей час склала 14,4°С та виявилась на 6,6°С вищою за середню багаторічну норму (мал. 2).

Мал. 2. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді квітня

Опади протягом звітного періоду були практично відсутні, лише в окремих місцях випало близько 0,5–1,5 мм, що абсолютно не вплинуло на вологозабезпеченість ґрунту та загальний стан посівів озимих зернових культур. Середня відносна вологість повітря склала 50% та на 23% була меншою за середню багаторічну норму. Впродовж більшої частини декади пополудні її значення знижувались до 22–30%, що свідчило в першу чергу про наявність атмосферної посухи.

За останні 10 років такий температурний режим на початку квітня відмічався вперше, а подібне поєднання показників забезпеченості атмосферною вологою і середньої відносної вологості повітря спостерігалося в 2019 та 2020 роках.

Запаси продуктивної вологи в ґрунті на завершення першої декади квітня (початок виходу рослин в трубку – вихід у трубку) під озимими зерновими культурами в порівнянні з тими, які відмічалися на час відновлення весняної вегетації, помітно знизилися і на посівах після соняшнику, як найбільш поширеного попередника в степовій зоні для пшениці озимої, становили в орному шарі ґрунту 14 мм, в метровому – 114 мм, що відповідно на 18 та 37 мм було менше середніх багаторічних значень (мал. 3).

Найбільш значні втрати вологи під озиминою відмічалися у відносно верхньому шарі ґрунту (0–50 см), де розміщена основна частина кореневої системи рослин.

Мал. 3. Динаміка запасів продуктивної вологи в ґрунті під пшеницею озимою після соняшнику, 2024 р., мм

Обстеження посівів пшениці озимої в останні дні першої декади квітня показало, що рослини більшості сортів ранніх строків сівби (5–10 вересня) після кращих і удобрених попередників знаходилися у фазі виходу в трубку, мали середню висоту 40–54 см та налічували в середньому від 4,4 до 6,2 пагону. Пшениця озима, сівбу якої проводили 20–25 вересня, знаходилася на початку трубкування рослин, висота яких становила 36–48 см, а кількість пагонів налічувалася в середньому від 3,4 до 4,2 штук. Більшість рослин пізніх строків сівби (5–10 жовтня) знаходилася на завершальному етапі фази кущіння, мали висоту 26–34 см і сформували в середньому 2,8–3,4 пагони. Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників, за своїми морфобіологічними показниками дещо поступалася озимині, що висівалася після кращих попередників. Найбільше відставання в рості і розвитку рослин спостерігалося за пізніх строків сівби (10–15 жовтня) після соняшнику та стерньових колосових попередників, де рослини сформували в середньому по 2,2–2,8 пагони висотою 20–22 см.

Не дуже сприятливі погодні умови, враховуючи швидке пересихання верхніх шарів ґрунту, в багатьох господарствах поставили під сумнів ефективність проведення азотних підживлень озимини прикореневим (локальним) способом зерновими сівалками, а тому зерновиробники змушені були обмежитися лише позакореневими підживленнями рослин помірними дозами азоту, насамперед у складі водних розчинів КАС та карбаміду.

На завершення першої декади квітня фітосанітарний стан посівів озимих зернових культур характеризувався як задовільний та добрий. На нижніх листках пшениці озимої спостерігалися пікніди септоріозу та незначні прояви борошнистої роси, які, враховуючи наявні погодні умови, не становили суттєвої загрози для рослинних організмів. На озимому ячмені простежувалися поодинокі ураження листків гельмінтоспоріозними плямистостями.

Що стосується шкідників пшениці озимої та інших озимих зернових культур, то на посівах вже в цей час спостерігалися незначні ушкодження рослин жуками п’явиці, смугастими хлібними блішками, цикадками та злаковими мухами, поява яких на полях відмічалася значно раніше звичайних строків, хоча і не мала масового характеру.

По завершенні звітного періоду більшість посівів озимих зернових культур знаходилася в доброму та задовільному стані, але вже на цей час рослини на окремих полях відчували нестачу достатньої кількості вологи, зокрема у верхніх шарах ґрунту. Переважно це була озимина пізніх і надпізніх строків сівби (друга половина жовтня) після непарових попередників, де рослини після зимівлі, як правило, знаходилися на початку фази кущіння, а формування та розміщення вузла кущіння в подальшому, як і вузлових корінців, відбувалося надзвичайно близько від поверхні ґрунту, що також обумовлювалося мілкою заробкою насіння під час сівби та не сприяло нормальному їх росту і розвитку.

В другій декаді квітня продовжувала утримувалася дуже тепла з помірною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах від 6,8 до 20,7°С. В окремі дні максимальні значення температурних показників повітря та поверхні ґрунту становили відповідно 28,3 та 47,5°С, а мінімальні – 4,6 та 1,7°С. Середня за декаду температура повітря склала 15,8°С, що виявилося на 5,5°С вище середньої багаторічної норми (мал. 4).

Мал. 4. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді квітня

Опадів за цей час випало 15,1 мм, що фактично відповідало кліматологічній нормі. Середня відносна вологість повітря склала 56% і була на 7% меншою за нормативні значення.

Такі температурні умови у відповідний період за останні 10 років відмічалися вперше, а менша кількість опадів спостерігалася лише в 2018 та 2020 роках.

В результаті дощів різної інтенсивності запаси продуктивної вологи по завершенні другої декади квітня під посівами пшениці озимою дещо збільшилися і становили в орному шарі ґрунту 18–24 мм та характеризувалися як задовільні. Проте в метровому горизонті кількість агрономічно цінної вологи була недостатньою і становила 82–104 мм, що було більш як на третину менше середньої багаторічної норми.

Аналіз стану посівів в останні дні другої декади квітня засвідчив, що у пшениці озимої всіх рекомендованих строків сівби (5 вересня – 5 жовтня) після кращих і удобрених попередників відмічалася фаза виходу рослин у трубку, які мали висоту від 60 до 75 см (поверхня ґрунту – кінчик верхнього листка). Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників в ранні та оптимальні строки, знаходилася у фазі виходу рослин в трубку, за більш пізньої сівби – на початку трубкування і мала висоту від 40 до 55 см.

На завершення другої декади квітня стан озимих зернових культур оцінювався переважно як задовільний, але порівняно низькі запаси продуктивної вологи в ґрунті безумовно свідчили про те, що в подальшому вони негативно позначаться на ефективності азотних підживлень та кількісних показниках майбутнього врожаю. В господарствах продовжувалися обробки посівів озимих зернових культур гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами, хоча доцільність застосування останніх двох речовин у бакових сумішах не завжди мала достатньої підстави, а переважно носила профілактичний характер.

В третій декаді квітня, як і впродовж двох попередніх, спостерігалася доволі тепла з порівняно незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря варіювали в межах від 11,9 до 18,1°С. Вдень повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 21,2–23,0 та 38,3–40,0°С, а в нічний час охолоджувалися до 6,5–7,5 і 4,8–6,7°С. Середня температура повітря за декаду склала 15,2°С, що було на 3,1°С вище середніх багаторічних значень. Кількість опадів становила 8,2 мм, або 71% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря знаходилася на рівні 64% і була дещо вищою, ніж зазвичай у цей час.

Загалом, у квітні середня температура повітря виявилася достатньо високою – 15,1°С і була на 5,1°С вищою за середню багаторічну норму (мал. 5).

Мал. 5. Середні значення гідротермічних показників у квітні

Кількість опадів склала 23,3 мм, що на 17,7 мм було менше нормативних значень.

За останні 10 років така порівняно висока температура повітря у квітні спостерігалася вперше. Незначною виявилася і кількість опадів, адже менше атмосферної вологи в цей час відмічалося лише в 2018 та 2020 рр. До цього слід додати, що подібна комбінація гідротермічних показників теж практично не зустрічалася останніми роками і вказує на те, що поступово відбуваються кліматичні зміни, збільшується кількість і тривалість посушливих періодів, підвищується температура повітря, посилюється аридність тих чи інших територій, а це, безумовно, через деякий час буде більш дошкульніше впливати на аграрне виробництво навіть у тих регіонах, де на сьогодні погодні умови сприяють вирощуванню високих врожаїв.

В цілому, по завершенні другого місяця календарної весни відмічається доволі помітне випередження у розвитку рослин озимини в порівнянні з середньобагаторічними термінами, а саме на 10–14 діб. В останні дні місяця було зафіксовано початок колосіння у ячменю озимого та ранньостиглих сортів пшениці озимої. На більшості посівів рослини знаходяться на заключному етапі фази виходу в трубку – утворили прапорцевий листок.

Для ярих зернових колосових і зернобобових культур нинішня весна виявилась ранньою, але затяжною. Незважаючи на складні погодні умови, які склалися в зоні Степу України сівбу ранніх ярих культур було здійснено переважно впродовж останньої декади березня – першої декади квітня.

Обстеження посівів з метою визначення стану посівів ярих зернових колосових і зернобобових культур, проведені наприкінці квітня засвідчили, що ступінь розвитку рослин у цілому задовільний, але для оптимального розвитку отриманих сходів рослин нині явно недостатнє зволоження посівного шару, в результаті чого у рослин відмічається сповільнене наростання вегетативної маси та недостатнє формування вторинної кореневої системи. Так, у посівах ярих зернових колосових культур (ячмінь, пшениця й тритикале ярі, а також овес) спостерігається наявність другого листка та початок фази кущіння, висота рослин становить 10,4–15,7 см, а зернобобових (горох, сочевиця, чина й нут) – 4,9–6,6 см. Тільки у рослин вівса відмічається утворення вузлових коренів (1,6–3,0 шт./рослину), решта ж колосових культур функціонують за рахунок первинної кореневої системи, що негативно позначається на подальшому загальному розвитку культур. У посівах інших культур (кукурудза та соняшник) зафіксовано появу сходів. У центральній же частині країни до сівби кукурудзи, соняшнику та круп’яних культур значна частина аграріїв приступила в третій декаді квітня й планують активно продовжувати весняну посівну кампанію у першій декаді травня.

Таким чином, гідротермічні умови квітня є певним індикатором сприятливості погодних умов щодо забезпечення нормального стану посівів озимих і ярих зернових, зернобобових, круп’яних та технічних культур, а також формування продуктивності рослин. Особливо це стосується кількості опадів, які випадають у цей календарний термін – останніми роками відмічалася доволі чітка закономірність – достатня кількість опадів у цьому місяці (не менше кліматологічної норми) забезпечувала, як правило, достатньо гарний врожай озимини, а також ранніх ярих зернових культур.

Попереду травень, він буде визначальним у багатьох аспектах майбутньої врожайності та якості зернової продукції, але, слід розуміти, що в цьому році з об’єктивних причин рівень врожайності озимих зернових культур, як і їх валовий збір, вірогідно, буде дещо меншим в порівнянні з минулорічними показниками.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України 

https://www.apk-inform.com

Інші думки

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту