Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна: погодні умови та стан рослин озимих зернових культур у березні 2022 року – НААН України

Назад до думок експертів

Довгоочікуваний початок цьогорічної весни з агрономічної точки зору видався не дуже вдалим та сприятливим для озимих зернових культур, як це було, наприклад, в 2019 та 2020 рр. Враховуючи достатньо значну кількість слаборозвинених посівів озимини після непарових попередників, а саме після соняшнику, аграріям безумовно хотілося, щоб відновлення весняної вегетації відбулося якомога раніше і рослини змогли до очікуваного наростання підвищеної температури повітря накопичити необхідну надземну масу, розкущитися та розвинути потужну кореневу систему, яка б забезпечувала їх вологою з більш глибоких шарів ґрунту. На жаль, погодні умови першого весняного місяця виявилися доволі складними та неоднозначними щодо сприяння нормальному розвитку рослин як пшениці озимої, так і інших озимих зернових культур по завершенні календарної зими.

Практично впродовж всього березня утримувався понижений температурний режим, що поєднувалося з недостатньою кількістю опадів і загалом негативно позначалося на стані посівів. Рослини вже після весняних морозів втратили певну частину листкової маси і не мали змоги повною мірою відновити активні процеси життєдіяльності після зимового спокою.

Звичайно, такий розвиток погодних умов впродовж першого весняного місяця суттєво ускладнює можливості більшості зерновиробників виростити високий урожай та отримати бажаний і запланований валовий збір зернової продукції. Разом з тим, ще далеко не все втрачено, оскільки за помірної температури повітря протягом весняно-літньої вегетації, достатньої вологозабезпеченості ґрунту та якісному догляді за посівами поки що залишаються значні можливості забезпечити гарний врожай пшениці озимої, насамперед, після такого попередника, як соняшник.

Але позитивним є те, що переважній більшості господарств вдалося вчасно підживити озимину та за необхідності заборонувати посіви, що в подальшому, з підвищенням температурних показників, матиме значну користь в плані забезпечення сприятливих умов для росту і розвитку рослин.

В першій декаді березня переважала порівняно холодна, як для цієї пори року, з доволі значною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря на початку звітного періоду були близькими до звичної і становили 1,2–3,4°С тепла, в подальшому значно похолодало, а температурні показники знизилися до 1,1–7,3°С морозу, що було на 2–8°С нижче кліматичної норми.

Середня за декаду температура повітря склала -1,0°С, яка виявилась на 1,9°С нижчою за середню багаторічну норму. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 4,3–6,2°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 7,0–11,3°С. Разом з тим, в нічний час мінімальна температура повітря знижувалась до 9,6–11,2°С морозу, а поверхня снігу в цей час охолоджувалася до -7,6– -11,8°С.

Такий температурний режим в першій декаді березня за останні десять років спостерігався лише вдруге. Більш холодною в цей час була погода в 2018 р., коли середня температура повітря становила -3,1°С (рис. 1).

Опади відмічались майже щодня у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу. Середня їх кількість склала 20,4 мм, що було вдвічі більше середніх багаторічних значень. Показники середньої відносної вологості повітря були достатньо високими і знаходилися в межах 80–86%.

В другій половині першої декади березня в більшості областей з пониженням температури повітря спостерігалось короткочасне утворення снігового покриву висотою до 8 см. Глибина промерзання ґрунту під час похолодання сягала 10–12 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин пшениці озимої знижувалася до 3°С морозу і була значно вищою за критичну температуру вимерзання озимих зернових культур, яка згідно з проведеними розрахунками знаходилася в межах -12,5 – -13,9°С.

Результати відрощування пшениці озимої, зразки якої у вигляді «монолітів» були відібрані в рекомендовані строки, засвідчили, що загибелі рослин практично не відзначалося. Зрідженість посівів не перевищувала 2–4%.

Загалом, на завершення першої декади березня озимі зернові культури перебували у стані зимового спокою, загрозливих метеорологічних явищ для їх перезимівлі не спостерігалося.

В другій декаді березня утримувалася аномально холодна з незначними опадами погода. Впродовж звітного періоду середньодобові температури повітря були на 2,2–10,3°С нижчими за кліматичну норму і знаходилися в межах від 8°С морозу до 1°С тепла.

Середня за декаду температура повітря склала -3,9°С, що на 6,0°С було нижче за середню багаторічну норму. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 6,5–10,2°С тепла, а поверхня ґрунту (снігу) прогрівалася до 16,8–22,1°С. Мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі знижувалася відповідно до -10,0 – -13,9 та -10,4 – 16,7°С. Середня кількість опадів за декаду, які відмічалися у вигляді снігу, склала 2,9 мм, що становило лише 19% кліматичної норми. Така кількість атмосферної вологи фактично не сприяла збільшенню запасів продуктивної вологи в ґрунті, величина яких, як показали подальші дослідження, переважно знаходилася на задовільному рівні. Середня відносна вологість повітря становила 66%.

До речі, такий гідротермічний режим впродовж другої декади березня виявився доволі унікальним і за останні десять років спостерігався вперше, оскільки за цей час відзначалася найнижча температура повітря та випала найменша кількість опадів (рис. 2).

В перші дні декади на значних територіях зберігався сніговий покрив висотою від 1 до 9 см, який на початку другої половини звітного періоду по мірі підвищення температурних показників зійшов з полів. За утримання низьких температур середня глибина промерзання ґрунту складала від 6 до 14 см. Саме за таких погодних умов в багатьох господарствах було продовжено підживлення озимих зернових культур по мерзлоталому ґрунті.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин пшениці озимої знижувалася до -3,3°С, що було значно вище за розрахункову критичну температуру їх вимерзання. Разом з тим, в результаті зниження температурних показників у рослин озимини збільшилася величина ушкодженої надземної маси і навіть окремих пагонів, що при інтенсивному підвищенні температурних показників, яке доволі часто спостерігається після відновлення весняної вегетації в порівняно пізні строки, може негативно позначитися на процесах регенерації їх асиміляційного апарату, а в подальшому і на їх продуктивності. Найбільш небажаним такий розвиток гідротермічних умов може бути для посівів озимих зернових культур після соняшнику, де рослини налічують 3–4 листки, або ж знаходяться на початку фази кущіння і мають слаборозвинену кореневу систему.

Незважаючи на доволі складні погодні умови впродовж другої декади березня, озимі зернові культури по її завершенні знаходилися у порівняно доброму та задовільному стані.

На початку третьої декади відбулося суттєве підвищення температурних показників і в подальшому утримувалася доволі тепла з незначною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах від 2,0 до 9,3°С тепла. В окремі дні температура повітря підвищувалася, а поверхня ґрунту прогрівалася відповідно до 17,8 та 29,5°С. Проте в нічний час повітря охолоджувалося до -6,7°С, а поверхня ґрунту – до -7,5°С.

Середня температура повітря за третю декаду березня склала 5,5°С, що було на 1,5°С вище за середні багаторічні значення. Кількість опадів становила 1,5 мм, або 11% кліматичної норми. Такий гідротермічний режим позначився на показниках середньої та мінімальної відносної вологості повітря, які виявилися достатньо низькими та варіювали від 51 до 63% і від 21 до 38% відповідно.

В останні дні декади на фоні підвищеної температури повітря та сильних вітрів відбувалося інтенсивне випаровування вологи з ґрунту, попередите яке було можливо лише за рахунок боронування посівів.

В другій половині декади спостерігалося короткочасне похолодання, що зумовило незначне промерзання ґрунту до 4–5 см, а також зниження його температури на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої до -1,2 – -1,4°С.

Визначення запасів продуктивної вологи під посівами пшениці озимої після різних попередників, яке проводилося в другій половині третьої декади березня, показало, що вологозабезпеченість ґрунту була переважно доброю та задовільною, кількість агрономічно цінної вологи залежно від попередника в метровому шарі ґрунту становила від 132 до 147 мм. Разом з тим, така кількість вологи виявилася значно меншою в порівнянні з середньою багаторічною нормою, яка регламентована на час відновлення весняної вегетації озимих зернових культур. Особливе занепокоєння викликають посіви озимини після соняшника, де запаси продуктивної вологи в ґрунті на 23% менші за середню багаторічну норму (табл. 1). До речі, така порівняно низька вологозабезпеченість метрового шару ґрунту навесні після цього попередника відзначається вперше за останні шість років і насамперед пояснюється недостатньою кількістю опадів (73,3 мм, або 69% кліматичної норми), які випали впродовж січня-березня. Менше атмосферної вологи за цей проміжок часу випадало лише в 2017 р. (67,9 мм).

Запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами пшениці озимої після соняшнику на час відновлення весняної вегетації, 2017–2022 рр., мм

Рік

Шари грунту, см

010

020

050

0100

2017

17

33

80

150

2018

18

36

87

185

2019

14

29

73

158

2020

19

36

89

162

2021

16

32

83

153

2022

14

26

67

132

Середня багаторічна норма

25

50

97

172

В останні дні декади відбулося інтенсивне зростання температурних показників, а середньодобові температури повітря перевищили необхідний біологічний мінімум для озимих культур (+5°С), що і стало початком стійкого відновлення активної весняно-літньої вегетації рослин (29 березня).

Цьогорічне відновлення весняної вегетації озимини відбулося на шість діб пізніше за середні багаторічні строки, а тривалість зимового спокою рослин видалася на 16 діб довшою в порівнянні з кліматично нормою (табл. 2). За останні шість років подібна тривалість перезимівлі рослин відзначається вперше.

Час відновлення весняної вегетації та тривалість зимового періоду, 2017–2022 рр.

Показник

Роки

Середні багаторічні показники

2017

2018

2019

2020

2021

2022

Календарна дата відновлення весняної вегетації

1.03

2.04

5.03

3.03

28.03

29.03

23.03

Тривалість зимового періоду, діб

110

137

119

108

137

139

123

Загалом, погодні умови березня видалися не дуже сприятливими для озимих зернових культур, що пояснюється перш за все пониженим температурним режимом, як наслідок, дещо пізнішим часом відновлення весняної вегетації та недостатньою кількістю опадів, що в подальшому може позначитися як на продуктивності окремих рослин, так і на їх загальній врожайності в розрізі окремого господарства, певного регіону і навіть країни.

Так, середня температура повітря за місяць склала 0,2°С, що виявилося на 2,2°С нижче за середню багаторічну норму (рис. 3). За останні вісім років більш холодною була погода в цей час лише у 2018 р.

Середня кількість опадів становила 24,8 мм, або на 36% менше за середню багаторічну норму.

Приймаючи до уваги те, що в більшості господарств перше підживлення озимини азотом було вже проведене на початку другої декади лютого та в першій половині березня, друге підживлення, спрямоване на підвищення зернової продуктивності рослин, необхідно виконувати із розрахунку внесення від 45 до 60 кг/га д.р.

Враховуючи помірні погодні умови зимового періоду, в посівах озимих зернових культур, переважно після соняшнику, склалася сприятлива ситуація для розвитку зимуючих бур’янів, а тому боротьба з ними в цьому році буде однією з найактуальніших. Також з підвищенням середньодобової температури повітря до 10–12°С розпочнеться масова міграція клопа-черепашки та інших шкідників з місць зимівлі. При сприятливих погодних умовах в першій половині весняної вегетації не виключається розвиток та поширення в посівах борошнистої роси, септоріозу та інших хвороб, які за відсутності боротьби з ними можуть призвести до значного зниження врожаю. В окремих регіонах залишається невідкладною і боротьба з мишоподібними гризунами.

Таким чином, в умовах поточного року після відновлення весняної вегетації рослини озимих зернових культур в більшості областей нашої країни знаходяться в доброму та задовільному стані, хоча певною пересторогою є не дуже сприятлива ситуація з вологозабезпеченням ґрунту на полях після непарових попередників, що за настання можливої тривалої посухи негативно позначиться на продуктивності рослин. Разом з тим, якщо подальший гідротермічний режим буде сприятливим, є вагомі підстави зробити попередні прогнози щодо формування врожайності, яка буде наближатися до середніх багаторічних показників. Але говорити про це ще зарано, попереду більша частина календарної весни, погодні умови якої в поєднанні зі своєчасним і якісним доглядом за посівами багато в чому будуть визначальними у забезпеченні врожаю як пшениці озимої, так і інших озимих зернових культур.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України https://www.apk-inform.com

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2022.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту