Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна: погодні умови та стан озимих культур у січні 2022 року – НААН України

Назад до думок експертів

(використано оновлені стандартні кліматологічні норми за період 1991-2020 рр.) 

Цьогорічний зимовий період, можливо, є певним прообразом майбутніх погодних умов взимку, коли, за прогнозами кліматологів, справжня зима з морозами та снігом буде тривати лише один місяць – січень.

Дійсно, минулий грудень виявився порівняно теплим – середня за місяць температура повітря була на 1,8 °С вищою за кліматичну норму, прогнозується, що і лютий буде не таким холодним, а от січень видався доволі морозним та сніжним, з достатнім сніговим покривом на полях, що не могло не порадувати аграріїв, враховуючи доволі низькі запаси продуктивної вологи в ґрунті на час завершення осінньої вегетації у більшості зерносіючих регіонів країни. Разом з тим, у південних областях, де за грудень і січень випало значно менше опадів, а в окремі дні з сильними морозами сніговий покрив на полях був майже відсутній, виникла загроза ушкодження посівів озимих культур і навіть вимерзання окремих із них внаслідок слабкого розвитку та загартування рослин в осінній період. В першу чергу це стосується ячменю та ріпаку озимих, посівні площі яких суттєво зросли, приймаючи до уваги сприятливий температурний режим зимових періодів останніх років.

Погодні умови першої декади січня характеризувалися аномально теплою, як для цієї пори року, з частими опадами, ожеледицею та туманами погодою. Середньодобові температури повітря перевищували звичайну на 1–8 °С або були близькі до неї і знаходилися в межах від -4 до +4 °С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалась до 4–9 °С тепла, майже до такої температури прогрівалася поверхня снігу на початку декади та ґрунту в другій половині звітного періоду. Мінімальна температура повітря знижувалась до 6–11 °С морозу, місцями до -13 °С. Поверхня снігу або ґрунту охолоджувалась до 6–12 °С морозу, місцями в східних областях – до -17 °С.

Середня температура повітря за першу декаду січня склала 0,5 °С і була на 4,2 °С вищою за середню багаторічну норму (рис. 1).

За останні 10 років більш теплішою в цей час була погода в 2014 р. (1,2 °С), 2018 р. (1,8 °С) та в 2021 р. (2,8 °С).

Опади спостерігались майже щодня у вигляді мілкого дощу та мокрого снігу. Середня їх кількість становила 8,3 мм, або 83 % кліматичної норми. Впродовж останнього десятиліття більша кількість опадів протягом першої декади січня відзначалася в 2013 р. (18,0 мм), 2016 р. (15,6 мм), 2017 р. (24,5 мм) та 2021 р. (14,6 мм).

Середня за декаду відносна вологість повітря виявилась доволі високою і складала 86–91 %.

Впродовж першої половини декади відбувалося інтенсивне танення снігового покриву, висота якого на початку звітного періоду становила переважно від 5 до 27 см. На завершення декади внаслідок інтенсивної відлиги сніговий покрив майже скрізь зійшов з полів, лише місцями він зберігався висотою до 1 см. Середня глибина промерзання ґрунту варіювала від 0,5 до 9,0 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин озимих зернових культур під час найбільшого похолодання не була нижчою за 1–3 °С морозу і значно перевищувала критичні температури вимерзання, які, за розрахунками, залежно від фази розвитку озимини складали від 10,4–15,0 °С морозу.

Обстеження посівів озимих зернових культур після танення снігового покриву на полях показало, що рослини знаходилися у задовільному стані, мали зелене забарвлення з незначним ушкодженням листового апарату. Це свідчило про те, що суттєве, але короткочасне зниження температури повітря, яке відмічалося в кінці третьої декади грудня, не мало негативного впливу на рослинні організми.

Проведений аналіз вмісту розчинних вуглеводів у вузлах кущення рослин пшениці озимої показав, що, починаючи з часу припинення осінньої вегетації, їх кількість дещо зменшилася і на завершення першої декади січня залежно від попередника та рівня мінерального живлення становила від 23 до 30 %, що свідчило про подальшу здатність озимини протистояти низьким температурам.

Загальний стан посівів озимих зернових культур характеризувався переважно як добрий та задовільний.

Впродовж більшої частини другої декади січня утримувалася доволі прохолодна, нестійка за температурним режимом, з помірними опадами погода. Більшість часу середньодобові температури повітря утримувалися на рівні від +0,1 до -10,5 °С, хоча в окремі дні (початок та завершення декади) вони знижувалися до 14,5–15,2 °С морозу. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 2,3 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 1,0 °С, вночі значення відповідних температурних показників опускалися до -15,2 та -17,3 °С відповідно.

Середня температура повітря за декаду склала -4,0 °С, що було на 1,2 °С нижче середньої багаторічної норми.

Незначні опади, переважно у вигляді снігу, спостерігалися протягом більшої частини звітного періоду. Середня їх кількість склала 8,0 мм, що виявилося на 3 мм менше декадної норми.

До речі, за останні 10 років в цей час більш холодною була погода в 2017 р. (-4,8 °С), 2018 р. (-4,4 °С) та 2021 р. (-8,9 °С), а менше випадало опадів лише в 2020 р. (3,4 мм) (рис. 2).

Середня відносна вологість повітря була достатньо високою і становила 78–92 %.

Під час найбільшого похолодання мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за -5,4 °С, тоді як розрахункова критична температура вимерзання рослин становила від 12,5 до 15,0 °С морозу. Глибина промерзання ґрунту знаходилася в межах 25–34 см. Впродовж декади на полях встановився і утримувався сніговий покрив висотою 7–10 см.

Загалом, погодні умови впродовж другої декади січня виявилися порівняно сприятливими для перезимівлі озимих культур.

Протягом більшої частини третьої декади січня спостерігалася достатньо холодна, з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 2,6–6,3 °С морозу, кількість опадів становила близько 5,0 мм, що втричі менше декадної норми. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння рослин знаходилася в межах від -3,8 до -5,2 °С. Висота снігового покриву – 7–12 см. Глибина промерзання ґрунту – 28–35 см. В цей час небезпечних погодних явищ для озимих культур не відмічалося.

Аналіз стану посівів озимих культур та гідротермічних показників впродовж більшої частини поточного зимового періоду (листопад–січень) свідчить про те, що жоден із наведених чинників не мав суттєвого негативного впливу на перезимівлю рослин. Лише в окремих господарствах на сьогоднішній день можливе незначне ушкодження озимини, яка розпочала зимівлю в слабкому, нерозкущеному стані, не пройшла належне загартування та мало накопичила в тканинах пластичних речовин, вуглеводів, які б сприяли стійкості рослин проти низьких температур. Переважно це стосується посівів ячменю, ріпаку та пшениці озимих іноземної селекції, окремі сорти та гібриди яких недостатньо адаптовані до складних погодних умов нашої країни.

Приймаючи до уваги усереднений температурний режим листопада, коли рослини припинили активну вегетацію, та двох зимових місяців – грудня і січня – слід зазначити, що цей календарний проміжок часу за своїми показниками виявився доволі теплим. Середня температура повітря склала близько 0,5 °С, що на 1,5 °С вище середньої багаторічної норми. До речі, такий позитивний температурний баланс (вище нульової позначки термометра) впродовж цього періоду відмічається вже три роки поспіль (рис. 3).

Загальна кількість опадів за листопад–січень становить 112,7 мм і дещо поступається середній багаторічній нормі, яка складає 117 мм. За останні 7 років це один з найгірших результатів, менше випадало за цей час лише в 2019/20 вегетаційному році (83,4 мм).

Зрозуміло, що перезимівля озимих культур ще не завершена. Попереду лютий та березень, які, звичайно, можуть піднести небажаний сюрприз зерновиробникам у вигляді морозів за відсутності снігового покриву на полях, які здатні завдати шкоди посівам не тільки локального, але й масового характеру, приймаючи до уваги значні посівні площі, перш за все пшениці озимої, після соняшнику, де рослини розпочали зимівлю переважно у фазі 2–3 листків і є найменш стійкими до низьких температур.

Разом з цим, навіть порівняно сприятливі погодні умови в подальшому не виключають систематичної оцінки умов перезимівлі та стану посівів озимих зернових культур, яка повинна проводитися за комплексом метеорологічних факторів, головним з яких є мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення рослин, що характеризує ступінь шкідливої дії морозів. Однак багаторічні дослідження показали, що більш достовірним є визначення можливості вимерзання озимих посівів на основі не мінімальної, а середньодобової температури ґрунту, оскільки на стан рослин більший вплив виявляє не стільки абсолютний мінімум температури, скільки тривалість його дії.

Для оцінки умов перезимівлі озимих посівів пропонується, наприклад, користуватися визначеними такими співвідношеннями температури повітря і висоти снігового покриву: при середній декадній температурі повітря -8 °С висота снігового покриву на посівах має становити не менше 5 см, при -10 °С – не менше 7 см, при -15 °С – не менше 14 см і т.д. При порушенні цих співвідношень, коли під час морозів на посівах протягом трьох декад, які не обов’язково йдуть одна за одною, відсутній сніговий покрив відповідної висоти, спостерігаються значні пошкодження озимих культур, що може виявитися не відразу, а поступово. За цих умов для згубної дії низьких середньодобових температур ґрунту на глибині залягання вузла кущення достатньо трьох-чотирьох діб, щоб рослинам було нанесено великі пошкодження. Особливо це є небезпечним в кінці зимового періоду, коли із-за витрат захисних речовин та різких потеплінь стійкість озимини знижується.

Для визначення стану озимих посівів існує ряд методів, а саме – відрощування рослин в монолітах, у водному і цукровому розчинах. Доведено, що найбільш об’єктивним і надійним способом визначення життєздатності рослин пшениці озимої в зимовий період є спосіб монолітів, відбір яких, згідно існуючих рекомендацій, слід проводити 25 січня, 23 лютого і 10 березня. Крім того, ще додатково їх беруть після різкого та тривалого зниження температурного режиму.

Проблема перезимівлі озимої пшениці та інших озимих культур з року в рік залишається актуальною і має велике значення в аспекті продовольчої та економічної безпеки нашої держави. Від розмірів можливої загибелі озимих залежать заходи по ліквідації її наслідків, пов’язані з додатковими матеріальними витратами на насіннєвий матеріал та перебудовою планів проведення весняно-польових робіт. Як правило, із значним ушкодженням та загибеллю озимини неминучим є запізнення з сівбою ярих культур, а отже, зниження їх врожайності та зниження в хлібному балансі частки високоякісного продовольчого зерна.

В зимовий період озимі зернові культури знаходяться протягом 4,0 місяців у стані вимушеного спокою. Ушкодження і загибель рослин в цей час можливі від шкідливого впливу комплексу факторів: низьких температур, льодової кірки, випрівання, вимокання, хвороб, викликаних не тільки несприятливими зимовими умовами, але й порушеннями агротехніки. Стійкість окремих культур і сортів до такого складного взаємозв’язку між біологічними особливостями та динамічним поєднанням умов середовища і метеорологічних факторів одержала назву зимостійкість. Разом з тим, морозостійкість рослин – це їх здатність протистояти температурам нижче 0 °С і зберігати при цьому подальшу життєздатність.

Відомо, що ушкодження озимини низькими температурами (вимерзання) вважається найбільш поширеним і найбільш небезпечним явищем. Вимерзання озимих культур може відбуватися в різні періоди перезимівлі: впродовж зими, коли при відсутності снігу спостерігаються сильні морози, а також ранньою весною, коли їх зимостійкість значно ослаблена. Його величина залежить від ступеню загартування і морозостійкості рослин.

Вимерзання рослин зовні характеризується зміною тургору клітин, побурінням і відмиранням тканин. Вирішальним фактором при вимерзанні є ступінь ушкодження морозами вузла кущення, який є важливим та складним за фізіологічними функціями органом. При загибелі всіх листків, стебел та частини кореневої системи збережені вузли кущення можуть регенерувати нові пагони із «сплячих» точок росту і нову кореневу систему. Регенераційні властивості вузлів кущення мають особливе значення при масовому ушкодженні надземної частини рослин протягом зимівлі, а також при ушкодженні шкідниками. Вузли кущення дають початок вторинній кореневій системі озимих культур та слугують своєрідною ємністю запасних речовин, переважно вуглеводів, які відіграють велику роль у захисті рослин від згубної дії низьких температур та інших несприятливих умов перезимівлі.

Зниження температури ґрунту до критичних значень буває внаслідок низьких температур повітря і невисокого снігового покриву. Критичною температурою вважається така, при якій гине від вимерзання близько 50 % рослин.

Таким чином, в цілому, погодні умови впродовж більшої частини зимового періоду були достатньо сприятливими для перезимівлі озимих зернових колосових культур, про що свідчать поточний стан посівів та гідротермічні показники. Проте складними можуть видатися завершальні етапи зимового спокою рослин, оскільки чергування низьких температур з тривалими відлигами призводить до їх виснаження, критичного зниження вмісту вуглеводів у вузлах кущення і, як наслідок, втрати морозостійкості. А тому весняне повернення холодів часто є причиною ушкодження і загибелі посівів навіть при порівняно невеликих морозах. В найближчій перспективі, враховуючи можливий прихід ранньої весни, серед першочергових завдань для зерновиробників є проведення підживлення недостатньо розвинених посівів та обстеження полів озимих культур з метою визначення подальшої стратегії боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України  https://www.apk-inform.com

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2022.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту