У третій декаді липня в Україні спостерігався різноманітний щодо норми температурний режим – близький до норми на півдні, нижчий від норми в центральних та східних областях та вищий за норму в західній частині країни. Істотні опади спостерігалися лише на північному сході та в окремих районах східних, західних і центральних областей. На більшій частині території країни тривав стійкий дефіцит опадів як упродовж декади, так і впродовж місяця.
Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 103 до 139 годин, що близько або на 14-34 години більше норми.
Температура. Середня обласна декадна температура повітря в більшості областей виявилася близькою до норми, у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях – на 1,2-2,4°С вищою за норму, в Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях – на 1,4-1,8°С нижчою від неї і становила від плюс 20,0°С у північних до плюс 24,5°С у південних областях.
Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до плюс 30-35°С, на Закарпатті місцями до плюс 37-38°С. Упродовж 1-5 днів, у південних, Дніпропетровській, Вінницькій та Закарпатській областях – 6-10 днів вона перевищувала позначку + 30°С.
В окремих районах Закарпатської, Івано-Франківської, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей упродовж 1-3 днів максимальна температура повітря досягала або перевищувала позначку плюс 35°С.
Мінімальна температура повітря в найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 8-11°С, у південних та Чернівецькій областях – до плюс 12-14°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту вночі часом охолоджувалася до плюс 6-13°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 55-67°С.
Опади різної інтенсивності (від слабких і помірних до сильних злив, подекуди зі шквалами та грозами) спостерігалися упродовж 2-5 днів у більшості районів країни.
У Волинській, Львівській, Закарпатській, Тернопільській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській та Харківській областях середня обласна їх кількість за декаду була близькою до норми, в Рівненській, Хмельницькій, Одеській та Чернігівській областях вона склала 54-79% від норми (11-31 мм). У решті областей середня кількість опадів за декаду становила 21-50% від норми (6-14 мм).
Найменша кількість опадів за декаду відмічалася в Миколаївській області – лише 1 мм, або 7% від норми. В окремих районах Вінницької, Черкаської, Київської, Кіровоградської та Одеської областей опадів не було зовсім (рис. 2).
Добовий максимум опадів в окремих пунктах Сумської, Полтавської, Одеської, Волинської, Тернопільської, Львівської та Закарпатської областей становив від 25 до 59 мм (1-2,5 декадні норми).
Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 21-22°С на півночі та північному сході до плюс 29-30°С – на півдні країни. Упродовж 8-10 днів на всій території країни в один зі строків спостережень вона підвищувалася до плюс 25°С і вище.
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 47 до 78%, упродовж 1-7 днів, за винятком Рівненської, Чернігівської, Сумської та Полтавської областей, відмічалося її зниження до 30%.
Вітер. В окремих районах західних, північних, центральних та південних областей упродовж 1-2 днів відмічалося посилення швидкості вітру до 15-21 м/с.
Коротка характеристика метеорологічних умов липня 2022 року
Середня місячна температура повітря в липні становила від плюс 18,3°С на північному сході до плюс 25,0°С на крайньому півдні країни, що близько до норми, в Закарпатській області – на 1,3°С вище за норму.
Абсолютний максимум температури повітря в липні становив плюс 33-38°С.
Кількість днів із температурами вище +30°С за липень становила в західних, північних, Черкаській, Полтавській та Харківській областях 4-10, на решті території країни – 13-26.
Упродовж 1-7 днів у більшості районів південних, Дніпропетровської, місцями в Кіровоградській, Черкаській, Київській, Вінницькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях максимальна температура вдень досягала плюс 35-38°С.
У Закарпатській, багатьох районах Львівської, окремих районах Київської областей було досягнуто або на 1-2°С перевищено максимальну температуру повітря першої декади липня за період спостережень з 1951 року.
Мінімальна температура повітря в найпрохолодніші ночі липня знижувалася до плюс 6-12°С.
Розподіл опадів за рахунок локальних злив був вкрай нерівномірним як по території країни, так і в межах окремих областей та районів.
Середня обласна кількість опадів за липень у Волинській, Тернопільській, Чернігівській, Черкаській, Дніпропетровській та Харківській областях була близькою до норми і становила 49-99 мм, у Сумській та Полтавській областях – 146-156% місячної норми, або 97-111 мм.
У південних та Івано-Франківській областях вона становила 37-48% від норми, або 11-54 мм, у решті областей – 51-79% від норми, або 43-73 мм.
На метеостанції Дружба в Сумській області, де за декаду випало 129 мм, було на 9 мм перевищено максимальну кількість опадів за другу декаду липня за період спостережень 1961-2021 рр.
Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур
Істотні опади, які спостерігалися в ряді районів Сумської, Полтавської, Харківської, Дніпропетровської та західних областей поповнили запаси продуктивної вологи в ґрунті. На багатьох площах цих областей під кукурудзою, соєю та соняшником сформувалося оптимальне зволоження ґрунту – 80-100 мм і більше продуктивної вологи.
У західних, північно-західних та північних областях завдяки достатній кількості ефективного тепла й вологи в ґрунті переважали сприятливі умови для формування урожаю пізніх культур – росту кошиків та цвітіння соняшнику, цвітіння волоті та качанів кукурудзи, формування бобів сої.
У південних областях, де впродовж липня майже не було ефективних дощів або їх кількість не перевищила 25-50% від норми (в багатьох районах Одеської, Миколаївської, Херсонської областей лише 7-15% від норми), агрометеорологічні умови для формування урожаю пізніх культур упродовж декади складалися несприятливо, часом набували критичного характеру. У більшості районів цих областей запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під пізніми культурами (зокрема соняшником) були майже вичерпані або метровий шар ґрунту був сухий зовсім. Тривала повітряно-ґрунтова засуха.
Засуха обумовлювала пригнічення рослин, передчасне достигання сільськогосподарських культур і відповідно зменшення врожайності. У Миколаївській та Одеській областях на 2-3 тижні відмічена технічна стиглість насіння соняшнику. Несприятливими чинниками для майбутнього урожаю в цьому регіоні було і виникнення суховіїв внаслідок сухості повітря та вітрів.
У Закарпатській області продовжували утримуватись незадовільні умови для вегетації пізніх культур. Недостатнє зволоження ґрунту, зумовлене дефіцитом опадів та найвищими температурами упродовж літніх місяців, спричиняло погіршення умов формування урожаю, в’янення рослин, передчасне пожовтіння листя.
Теплозабезпечення
Станом на 31 липня суми ефективних температур повітря були переважно близькими або нижчими за середні багаторічні показники: вище +10°С – на 10-35°С, вище +15°С – на 15-25°С. У розрізі агрокліматичних зон України суми ефективних температур відповідали таким показникам (табл. 1):
Таблиця 1
Агрокліматичні зони |
Сума ефективних температур |
|||
вище +10°С |
вище +15°С |
|||
|
Середня багаторічна за період 1991-2020 рр. |
2022 р. |
Середня багаторічна за період 1991-2020 рр. |
2022 р. |
Степ |
890-1025 |
855-1010 |
420-545 |
405-530 |
Лісостеп |
700-890 |
700-880 |
265-420 |
295-420 |
Полісся |
665-770 |
710-740 |
240-330 |
290-305 |
Зволоження ґрунту
Станом на 31 липня запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під кукурудзою на більшості площ західних, північних, окремих площах Черкаської та Кіровоградської областей утримувалися переважно на достатньому (101-120 мм і більше) та задовільному (81-100 мм) рівнях.
У Вінницькій, на багатьох площах Київської, окремих площах Волинської, Черкаської, Миколаївської, Кіровоградської, Дніпропетровської та Полтавської областей вологозапаси метрового шару ґрунту були недостатніми для поточного періоду вегетації (менше 80 мм) (рис. 3).
Під цукровим буряком зволоження метрового шару ґрунту було недостатнє та незадовільне для періоду максимального росту кореня – 48-69 мм продуктивної вологи, місцями у Волинській області вологозабезпечення було достатнім – 129 мм продуктивної вологи.
Під соняшником вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту на більшості площ північних, центральних, окремих площах західних, в окремих районах Харківської областей було задовільним (61-90 мм), місцями в Рівненській, Кіровоградській, Чернігівській, Полтавській та Харківській областях – достатнім та оптимальним (91-130 мм і більше). На решті площ вологозабезпечення було недостатнім (31-60 мм), у багатьох районах південних, окремих районах Київської, Чернігівської, Полтавської та Дніпропетровської областей – незадовільним (менше 30 мм продуктивної вологи), місцями на Одещині та Херсонщині 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухий (рис. 4).
Соя. У метровому шарі ґрунту показники вологозабезпечення на більшості площ були на достатньому (85-119 мм) та оптимальному (147-150 мм продуктивної вологи) рівнях. Місцями в Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській та Черкаській областях зволоження 0-100 см шару ґрунту було недостатнім (від 31 до 70 мм продуктивної вологи).
Картопля. Достатнє (51-70 мм) та надмірне (71-98 мм) зволоження півметрового шару ґрунту утримувалося в Сумській, на окремих площах Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Вінницької та Київської областей. На решті площ запаси продуктивної вологи були задовільними або недостатніми (менше 50 мм).
Ріст і розвиток сільськогосподарських культур
Озимина (жито, ячмінь, пшениця). На всій території країни завершувалося збирання урожаю ранніх зернових культур. Маса 1000 зерен озимої пшениці становила від 29 до 55 г. Відсоток щуплих зерен був у межах 10-30, в окремих районах Волинської області – до 70%. Стан посівів на незібраних площах добрий та задовільний.
Ранні ярі зернові культури. У ярого ячменю та ярої пшениці відмічалася повна стиглість, тривало масове збирання. За визначенням агрометеорологів маса 1000 зерен становила від 37 до 60 г, відсоток щуплих зерен становив 10-30%.
У вівса відмічалися воскова та повна стиглість зерна, тривав збір урожаю. Стан посівів переважно добрий. Маса 1000 зерен вівса становила 30-35 г.
У кукурудзи тривало цвітіння волоті та качанів, на окремих площах відмічалася молочна стиглість зерна.
Стан посівів переважно добрий. У південних областях відмічалося пожовтіння листя від засухи та пошкодження шкідниками, в центральних – ураження рослин хворобами.
Гречка та просо. Упродовж декади в гречки тривало формування та достигання зернівки, в проса – викидання волоті.
Стан рослин переважно добрий та задовільний.
Зернобобові культури. Завершувалося збирання зерна гороху.
У сої тривало формування та дозрівання бобів. Кількість бобів довжиною 1 см і більше на одній рослині становила від 6 до 42.
На окремих площах центральних областей відмічалося ураження рослин хворобами. Стан посівів переважно добрий.
У цукрових буряків тривав ріст кореня та відмічалося пожовтіння нижніх листків. За визначенням агрометеорологів середня маса одного кореня складала 266-440 г. Стан посівів добрий та задовільний.
Соняшник. Упродовж декади в соняшнику тривало формування кошиків, в окремих районах центральних та південних областей – достигання насіння.
Середній діаметр кошиків мав розмір від 9 до 23 см.
На окремих площах південних та центральних областей відмічалося пожовтіння рослин через посушливі умови та пошкодження шкідниками.
У багаторічних трав (конюшина, люцерна) упродовж декади відмічалося відростання отави після першого укосу, цвітіння, достигання насіння та другий укіс. Стан трав добрий та задовільний.
© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua