На початку січня в Україні спостерігалася дуже тепла погода, особливо потужний заток тепла відбувся на початку декади, коли на всій території денні температури підвищувалися до +5-9°С, на півдні – до +10-15°С, а середні добові температури перевищували норму на 5-12°С.
Переміщення циклонів та їхніх атмосферних фронтів через територію України обумовило опади на всій території переважно у вигляді дощу та мокрого снігу, в окремих районах спостерігалося налипання мокрого снігу, ожеледь, поривчастий вітер.
Схожий високий температурний режим (вище за норму на 4-7,5°С) на початку січня спостерігався у 1994, 1998, 2001, 2005, 2007, 2012, 2014, 2018, 2020 роках.
Середня обласна температура повітря за декаду виявилася на 4,8-7,3°С вищою за норму і становила від +0,2°С на півночі до +4,2°С на крайньому півдні.
У крайніх південних районах Одеської області було на 1,3°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря першої декади січня за період спостережень із 1961 року.
Мінімальна температура повітря знижувалася до -2-7°С, у Запорізькій області – до -8°С.
Максимальна температура повітря підвищувалася до +5-10°С, у південних областях – до +11-15°С (рис. 1).
В окремих районах Київської та Черкаської областей було досягнуто, Миколаївської та Херсонської областей – на 1-2°С перевищено максимальну температуру повітря першої декади січня за період спостережень із 1951 року.
Поверхня ґрунту або снігу на переважній частині території країни охолоджувалася до -4-9°С, у Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях – до -11-14°С.
У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +10-15°С, у Миколаївській та Одеській областях – до +16-18°С, у східних, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Житомирській, Волинській, Тернопільській та Чернівецькій областях – до +4-9°С.
Опади упродовж 1-7 днів відзначалися у вигляді мряки, дощу, снігу та мокрого снігу по всій території країни.
Середня обласна декадна кількість опадів у більшості областей становила від 125% до 245% (15-35 мм). У Тернопільській, Чернівецькій, Одеській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Полтавській, Чернігівській, Харківській та Луганській областях їхня кількість за декаду була близькою до норми і становила 12-19 мм.
У Миколаївській та Сумській областях кількість опадів склала 69-72% норми (11-13 мм) (рис. 2).
Добовий максимум опадів в окремих районах Донецької та Запорізької областей досягав 25-31 мм.
В окремих районах Житомирської, Волинської, Львівської та Херсонської областей кількість опадів досягала або на 1-9 мм перевищувала найбільшу кількість опадів першої декади січня за період спостережень із 1961 року.
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 81% до 96%.
Станом на 10 січня у східних, північних, західних, місцями у Запорізькій та Херсонській областях висота снігового покриву не перевищувала 1-10 см, у горах Карпат вона становила 32-38 см. На решті території снігу не було.
Глибина промерзання ґрунту в кінці декади на переважній частині території країни становила від 1 до 10 см, у багатьох районах Харківської та Луганської областей – від 11 до 30 см.
У Житомирській, Рівненській, Волинській, у багатьох районах Одеської, Закарпатської, Хмельницької, Київської, окремих районах Львівської, Чернігівської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Донецької та Херсонській областей ґрунт був талим.
У багатьох районах Полтавської, місцями у східних, Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій, Закарпатській та Івано-Франківській областях упродовж 1-2 днів відзначалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с.
Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур
Упродовж декади озимі культури знаходилися у стані неглибокого зимового спокою, загрозливих явищ для перезимівлі озимих культур по території країни не спостерігалося. У південних областях внаслідок дуже теплої погоди відзначалося слабке поновлення ростових процесів на посівах зимуючих культур.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур у найхолодніші ночі знижувалася до плюс 3° – мінус 2°С, що значно вище за критичну температуру вимерзання озимих культур.
За розрахунками агрометеорологів, критична температура вимерзання становила: озимої пшениці у фазі третього листка – кущіння – мінус 14-15°С, озимого жита – мінус 14-16°С, озимого ячменю та озимого ріпаку – мінус 9-11°С.
© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua