Україна: метеорологічні умови першої декади листопада 2021 року – Укргідрометеоцентр

Упродовж першої декади листопада в Україні спостерігалася переважно тепла погода, в окремі дні максимальна температура підвищувалася до показників, характерних для початку жовтня. У ясні ночі відзначалися слабкі морози. В останні дні декади відбулося інтенсивне різке похолодання, обумовлене вторгненням на територію України холодних повітряних мас із півночі Європи. Середньодобова температура знизилася до показників на 2-5°С нижчих за норму. Вночі спостерігалися морози до -2-8°С.

У середині декади з переміщенням атмосферних фронтів із заходу та півдня спостерігалися дощі на всій території – від невеликих та помірних у північно-західній половині до значних і помірних у південно-східній половині. Часом спостерігалися мряка та сильні тумани.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 16 до 50 годин, що близько або на 11-30 годин більше за середні багаторічні значення.

Середня обласна температура повітря за декаду виявилася у західних областях (за винятком Хмельницької та Чернівецької) близькою до норми, на решті території – на 1,1-2,9°С, у східних, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській та Сумській областях – на 3,1-4,1°С вищою за неї і становила від +6°С на півночі до +9,9°С на півдні.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +14-18°С, у південних, Донецькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Вінницькій та Чернівецькій областях – до +19-22°С.

На метеостанції Баштанка Миколаївської області було досягнуто абсолютний максимум температури повітря (+21°С) першої декади листопада за період спостережень із 1951 року.

У найхолодніші ночі декади мінімальна температура повітря знижувалася до -2-6°С, у північних (за винятком Сумської), Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській та Рівненській областях – до -7-8°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту в найхолодніші ночі охолоджувалася до -3-7°С, в окремих районах Чернігівської, Київської та Черкаської областей – до -8-9°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +18-33°С.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися упродовж 1-6 днів по всій території країни.

Середня обласна їхня кількість у Волинській, Львівській, Тернопільській, Рівненській, Житомирській та Вінницькій областях становила від 31 до 46% декадної норми (4-6 мм), у Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій та Чернігівській областях випало від 55 до 70% декадної норми опадів (6-9 мм). Близька до норми кількість опадів відзначалася у Закарпатській, Київській, Черкаській, Полтавській, Сумській, Харківській та Одеській областях – від 9 до 24 мм. На решті території країни середня обласна кількість опадів склала від 158 до 233% декадної норми (від 17 до 23 мм) (рис. 2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей досягав 12-16 мм (1-2 декадні норми).

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +5-12°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 75 до 95%.

В окремих районах північних та Рівненської областей у кінці декади відзначалося промерзання ґрунту до 1-6 см.

В окремих районах Київської, Вінницької та Тернопільської областей упродовж 1-2 днів відзначалося посилення швидкості вітру до 15-17 м/с.

У першій декаді листопада загалом складалися задовільні умови для укорінення та початкового розвитку озимини.

У південних, центральних та східних областях, де в середині декади пройшли ефективні опади, створилися кращі, ніж до цього, умови зволоження ґрунту, що у поєднанні із теплою погодою сприяло прискоренню росту і розвитку озимих культур. На багатьох площах розпочалося масове кущіння озимих зернових. Однак, зважаючи на те, що майже половина посівів посіяна у пізні строки (у жовтні), рослини переважно знаходилися у початкових фазах розвитку – початок утворення сходів, на окремих площах проростання зерна, в тому числі на площах, де воно не проростало через тривалі посушливі умови. На вересневих посівах відзначалося масове утворення третього листка та кущіння.

Внаслідок дощів зменшилася площа, охоплена посухою, порівняно з попередньою декадою. Проте ще значні площі з майже сухим верхнім шаром ґрунту залишалися у Запорізькій, Одеській, Херсонській та Харківській областях, де місцями навіть відзначалося в’янення рослин через нестачу вологи. Нетипово низькі запаси вологи на кінець осені сформувалися у західних областях, зокрема в Івано-Франківській, внаслідок тривалого осіннього дефіциту опадів.

Зниження середніх добових температур до показників нижчих +3-5°С та до нічних морозів в останні дні декади обумовлювало тимчасове припинення вегетації озимини.

Сума ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилася з початку вересня до 10 листопада , була близькою або нижчою від середніх багаторічних показників на 30-35°С і в розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам (табл. 1).

Таблиця 1

Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації

Сума ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилася з початку жовтня до 10 листопада, була близькою або на 15-30°С більшою за норму і в розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам (табл. 2).

Таблиця 2

Сума ефективних температур, необхідна від сходів до початку кущіння, становить 67°С

За останнім визначенням запасів продуктивної вологи (станом на 10 листопада) на більшості площ Одеської, Запорізької, Дніпропетровської, на окремих площах Харківської областей вологозапаси 0-20 см шару ґрунту під озимими культурами були незадовільними (2-10 мм) та недостатніми (12-18 мм продуктивної вологи). У північних районах Одеської області орний шар ґрунту був зовсім сухим.

У Чернівецькій, на більшості площ Рівненської, Кіровоградської, Черкаської, на окремих площах Дніпропетровської областей зволоження орного шару ґрунту під озимими було достатнім та оптимальним – 21-39 мм.

Упродовж декади в залежності від строків сівби озимі зернові культури перебували у фазах розгортання третього листка, утворення вузлових коренів та кущіння. На пізніх посівах відзначалося проростання зерна та утворення сходів. В останні дні декади внаслідок різкого похолодання на частині посівів (в основному північних та східних областей) спостерігалося припинення вегетації у різних фазах розвитку – від проростання зерна до кущіння.

Стан рослин задовільний та добрий.

Густота посівів сформувалася в межах 260-490 рослин на 1 м², загальна кількість стебел на 1 м² становила від 540 до 950, кущистість нормально розвинених рослин сформувалася у межах 1,5-2,1 стебла на одній рослині.

У кінці декади в окремих районах східних, північних, центральних та західних областей відзначалося тимчасове припинення вегетації озимих культур.

За повідомленням агрометеорологів, через посушливі умови на окремих площах південних областей в озимої пшениці відзначалося зрідженість сходів, у Дніпропетровській області – непроростання зерна озимої пшениці упродовж 30-35 днів.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки. Стан рослин переважно добрий.

У багаторічних трав (люцерна та конюшина) тривало відростання отави після укосів та стравлювання. Стан багаторічних трав добрий та задовільний.

https://www.apk-inform.com