Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна: метеорологічні умови першої декади липня 2022 року – Укргідрометеоцентр

Назад до думок експертів

У більшості днів першої декади липня погоду України визначало антициклональне поле атмосферного тиску, внаслідок чого спостерігалася чергова хвиля спеки із середніми добовими температурами повітря на 5-8°С вищими за норму. У ряді районів північних, західних та центральних областей в окремі дні (2, 3, 6 липня) були зафіксовані історичні максимуми температури повітря, тобто найвищі температури за весь період спостережень.

У більшості днів було сухо, лише у другій половині декади із переміщенням холодного атмосферного фронту через територію України, відбулася зміна характеру погодних умов. У північних, західних та частково центральних областях температура повітря вдень знизилася до середніх багаторічних, вночі до низьких для цієї пори показників, пройшли переважно невеликі та нерівномірні дощі, часом у вигляді злив у супроводі грози та граду, сильних поривів вітру. Проте південні та східні області до кінця декади залишалися у тій же спекотній та сухій повітряній масі.

Тривалість сонячного сяйва за декаду становила від 72 до 131 години, що близько або на 11-32 години більше за норму.

Температура . Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 1,5-2,5°С вищою за норму і становила від плюс 20,4°С на північному заході до плюс 25,4°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря упродовж декади підвищувалася до плюс 32-35°С, у Закарпатській, Вінницькій, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях – до плюс 36-38°С.

Упродовж 1-5 днів у Дніпропетровській, більшості районів південних, Закарпатської, в окремих районах Хмельницької, Вінницької, Кіровоградської, Черкаської та Київської областей максимальна температура повітря досягала або перевищувала плюс 35°С.

У Закарпатській, багатьох районах Львівської, окремих районах Київської областей було досягнуто або на 1-2°С перевищено максимальну температуру повітря першої декади липня за період спостережень з 1951 року.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 8-12°С, у Чернівецькій, Одеській та Миколаївській областях – до плюс 13°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту у найтепліші дні нагрівалася від плюс 57°С на півночі до плюс 70°С на півдні, вночі вона охолоджувалася до плюс 8-13°С.

Опади різної інтенсивності, часто у вигляді злив із шквалами, грозами, градом спостерігалися упродовж 1-5 днів.

Середня обласна їх кількість за декаду у Закарпатській, Рівненській, Хмельницькій, Житомирській, Вінницькій, Полтавській, Запорізькій, Херсонській та Одеській областях не перевищила 12-40% норми (4-11 мм), у Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській, Сумській, Київській, Львівській та Волинській областях – 53-80% норми (10-23 мм). Близькою до норми декадна кількість опадів була у Чернігівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях (24-28 мм).

Найменша кількість опадів за декаду відзначалася у східних областях – близько 1-5% декадної норми (рис. 2).

Добовий максимум опадів місцями у південних, північних, Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій та Волинській областях досягав 20-49 мм (1-2 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 23-29°С. Упродовж 4-10 днів в один зі строків спостережень вона підвищувалася до плюс 25°С і вище на всій території країни.

Відносна вологість повітря в середньому становила 44-74%. У багатьох районах (за винятком Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Сумської областей) упродовж 1-4, у Закарпатській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Одеській областях 6-10 днів у денні години відзначалося зниження відносної вологості повітря до 30% і нижче.

Вітер . Упродовж 1-2 днів в окремих районах Одеської, Херсонської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської, Львівської областей спостерігалося посилення швидкості вітру до 15- 18 м/с, місцями у Дніпропетровській та Хмельницькій областях – до 21-25 м/с.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Упродовж декади тривав дефіцит опадів на всій території України. Дощі в останні дні декади не мали істотного впливу на зволоження ґрунту через в основному зливовий характер. У багатьох районах період без ефективних опадів досягав 25-30 днів.

Високі температури повітря та ґрунту обумовили подальше прискорення розвитку с.-г. культур, зокрема дозрівання зерна ранніх хлібів вже і у північних та західних областях. Відбувався інтенсивний розвиток пізніх культур, випереджаючи в основному на тиждень-два середні багаторічні строки.

За переважаючого дефіциту опадів та швидкої втрати вологи ґрунтом умови для формування врожаю пізніх культур погіршилися. Зокрема кукурудзи, на посівах якої розпочався інтенсивний ріст та передчасне формування початку (викидання волоті), тобто критичний період розвитку щодо потреби у волозі. У денні години відбувалося пригнічення росту, у найбільш жаркі дні – в’янення рослин. Вологозабезпечення посівів кукурудзи та соняшнику (запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту) порівняно із першою декадою липня минулого року було у середньому меншим у 2-2,5 рази.

Тривалий дефіцит весняних та літніх опадів (в середньому по Україні за період 1 квітня – 10 липня випало лише 50-70% норми опадів) призвів до виникнення ґрунтової засухи різної інтенсивності (від слабкої до сильної) під пізніми культурами на більшості площ центральних, південних, місцями у західних та північних областях.

Проте на більшості площ західних, північних та центральних областей наслідків незворотної дії засухи не спостерігалося (погіршення стану посівів пізніх культур до стійкого в’янення та засихання). Цьому, як і у попередній період, сприяло чергування періодів спеки та прохолодної погоди у більшості областей. Деяке погіршення стану кукурудзи, сої та соняшнику (від доброго до задовільного) відбулося у південних, східних та прилеглих районах центральних областей, де спекотна погода утримувалася до кінця декади.

Найбільш несприятливі умови упродовж декади утримувалися у південних областях, де упродовж 8-10 днів максимальна температура повітря вдень перевищувала позначку +30°С, досягаючи +35-38°С, а опадів майже не було. Такий температурний режим був несприятливим для завершення формування зерна озимих та ранніх ярих зернових культур, подальшого росту та розвитку пізніх культур. Повітряно-ґрунтова засуха під пізніми сільськогосподарськими культурами поширювалася та поглиблювалася, охопивши всі південні області. Спостерігалося пригнічення та в’янення рослин кукурудзи, соняшнику, сої на площах, де запаси вологи були вичерпані повністю або набули критичного порогу, до повного засихання.

В окремих районах південних, східних та центральних областей внаслідок комплексу умов виникали суховії, які часом досягли критерію небезпечного агрометеорологічного явища, і були шкідливі для вегетації та формування урожаю пізніх сільгоспкультур.

Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до температури +26-27°С у західних областях та 25-31°С у центральних та південних (за середніх багаторічних значень для початку липня 23-25°С) було вкрай несприятливим для формування урожаю бульбокоренеплодів.

Зниження температури повітря та ґрунту у кінці декади стало надзвичайно сприятливим фактором для усіх без винятку культур.

Теплозабезпечення

Станом на 10 липня суми ефективних температур повітря вище +10°С та вище +15°С в областях степової зони були близькими, у решті областей на 20-50°С вищими за середні багаторічні показники і у розрізі агрокліматичних зон становили (табл.).

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +10 °С

вище +15 °С

Середня багаторічна за період

1990-2020 рр.

2022 р.

Середня

багаторічна за період

1990-2020 рр.

2022 р.

Степ

635-725

630-730

270-350

285-355

Лісостеп

495-635

520-670

165-275

215-295

Полісся

470-545

520-550

150-210

190-235

Зволоження ґрунту

Станом на 10 липня (зразки ґрунту відібрані 08.07.22) у Житомирській, на багатьох площах західних, окремих площах Чернігівської, Сумської та Кіровоградської областей під озимими зерновими культурами вологозабезпечення було надлишковим (81 -140 мм) для періоду дозрівання зерна, в районах випадіння сильних злив місцями відзначалося перезволоження метрового шару ґрунту.

На більшості площ Вінницької, в окремих районах Рівненської, Чернігівської та Сумської областей зволоження 0-100 см шару ґрунту було оптимальним (61-80 мм продуктивної вологи). Недостатні (30-53 мм) для періоду дозрівання зерна запаси продуктивної вологи відзначалися в окремих районах Тернопільської, Вінницької, Черкаської, Київської, Чернігівської, Сумської та Донецької областей.

Під ранніми яровими культурами місцями у західних, на окремих площах Житомирської, Чернігівської, Сумської та Вінницької областей вологозабезпечення метрового шару ґрунту було надлишковим для періоду дозрівання зерна (81-120 мм). На багатьох площах Житомирської, окремих площах Чернігівської, Сумської та Вінницької областей зволоження метрового шару було оптимальним (63-80 мм), на решті території – недостатнім (37-56 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під кукурудзою у західних та північних областях залишалося на достатньому (21-35 мм) та задовільному (12-19 мм продуктивної вологи) рівнях. На багатьох площах центральних, окремих площах Київської, Житомирської, Волинської та Львівської областей 0-20 см шар ґрунту був зволожений недостатньо (5-10 мм продуктивної вологи) або був майже сухий.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ утримувалися переважно достатні (82-117 мм) та оптимальні (129-196 мм) запаси продуктивної вологи. На багатьох площах центральних, Київської та на окремих площах Волинської областей зволоження 0-100 см шару ґрунту було недостатнім і становило від 52 до 74 мм, місцями у Дніпропетровській, Полтавській, Черкаській та Вінницькій областях – 38-48 мм продуктивної вологи (рис. 3).

Під цукровим буряком зволоження орного шару ґрунту було недостатнім (менше 10 мм продуктивної вологи), на Вінниччині – задовільним (12 мм).

У метровому шарі ґрунту на більшості площ вологозабезпечення було достатнім (72-108 мм), на Полтавщині – недостатнім (64 мм продуктивної вологи).

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту знизилися до задовільних (11-20 мм) та незадовільних (менше 10 мм продуктивної вологи) показників. Місцями у Запорізькій, Херсонській, Одеській та Дніпропетровській областях 0-20 см шар ґрунту був зовсім сухий.

У метровому шарі ґрунту показники вологозабезпечення на більшості площ західних, північних та центральних областей залишалися на достатньому (83-112 мм) та оптимальному (124-141 мм продуктивної вологи) рівнях. Задовільне зволоження ґрунту (56-76 мм) відмічалося на окремих площах Одеської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Полтавської, Харківської та Житомирської областей. На решті площ метровий шар ґрунту був зволожений недостатньо і містив менше 50 мм продуктивної вологи, в окремих районах Одеської області 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухий (рис. 4).

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). Зерно озимих культур досягло воскової або повної стиглості майже на всій території. Лише на окремих площах західних та Сумської областей ще тривала молочна стиглість. У південних, Дніпропетровській та Київській областях розпочалося або тривало збирання урожаю озимих культур.

За визначенням агрометеорологів, маса 1000 зерен озимої пшениці становила від 27 до 56 г, на кращих посівах – до 78 г; озимого ячменю – від 37 до 53 г. Відсоток щуплих зерен озимої пшениці становив 10-20%, на окремих площах Дніпропетровської області – до 50%; озимого ячменю – 10-30%.

Стан посівів озимих культур на незібраних площах був переважно добрий та задовільний. В окремих районах Чернівецької області відмічалося вибиття зерен з колосу озимої пшениці через сильний вітер, зливи та град.

В озимого ріпаку насіння дозріло, місцями у південних та центральних областях його збирали.

Ранні ярові зернові культуриУ ярового ячменю відмічалися молочна, воскова та повна стиглість, у південних областях розпочалося збирання урожаю.

Кількість зерен в колосі коливалася від 16 до 48, відсоток щуплих зерен був у межах 10%, маса 1000 зерен склала від 26 до 67 г.

На окремих площах Херсонської, Харківської областей відмічалося пошкодження посівів шкідниками, місцями у Чернівецькій області – пошкодження колосу градом.

У ярої пшениці відмічалася молочна та воскова стиглість зерна. Стан посівів добрий.

У вівса відмічалася молочна та воскова стиглість зерна, подекуди у північних областях ще тривало формування зерна. Кількість стебел з колосом становила від 400 до 1000 на 1 м2. Стан посівів переважно добрий.

У кукурудзи на ранніх посівах розпочалося викидання волоті, місцями – цвітіння волоті, на решті посівів тривало листоутворення (11-15 та 17-19 листок). Подекуди рослини збирали на зелений корм.

Стан посівів переважно добрий. На окремих площах Київської, Черкаської, Тернопільської та Львівської областей відмічалося в’янення та пожовтіння рослин через спеку, Чернівецької – побиття листя градом.

Гречка та просо. У гречки впродовж декади тривало масове цвітіння, у проса – кущіння.

Стан рослин добрий.

На окремих площах Полтавщини відмічалося полягання посівів проса.

Зернобобові культури. Впродовж декади тривало достигання та збирання зерна гороху. Маса 1000 зерен склала 110-320 г.

У сої відмічалися початок цвітіння та утворення бобів. Стан посівів був переважно добрий.

У цукрових буряків відмічалося закриття міжрядь. Середня маса одного кореня становила від 170 до 310 г. Стан посівів добрий та задовільний.

Соняшник. Упродовж декади у соняшнику тривало утворення суцвіть, у південних областях масово, на решті площ місцями відмічалося його цвітіння. Середній діаметр кошику становив від 9 до16 см.

Стан посівів переважно добрий, проте на окремих площах, південних, північних та Харківської областей відмічалося денне в’янення та пожовтіння рослин через засушливі умови.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади відмічалося відростання отави після першого укосу, утворення суцвіть, цвітіння та другий укіс. Стан посівів добрий та задовільний.

https://www.apk-inform.com

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2022.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту