Україна: агрометеорологічні умови третьої декади жовтня 2024 року – Укргідрометеоцентр

Упродовж третьої декади жовтня в Україні переважав антициклональний характер погоди, у більшості областей було сухо та сонячно. В останні дні декади внаслідок переміщення неактивного холодного атмосферного фронту місцями відмічалися слабкі опади або їх сліди.

Середні добові температури повітря у найтепліші дні перевищували норму на 4-8°С і за нормативними показниками відповідали другій половині вересня.

Тривалість сонячного сяйва. За декаду сонячного сяйва до поверхні землі надійшло від 35 до 86 годин, що на більшій частині території країни на 12-37 годин більше, у західних, Вінницькій та Полтавській областях – близько середніх багаторічних показників.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря на більшій частині території країни виявилася на 2,2-3,5°С, у західних, Вінницькій та Одеській областях – на 1,2-1,9°С, вищою за норму і становила від плюс 7,5°С на заході (Хмельницька обл.) до плюс 10,4°С на півдні країни (Херсонська обл.).

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 18-22°С.

Мінімальна температура повітря у більшості областей у найхолодніші ночі знижувалася до 0°С – мінус 5°С, у Херсонській та Запорізькій областях – до плюс 1-4°С (мал. 1).

Поверхня ґрунту охолоджувалася до мінус 1-4°С, у Запорізькій області – до плюс 1°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 20-37°С.

На більшій частині території країни упродовж 5-9 днів, у Херсонській, Запорізькій, Черкаській, Полтавській та Сумській областях – 1-4 днів, відмічалися заморозки у повітрі, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см інтенсивністю 0°С – мінус 6°С, у горах Карпат – до мінус 7°С.

Опади. На переважній частині території країни опадів не було. Незначні опади або їх сліди (за рахунок туманів та роси) відмічалися лише в окремих районах західних (за винятком Закарпатської та Івано-Франківської обл.), Вінницькій, Полтавській, Харківській, Чернігівській та Сумській областях – 1-3 мм (6-17% декадної норми) (мал. 2).

Мал. 1. Температура повітря за третю декаду жовтня 2024 року по території України, °С

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 8-11°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 70 до 87%. В окремих районах центральних, східних, Чернігівської, Київської, Львівської та Івано-Франківської областей упродовж 1 дня у денні години відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер на переважній частині території країни переважав помірний, максимальна швидкість його досягала 8-14 м/с, лише у Харківській обл. (на метеостанції Великий Бурлук) упродовж 1 дня спостерігалося посилення швидкості вітру до 15 м/с.

Мал. 2. Кількість опадів за третю декаду жовтня 2024 року по території України, мм

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон/

Коротка характеристика метеорологічних умов жовтня 2024 року

Середня обласна місячна температура повітря виявилася у західних областях близькою або дещо вищою (на 0,3-0,7°С) за норму, на решті території країни – на 1,1-2,9°С вищою за неї і становила від плюс 8,6°С на північному заході до плюс 13,2°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря у жовтні підвищувалася до плюс 22-25°С, у південних, центральних (за винятком Черкаської), Сумській та Харківській областях – до плюс 26-29°С.

Мінімальна температура повітря у жовтні у найхолодніші ночі знижувалася до мінус 1-5°С, у Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях – до 0°С – плюс 4°С.

У першій декаді жовтня у більшості районів Кіровоградської, в окремих районах Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей було досягнуто або на 0,2-0,8°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря за період спостережень з 1961 року.

У другій декаді жовтня в окремих районах Миколаївської (метеостанції Баштанка та Миколаїв), Дніпропетровської (метеостанції Нікополь та Синельникове) областей та у Херсоні було досягнуто або на 1°С перевищено абсолютний максимум температури повітря за період спостережень із 1951 року.

Середня обласна жовтнева кількість опадів у деяких областях склала 1-2 місячні норми (45-108 мм), в Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях – 49-80% норми (21-36 мм).

На метеостанціях Семенівка (Чернігівська обл.) та Жашків (Черкаська обл.), де випало 98 мм та 77 мм, на 27мм та 3 мм відповідно було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду жовтня за період спостережень з 1961 року.

На метеостанціях Херсон, Баштанка (Миколаївська обл.), Кропивницький, Долинська та Знам’янка (Кіровоградська обл.), Чигирин, Умань (Черкаська обл.), Лубни (Полтавська обл.) та Конотоп (Сумська обл.), де випало 57-101 мм, на 1-30 мм було перевищено найбільшу кількість опадів другої декади жовтня за період спостережень з 1961 року.

12-13 жовтня на метеостанціях Баштанка Миколаївської обл., Долинське, Кропивницький та Знам’янка Кіровоградської обл., Чигирин та Золотоноша Черкаської обл., де випало 43-75 мм, було на 3-34 мм перевищено добовий максимум опадів у жовтні за весь період спостережень.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

12-14 жовтня (близько або на тиждень пізніше середніх багаторічних строків) на переважній частині території країни відбувся перехід середньої добової температури повітря через межу +10°С у бік зниження, за винятком південних областей, де перехід відбувся 15-17 жовтня (на 3-6 днів раніше середніх багаторічних строків).

Агрометеорологічні умови для вегетації озимих зернових культур в початковий період розвитку були задовільними. Незважаючи на достатню кількість тепла, фазовий розвиток озимих культур у більшості центральних, східних областей відбувався на 2-3 тижні пізніше середніх багаторічних строків внаслідок попередньої засухи та пізніх строків сівби. Основною фазою розвитку озимих культур було формування сходів та утворення 3-го листка, на пізніх посівах – проростання зерна, місцями – початок кущіння. Масове кущіння рослин спостерігалося лише на вересневих посівах в окремих районах західних та Одеської областей, тоді як за середніми показниками ця фаза розвитку відмічається 15-25 жовтня. Стан посівів оцінювався як добрий та задовільний, місцями – відмінний.

Одночасно суха сонячна погода та значні амплітуди добової температури повітря були сприятливими для загартування рослин та формування достатньої їх морозостійкості.

Незважаючи на відсутність ефективних опадів, рясні роси і тумани, які спостерігалися упродовж декади, підтримували зволоження верхнього шару ґрунту.

Станом на 30 жовтня, за експертною оцінкою та фактичними даними вимірювань запасів продуктивної вологи, незадовільним зволоженням орного шару ґрунту (ґрунтовою засухою) було охоплено більшість площ Харківської та Дніпропетровської областей. Це площі, де вологи в орному шарі ґрунту майже не було, на решті території країни зволоження ґрунту було задовільним та добрим.

Теплозабезпечення

Станом на 31 жовтня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня, були на 105-245°С вищими середніх багаторічних показників і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл. 1).

Таблиця 1

* Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації

Суми ефективних температур повітря вище +5 ⁰С, що накопичилися з 1-го до 31 жовтня були на 20-85°С вищими середніх багаторічних показників і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл. 2).

Таблиця 2

* Сума ефективних температур, яка необхідна від сходів до початку кущіння, становить 67°С

Зволоження ґрунту

Станом на 31 жовтня запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами на більшості площ були достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше продуктивної вологи).

Задовільне (11-20 мм) вологозабезпечення відмічалося в окремих районах південних, місцями в Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Черкаській та Кіровоградській областях. На більшості площ Харківської та Дніпропетровської областей тривала посуха – запаси вологи не перевищували 6-10 мм продуктивної вологи, місцями орний шар був сухий зовсім (мал. 3).

Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ північних та західних областей оцінювалися як достатні та оптимальні (121-160 мм продуктивної вологи і більше).

Задовільне (81-120 мм продуктивної вологи) вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту відмічалося на більшості площ центральних та південних, в окремих районах північних, Тернопільської та Хмельницької областей. На Харківщині, Дніпропетровщині, на окремих площах Сумської, Київської, Вінницької, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та Одеської областей воно було недостатнім (51-80 мм) та незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи). Місцями у Дніпропетровській області 0-100 см шар ґрунту був сухий зовсім або майже сухий (мал. 4).

Мал. 3. Зволоження орного шару ґрунту (запаси продуктивної вологи) під озимими культурами станом на 31 жовтня 2024 року по території України, мм

На зябу для кінця осені достатнє та оптимальне (21-40 мм і більше продуктивної вологи) зволоження орного шару ґрунту відмічалося на більшості площ.

Задовільне (11-20 мм) та незадовільне (менше 10 мм продуктивної вологи) зволоження відмічалося у більшості районів Харківської та Дніпропетровської, в окремих районах Полтавської, місцями в Сумській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській областях.

У метровому шарі ґрунту на зябу у західних, на багатьох площах північних, центральних та південних областей запаси продуктивної вологи були достатніми (81-120 мм) та оптимальними (121-160 мм і більше). На решті площ метровий шар ґрунту був зволожений недостатньо (55-80 мм) та незадовільно (19-50 мм продуктивної вологи).

Мал. 4. Зволоження метрового шару ґрунту (запаси продуктивної вологи) під озимими культурами станом на 31 жовтня 2024 року по території України, мм

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина. В залежності від строків сівби озимі культури знаходилися у різних фазах розвитку: більш ранні посіви – у фазах розгортання 3-го листка, утворення вузлових коренів та початку кущіння. На пізніх посівах відмічалося проростання зерна та утворення сходів. Густота посівів озимини сформувалася в межах 245-645 рослин на 1 м², кущистість нормально розвинених рослин становила 1,5-2,4 стебла на одній рослині. Стан рослин, що зійшли, добрий та задовільний, місцями – відмінний. Найменш розвинені посіви у Харківській та Дніпропетровській областях.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки. Стан рослин на більшості площ добрий.

Багаторічні трави. У люцерни та конюшини тривав ріст стебла та стравлювання. Стан багаторічних трав добрий та задовільний.

https://www.apk-inform.com