Україна: агрометеорологічні умови третьої декади серпня 2024 року - Укргідрометеоцентр

Це була не тільки найспекотніша, а ще й одна із найсухіших третіх декад серпня за останні 30 років, хоча схожа спека в кінці літа вже спостерігалася у 2023, 2022, 2019, 2015 роках, що вказує на тенденцію до інтенсивного потепління в серпні.

В Україні тривала повітряно-ґрунтова посуха, відмічалися суховії. Увесь період зберігалася надзвичайна пожежна небезпека.

Тривалість сонячного сяйва . За декаду сонячного сяйва до поверхні землі надійшло від 80 годин на півдні до 122 на півночі країни, що в західних, північних та Вінницькій областях на 16-36 годин більше за норму, в південних – на 26-41 годину менше за неї, на решті території – в межах норми.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря на більшій частині території країни виявилася на 3,5-5,8°С, в Кіровоградській, Дніпропетровській, Полтавській, Сумській та Харківській областях – на 6,0-6,8°С вищою за норму. В абсолютному визначенні вона становила від плюс 21,6°С на заході (Львівська та Івано-Франківська обл.) до плюс 27,2°С на півдні (Запорізька обл.) країни.

У багатьох областях (за винятком Одеської, Львівської, Закарпатської, окремих районів південних, західних, Житомирської та Київської) було досягнуто або на 0,1-1,9°С, у Харківській, місцями в Дніпропетровській, Полтавській та Сумській областях – на 2,0-3,2°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря третьої декади серпня за період спостережень з 1961 року.

Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до плюс 35-38°С, у Рівненській, Волинській та Львівській областях – до плюс 33-34°С. Кількість днів з температурою плюс 30°С становила 8-10 днів. На більшій частині території країни (за винятком Волинської, Рівненської та Львівської областей) упродовж 1-4, у Харківській та Дніпропетровській областях – 5-7 днів максимальна температура повітря досягала плюс 35-38°С.

У районі метеостанції Золочів (Харківської області) було досягнуто абсолютний максимум температури повітря третьої декади серпня за період спостережень із 1951 року – плюс 38°С.

Мінімальна температура повітря в найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 8-12°С, у східних (за винятком Харківської), Чернівецькій, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Полтавській та Сумській областях – до плюс 13-17°С, у Запорізькій – до плюс 20°С (рис. 1).

У Дніпропетровській, багатьох районах Харківської, Сумської, в окремих районах Київської, Черкаської, Полтавської, Кіровоградської, Хмельницької та Миколаївської областей було досягнуто або на 1-3°С перевищено абсолютний мінімум температури повітря (нічні температури) третьої декади серпня за період спостережень з 1951 р.

Поверхня ґрунту в найпрохолодніші ночі охолоджувалася до плюс 7-11°С, в Житомирській, Полтавській, Дніпропетровській, Донецькій, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Чернівецькій областях – до плюс 12-18°С, у найспекотніші дні вона нагрівалася від плюс 50°С у західних (Івано-Франківська) до плюс 65°С у південних і центральних (Миколаївська та Дніпропетровська) областях.

Опадів на переважній частині території країни не було або кількість їх не перевищувала 1-6 мм (5-30% норми). Лише у Львівській, Миколаївській та Херсонській областях середня обласна декадна кількість опадів становила 7-14 мм (50-67% норми), в Одеській області – 19 мм (112% норми) (мал. 2).

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 23°С у західних областях до плюс 28°С в південних та центральних. Упродовж 10 днів на всій території країни в денні години вона підвищувалася до плюс 25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 35 до 73%. У Волинській, Львівській, Закарпатській та Житомирській областях упродовж 3-5, на решті території – 6-10 днів відмічалося зниження вологості до 30% і нижче.

Мал. 1 Температура повітря (^оС) за третю декаду серпня 2024 року по території України

Мал. 2 Кількість опадів (мм) за третю декаду серпня 2024 року по території України

Вітер. В окремих районах Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Хмельницької, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей упродовж 1-4 днів відмічалося посилення швидкості вітру до 15-18 м/с, у районі метеостанції Помічна (Кіровоградської обл.), Первомайськ (Миколаївської обл.) та Ізмаїл (Одеської обл.) – до 21- 23 м/с відповідно.

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон, по Донецькій – метеостанції Покровськ/

Коротка характеристика метеорологічних умов серпня 2024 року

У серпні переважала спекотна суха погода, яку визначали переважно зони підвищеного атмосферного тиску. Середньомісячна середньообласна температура повітря в Чернігівській та Закарпатській областях перевищила норму на 1,7-1,9°С, на решті території – на 2,0-3,1°С і становила плюс 20,8-25,3°С.

У багатьох районах (за винятком Одеської, Львівської, Закарпатської, окремих районів південних, західних, Житомирської та Київської областей) було досягнуто або на 0,1-1,9°С, у Харківській, Дніпропетровській, Полтавській та Сумській областях – на 2,0-3,2°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря третьої декади серпня за період спостережень з 1961 року.

У Чернівецькій, окремих районах Івано-Франківської та на півдні Вінницької області було досягнуто або на 0,1-0,4°С перевищено найвищу середню місячну температуру повітря серпня за період спостережень з 1961 року.

Максимальна температура повітря в серпні підвищувалася до плюс 35-38°С у Рівненській та Львівській областях – до плюс 34°С.

В окремих районах Сумської (метеостанція Суми) Житомирської (метеостанції Звягель та Житомир) та Вінницької (метеостанція Жмеринка) областей було досягнуто, на метеостанції Вінниця – на 2°С перевищено абсолютний максимум температури повітря другої декади серпня за період спостережень із 1951 року.

У районі метеостанції Золочів (Харківської області) було досягнуто абсолютний максимум температури повітря третьої декади серпня за період спостережень з 1951 року – плюс 38°С.

У південних, східних, Дніпропетровській, Кіровоградській, Вінницькій та Закарпатській областях упродовж 22-28 днів, на решті території країни – впродовж 12-17 днів максимальна температура вдень досягала або перевищувала плюс 30°С.

Майже на всій території країни, за винятком Волинської, Рівненської та Львівської областей, упродовж 1-9 днів максимальна температура повітря досягала або перевищувала плюс 35°С.

Мінімальна температура повітря в серпні в найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 7-11°С, в Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Чернівецькій областях – до плюс 12-14°С.

В окремих районах Сумської, Чернігівської, Київської, Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Запорізької областей мінімальна температура повітря досягала або опускалася нижче абсолютного мінімуму температури повітря другої декади серпня з 1951 року.

У Дніпропетровській, багатьох районах Харківської, Сумської, в окремих районах Київської, Черкаської, Полтавської, Кіровоградської, Хмельницької та Миколаївської областей було досягнуто або на 1-3°С перевищено абсолютний мінімум температури повітря третьої декади серпня за період спостережень з 1951 р.

Середня обласна кількість опадів у східних, Сумській, Полтавській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях становила 12-25% норми (5-10 мм). У Рівненській та Львівській областях серпнева кількість опадів становила 98-114% норми (59-82 мм), на решті території – 36-83%, або 17-71 мм.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Серпень завершився сухою спекотною погодою, яку визначали зони високого атмосферного тиску. Упродовж останньої літньої декади опадів в Україні не було зовсім, за винятком крайніх західних районів, де їх кількість в основному була незначною. Переважав високий середній температурний фон, у найспекотніші дні середні добові температури повітря на 6–10°С перевищували звичайні показники.

Надмірне тепло, яке спостерігалося нинішнього літа в липневій та серпневій хвилях спеки, негативно позначилося на продуктивності пізніх с.-г. культур, призвело до зниження врожайності, адже спостерігалося на репродуктивних стадіях розвитку рослин, які визначають кінцеву врожайність.

Після липневої спеки, в серпні, на тлі жорсткого дефіциту опадів та високих температур, відбулося посилення ґрунтової та атмосферної посухи в південних, центральних та східних областях, поширення її на близько 60-70% площ, у тому числі і в західні райони. У багатьох районах на півдні та в центрі (Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська області) посуха, де відбулося зниження вологозапасів метрового шару ґрунту до нульових значень, триває понад 4-5 декад поспіль.

Причиною таких умов став високий температурний фон упродовж червня-серпня (на 2-3°С вище норми), тривалі спекотні хвилі – кількість днів з температурою вище +30°С досягла від 30 днів на заході до 77 днів у центрі та півдні, кількість днів з температурою вище +35°С на півдні досягла 15-30 днів, а кількість опадів за цей період не перевищила в основному 30-60% норми, місцями менше 30%.

Теплозабезпечення

Станом на 31 серпня суми ефективних температур повітря вище +10°С були на 255-380°С, вище +15°С – на 195-285°С вищими за середні багаторічні показники й у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл. 1):

Таблиця 1

Зволоження ґрунту

На полях, призначених під сівбу озимини врожаю наступного року, тривала та посилювалася посуха (мал. 3).

Під цукровим буряком станом на 31 серпня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ були незадовільними (7-10 мм), у низці західних областей – недостатніми (11-20 мм).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на деяких площах у західних та Вінницькій областях було задовільним і становило 51-97 мм продуктивної вологи. На решті площ вологозапаси метрового шару ґрунту були недостатніми для періоду росту коренеплоду і становили менше 30 мм продуктивної вологи.

В окремих районах центральних областей ґрунт був повністю сухий.

Мал. 3 Запаси продуктивної вологи (мм) в орному шарі ґрунту на площах, призначених під посів озимих культур, за третю декаду серпня 2024 року по території України

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

У кукурудзи, залежно від строків сівби та скоростиглості сорту, зерно знаходилося у фазах воскової або повної стиглості. Розпочалося масове збирання врожаю. На одній рослині сформувалися 1-2 качани, кількість зерен в одному качані становила від 420 до 640, маса 1000 зерен – 249-393 г., що менше минулорічних показників.

У гречки тривало достигання та збирання врожаю.

У сої тривало формування та достигання бобів. Місцями в східних та центральних областях розпочалося збирання. Кількість бобів довжиною 1 см і більше на одній рослині, залежно від строків сівби, становила від 16 до 56.

На окремих площах центральних областей відмічалося засихання листя рослин.

У цукрових буряків ще тривав ріст та набір ваги коренеплодів: за даними метеостанцій на 31 серпня, середня вага становила від 356 до 499 г, на кращих посівах місцями – до 1351 г. Стан цукрових буряків переважно задовільний.

Соняшник. На більшості площ насіння соняшнику досягло збиральної стиглості, його збирали. На пізніх посівах ще тривало достигання його насіння.

На деяких площах східних та південних областей відмічалося засихання листя та рослин через посушливі умови.

У картоплі відмічалося в’янення бадилля, тривало збирання врожаю.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) відмічався початок росту стебла після укосу та перше стравлювання. Стан багаторічних трав переважно добрий.

Городні культури. У томатів відмічалися бланжева та повна стиглість плодів, тривало збирання врожаю. У середньо- та пізньостиглих сортів капусти тривало формування головки, відмічалася технічна стиглість середньостиглих сортів та їх збирання.

Стан городніх культур переважно добрий та задовільний.

Сади. У яблунь, груш та слив упродовж декади тривало достигання плодів та збирання врожаю. У винограду залежно від сортового складу відмічалася виробнича або повна стиглість, місцями його збирали.

https://www.apk-inform.com