Україна: агрометеорологічні умови третьої декади липня 2024 року – Укргідрометеоцентр

У третій декаді липня в Україні переважала помірно тепла погода. В останні дні декади, внаслідок переміщення холодних атмосферних фронтів, на більшій частині території відмічалося суттєве зниження температури повітря, спостерігались зливові дощі різної інтенсивності у супроводі гроз та шквалистих поривів вітру. Проте у більшості днів декади температурний режим ще перевищував норму і тільки наприкінці періоду був дещо нижче кліматичних показників. У середньому рівень середньої декадної температури виявився близьким до норми.

Дощі були дуже нерівномірними по території країни і відмічалися переважно у західних та північних областях, на решті території країни вони були незначними та малоефективними.

Тривалість сонячного сяйва . За декаду сонячного сяйва до поверхні землі надійшло від 79 до 130 годин, що близько або на 13-29 годин більше за норму, в окремих районах Одеської, Вінницької та Волинської областей – на 12-24 години менше норми.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря майже на всій території країни виявилася близькою до норми, у Херсонській та Запорізькій областях – на 1,1-1,4°С вищою за неї і становила від плюс 19,9°С на заході (Івано-Франківська обл.) до плюс 25,8°С на півдні (Херсонська обл.) країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 31-34 °С, у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – до плюс 35-3°С. У південних, Кіровоградській, Дніпропетровській та Харківській областях кількість днів із температурами вдень плюс 30°С і вище за декаду становила 6-9, на решті території – 1-5 днів. У Херсонській, в окремих районах Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей упродовж 1-2 днів максимальна температура повітря досягала та перевищувала позначку плюс 35°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 7-11 °С, у південних, центральних (за винятком Дніпропетровської), Чернівецькій та Донецькій областях – до плюс 12-16°С (мал. 1).

Мал. 1. Температура повітря за третю декаду липня 2024 року по території України, ^оС

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до плюс 8-12°С, у південних областях – до плюс 13-16°С. У найжаркіші дні поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 50-67°С.

Нерівномірні опади різної кількості та інтенсивності відмічалися упродовж 1-5 днів майже по всій території країни.

У більшості областей їх кількість за декаду не перевищувала 50% норми і склала від 1 до 15 мм. У Чернігівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Волинській областях випало 53-68% норми (14-27 мм) на Одещині – 15 мм, що близько норми. У Рівненській, Хмельницькій та Вінницькій областях декадна кількість опадів становила 133-144% норми (36-46 мм). У Запорізькій, місцями у Кіровоградській, Дніпропетровській, Миколаївській та Херсонській областях опадів не було зовсім (мал. 2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Волинської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Житомирської, Київської, Вінницької та Одеської областей досягав 20-46 мм (1-3 декадні норми).

Мал. 2. Кількість опадів за третю декаду липня 2024 року по території України, мм

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 21°С у західних областях до плюс 32°С на півдні країни. Упродовж 5-10 днів у денні години температура ґрунту на глибині 10 см підвищувалася до плюс 25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 49 до 78%. У більшості районів країни, окрім північних (за винятком Київської), Рівненської, Волинської, Хмельницької та Тернопільської областей, упродовж 1-7 днів відмічалося зниження її до 30% і нижче.

Вітер. У багатьох районах західних, північних, місцями у Вінницькій, Одеській та Херсонській областях упродовж 1-3 днів відмічалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с, у районі метеостанції Глухів (Сумська обл.) – до 22 м/с.

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон, по Донецькій – метеостанції Покровськ./

Коротка характеристика метеорологічних умов липня 2024 року

Середня місячна температура повітря у липні становила від плюс 21,6°С у західних (Івано-Франківщина) до плюс 28,0°С у південних (Херсонщина) областях, що на 2,3-3,8°С, у Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях – на 4,1-4,4°С вище за норму.

У Харківській, Дніпропетровській, багатьох районах південних (за винятком Одеської), в окремих районах Кіровоградської, Полтавської та Сумської областей було досягнуто або на 0,1-1,4°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря першої декади липня за період спостережень з 1961 року.

На всій території країни, за винятком північних районів північних областей було досягнуто або на 0,2-2,9°С, в окремих районах Чернівецької, Вінницької, Кіровоградської, Дніпропетровської, Одеської та Миколаївської областей на 3,0-3,8°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря другої декади липня за період спостережень з 1961 року.

У південних, центральних, у більшості районів східних, в окремих районах Сумської, Київської, Житомирської, Хмельницької, Чернівецької та Закарпатської областей було досягнуто або на 0,1-2,2°С перевищено найвищу середню місячну температуру повітря липня за період спостережень з 1961 року.

Абсолютний максимум температури повітря у липні становив плюс 36-39°С, у Вінницькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – плюс 40-42°С.

Кількість днів із температурами вище плюс 30°С за липень у західних (за винятком Закарпаття) та Житомирській областях становила 10-16, на решті території країни – 19-29 днів.

У більшості районів південних, Дніпропетровської, Харківської, в окремих районах Кіровоградської областей максимальна температура повітря досягала та перевищувала позначку у плюс 35°С упродовж 11-20 днів, на решті території країни – від 1 до 10 днів.

В окремих районах Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Вінницької, Чернівецької, Харківської та Сумської областей було досягнуто, у Миколаєві – на 1°С перевищено, абсолютний максимум температури повітря першої декади липня за період спостережень з 1951 року.

У західних, північних, більшості районів центральних та південних, в окремих районах східних областей було досягнуто або на 1-3°С перевищено абсолютний максимум температури повітря другої декади липня за період спостережень з 1951 року.

У більшості районів західних, північних, Вінницької, в окремих районах Черкаської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей було досягнуто або на 1-3°С перевищено абсолютний максимум температури повітря липня за період спостережень з 1951 року.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 7-11°С, у південних, Донецькій, Полтавській, Кіровоградській, Вінницькій та Чернівецькій областях – до плюс 12-16°С.

У Кіровоградській, багатьох районах Черкаської, в окремих районах Київської, Сумської, Вінницької, Полтавської, Запорізької, Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської областей було досягнуто або на 1°С, у Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській областях – досягнуто або на 1-3°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря другої декади липня за період спостережень з 1951 р.

Розподіл опадів за рахунок локальних злив був вкрай нерівномірним, як по території країни, так і в межах окремих областей та районів.

Середня обласна їх кількість за липень у більшості областей становила 14-49% місячної норми (9-37 мм), у Житомирській, Вінницькій, Чернівецькій, Івано-Франківській, Волинській, Запорізькій та Донецькій областях – 54-80% місячної норми (28-87 мм). На Львівщині, Тернопільщині та Закарпатті кількість опадів виявилася близькою до норми і склала 80-93 мм, у Рівненській та Хмельницькій областях вона становила 139-147% місячної норми, або 131-148 мм.

Найменше опадів за липень відмічалося на Харківщині – у середньому по області 10% місячної норми (6 мм).

На метеостанції Кам’янець-Подільський (Хмельницька обл.), де випало 105 мм, на 11 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду липня за період спостережень з 1961 року.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Із зниженням температурного режиму у третій декаді липня агрометеорологічні умови дещо пом’якшилися, але залишалися на рівні малосприятливих для формування врожаю пізніх сільськогосподарських культур. Тривалий період високих температур повітря та ґрунту, а також відсутність ефективних опадів і надалі призводили до посилення та поширення повітряно-ґрунтової засухи, що негативно вплинуло на ріст та розвиток пізніх с.-г. культур. У південних, центральних, східних областях у кукурудзи, соняшника, гречки та сої відмічалося передчасне підсихання листків нижнього ярусу та скручування листків верхнього ярусу, місцями повне засихання та подекуди загибель рослин, слабке формування репродуктивних органів.

Впродовж декади зберігався високий температурний режим у товщі ґрунту, який міг пригнічувати ріст та розвиток бульбокоренеплодів, що в поєднанні з відсутністю опадів ускладнювало формування їх врожаю, зважаючи на те, що більшість цих культур наразі перебувають у періоді найінтенсивнішого водоспоживання. Недостатнє забезпечення рослин вологою негативно впливало на їх розвиток – ріст уповільнювався або припинявся, тривало в’янення та засихання листя, пагонів та рослин. Зокрема, в’янення бадилля картоплі (закінчення вегетації) спостерігалося на місяць раніше звичайного.

Теплозабезпечення

Станом на 31 липня суми ефективних температур повітря вище +5°С були на 275-365°С, вище +10°С – на 200-320°С вищими за середні багаторічні показники і у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.).

Таблиця

Зволоження ґрунту

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту у південних, східних, на більшості площ центральних, північних, Волинської областей, місцями на Львівщині та Закарпатті були незадовільними (менше 10 мм) та задовільними (11-18 мм), в окремих районах центральних, Миколаївської, Харківської та Чернігівської областей 0-20 см шар ґрунту був сухий або майже сухий. В окремих районах західних, Житомирської та Вінницької областей вологозабезпечення упродовж декади залишалося на достатньому рівні.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту у західних, на багатьох площах північних, окремих районах Вінницької областей було задовільним та оптимальним – 81-160 мм і більше продуктивної вологи. У південних, східних, на більшості площ центральних, окремих районах Сумської, Чернігівської та Київської областей запаси продуктивної вологи були недостатніми (51-80 мм), місцями вони погіршилися до незадовільних і становили 14-45 мм (рис. 3). В окремих районах Харківської, Полтавської та Дніпропетровської областей 0-100 см шар ґрунту був сухий або майже сухий, тривала ґрунтова засуха.

Мал. 3. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під кукурудзою за третю декаду липня 2024 року по території України, мм

Запаси продуктивної вологи під цукровим и буряками в орному шарі ґрунту на більшості площ були задовільними (11-18 мм) та оптимальними (33-34 мм). В окремих районах центральних областей 0-20 см шар ґрунту був сухий.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту у західних та Вінницькій областях було достатнім та оптимальним і становило 124-165 мм продуктивної вологи. На решті площ вологозапаси метрового шару ґрунту були недостатніми для періоду росту коренеплоду і становили менше 60 мм продуктивної вологи.

Рис. 4. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під соняшником за третю декаду липня 2024 року по території України, мм

Під соняшником вологозабезпечення орного шару ґрунту було недостатнім (менше 10 мм продуктивної вологи), у західних, Вінницькій, Житомирській, місцями у Полтавській, Черкаській та Кіровоградській областях – задовільним (11-20 мм). У багатьох районах південних, центральних та східних областей 0-20 см шар ґрунту був сухий. Лише місцями у Рівненській, Чернігівській та Одеській областях, де пройшли дощі, вологозапаси орного шару ґрунту під соняшником були достатніми – 23-30 мм.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ західних, північних, окремих площах Вінницької, Черкаської, Полтавської, Кіровоградської та Одеської областей залишалися достатніми (81-155 мм) та задовільними (51-80 мм) для цього періоду розвитку. На решті площ вони були майже вичерпані – менше 50 мм продуктивної вологи. У східних та південних областях поглиблювалася ґрунтова засуха (рис. 4).

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови формування та прогноз урожайних властивостей насіння озимої пшениці в Україні у 2024 році.

Насіннєві властивості зерна озимої пшениці (здатність різних партій насіння одного і того ж сорту давати при однаковій агротехніці різний врожай) формуються під впливом погодних умов і залежить від температурних показників, кількості опадів, відносної вологості повітря та вологозабезпеченості посівів упродовж вегетації. За всіх інших однакових умов різниця в урожайності за рахунок впливу агрометеорологічних факторів на якість посівного зерна може досягати 4-7 ц/га.

У порівнянні з минулим роком, коли за експертною оцінкою на 60% площ зерно озимої пшениці мало середній рівень урожайних властивостей, цьогорічні показники виявилися на рівні минулорічних та дещо вищими.

У відповідності із розрахунками, виконаними в Українському Гідрометцентрі на основі екологічної моделі селекційно-генетичного інституту (м. Одеса), у 2024 році на переважній частині площ (близько 63%) зерно озимої пшениці сформувалося із середнім рівнем урожайних властивостей.

Через несприятливі агрометеорологічні умови в період формування, наливу та дозрівання зерна у Чернівецькій, на багатьох площах південних, Дніпропетровської, Харківської, Вінницької, окремих районах Кіровоградської, Черкаської, Житомирської, Тернопільської та Рівненської областей (близько 31% площ) зерно сформувалося із пониженим рівнем урожайних якостей.

Лише в окремих районах Хмельницької, Івано-Франківської, Київської та Чернігівської областей зерно озимої пшениці за розрахунками має високі показники урожайної якості.

Розрахунок проведено за метеорологічними даними на десятий день після настання воскової стиглості зерна (мал. 5).

Мал. 5. Рівень урожайних властивостей насіння озимої пшениці у 2024 р. по території України

У ранніх ярових зернових культур (ярового ячменю, ярої пшениці та вівса) відмічалися воскова та повна стиглість зерна, тривало масове збирання урожаю.

У кукурудзи у західних областях ще тривало цвітіння волоті та качанів, проте і в цих областях та на решті території зерно кукурудзи досягло молочної, в окремих районах – воскової стиглості, що надзвичайно рано. Висота рослин становила від 154 до 312 см.

На багатьох площах відмічалося засихання, передчасне пожовтіння листків, підсихання стовпчиків у качанів від засухи та втрата тургору в денні години, місцями у південних та центральних областях – пошкодження с.-г. шкідниками.

Гречка та просо. У гречки на всіх площах тривало формування та розпочалося достигання зернівок, на окремих площах центральних та східних областей розпочалося її збирання. У проса відмічалося викидання волоті.

Стан круп’яних культур переважно задовільний, на окремих площах східних областей – незадовільний. Через засуху у гречки відмічалося пожовтіння листків нижнього ярусу, засихання квіток та рослин повністю, відмічалася втрата тургору та слабке формування репродуктивних органів.

У сої тривало формування бобів. На окремих площах східних та центральних областей відмічався перший етап їх достигання. Кількість бобів довжиною 1 см і більше на одній рослині, в залежності від строків сівби, становила від 8 до 43.

На окремих площах центральних, східних областей відмічалося пожовтіння листя рослин сої та засихання зав’язі через засуху, у Чернівецькій області – в’янення рослин в денні години, місцями у південних областях – пошкодження шкідниками, у північних – ураження хворобами.

У цукрових буряків тривав ріст кореня, на окремих площах Полтавської та Вінницької областей відмічалося пожовтіння нижніх листків. За визначенням агрометеорологів середня маса одного кореня складала 160-400, на кращих посівах – 470-560 г. Через засушливі умови на окремих полях центральних областей відмічалося денне в’янення рослин.

Соняшник. Упродовж декади у соняшнику тривало формування кошиків, в окремих районах південних, центральних, східних та північних областей – дуже раннє достигання насіння. Середній діаметр кошиків мав розмір від 12 до 24 см.

На окремих площах південних областей відмічалося засихання та пожовтіння рослин через посушливі умови.

Картопля . На більшості площ у картоплі тривало в’янення бадилля, на окремих площах західних та північних областей ще закінчувалося цвітіння, у південних та центральних областях – збирання урожаю ранньостиглих сортів картоплі.

На окремих площах північних областей відмічалося ураження рослин хворобами.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) упродовж декади відмічалося відростання отави після укосу (2-го, 3-го), достигання насіння та 2-й, 3-й укіс. Стан трав переважно добрий.

Городні культури. Упродовж декади у томатів відмічалися зелена, бланжева, повна стиглості, тривав збір плодів. У середньостиглих та пізньостиглих сортів капусти тривало формування головки. У Миколаївській, Донецькій та Тернопільській областях відмічалася технічна стиглість середньостиглих сортів та збір урожаю. Тривало збирання огірків.

Стан городніх культур був переважно добрий та задовільний. Місцями у північних та південних областях відмічалося пошкодження огірків та томатів с.-г. шкідниками та ураження хворобами, місцями у центральних та західних областях – пожовтіння листків і засихання квіток та зав’язі від посушливих умов.

Сади. У середньостиглих сортів яблунь, груш та слив тривало достигання плодів та збирання урожаю, у пізніх сортів – наливання плодів та накопичення цукрів.

https://www.apk-inform.com