Україна: агрометеорологічні умови першої декади серпня 2025 року - Ургідрометеоцентр

Упродовж декади, як і в попередній період, на території України спостерігалася тепла, малохмарна, з опадами різної інтенсивності погода.

На початку декади середньодобові температури повітря на всій території були на 2-3°С вищими за норму, з переміщенням холодного атмосферного фронту в середині декади відмічалося зниження температури повітря в західних областях до показників, нижчих від норми на 1-2°С, у решті областей – близьких до неї, на півдні країни погода залишалася спекотною.

У західних, північних та центральних областях пройшли короткочасні грозові дощі. Переміщення фронту супроводжувалося поривчастим вітром та локальним випадінням граду. В окремих районах північних та центральних областей відмічалися значні дощі, коли за 1-3 години випало 19-25 мм, або 40-50% місячної норми, що відповідає критеріям небезпечного метеорологічного явища НМЯ I.

Тривалість сонячного сяйва. За декаду сонячного сяйва до поверхні землі надійшло від 90 до 135 годин, що близько або на 11-27 годин більше за середні багаторічні показники.

Температура. Середня декадна обласна температура повітря в більшості областей виявилася близькою до норми, на Львівщині – на 1,1°С нижчою від неї, в Одеській та Херсонській областях – на 1,2-1,4°С вищою за норму і становила від плюс 18,9°С (Львівська обл.) до плюс 25,8°С (Херсонська обл.).

Максимальна температура повітря в найспекотніші дні підвищувалася до плюс 30-34°С, на Рівненщині – до плюс 29°С. У південних, багатьох районах Дніпропетровської, Кіровоградської областей та місцями на Закарпатті впродовж 1-3 днів вона досягала плюс 35-37°С. Майже на всій території країни кількість днів із температурами вдень плюс 30°С і вище за декаду становила від 1 дня на заході та півночі до 10 днів на півдні.

Мінімальна температура повітря в найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 6-10°С, в Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській та Кіровоградській областях – до плюс 11-16°С (Зображення. 1).

Поверхня ґрунту вночі в більшості областей охолоджувалась до показників від плюс 6-7°С на заході до плюс 13-16°С на півдні країни. У найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 50-70°С.

Зображення. 1 Температура повітря (°С) за першу декаду серпня 2025 року по території України

Опади. Упродовж 1-4 днів у багатьох районах західних, північних та центральних областей відмічалися нерівномірні опади різної кількості та інтенсивності. Сумарна середня обласна їх кількість на більшій частині території в основному становила від 24 до 60% декадної норми (5-12 мм), у Тернопільській, Черкаській, Кіровоградській та Харківській областях – вона була близькою до норми або дещо більшою від неї (14-20 мм). Найменша кількість опадів за декаду відмічалася в південних та Закарпатській областях – 1-13% декадної норми (1-3 мм).

У багатьох районах південних, окремих районах центральних, північних областей та на Закарпатті опадів не було зовсім (зображення. 2).

Добовий максимум опадів у багатьох районах центральних, у окремих районах Тернопільської, Київської, Чернігівської та Харківської областей досягав 18-33 мм (1-2 декадні норми).

Зображення. 2 Кількість опадів (у % до норми) за першу декаду серпня 2025 року по території України

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 20°С на заході до плюс 30°С на півдні країни. Упродовж 2-10 днів у денні години вона підвищувалася до плюс 25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила 43-79%. Упродовж 1-9 днів у південних, центральних (за винятком Черкащини), Рівненській та Харківській областях відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-2 днів у багатьох районах відмічалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с, на Кіровоградщині (метеорологічна станція Знам’янка) – до 21 м/с.

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон/

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Упродовж декади на території України спостерігалися неоднорідні агрометеорологічні умови. У західних та північних областях для вегетації пізніх культур та проведення жнив вони були переважно сприятливі. Одночасно в районах випадіння сильних злив, які спостерігалися наприкінці липня, на незібраних полях спостерігалося ураження зерна сажкою, фузаріозом. Висока вологість повітря та низькі нічні температури в останні дні декади дещо уповільнювали дозрівання кукурудзи та соняшнику, а також негативно впливали на розвиток коренеплодів та городніх культур.

В окремих районах північних областей дощі, шквалисте посилення вітру та град призвели до вилягання незібраних озимих та ранніх ярих зернових культур, подекуди негода повністю пошкодила городину.

У південних та Дніпропетровській областях агрометеорологічні умови для формування врожаю пізніх сільськогосподарських культур, городини та плодових залишалися вкрай незадовільними через спекотну погоду, стійкий дефіцит опадів (період бездощів’я триває від 45 до 70 днів) та тривалу ґрунтову посуху.

На багатьох площах Миколаївської та Херсонської областей відмічалася повна загибель посівів соняшнику та кукурудзи як від посухи, так і від масового розповсюдження шкідників та поширення хвороб.

За даними обстеження, проведеного агрометеорологами Дніпропетровського РЦГМ, у кукурудзи спостерігалося засихання листків усіх ярусів та засихання стебел. Майже у всіх рослин качан не сформувався, а той, що сформувався, – недорозвинений, маленького розміру, або зовсім пустий, або зерно недорозвинене із значною череззерницею. Рослини засохли та вимушено припинили вегетацію. У соняшнику спостерігалася втрата тургору та засихання листків нижніх та середніх ярусів, засихання кошиків на початку цвітіння, повне почорніння рослин.

У східних областях опади, які відмічали впродовж декади, припинили тривалий бездощовий період, дещо пом’якшили умови вегетації пізніх сільськогосподарських культур та сприяли поповненню верхніх шарів ґрунту вологою. Проте на більшості площ метровий шар ґрунту під пізніми культурами залишався сухим, тривала ґрунтова посуха, яка призвела до уповільнення формування кошиків соняшнику та качанів кукурудзи.

Теплозабезпечення

Станом на 10 серпня суми ефективних температур повітря вище +5°С були на 50-200°С вищими, суми вище +10°С – близькими або на 15-105°С вищими за середні багаторічні показники й у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл. 1):

Таблиця 1

Зволоження ґрунту

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту в західних, на багатьох площах північних, центральних (за винятком Дніпропетровської) областей були задовільними (11-20 мм) та достатніми (21-30 мм і більше продуктивної вологи). На решті площ вологозапаси були недостатніми (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями в південних областях орний шар ґрунту був зовсім сухий.

Вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту в західних, на більшості площ північних, окремих площах Вінницької та Черкаської областей було задовільним та достатнім. На решті площ воно відповідало недостатнім (менше 80 мм) та незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи) показникам (зображення. 3).

Зображення. 3 Запаси продуктивної вологи (мм) у метровому шарі ґрунту під кукурудзою за першу декаду серпня 2025 року по території України

Під цукровим буряком як в орному, так і 0-100 см шарах ґрунту вологозабезпечення було переважно достатнім.

Під соняшником на більшості площ південних, центральних, східних, окремих площах Київської та Сумської областей вологозапаси орного шару ґрунту були недостатніми (менше 10 мм продуктивної вологи), на багатьох площах Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, місцями на Полтавщині та Харківщині 0-20 см шар ґрунту був зовсім сухий. На решті площ запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були задовільними (11-20 мм) та достатніми (21-30 мм і більше продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на багатьох площах західних, Житомирської, окремих площах центральних та Сумської областей вологозабезпечення відповідало задовільним та достатнім показникам. У південних, на більшості площ центральних, Харківської, окремих районах північних областей – недостатнім (менше 50 мм продуктивної вологи). В окремих районах Харківської, в Херсонській та Миколаївській областях 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухий (зображення. 4).

Зображення. 4 Запаси продуктивної вологи (мм) у метровому шарі ґрунту під соняшником за першу декаду серпня 2025 року по території України

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови формування та прогноз урожайних властивостей насіння озимої пшениці в Україні у 2025 році.

Урожайні властивості зерна озимої пшениці (здатність різних партій насіння одного і того ж сорту давати при однаковій агротехніці різний урожай) формуються під впливом погодних умов і залежать від температурних показників, кількості опадів, відносної вологості повітря, вологозабезпеченості посівів упродовж вегетації. За всіх інших однакових умов різниця в урожайності за рахунок впливу агрометеорологічних факторів на якість посівного зерна може досягати 4-7 ц/га.

Порівняно з минулим роком, коли, за розрахунками та експертною оцінкою, близько на 63% площ зерно озимої пшениці мало середній рівень урожайних властивостей, цьогорічні показники, ймовірно, дещо нижчі.

За розрахунками, виконаними в Українському Гідрометеоцентрі на основі екологічної моделі селекційно-генетичного інституту (м. Одеса), та експертною оцінкою, у 2025 році на більшості площ (близько 58%) зерно озимої пшениці сформувалося із середнім рівнем урожайних якостей.

На багатьох площах західних, Вінницької та окремих площах Черкаської областей (близько 28% площ) зерно сформувалося зі зниженим рівнем урожайних властивостей, що було зумовлено несприятливими агрометеорологічними умовами в період формування, наливу та дозрівання зерна через надмірно вологу погоду.

У Житомирській, в окремих районах Київської, Сумської, Черкаської, Кіровоградської та Харківської областей зерно озимої пшениці, за розрахунками, має високі урожайні властивості.

Розрахунок проведено за метеорологічними даними на десятий день після настання воскової стиглості зерна (зображення. 5).

Зображення. 5 Рівень урожайних властивостей насіння озимої пшениці у 2025 році по території України

Кукурудза. Зерно кукурудзи на більшості площ досягло молочної, місцями – воскової стиглості. На окремих площах західних та північних областей тривало цвітіння качанів, місцями в східних областях – збирання на зелений корм. На багатьох площах центральних областей відмічалося пожовтіння листя нижнього ярусу від посухи та суховіїв.

Гречка та просо. У гречки тривало формування зернівок та достигання зерна, в проса – викидання волоті. Стан круп’яних культур оцінювався як задовільний.

У сої тривало масове формування бобів, на окремих площах східних, південних та центральних областей відмічався перший етап достигання.

Через посушливі умови на багатьох площах південних областей відмічалося засихання нестиглих бобів.

Соняшник. Уточнення прогнозу врожаю.

Погодні умови в червні, липні та на початку серпня в південних областях та деяких прилеглих районах центральних областей, коли впродовж 30-50 днів максимальна температура перевищувала +30°С, досягаючи в найспекотніші дні +36-40°С, майже за повної відсутності ефективних дощів призвели до жорсткої повітряно–ґрунтової посухи і, відповідно, до суттєвого зменшення або й загибелі на значних площах урожаю соняшнику та кукурудзи. У більшості районів цих областей за червень – першу декаду серпня спостерігалося лише від 1 до 4 дощів з кількістю опадів понад 5 мм за один дощ, а сумарна кількість опадів за цей період не перевищила 10-30% норми, в Херсонській області було майже зовсім сухо. Загалом тривалість періоду без дощів у багатьох районах виявилася безпрецедентною – від 45 до 70 днів.

За експертною оцінкою та розрахунками за моделями продуктивності, в Запорізькій, Миколаївській, Одеській областях урожайність соняшнику може бути однією з найнижчих за останні 10 років – 8-13 ц/га, у Херсонській – 5-7 ц/га.

Погіршилися прогнози врожаю соняшнику в цілому по Україні ще й за рахунок Дніпропетровської та Полтавської областей, де впродовж зазначеного періоду спостерігалася посуха та теплові стреси. За розрахунками УкрГМЦ та обласних гідрометеорологічних організацій, середня по Україні врожайність соняшнику порівняно з першим прогнозом, який було оприлюднено в червні (23,1 ц/га), ймовірно, не перевищить 19,5 ц/га, а валовий збір може бути на 10-15% меншим, ніж прогнозувалося в червні.

Станом на 10 серпня в соняшнику тривало формування кошиків та достигання насіння. На окремих площах південних областей насіння соняшнику набуло збиральної стиглості. Діаметр кошика становив від 10 до 23 см.

На посівах центральних та східних областей спостерігалося пожовтіння листків нижнього ярусу, засихання листя від посухи та суховіїв. На окремих площах Миколаївщини відмічалося ураження рослин с.-г. шкідниками, на Харківщині – слабке формування репродуктивних органів через посушливі умови. Стан соняшнику переважно задовільний, у південних областях місцями – незадовільний, відмічалося повне засихання рослин (зображення. 6).

Зображення. 6 Стан посівів соняшнику на Херсонщині, за даними Херсонського ЦГМ

Цукрові буряки. Агрометеорологічні умови вегетації, прогноз урожайності та валового збору у 2025 році.

Упродовж вегетаційного періоду умови для вегетації та формування врожаю цукрових буряків складалися переважно задовільні, в окремі періоди – незадовільні, через високі температури повітря та ґрунту, недостатнє на багатьох площах вологозабезпечення посівів.

Фазовий розвиток рослин, починаючи з травня, відбувався переважно у строки, близькі до звичайних. Прохолодна погода травня та повільне накопичення ефективного тепла на початку вегетації цукрових буряків були малоефективними для росту та розвитку рослин. Запаси продуктивної вологи в усіх шарах ґрунту на той час були оптимальними, місцями в західних областях спостерігалося перезволоження ґрунту.

У кінці травня – першій декаді червня (у строки, близькі до середніх багаторічних) розпочався ріст коренеплоду. Завдяки підвищенню температури на початку червня відбувалося інтенсивне накопичення ефективного тепла, що сприяло активізації ростових процесів коренеплодів.

Надалі зволоження ґрунту під цукровим буряком у центральних областях погіршилося внаслідок нерівномірного розподілу або дефіциту ефективних опадів та підвищеного температурного режиму. Одночасно швидке накопичення ефективного тепла прискорювало фазовий розвиток рослин. На момент настання фази «закриття міжрядь» (кінець червня-початок липня) вологозабезпечення оцінювалося як достатнє, на багатьох площах – недостатнє (58-78 мм).

Упродовж другої половини липня – початку серпня переважала спекотна, з надзвичайно контрастним розподілом опадів погода, через що в центральних областях відмічалося погіршення вологозабезпечення посівів. Високі температури ґрунту (вище +25°С) на глибині 10 см, що на більшій частині території країни відмічалися впродовж більшості днів, негативно впливали на ріст та розвиток рослин, уповільнювали ріст коренеплоду та надземної маси.

Станом на 10 серпня, за розрахунками за моделями продуктивності, вологозабезпечення посівів становило в середньому 65-70% від оптимального, теплозабезпечення було близьким до норми. Вага одного коренеплоду становила 380-440 г. Стан посівів був задовільним, проте місцями в денні години відмічалося в’янення рослин та пожовтіння листя нижнього ярусу від недостачі вологи.

За аналізом погодних умов періоду вегетації, що вже минув, та за агрометеорологічними розрахунками, урожайність цукрових буряків у 2025 році в Україні може становити близько 483 ц/га, валовий збір – близько 10,5 млн тонн, що менше, ніж минулого року.

Прогноз урожайності цукрових буряків у 2025 році в Україні

Картопля. На більшості площ у картоплі тривало в’янення бадилля, на окремих площах західних областей закінчувалося цвітіння. Місцями в центральних та Хмельницькій областях збирали врожай.

На окремих площах західних областей відмічалося ураження рослин хворобами.

Багаторічні трави (конюшина, люцерна). У трав відмічалося відростання після укосів та цвітіння.

Стан багаторічних трав був добрий та задовільний, на окремих площах південних областей спостерігалася повна загибель посівів від засухи.

Городні культури. У томатів, залежно від строків садіння, відмічалися зелена, бланжева та повна стиглість плодів, тривало збирання врожаю. У середньостиглих та пізньостиглих сортів капусти тривало формування головки. Місцями в середньостиглих сортів відмічалася технічна стиглість та збирання.

Стан городніх культур був переважно добрий.

Сади. У середньостиглих сортів яблунь, груш та слив тривало достигання плодів та збирання врожаю. У пізніх сортів плодових дерев тривало наливання плодів та накопичення цукрів. У винограду почалося достигання.

https://www.apk-inform.com