Україна: агрометеорологічні умови другої декади травня 2025 року - Укргідрометеоцентр

У другій декаді травня в Україні переважала дуже холодна для середини травня з опадами погода. У найхолодніші дні середньодобові температури повітря були нижчими від норми на 6-8°С. Середня декадна температура повітря виявилася однією з найнижчих (на 4-6°С нижчою від норми) за останні 30 років. У більшості областей відмічалися заморозки в повітрі, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см, в Черкаській області було зафіксовано мікросмерч.

Схожа холодна погода в середині травня спостерігалася у 2017, 2004, 1999 роках.

Розподіл опадів мав нерівномірний характер – від сильних злив (місцями в супроводі гроз, часом із градом) на більшій частині території країни до незначних дощів в окремих районах південно-східних областей.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 46 до 90 годин, що близько або на 11-34 години менше середніх багаторічних показників.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 3,3-6,1°С нижчою від норми і становила від плюс 8,4°С на заході (Львівська обл.) до плюс 13,5°С на південному сході (Запорізька обл.) країни.

У багатьох районах Львівської, Закарпатської, окремих районах Хмельницької та Вінницької областей це була найнижча середня декадна температура повітря другої декади травня за період спостережень з 1961 року.

Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до плюс 20-25°С, у західних (за винятком Волинської обл.) та Житомирській областях – до плюс 17-19°С.

У багатьох районах західних, окремих районах Житомирської, Київської, Вінницької та Харківської областей це була найнижча або одна з найнижчих максимальна температура повітря другої декади травня за період спостережень з 1951 р.

Мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі в західних (за винятком Чернівецької), північних, Харківській та Дніпропетровській областях знижувалася до 0°С – мінус 2°С, на решті території – до плюс 1-4°С (зображення. 1).

У районі метеостанцій Олевськ Житомирської області, Павлоград та Губиниха Дніпропетровської області та Рівне, було досягнуто абсолютний мінімум температури повітря (мінус 1-2°С) другої декади травня  за період спостережень із 1951 року.

Поверхня ґрунту вночі в більшості областей охолоджувалась до 0°С – мінус 2°С, в Чернівецькій, Черкаській, Одеській, Миколаївській та Запорізькій областях – до плюс 1-5°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 32-53°С.

Майже на всій території країни, за винятком Черкаської та Запорізької областей, упродовж 1-5 днів відмічалися заморозки на поверхні ґрунту та місцями в повітрі інтенсивністю мінус 1-2°С, на висоті  2 см – мінус 1-4°С.

Зображення. 1 Температура повітря (°С) за другу декаду травня 2025 року по території України

На всій території країни впродовж 3-8 днів відмічалися опади різної кількості та інтенсивності.

Сумарна їх кількість в основному становила 138-226% декадної норми (18-43 мм), у північних, Рівненській, Волинській, Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях вона була близькою до норми (17-29 мм). У Херсонській та Тернопільській областях кількість опадів становила 53-70% декадної норми (8-16 мм) (зображення. 2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Волинської, Кіровоградської та Харківської областей становив 20-29 мм (1-1,5 декадні норми).

Середня декадна обласна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 10-17°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила 63-81%. Упродовж 1-4 днів в окремих районах південних, центральних, північних, Чернівецької, Закарпатської та Рівненської областей відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-3 днів у більшості областей відмічалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с.

Зображення. 2 Кількість опадів (у % до норми) за другу декаду травня 2025 року по території України

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон/

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Ріст та розвиток с.-г. культур відбувався за умов повільного накопичення ефективного тепла та переважно достатнього вологозабезпечення. Внаслідок ефективних опадів, які відмічалися впродовж декади, майже на всій території країни відбувалося поповнення запасів продуктивної вологи в усіх шарах ґрунту, що було сприятливим фактором у період максимального споживання вологи озимими та для розвитку ранніх культур.

Проте через нерівномірний розподіл опадів на багатьох площах південних і центральних областей, де було найменше дощів, створювалися умови для поширення та поглиблення ґрунтової посухи. Найгірша ситуація складалася в Дніпропетровській, Херсонській, центральних районах Харківської, багатьох районах Одеської областей. Наслідком посухи, в комплексі із заморозками, стала загибель на деяких площах озимини, ярини, ріпаку, передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу, відсутність кущіння на посівах ярого ячменю, пошкодження стебел на посівах гороху.

Небезпечним явищем, як і в попередній період, були заморозки на поверхні ґрунту, висоті 2 см та місцями в повітрі, які відмічалися впродовж декади. Низькі середні добові температури повітря та недостатня кількість ефективного тепла були малосприятливими для початкового розвитку теплолюбних культур, особливо в західних областях.

Упродовж декади тривали негативні прояви заморозків, зокрема, за повідомленнями агрометеорологів, частково були пошкоджені рослини озимої пшениці, озимого ріпаку, гороху, кукурудзи, льону та плодових культур.

Теплозабезпечення

Станом на 20 травня суми ефективних температур повітря вище +5°С були на 20-75°С вищими за середні багаторічні показники, вище +10°С – на 5-15°С нижчими за середні багаторічні показники, й у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.):

Таблиця

Зволоження ґрунту

Станом на 20 травня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ були достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше). На багатьох площах південних, Дніпропетровської, окремих площах північних, Кіровоградської, Вінницької, Тернопільської та Рівненської областей 0-20 см шар ґрунту залишався недостатньо (менше 20 мм) та незадовільно (менше 10 мм продуктивної вологи) зволожений.

Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ було задовільним та достатнім. У Дніпропетровській, на багатьох площах Харківської, окремих площах південних, Вінницької, Київської та Волинської областей вологозапаси були недостатніми (менше 80 мм), місцями на Одещині, Миколаївщині, Дніпропетровщині, Харківщині та Чернігівщині – незадовільними (менше 50 мм продуктивної вологи) (зображення. 3).

Вологозапаси метрового шару ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ південної половини країни та місцями на Чернігівщині були недостатніми та незадовільними (59-67 мм продуктивної вологи), на площах західних та північних областей – достатніми та оптимальними (94-164 мм продуктивної вологи).

Зображення. 3 Запаси продуктивної вологи (мм) у метровому шарі ґрунту під озимими культурами за другу декаду травня 2025 року по території України

Під ранніми ярими культурами на більшості площ зволоження орного шару ґрунту було достатнім та оптимальним (21-30 мм продуктивної вологи і більше), у Дніпропетровській, окремих районах Одеської, Хмельницької, Тернопільської та Волинської областей – недостатнім (11-20 мм), місцями на Дніпропетровщині – незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи) (зображення. 4).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було задовільним, достатнім та оптимальним. Лише в окремих районах Одеської, Дніпропетровської та Волинської областей – недостатнім (59-79 мм), місцями – незадовільним (30-41 мм продуктивної вологи).

Зображення. 4 Запаси продуктивної вологи (мм) в орному шарі ґрунту під ранніми ярими культурами за другу декаду травня 2025 року по території України

Зображення. 5 Запаси продуктивної вологи (мм) у метровому шарі ґрунту під ранніми ярими культурами за другу декаду травня 2025 року по території України

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше), в окремих районах західних та центральних областей орний шар ґрунту був перезволожений. Лише на окремих площах Дніпропетровщини та Чернігівщини вологозапаси були недостатніми (13-20 мм продуктивної вологи). Зволоження метрового шару ґрунту майже на всіх площах відповідало задовільним та достатнім показникам.

Під цукровим буряком як в орному, так і в метровому шарах ґрунту вологозабезпечення відповідало оптимальним показникам, 40-43 мм та 165-182 мм продуктивної вологи відповідно.

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту в окремих районах Одеської, Херсонської, Дніпропетровської, Житомирської та Тернопільської областей відповідали задовільним показникам і становили 14-19 мм. На решті території вологозабезпечення було достатнім та оптимальним.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ запаси продуктивної вологи були достатніми та оптимальними, в окремих районах Одеської, Херсонської та Дніпропетровської областей – недостатніми (менше 80 мм продуктивної вологи).

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина. В озимих жита, ячменю та пшениці на більшості площ ще тривав ріст стебла, на окремих площах західних, північних, центральних та Харківської областей відмічалося колосіння, в південних областях – цвітіння колосу пшениці. Висота рослин, залежно від фази розвитку, становила від 18 до 80 см.

На окремих площах центральних, східних та багатьох площах південних областей відмічалося пожовтіння листків озимої пшениці від заморозків, посухи та суховіїв, у Волинській та Черкаській областях – ураження посівів пшениці хворобами.

В озимого ріпаку тривало цвітіння та утворення стручків. Висота ріпаку становила від 67 до 140 см. Місцями в Дніпропетровській та Запорізькій областях відмічалося пошкодження стебел, пагонів та квіток заморозками.

Ранні ярі зернові культури. Упродовж декади в ярого ячменю та ярої пшениці на більшості площ тривав ріст стебла та формувався колос, на пізніх посівах відмічалося кущіння та утворення вузлових коренів. В окремих районах південних областей майже на 2 тижні раніше середніх багаторічних строків розпочалося колосіння ярого ячменю. Висота рослин становила від 10 до 49 см, кількість стебел на 1 м² – 350-980, на кращих посівах – до 1446.

За свідченнями агрометеорологів, на окремих полях східних областей кущіння ярого ячменю припинилося на самому початку через засуху та суховійні явища в попередній період.

У вівса залежно від строків сівби відмічалося утворення 3-го листка, вузлових коренів, кущіння та утворення нижнього вузла соломини. Висота рослин становила від 9 до 23 см. Стан рослин добрий та задовільний.

Зернобобові культури. У гороху на ранніх посівах відмічалася поява суцвіть та початок цвітіння, на пізніх посівах – листоутворення. Висота рослин становила від 6 до 51 см. На окремих площах східних областей відмічалося пошкодження листя заморозками.

У сої тривала сівба, на раніше засіяних площах тривало утворення сходів, місцями в Чернівецькій області почав формуватися 5-й справжній листок. Стан рослин, що зійшли, переважно добрий.

У кукурудзи відмічалося утворення (3, 5, 7-го) листків, на окремих полях західних, північних та центральних областей тривала сівба та формування сходів. Висота рослин у кінці декади становила 8-24 см.

На окремих площах західних та північних областей відмічалося пошкодження листя заморозками.

У цукрових буряків розпочалося листоутворення (3-й, 5-й листок). Стан рослин добрий.

У соняшнику на багатьох площах відмічалася друга пара справжніх листків, на окремих полях тривало утворення сходів. Висота рослин, залежно від строків сівби, становила від 3 до 22 см. На Харківщині відмічалося пошкодження рослин соняшнику заморозками.

Картопля. Залежно від строків висаджування, в картоплі відмічалися сходи та утворення бокових пагонів, на окремих площах Одеської області – поява суцвіть. Через тривалу дію низьких температур повітря в багатьох областях поява сходів картоплі уповільнювалася.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) тривав ріст стебла, відмічалася поява суцвіть, перший укіс та відростання після 1-го укосу. Висота рослин була в межах від 5 до 60 см. Стан рослин добрий.

Городні культури. У томатів тривало висаджування розсади, утворення листків та бокових пагонів. У огірків відмічалися сходи та листоутворення. У капусти тривало висаджування розсади та листоутворення, на ранніх посадках – формування голівки ранньостиглих сортів. Стан городніх культур переважно добрий та задовільний.

Сади. У кісточкових та насіннячкових культур упродовж декади тривало формування плодів. У винограду тривало утворення суцвіть. На Харківщині було відмічено пошкодження заморозками зав’язі та нестиглих плодів яблуні, в окремих районах Черкаської області – градом, зливами побите (порване) листя плодових дерев.

https://www.apk-inform.com