Україна: агрометеорологічні умови другої декади липня 2025 року - Укргідрометеоцентр

У другій декаді липня в Україні спостерігалася неоднорідна погода по території за температурним режимом та кількістю опадів. У більшості областей погоду визначала суха спекотна повітряна маса з південних широт, у західних та північних областях – помірно тепла, зумовлена повільним переміщенням циклонів та атмосферних фронтів, під час яких відмічалися дощі різної інтенсивності, місцями з грозами, градом та сильними поривами вітру.

В останні дні декади, з проходженням холодного атмосферного фронту з нерівномірними зливовими дощами, на всій території країни відбулося зниження температури повітря до показників, близьких та дещо нижчих від норми.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 67 на заході до 128 годин на півдні країни, що близько або на 13-19 годин менше, на півдні Одеської області – на 13 годин більше за середні багаторічні показники.

Температура. Середня декадна обласна температура повітря в більшості областей виявилася близькою до норми, в південних, Кіровоградській, Дніпропетровській, Полтавській, Харківській та Сумській областях – на 1,1-3,0°С вищою за неї і становила від плюс 18,3°С на заході (Івано-Франківська обл.) до плюс 26,8°С на півдні країни (Херсонська обл.).

Максимальна температура повітря в найбільш спекотні дні підвищувалася до плюс 30-34°С, в південних, східних, Дніпропетровській, місцями в Кіровоградській та Сумській областях упродовж 1-5 днів вона підвищувалася до плюс 35-38°С, на Харківщині – до плюс 40°С, на Волині, Рівненщині та Житомирщині – до плюс 28-29°С. Майже по всій території країни кількість днів із температурами вдень плюс 30°С і вище за декаду становила від 1 дня на заході та півночі до 10 днів на півдні та сході.

На Харківщині (метеорологічна станція Ізюм) та на метеорологічній станції Суми було досягнуто абсолютний максимум температури повітря другої декади липня (+40°С та +36°С відповідно) за період спостережень із 1951 року.

Мінімальна температура повітря в найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 10-14°С, у Херсонській та Запорізькій областях – до плюс 16-17°С, на Закарпатті, Івано-Франківщині, Львівщині, Рівненщині та Житомирщині – до плюс 7-9°С (зображення. 1).

Поверхня ґрунту вночі в більшості областей охолоджувалась до показників від плюс 6-7°С на заході до плюс 16-18°С на півдні країни. У найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 44-70°С.

Зображення. 1 Температура повітря (°С) за другу декаду липня 2025 року по території України

Опади. Упродовж 1-7 днів майже по всій території країни відмічалися нерівномірні опади різної кількості та інтенсивності.

Сумарна їх кількість на більшій частині території в основному була близькою до норми – 15-37 мм, або 124-228% декадної норми (26-73 мм), у Київській, Черкаській, Кіровоградській, Херсонській та Запорізькій областях – 50-78% декадної норми (8-18 мм).

Найбільша кількість опадів за декаду відмічалася в Чернівецькій області – в середньому 320% декадної норми (96 мм), найменша – на Херсонщині – 13% декадної норми (2 мм). В окремих районах Миколаївської та Херсонської областей опадів не було зовсім (зображення. 2).

У районі метеостанцій Житомир, Звягель (Житомирська обл.) та Новодністровськ (Чернівецька обл.), де випало 110, 160 та 105 мм відповідно, на 8-51 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за другу декаду липня за період спостережень з 1961 року.

Добовий максимум опадів у багатьох районах західних, Житомирської, Вінницької, в окремих районах Дніпропетровської, Кіровоградської, Харківської та Чернігівської областей досягав 30-72 мм (1-3 декадні норми), в районі метеостанції Звягель – 1,2 місячної норми.

У районі метеостанції Звягель (Житомирська обл.), де за добу 19 липня випало 104 мм опадів, було на 23 мм перевищено добовий максимум опадів липня за весь період спостережень.

Зображення. 2 Кількість опадів (у % до норми) за другу декаду липня 2025 року по території України

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 19°С на заході до плюс 31°С на півдні країни. Упродовж 1-10 днів у денні години вона підвищувалась до плюс 25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила 47-80%. Упродовж 1-8 днів у південних, центральних, Харківській, Київській та Чернігівській областях відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-3 днів у багатьох районах країни відмічалося посилення швидкості вітру до 15-22 м/с.

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон/

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови другої декади липня для формування врожаю пізніх сільськогосподарських культур, городини, овочевих та плодових на більшій частині території країни (крім західних та північних областей) були малосприятливими через переважно спекотну погоду (упродовж декади кількість днів із температурами вище +30°С становила 4-10, вище +35°С – 1-5 днів). Такі умови призвели до посилення та поширення повітряно-ґрунтової посухи в північні та центральні райони. Для бульбокоренеплодів умови в цих областях були несприятливими через високі температури ґрунту на глибині 10 см, які впродовж усієї декади в денні години підвищувалися до плюс 25°С і вище, досягаючи плюс 30-32°С, що стримувало або припиняло ріст бульб картоплі та приріст ваги коренеплоду буряків. Місцями відмічалося стійке в’янення та засихання рослин у денні години.

На більшості площ західних та північних областей агрометеорологічні умови були задовільними завдяки дощам локального характеру, які підтримували запаси продуктивної вологи метрового шару на задовільному рівні. Одночасно сильні зливи спричинили пошкодження посівів сільськогосподарських культур різного ступеня (локальне вилягання посівів, осипання плодів плодових дерев, пошкодження городніх культур), створювалися сприятливі умови для інтенсивного росту бур’янів та поширення грибкових хвороб.

У південних, центральних та східних областях внаслідок стійкого дефіциту ефективних дощів агрометеорологічні умови для формування врожаю пізніх культур залишалися малосприятливими, тривала ґрунтова посуха. Проте умови для формування врожаю пізніх сільгоспкультур не були критичними завдяки чергуванню періодів спеки з прохолодною погодою та наявності роси в ранкові години, що пом’якшувало згубний вплив надвисоких температур і було додатковим ресурсом вологи для рослин.

Одночасно високі температури та відсутність ефективних опадів (бездощовий період у південних областях триває від 1 до 2 місяців) призвели до масового розповсюдження шкідників та поширення хвороб у пізніх с.-г. культур.

За даними агрометеорологів Миколаївського ЦГМ, в області на посівах соняшнику спостерігається суха гниль кошика та фомоз, що знищує врожай. У кукурудзи через відсутність продуктивної вологи в ґрунті спостерігалося скручування листків всіх ярусів, через що рослини припинили процес листоутворення, а фаза викидання волоті так і не розпочалася (метеостанції Первомайськ та Вознесенськ). Зважаючи на це, посіви кукурудзи та місцями соняшнику передискували.

За повідомленням агрометеорологів Полтавського ЦГМ, територія Кобеляцької територіальної громади наприкінці дня 12 липня та вночі 13 липня 2025 року знаходилась під впливом активного атмосферного фронту, що призвело до критичних наслідків у населених пунктах Красне, Бродщина, Василівка і прилеглих до них сіл: сильний град (розміром із тенісний м’яч та куряче яйце), сильні пориви вітру та злива нанесли пошкодження в 14 населених пунктах: руйнування та пошкодження адмінбудівель, знищення посівів сільськогосподарських культур та городини на присадибних ділянках, садах, деревних насадженнях, загибелі тварин і птиці.

Теплозабезпечення

Станом на 20 липня суми ефективних температур повітря вище +5°С були на 50-155°С вищими, суми вище +10°С – близькими або на 15-60°С вищими за середні багаторічні показники й у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.):

Таблиця

Зволоження ґрунту

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на багатьох площах західних, північних, Вінницької, Полтавської, окремих площах Кіровоградської та Харківської областей були переважно задовільними (11-20 мм) та достатніми (21-30 мм і більше продуктивної вологи). На решті площ вологозапаси були недостатніми (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями в південних, центральних та східних областях орний шар ґрунту був зовсім сухий.

Зволоження метрового шару ґрунту в західних, на більшості площ північних та Вінницької областей відповідало задовільним та достатнім показникам. На решті площ воно було недостатнім (менше 80 мм) та незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи). В окремих районах південних, Дніпропетровської та Харківської областей 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухий (зображення. 3).

Зображення. 3 Запаси продуктивної вологи (мм) у метровому шарі ґрунту під кукурудзою за другу декаду липня 2025 року по території України

Під цукровим буряком як в орному, так і 0-100 см шарах ґрунту вологозабезпечення було задовільним, на окремих площах Черкащини – недостатнім.

Під соняшником на більшості площ південних, центральних, Харківської, окремих площах Київської та Житомирської областей вологозапаси орного шару ґрунту були недостатніми (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями в південних, центральних та східних областях орний шар ґрунту був зовсім сухий. На решті площ запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були переважно задовільними (11-20 мм) та достатніми (21-30 мм і більше продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на багатьох площах західних та північних, на окремих площах центральних та Одеської областей вологозабезпечення ще відповідало задовільним показникам. На більшості площ південних, центральних, Харківської областей – недостатнім (менше 50 мм продуктивної вологи). В окремих районах Херсонської та Одеської областей 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухий (зображення. 4).

Зображення. 4 Запаси продуктивної вологи (мм) у метровому шарі ґрунту під соняшником за другу декаду липня 2025 року по території України

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). Зерно озимих культур досягло повної стиглості на всій території країни. Тривало масове збирання врожаю. За визначенням агрометеорологів, маса 1000 зерен озимої пшениці становила від 33 до 63 г. Відсоток щуплих зерен був у межах 10-30%, місцями в західних та північних областях – до 50-70%. Стан посівів на незібраних площах задовільний.

В озимого ріпаку тривало достигання насіння, розпочалося збирання врожаю.

Ранні ярі зернові культури. У ярого ячменю та ярої пшениці відмічалася воскова та повна стиглість зерна, тривало масове збирання. За визначенням агрометеорологів, маса 1000 зерен становила від 30 до 62 г, відсоток щуплих зерен – 10-20%, на окремих площах Чернівецької області – до 60%.

У вівса відмічалися молочна, воскова та повна стиглість зерна. Стан посівів переважно задовільний.

У кукурудзи відмічалося цвітіння волоті та качанів, на пізніх посівах ще тривало листоутворення (11-15 листок). Висота рослин становила від 72 до 266 см.

На багатьох площах південних, центральних та східних областей відмічалося передчасне пожовтіння листків від посухи та втрата тургору в денні години, на окремих площах – пошкодження рослин с.-г. шкідниками. Місцями в північних областях градом, зливами побите (порване) листя рослин кукурудзи.

Гречка та просо. Упродовж декади в гречки тривало цвітіння, в проса – колосіння, на півдні – збирання врожаю. Стан круп’яних культур переважно добрий та задовільний.

Зернобобові культури. Тривало збирання зерна гороху.

У сої тривало цвітіння та формування бобів. Залежно від строків сівби кількість бобів довжиною 1 см і більше на одній рослині становила від 1 до 17, на кращих посівах – до 30.

На багатьох площах відмічалося в’янення рослин сої в денні години та передчасне пожовтіння листків від посухи.

У цукрових буряків тривало закриття міжрядь. За визначенням агрометеорологів, середня маса одного коренеплоду становила від 168 до 317 г. Стан рослин добрий.

Соняшник. Упродовж декади тривало формування кошиків та його цвітіння, в південних областях місцями розпочалося достигання насіння. Середній діаметр кошиків становив від 8 до 18 см.

На більшості посівів південних та східних, місцями центральних та північних областей відмічалося передчасне пожовтіння листків від засухи та суховіїв, ураження хворобами с.-г. культур. На окремих площах Миколаївщини відмічалося повне засихання листя, на Чернігівщині – градом та зливами поламані стебла соняшнику.

У картоплі тривало та закінчувалося цвітіння, відмічалося в’янення бадилля, в південних та центральних областях тривало збирання врожаю ранньостиглих сортів.

На окремих площах західних та північних областей відмічалося ураження хворобами.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади відмічалося відростання отави після укосу (1-го, 2-го, 3-го), цвітіння та колосіння.

Городні культури. Упродовж декади в томатів відмічалися зелена, бланжева та повна стиглості. В огірків закінчувалося масове збирання плодів. У капусти, залежно від сортових особливостей, тривало листоутворення та формування головки пізньостиглих сортів, місцями відмічалася технічна стиглість ранньо- та середньостиглих сортів, її збирали. Місцями в західних областях у городніх культур відмічалося ураження хворобами.

Сади. У насіннячкових та кісточкових упродовж декади відмічалося формування, достигання та збирання плодів. У винограду тривало цвітіння.

https://www.apk-inform.com