Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Рекордний 2021 — більше 100 млн т врожаю. Можемо звикати до «сотки» чи це виняток?

Назад до думок експертів

Рекордний урожай у понад 106 млн т за 2021 рік зібрали українські аграрії. Результатом росту валу зернових та олійних культур стали сприятливі погодні умови, використання аграріями нових сортів та гібридів зернових; нових технологій, зокрема й сучаснішої техніки. У наступному році прогнозується результат на рівні 115-118 млн т. Але здорожчання добрив може завадити цьому. То бути чи не бути новому рекорду? Читайте в матеріалі.

У 2015 р. тодішній міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко обіцяв, що за три роки Україна зможе збирати 100 млн т урожаю, на що отримав неоднозначні висловлювання аграріїв у свій бік. Генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса навіть згадував пісню з 90-х, яка, на його думку, влучно описувала «‎захмарні» на той час‎ передбачення міністра: «‎Фантазер, — ти мене називала…»‎.

Але згодом слова Павленка почали справджуватись. Тільки Україні знадобилось для цього вдвічі більше часу. Так, минулий 2021 р. ввійшов в аграрну історію нашої країни абсолютним рекордом — було зібрано понад 106 млн т зернових та олійних культур. Завдяки чому вдалось досягти таких результатів та чи можливо втримати та перевершити цей показник? Дізнавався Latifundist.com разом із компанією Jiva NPK.

Абсолютний максимум

Минулого року українські аграрії зібрали понад 84 млн т зернових та зернобобових, з яких ‎левова частка припадає на кукурудзу, пшеницю, ячмінь (40, 32,4 та 10,4 млн т відповідно) — відзвітували в Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Щодо олійних культур, то за результатами 2021 р. їх було зібрано 22,6 млн т.

Роман Лещенко
Міністр аграрної політики й продовольства України

 

«Ми завершуємо цьогорічний збір зернових, зернобобових та олійних культур рекордом у понад 106 млн т. Це абсолютний максимум за всю історію нашої держави!»

Топова четвірка областей, яка зробила найбільший внесок у результат збиральної кампанії у 2021 р., незмінна: Вінницька (6,7 млн т), Чернігівська (6,2 млн т), Полтавська (5,7 млн т) та Одеська (5,2 млн т). Найвища врожайність зафіксована в Хмельницькій області — 8,71 т/га.

Актуальну інформацію щодо врожаю можна відстежувати завдяки спільному проєкту Latifundist.com та Jiva, який дозволяє контролювати інформацію щодо врожаю, — Урожай онлайн 2021 та посівної кампанії — Посівна онлайн 2021/22.

Аграрний фордевінд

За «‎сухою» статистикою стоїть низка факторів, які в тій чи іншій мірі вплинули на її формування. Погодний чинник — поміж фаворитів.

Тетяна Адаменко
Начальниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру

 

«‎Унікальне явище за останні 20 років. Погода для врожаю — просто ідеальна»,‎ — саме так описувала погодні умови минулого року керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України.

Про те, що Україна в 2021 р. може отримати рекордний урожай, почали говорити ще з початку весни. Хороші погодні умови взимку, відсутність критичних заморозків та добре зволожений ґрунт навесні сприяли гарному розвитку озимих культур. Та й літо не принесло на поля України ані нищівної посухи, ані заливних дощів — тому українські посіви колосилися якнайкраще.

Завдяки надсприятливим погодним умовам низка регіонів побила свої традиційні середньорічні показники. Так, у Дніпропетровській області зібрали найбільший за 10 років урожай — 5 млн т. Напротивагу 2020 р, який запам’ятався для українських аграріїв несприятливими погодними умовами. Серед причин поганої урожайності тоді були суха зима, весняні заморозки, а також літня посуха, яка здебільшого торкнулася південних і певною мірою центральних областей України. Найбільше постраждали пізні зернові, зокрема кукурудза.

Все склалось: і погода, і об’єми врожаю, і ціни

Яким був минулий рік? «Незвичніший за незвичні», — говорить засновниця та партнерка Trend and Hedge Club Катерина Конащук, яка називає ‎феєричними‎ результати минулого сезону з результатом 106 млн т зібраного збіжжя зернових та олійних культур. Катерина зазначила, що учасники агроринку кожного року повторювали, як мантру: «Цей рік не схожий на попередній». І завжди чогось не вистачало: опадів чи тепла, врожаю або ціни на гарний врожай. ‎Минулого року вперше, мабуть, за нашу 30-річну історію незалежного виробництва агрокультур не було аграріям на що скаржитись — все склалось: і погода, і об’єми врожаю, і ціни.

Катерина Конащук
Засновниця та партнерка Trend and Hedge Club

 

«Так, ціни також показали історичні рекорди зі зростанням на 35-55% порівняно з попереднім роком. «Нова цінова реальність» для пшениці вже починається з третьої сотні доларів на СРТ, хоча раніше вище 200 нечасто підіймалась. Як результат останнього півріччя маємо і більший ніж 20% за обсягом експорт сезону 21/22(липень-грудень), і значно більшу (на 60%) відповідну експортну виручку».

Українська зернова асоціація‎‎ кілька років тому спрогнозувала, що в середньостроковій перспективі валовий врожай зернових та олійних в Україні перевищить 100 млн т. Основними факторами росту валу зерна в асоціації називають використання українськими аграріями нових сортів та гібридів зернових, які дають вищий потенціал для врожаю, нових технологій, зокрема й сучаснішої техніки (трактори, комбайни тощо), що допомагає мінімізувати втрати при зборі врожаю. Все це сприяє підвищенню ефективності вирощування і цифровізації виробництва зерна.

Президент УЗА Микола Горбачьов наголошує, що Україна за останні 20 років збільшила виробництво зернових вдвічі й тенденція зростання врожаю продовжиться.

Микола Горбачьов
Президент УЗА

 

«Середня врожайність зернових в Україні ще не досягнула показників, які мають розвинені країни, як-от Франція (пшениця — 8 т/га) чи США (кукурудза — 12 т/га). Тому у нас є ще потенціал для збільшення валового збору зернових та олійних культур. У найближчих кілька років показник врожайності в Україні може сягнути 115-118 млн т‎».

Зерновий ринок за роки незалежності України докорінно змінився — виробництво зернових зросло на 29%.

Через високу конкуренцію на зовнішніх ринках пшениця та ячмінь стали менш прибутковими культурами, що спричинило зменшення посівних площ та обсягу виробництва.

Площа земель, зайнятих під посівами пшениці, з 1991 до 2020 рр. знизилась з 7,6 до 6,8 млн га, ячменю — з 2,7 до 2,6 млн га. Натомість основною зерновою культурою в Україні стала кукурудза, виробництво якої зросло з 1,2 млн га до 5,4 млн га. Фокус із внутрішнього ринку змістився в бік експортних поставок.

Олійні культури

За даними асоціації «Укроліяпром», в Україні в поточному МР врожай соняшнику становив 16,5 млн т, соєвих бобів — 3,4 млн т, ріпаку — 3 млн т.

Соняшнику подібний ріст забезпечило збільшення посівних площ та врожайності культури. У 2021 р. площі під соняшником зросли на 2,2% (до 6,5 млн га), а врожайність підвищилась на 22,3% — до рекордних 2,52 т/ га.

Цього сезону значно скоротилося виробництво сої — на 1,5 млн т. Наступного 2021/22 МР, за прогнозними оцінками USDA, виробництво зросте до 3,3 млн т, що на 19% більше, ніж тепер. Однак, це також низький результат порівняно з минулими роками.

Щодо ріпаку, то, за інформацією Держстату, аграрії зібрали в 2021 р. 2,96 млн т ріпаку, що на 14,4% більше, ніж у 2020 р.

Інвестиції та кредитування

Частка і прямих, і капітальних інвестицій в український агроринок за останні 10 років зросла, що свідчить про орієнтованість інвесторів на розвиток агробізнесу.

Основними напрямами інвестування в агробізнесі є вкладення коштів у вирощування однорічних та дворічних культур, а також тваринництво. Трійка найбільших країн-інвесторів у 2020 р. — країни Європи.

Кредитування агросектору також збільшується. Вочевидь із розвитком агросектору та збільшенням виробництва виникає потреба в додатковому фінансуванні цього бізнесу.

Нова техніка — нові можливості

Починаючи з 2010 р., аграрії стали частіше дивитись у бік сучасних технологій: дронів, точного землеробства, систем фармменеджменту тощо. А при плануванні стратегій на наступні сезони рідко обходяться без врахування зміни клімату, цінової кон’юнктури на світовому ринку, попиту на продукцію, високої конкуренції та іншого.

Разом зі збільшенням виробництва та постачань на закордонні ринки з’явилася потреба в сучасному обладнанні. Як наслідок — обсяги ринку с/г техніки збільшувались. Зараз український ринок представлений переважно імпортною технікою.

Активно розвивається і власне виробництво, але частка цієї с/г техніки в загальному обсязі продажів досі низька.

Завдяки, зокрема, впровадженню останніми роками подібних технологій українським аграріям стало легше збільшувати врожайність та ефективно управляти бізнес-процесами.

Кооперація

Деякі з ТОПових агрохолдингів у рамках онлайн-платформи ефективного нетворкінгу та продуктивного обміну досвідом ще раніше декларували своєю метою нарощення виробництва загального обсягу сільгосппродукції до 100 млн т та закріплення за Україною статусу ключового гравця на світовому аграрному ринку.

Основа такого партнерства або кооперації — ріст врожайності та дохідності дрібних і середніх агровиробників, що сприятиме збільшенню експортних можливостей компанії та розвитку українського АПК. Холдинги від співпраці із фермерами отримують можливість завантажити власну інфраструктуру (вагони, термінали, елеватори), наростити вал зерна. Фермери ж зі свого боку мають більші знижки завдяки об’ємним закупівлям технічних ресурсів.

До прикладу, такі програми мають «Кернел» (платформа Open Agribusiness), кооператив United Farmers (більш відомий під назвою «Озеро»), співзасновником якого є одна з компаній, що входить до холдингу АТК; A.G.R. Group у травні цього року за ініціативи власника Місака Хідіряна відкрила кооператив Ukrainian Agro Connection у Полтавській області, «Астарта-Київ» та інші.

Про перспективи та ціни на добрива

Виробник не може не тішитись результатами, адже отримав більше, проте не може не засмучуватись через суттєве збільшення витрат нового сезону. За різними оцінками, собівартість зернових збільшиться на 27-62%, залежно від готовності виробників управляти своїми ризиками та бути проактивними.

Катерина Конащук
Засновниця та партнеркаTrend and Hedge Club

 

«‎Особливо болісними наразі стали ціни на азотні добрива, що коштують мінімум втричі дорожче на фоні сукупності макроекономічних факторів та їх фізичної недоступності (основні виробники добрив Індія, Китай, Росія намагаються захистити власного агровиробника та вводять експортні обмеження)»‎.

Тож недостатнє живлення — це ризик поточного сезону. Але наскільки готовий виробник щось змінити кардинально аби утримати високу маржу? Наприклад, змінити сівозміну на користь менш добривовитратних культур, як-от соя?

Катерина Конащук
Засновниця та партнерка Trend and Hedge Club

 

«На жаль, навіть за великого бажання суттєво більшої пропозиції якісного насіння сої не ГМО на весну вже не забезпечити, а ризики недоотримання премії за не ГМО ($120+/т) будуть стримувати попит на «доморощене» насіння. Найбільш ймовірно, виробник буде поводитись консервативно та до останнього чекатиме позитивних знаків, аби залишити все як є. І навіть за такого сценарію шанси на 100+ млн т наступного року є — аби лише був мир та заповітні три дощики в травні!‎»

Руслан Войтович, директор компанії «Арус Трейд», говорить, що шанс отримати в наступному сезоні врожай максимально близький до тогорічного є — за умови більш ефективного використання основних добрив у комбінації із позакореневим живленням. Але, враховуючи дефіцит добрив у цьому сезоні, за його словами, повторити рекорд, на жаль, не вдасться.

Задля зменшення витрат на вирощування в новому сезоні Руслан Войтович рекомендує підібрати правильний варіант обробітку ґрунту для своєї місцевості та особливу увагу приділити живленню. Використовувати не дешеві добрива, а ефективні, більш збалансовані. І обов’язково поглиблювати знання в живленні, щоб не витрачати гроші марно.

Руслан Войтович
Директор компанії «Арус Трейд»

 

«Потрібно розуміти, що земля — це живий організм. Тож результати залежать від того, чим ви будете його годувати‎».

Щодо ціноутворення, директор компанії «Арус Трейд» прогнозує зниження цін на добрива влітку.

Руслан Войтович
Директор компанії «Арус Трейд»

 

«‎Зміни будуть влітку. Прогнозуємо незначне зниження цін на NPK добрива і трішки більше на азотні. Але на це впливає багато факторів, тому прогнозувати важко».

Минулий рік відійшов в історію — з його рекордами та негараздами. Попереду чекає новий маркетинговий рік. Говорити зараз про нові рекорди — як гадати на кавовій гущі. Однак, як показує приклад ексміністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка, — все можливо. Тільки часовий проміжок може виявитись значно більшим.

Сергій Герасименко, Latifundist.com

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2021.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту