Поставити кому в цьому реченні непросто. Сучасний агросектор не може без хімікатів, але часто вони дуже шкідливі
Єдиний вихід — слідувати світовим тенденціям по забороні речовин і оперативно втілювати досвід ЄС в Україні.
«Пестициди небезпечні не тільки для колорадських жуків та інших шкідників. Вони вбивають бджіл і є причиною смерті 200 тисяч людей на рік». Це слова спеціальних доповідачів з питання права на харчування в Раді ООН з прав людини.
І це не «страшилка». Це — не фантастика. Це — реальність.
Саме тому Європейський Союз планомірно йде по шляху скорочення використання небезпечних хімічних засобів в агросфері. Ніхто не пропонує повністю відмовитися від хімії. Це просто неможливо на сучасному етапі розвитку людства. Мова йде про обмеження найбільш небезпечних пестицидів, які впливають на здоров’я мільйонів людей, призводять до онкологічних захворювань, порушень гормонального фону, хворобам Альцгеймера і Паркінсона тощо. Ці речовини заражають воду, накопичуються в молоці, м’ясі птиці, яйцях, морепродуктах.
Ми маємо рухатися у фарватері рішень ЄС і встановлювати аналогічні норми у себе в країні
Для України це питання сьогодні актуальне як ніколи. Адже агросектор, який швидко розвивається, не може ігнорувати світові тенденції. Ми маємо рухатися у фарватері рішень ЄС і встановлювати аналогічні норми у себе в країні. Але не завжди відбувається саме так.
Сьогодні я розкажу про хлорпіріфос і хлорпіріфос-метил. Доля цих двох хімікатів із назвою, яку складно вимовити з першого разу, ось уже майже рік обговорюється в Україні. Почалося все з рішення ЄС на початку 2020 року, яким було максимально знижено дозволений вміст цих пестицидів в продовольстві. Мова йшла про зернові, олійні і продукцію з них. Це означає не тільки обмеження на внутрішньому ринку ЄС, але й нові умови для ввозу продукції у Європу.
Україну таке рішення стосується в першу чергу, адже хлорпіріфос і хлорпіріфос-метил у нас активно використовуються аграріями. На основі цих речовин зареєстровано майже чотири десятки препаратів, якими обробляються більше третини всіх полів держави. Окрім того, цими хімікатами обробляють ще й зерносховища.
Альтернатива хлорпіріфосу є. I навiть не одна. Більш того, багато великих компаній добровільно відмовились від його використання. Кому хочеться проблем із експортом в ЄС? Але на державному рівні рішення так і не було прийнято.
Час від часу з’являлася інформація про чергові компромісні варіанти: перехідний період для України у використанні хлорпіріфосу чи обмеження його використання лише на певних культурах. При цьому наші західні партнери просять нас заборонити цю отруту повністю і негайно. В Україні ж за традицією намагаються всидіти на двох стільцях: і пестицид використати, і експорт зберегти.
Найбiльш вражаюче у цій ситуації те, що ніхто не говорить про шкоду цих хімікатів для людського здоров’я. Ми розмірковуємо лише про те, як зберегти експорт, але нічого не говоримо про захист українців! У ЄС та в інших країнах ці пестициди заборонені не просто з доброго дива. Цьому передували багаторічні дослідження багатьох провідних наукових колективів, які надали 100% докази шкідливості цих хімікатів.
Хлорпіріфос викликає:
— порушення розвитку плода, зменшення маси тіла при народженні та зниження ростових показників, зменшення розміру голови, порушення поведінкових реакцій у неонатальному періоді;
— посилюється затримка розумового розвитку дітей. Збільшується вірогідність клінічного прояву синдрому зниження пам’яті і активності руху у п’ятирічному віці. Такі діти мають уповільнену реакцію, їм важче виконувати завдання, що пов’язані з короткостроковою пам’яттю, у них відмічався розвиток психічних захворювань або відставання у розвитку.
— аутизм, синдром гіперактивності, дефіцит уваги у дітей, тремор, хвороби Паркінсона та Альцгеймера у дорослому віці.
Це дані не з якихось «алярмістських» сайтів, а офіційні наукові дослідження. Якщо у когось є бажання поглибитися в тему, то українською мовою рекомендую цю роботу.
Скажіть, як при наявності таких даних можна шукати компроміс і говорити про перехідний період? Як можна продовжувати використовувати отруту, яка має такий вплив на здоров’я дітей і заборонена в ЄС? Чи можливо логіка наступна: використовували багато років, тож нічого не станеться якщо будемо вносити ще якийсь період? Це вкрай цинічно.
Європейські цінності, про які ми всі так багато говоримо, — це не тільки про демократію і антикорупцію. Це також, в першу чергу, про захист прав людини. Це не якісь абстрактні формули і слова — це конкретні дії, в тому числі направлені на захист здоров’я громадян.
Дуже сподіваюсь, що українське законодавство, яке стосується безпеки продуктів харчування, буде повністю відповідати європейському. Ми маємо це зробити заради майбутнього наступних поколінь!
© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua