Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Ольга Шевченко: Ми повернулися до діалогу із колегами Китайської Народної Республіки

Назад до думок експертів

Як змінилася в умовах війни робота Держпродспоживслужби та бізнесу в частині аграрного експорту (зерно, продукція тваринництва та рослинництва), відкриття нових ринків, видачі експортних сертифікатів та проведення перевірок. Що відбувається наразі з перемовинами про розширення торгівлі з Китаєм, Канадою та ЄС? Які країни працюють з Україною в режимі 24/7 в частині експорту та які законопроекти очікуються  прийняття в парламенті в частині ветеринарного та фітосанітарного регулювання? Що буде з реформою прикордонних пропускних (ППП) та інспекційних пунктів (ПІП)? Та як змінить інтерес до агросектору прийняття закону про ГМО? Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com  розповіла т. в. о.  голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко:

AgroPolit.com: Які основні завдання ставите перед службою на 2023 рік?

Ольга Шевченко: Одним із ключових завдань Держпродспоживслужби в минулому і цьому році є усунення технічних перешкод для забезпечення безперебійного експорту задля збереження економічної стабільністі та робочих місць.

На сьогодні робота служби в умовах війни – це сприяння зерновому експорту, забезпечення стабільної епізоотичної та санітарно-епідемічної ситуації, безпека харчової продукції, цифровізація та імплемінтація до європейського законодавства, зокрема здійснення безпосередніх заходів, спрямованих на виконання вимог, пов’язаних із наданням Україні статусу країни кандидата на вступ до Європейського Союзу.

У нас багато роботи щодо забезпечення норм і стандартів у сферах санітарних та фітосанітарних заходів, захисту прав споживачів, що є невід’ємною частиною Угоди про асоціацію з ЄС.

Зерновий та аграрний експорт – ставка на ЄС

AgroPolit.com: Що відбулося із експортом з України за рік? Вдалося відкрити якісь нові експортні ринки попри війну?

Ольга Шевченко:  З початку року українські порти були заблоковані. До укладання «зернової угоди» продукти олійної групи та зернові експортувались через Дунайські порти, але це була дуже обмежена кількість. Основним механізмом вивезення харчових продуктів з України був і залишається кордон з ЄС. Довелося дуже швидко переорієнтовуватися на нову логістику, тому що не всі категорії продукції були відкриті для транзиту у ЄС. Відповідно до європейського законодавства транзитом можливо відправляти вантаж продукції, якщо дозволений її імпорт.

Україна не мала права експорту свинини, яловичини, ягнятини і ряду інших товарних позицій, тому проводилися перемовини з Європейською комісією, і зрештою отримали право виключення з європейського законодавства щодо можливості здійснювати транзит цих категорій за певних умов через територію Румунії. Також ми маємо домовленості з Польщею. На сьогодні це два основних ланцюжки. Всі групи товарів, що були відкриті для ЄС (навіть, якщо йшлося про не авторизовані потужності), експортери отримали право відправляти українську продукцію транзитом через європейські порти: м’ясна, молочна та рибна продукції, птиця та яйця.

Також виникла проблема із вивезенням живих тварин (племіна та на забій), оскільки раніше їх відправляли виключно з портів. Наразі досягнуто домовленість щодо експорту цієї категорії. Це найкоротший шлях, який проходить через Румунію, далі – Болгарію, Туреччину та до країни-призначення. Транспортування таких тварин має відбуватися за умови наявності спеціальних транспортних засобів та дотримання вимог біобезпеки, а також термін транзиту територією ЄС повинен становити не більше  24 годин.

Протягом 2022 року відкрито більше 20 нових ринків, незважаючи на війну і такі логістичні обмеження. Наразі процедура відкриття нових ринків частково обмежена, так як інспекційні місії компетентних органів не можуть приїхати, але деякі з наших колег пішли нам на зустріч і ми узгодили процедуру інспектування онлайн. Зокрема, було проведено онлайн-інспектування компетентним органом Китайської Народної Республіки українських виробників замороженої яловичини з метою оцінки відповідності виробників вимогам законодавства КНР у сфері безпечності харчових продуктів.

На початку 2022 року виникли черги і затримки при проходженні процедур державного контролю на кордоні. Однак і це питання Держпродспоживслужбі вдалося вирішити: запроваджено цілодобовий режим роботи (24/7) у співпраці з польськими прикордонниками і митниками, знято вимогу на обов’язкове супроводження ветеринарними та санітарними сертифікатами зернових, обов’язковий огляд вантажів став вибірковим. У результаті ми спостерігаємо, що на пунктах пропуску оптимізована робота, яка відповідає новим реаліям.

Експорт агропродукції у режимі  24/7

AgroPolit.com: Які ще європейські країни готові працювати в режимі 24/7 з Україною?

Ольга Шевченко: Про цілодобовий режим роботи фахівців ветеринарного і фітосанітарного напряму ми ведемо переговори з країнами ЄС, які межують з Україною. Наразі Словаччина, Угорщина, Румунія працюють в режимі збільшення кількості інспекторів, додано нові пункти пропуску. Наприклад, Румунія відкрила на транзитний імпорт пропускний пункт Орлівку (Одеська область). Плюс запроваджений режим 24/7 на всіх пунктах перетину як на залізничних, так і наземних в частині здійснення ветеринарного та фітосанітарного контролів. Наразі  ведуться перемовини про відкриття додаткових залізничних пунктів перетину кордону з Польщею та Словаччиною, зокрема, для зернової групи.

AgroPolit.com: Відкриття яких ринків запланували собі відкрити на 2023 рік?

Ольга Шевченко: Розпочали діалог щодо відкриття ринку свинини до ЄС. Але це питання довготривале, яке не буде вирішено в 2023 році. Оскільки для цього необхідно адаптувати українське законодавство до європейських вимог.

Також Держпродспоживслужба співпрацює з країнами, які визнають або мають близьке законодавство до вимог ЄС: країни Балканів (Македонія, Чорногорія, Сербія), Туреччина, Японія, Канада.

Угоди про відкриття нових ринків можемо цього року підписати із Канадою, Туреччиною, Балканами.

Також активно ведеться робота з Китаєм, триває великий двосторонній перемовний пул, результат якого очікуємо вже в цьому році.

Продовжуємо роботу з Великобританією в рамках Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, яка стосується експорту та імпорту української продукції.

З Китаєм працюємо над узгодженням двостороннього сертифіката на експорт бобових культур

AgroPolit.com: За якими групами товарів працюватимете по відкриттю нових ринків?

Ольга Шевченко: У пріоритеті Держпродспоживслужби залишаються товари рослинного та тваринного походження. По рослинній продукції – яблука, картопля, зернові, бобові та кормова група. Наприклад, з Китаєм працюємо над узгодженням двостороннього сертифіката на експорт бобових культур. По тваринній продукції – це риба, різноманітна м’ясна продукція (із свинини, яловичини), яєчна продукція. Надходять запити щодо експорту різних видів кормів – комбікорми, корми для домашніх улюбленців.

В минулому році були відкриті такі товарні позиції: молоко та молочні продукти, м’ясні напівфабрикати, рибні продукти, корми та жувальні предмети для домашніх тварин, м’ясо птиці та продукти з нього, інкубаційні та столові яйця, продукти переробки тваринного білка та інші.

Ринок Канади: м’ясо птиці, яйце, яблука, свинина

AgroPolit.com: Україна вже відкрила ринок Канади в продукції птахівництва. Що далі будете відкривати на цьому ринку?

Ольга Шевченко: Насправді Канада з точки зору відкриття – це довготривалий процес, оскільки понад 3 роки ми працювали, щоб отримати право експорту м’яса птиці та продуктів з нього.

Зараз проводимо аналіз відповідності законодавства наших країн щодо експорту яйця та яєчної продукції. Продовжується робота щодо відкриття ринку яблук, яку було розпочато у 2019 році.

Цікавить також ринок перероблених харчових продуктів з свинини, яловичини з вищедоданою вартістю (консервована продукція), але це перспектива не цього року.

Китайський ринок – шість пріоритетів

AgroPolit.com: Процес укладання торговельної угоди з Китаєм і сертифікація продукції припинений чи триває?

Ольга Шевченко: Перемовини про укладання міжнародних угод, які стосується сфери діяльності служби, з Китаєм тривають. Робота в цьому напряму не зупинялась і не зупиняється.

На сьогодні ми повернулися до діалогу із колегами КНР щодо експорту рибної продукції. Минулого року було заплановано погодження міжвідомчої угоди по експорту рибної продукції, але війна внесла свої корективи і перемовини призупинились.

Разом з тим минулого року було декілька зустрічей між фахівцями Держпродспоживслужби, представниками Посольства КНР в Україні. Наразі визначено пріоритети щодо експорту: перший пул – рибна продукція, другий – борошно, третій – пшениця, четвертий – ріпак, п’ятий – бобові та шостий – корми.

Наприклад, отримання право експорту борошна на завершальному етапі. Також сподіваюся, що в 2023 році ми відкриємо ринок КНР для рибної продукції з України.

AgroPolit.com: Що з експортом товарів зернової групи до Китаю?

Ольга Шевченко: На сьогодні Україна має дозвіл на експорт кукурудзи, ячменю та сої до Китаю. Одним із головним пріорітетом Держпродспоживслужби залишається, як я і казала раніше, це відкриття ринків для експорту пшениці, сорго, ріпаку та бобових. Також обговорюємо питання з китайськими колегами щодо продуктів переробки по шротовій групі.

Законопроект №5839 визначає правові та організаційні засади державного регулювання ГМО в Україні

AgroPolit.com: Наразі в Україні обговорюють законопроєкт 5839 про введення ГМО. Як це може позначитися на тій же співпраці з Китаєм, який робить ставку на закупівлю саме не ГМО-продуктів з України та загалом по світу?

Ольга Шевченко: Держпродспоживслужба долучалась до обговорення цього законопроєкту № 5839. В даному випадку говоримо про зміну державного регулювання в сфері поводження з ГМО, а не про перехід на щось нове. Документ є частиною зобов’язань, які держава брала на себе в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС як кандидат на вступ до Європейського Союзу.

В рамках євроінтеграції необхідно розглянути механізми реєстрації ГМО-джерел та порядку поводження, вимоги до маркування ГМО-продукції тощо. Будь-які зміни в регулюванні мають бути нотифіковані в СОТ – це правила в міжнародній торгівлі.

Щодо подальшої співпраці з країнами-партнерами, то все залежить від врегульовання цього питання відповідно до їх законодавства. Наприклад, в Китайській Народній Республіці допускаються ГМО в товарах рослинного походження.

AgroPolit.com: Чому про це запитали, тому що в Україні ця тема довго обговорювалася і зараз вийшли на відповідний законопроєкт 5839. І ви, як людина, яка має справу з такими тонкощами, можете пояснити: цей Закон про ГМО, він запускає, дозволяє в Україні використання ГМО-продукції чи ні? І чи впливає це тоді на наші торговельні взаємини і доступ до зовнішніх ринків?

Ольга Шевченко: Цей законопроєкт 5839 визначає правові та організаційні засади державного регулювання ГМО в Україні. А от буде використовуватись ГМО чи не буде, це питання залежать безпосередньо від попиту на ринку та країни.

Правила встановлюються законом і його підзаконними актами, які будуть вказувати на те, чи має бути реєстрація і які ГМО-джерела будуть зареєстровані, а які ні. Це означає, що держава зможе моніторити та бачити – що застосовується.

Так, це може вплинути на експорт з України, тому що є держави, які ГМО-продукцію допускають, а є – які ні. Але однозначно все залежить від виробника, який планує експортувати свою продукцію, та міжнародних договорів тощо.

AgroPolit.com: Тобто якщо законопреокт 5839 про ГМО приймуть, то це означає, що допускатиметься наявність ГМО-продукції в Україні. Так?

Ольга Шевченко: Законопроєктом 5839 допускається обіг ГМО-продуктів, у разі обов’язкової реєстрації ГМО-джерел.

AgroPolit.com: Що наразі відбувається із перевірками бізнесу?

Ольга Шевченко: Минулого року Урядом України прийнято постанову КМУ від 13 березня 2022 р № 303 про припинення проведення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду (планових та позапланових заходів) в умовах воєнного стану. Але дозволяється здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Формування державної політики у сферах, де її реалізацію забезпечує Держпродспоживслужба, здійснюють три міністерства – Мінекономіка, Мінагрополітика та МОЗ.

Затерджені переліки підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сферах:

  • безпечності харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин – наказом Мінагрополітики від 03 січня 2023 р. року № 5;
  • санітарного та епідемічного благополуччя населення на період воєнного стану — наказом МОЗ від 07.06.2022 р. № 969.

З березня минулого року було прийнято рішення про проведення позапланових заходів контролю за цінами, тобто цінове регулювання на соціально значущі товари, перелік яких можна переглянути в постанові КМУ від 22 квітня 2020 р. № 341.

AgroPolit.com: Що з продажем людьми підприємствам домашнього молока?

Ольга Шевченко: Відповідно до чинного законодавства наші громадяни можуть реалізовувати свою продукцію через пункти збору молока молокопереробних підприємств. Головне забезпечення відповідності вимогам до безпечності та якості молока і молочних продуктів, які затверджені наказом Мінагрополітики № 118.

Війна також вплинула на діяльність великих господарств. Так, наприклад, одне з трьох великих господарств Шевченківської громади на Харківщині було знищене. Після влучання ворожого снаряда частина тварин загинула одразу, інші розбрелися. Когось прихистили місцеві мешканці і так врятували ВРХ.

Новий алгоритм видачі міжнародних сертифікатів експортерам – «передекспортний сертифікат»

AgroPolit.com: Що з новим механізмом видачі експортерам   міжнародних сертифікатів?

Ольга Шевченко: Затвердженого механізму ще немає, але закладені зміни у законопроєкті «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва» (реєстр. № 8290 від 19.12.2022) встановлюють новий порядок видачі ветеринарних документів.

Зараз сертифікати видаються територіальними органами Держпродспоживслужби відповідно до форм, які встановлені законодавством країни призначення. Є ще один варіант видачі таких сертифікатів сьогодні: форма погодження між двома країнами. Документи опубліковані на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.

Також зазначаю, що в законопроекті № 8290 вводиться нове поняття – «передекспортний сертифікат». На сьогодні, коли експортується продукція через морські порти, підприємство орендують або купують склади, де зберігається продукція перед відправкою. Наприклад, коли продукція із складу експортується в Канаду транзитом через ЄС, то необхідно довести, що ця продукція була вироблена в тих умовах, які відповідають європейським вимогам. Передекспортний сертифікат буде фактично проміжним документом, з яким продукція буде проходити на склади. Метою створення даного документа є створення системи простежуваності, яка дозволить встановлювати походження продукції та відповідності згідно європейських вимог, що дозволить здійснити експорт цієї продукції до Канади транзитом через ЄС. Зазначений сертифікат не буде потрібно оформляти, якщо в країні-призначення не будуть ставитися умови відповідно до їх законодавства.

Також цими змінами ми хочемо передбачити перехід на оформлення документів через європейську систему TRACES в електронному вигляді із застосуванням QR-кода та електронним цифровим підписом.

До речі, зараз йде мова про визнання між Україною та ЄС електронних цифрових підписів, що спростить швидкість оформлення електронних документів на кордоні в ЄС,  а статистика даних буде не паперова як раніше, а в електронному вигляді, що дозволить завжди відслідковувати переміщення вантажу на всіх етапах. Це європейські реалії та вимоги. Дуже сподіваємося, що це буде в цьому році.

AgroPolit.com: З ваших слів виходить що з видачею сертифікатів міжнародних експортних все рівно і гладко, чому ж тоді нарікав на цю процедуру бізнес?

Ольга Шевченко: Питання виникли через те, що діючий порядок видачі міжнародних ветеринарних сертифікатів не відповідає сучасним реаліям.

В новому підході поданому у законопроєкті № 8290 щодо видачі ветеринарних документів ми пропонуємо як врегулювати цю процедуру. Також для спрощення видачі деяких ветеринарних документів ми працюємо над розробкою процедури щодо передачі деяких уповноважень приватному бізнесу.  Наприклад, плануємо що ліцензовані приватні лікарі зможуть видавати міжнародні ветеринарно-санітарний паспорт на тварин (котів, собак).

Контроль приватними лабораторіями – на страті

AgroPolit.com: Що ще плануєте передати з контролю приватним лабораторіям в частині контролю за експортними товарами?

Ольга Шевченко: У нас передбачена сертифікація безпечності продукції по ветеринарному та фітосанітарному напрямку.

По ветеринарному напрямку давно існує механізм уповноваження лабораторій, перелік яких опублікований на вебпорталі Держпродспоживслужби. Це лабораторі, які уповноважені на проведення лабораторних досліджень для цілей державного контролю.

Якщо ви зайдете до переліку, то побачите, що там не тільки лабораторії Держпродспоживслужби, але й приватні лабораторії,  установи МОЗ та інші інституції. В даному напрямку використання приватних лабораторій працює вже 3-4 роки.

По фітосанітарному – залучення приватних лабораторій почали практикувати з минулого року. На сьогодні механізм уповноваження приватних лабораторій на проведення фітосанітарної експертизи теж існує. В 2022 році уповноважено 1 лабораторію приватної форми власності.

Також прийняття законопроєкту № 8290 дозволить видачу міжнародних сертифікатів капітанами суду на експорт рибних продуктів. Держпродспоживслужба намагається залучати громадськість шляхом уповноваження приватних виконавців до державного нагляду у ветеринарної та фітосанітарної сферах.

Особливо сприятиме цьому прийнятий закон № 1206 «Про ветеринарну медицину», який почне діяти після закінчення війни. Він передбачає, що заходи державного контролю у сфері ветеринарної медицини зможуть робити і приватні установи. Держава рухається шляхом європейської моделі, коли приватні установи і фахівці зможуть брати участь у реалізації функцій держави.

Сертифікація через TRACES для експортерів та імпортерів

AgroPolit.com: Що буде зроблено цього року ДПСС в напрямку зближення з європейськими вимогами?

Ольга Шевченко: Основний напрямок  – це сертифікація через TRACES для експортерів та імпортерів, що є великим плюсом. Це в свою чергу прискорить обіг документів в електронному форматі. Таким чином можна буде здійснювати простежуваність даних, збереження їх в одному місці та видачу документів через електронну програму.

Також Держпродспоживслужба спільно співпрацює з Мінагрополітикою над розробкою низки нормативно-правових документів згідно європейських вимог. Великий обсяг роботи відноситься до перегляду інструкцій про заходи щодо профілактики та боротьби зі хворобами тварин. Це також підготовча робота до введення Закону 1206 в дію, відповідно до якого будемо працювати як в країнах ЄС.

Реформа прикордонних пропускних та інспекційних пунктів

AgroPolit.com: Що з прикордонними пропускними пунктами та інспекційними? Чи будуть кошти на їх побудову, як це планувалося раніше чи процес поки на паузі?

Ольга Шевченко: Війна внесла свої корективи і в це питання. Так, кошти від Світового банку, які були передбачені на будівництво ППП та ПІП, направлені державою на більш термінові цілі. Але це не значить, що робота не здійснювалася. Були підготовлені ряд документів-погоджень зі Світовим банком, які стосувалися соціально-екологічної оцінки та підготовки технічних завдань для веріфікаторів, а також здійснено топографічну зйомку 4 ділянок для будівництва ПІП та зареєстровані речові права на нерухоме майно (земельні ділянки) в пунктах пропуску через державний кордон «Ужгород» та «Порубне».

Загалом, коли йде мова про запуск прикордонних інспекційних постів – це європейська норма, тобто ми маємо стати воротами для імпорту продукції. Це вимога як майбутнього країни-члена Європейська Союзу, і робота по даному напрямі буде надалі продовжуватися.

Всі сторони ведуть роботу щодо пошуку альтернативних джерел фінансування та оформлення визначених земельних ділянок. Цей пріоритет залишається в полі зору і Верховної Ради, і Офісу з Євроінтеграції.

Дуже сподіваюся, що в рамках проєкту «Європейське інтегрування управління кордонами» щодо розбудови прикордонних пунктів митних будуть включені ветеринарні та фіто-санітарні інспекційні пункти. Чи це буде здійснено цього року? Я думаю, що як мінімум,  маємо говорити про стадію проектування. Зрозуміло, що це не одномісячний процес.

Фальсифікат продукції та війна

AgroPolit.com: Що стосується фальсифікації: як вплинула на масштаби цієї проблеми війна?

Ольга Шевченко: В березні минулого року з метою безперебійного постачання імпортованих харчових продуктів і кормів було прийнято  ряд нормативів, які дозволяли маркувати продукцію мовою країни походження. Наразі держава повернулася до норм, які діяли до березня 2022 року, і зараз, фактично, інформація про продукцію має доходити до споживача виключно українською мовою у всіх випадках, окрім гуманітарної допомоги.

Також постановою КМУ № 186 визначено, що внаслідок вимушених змін рецептури, які пов’язані з відсутністю або недостатністю відповідної сировини, на період дії воєнного стану інформація про харчовий продукт, що зазначається на його маркуванні може відрізнятися від фактичних параметричних значень цього продукту. Окрім назви харчового продукту, його кількість в установлених одиницях вимірювання та мінімальний термін придатності або дата «вжити до». Також склад речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість можуть відрізнятися на маркуванні від фактичного складу, але при цьому споживача необхідно у будь-який можливий спосіб поінформувати про наявність цих речовин.

Що стосується безпосередньо ввезення продукції в Україну, то Держпродспоживслужба залучається в рамках «єдиного вікна» та на період воєнного стану заходи державного контролю проводяться з урахуванням особливостей, встановлених постановою КМУ № 537.

AgroPolit.com: Які групи товарів зараз для вас проблематичні? Що найбільше зараз фальсифікують?

Ольга Шевченко: Цього року звернень щодо фальсифікату значно менше. В умовах війни це не головний пріоритет для людей, але є питання і до засобів захисту рослин, і до імпортованої продукції, зокрема м’ясної. Ми співпрацюємо в даному напрямі з митною службою та іншими зацікавленими органами.

Молочна продукція фальсифікується доволі часто, як і раніше. Хоча цифри по ній значно менші, ніж було, наприклад, два роки тому.

Чотири законопроекти на розгляді Ради

AgroPolit.com: Яких законодавчих змін очікує служба?

Ольга Шевченко: Наразі комунікуємо з Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин щодо вдосконалення законодавчої бази у сфері безпечності харчових продуктів. Зокрема, працюємо над змінами в законах «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (№ 771) та «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (№ 2042).

Зараз необхідно вдосконалити чинне законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів, селекції с/г тварин, кормів, здоров’я та благополуччя тварин та усунути невідповідності у порівняні із законодавством Європейського Союзу. Розроблення проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва» (№ 8290) повинно вирішити проблеми, які виникають зараз.

Як і розповідала раніше зараз ми співпрацюємо з колегами Мінагрополітики щодо розробки підзаконних нормативних актів до Закону «Про ветеринарну медицину» (№ 1206), який буде впроваджено після війни. Низка норм дозволить споживачам отримувати безпечну продукцію, зокрема завдяки посиленню гігієнічних вимог та точнішого маркування, а також відбудеться демонополізація ринку ветеринарних послуг. Закон № 1206  сприятиме покращенню ветеринарно-санітарної та епізоотичної ситуації в Україні і є одним із кроків на шляху до членства України в ЄС.

https://agropolit.com

Інші думки

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту