Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
Зв'язатися з нами
Рентабельність агровиробництва за останні 30 років із сотень відсотків знизилася до десятків, і ця тенденція продовжується. Що більший аграрії збирають урожай, то менша рентабельність, оскільки витрати на виробництво цього врожаю зростають.
Технологія вирощування культур в Україні значно розвинулася, однак вона стала більш затратною для агровиробника (витрати на насіння, добрива, ЗЗР, логістику, пальне тощо). Через це, з одного боку, аграрій отримує вал, а з іншого — менший дохід. Дрібні та середні фермери можуть заробляти більше, адже вони вкладають менше ресурсів, ніж агрохолдинги.
Про те, які культури були перспективними у 2025 році, та що буде вигідно вирощувати поточного сезону, розповіли науковці під час онлайн круглого столу «Найбільш прибуткові культури в 2026 році: що вирощувати фермерам».
Клімат вплинув на структуру виробництва в рослинництві
За словами в.о. директора ДУ «Інститут зернових культур» НААН України Владислава Черчеля, сьогодні багато культур змінюють пояси вирощування. Наприклад, соняшник доволі непогано росте майже по всій Україні, хоча раніше ця культура була більш поширена на Запоріжжі, Дніпропетровщині. Проте масове вирощування соняшнику — це насправді біда для України.
Владислав Черчель, в.о. директора ДУ «Інститут зернових культур» НААН України
Надмірна сівба соняшнику призводить до посушливих явищ, оскільки відновлення водного балансу в ґрунті відбувається аж на 4-5 рік вирощування. А у нас на півдні, там де і так вологи не вистачає, найбільше сіють соняшник, і він є попередником для озимої пшениці, однак аграрії втрачають прибуток. Якщо раніше частина площ була під чорним паром, то сьогодні про це не йдеться, але, посіявши після соняшнику пшеницю, можна втратити щонайменше половину її врожайності.
Фахівець радить звернути увагу на досить непогані попередники, які потрібно впроваджувати і розвивати, наприклад, горох. Він за своїми властивостями наближається до чорного пару, після гороху будь-яка культура дасть значно кращий прибуток аграрію. Також непоганим попередником для пшениці, який останнім часом набирає популярності, є льон олійний.
Південь України настільки посушливий, що температура землі влітку сягає 40°С, і культури на полях просто горять. Тому аграріям варто пристосовуватися і думати, які технології будуть ефективними, аби працювати прибутково.
Владислав Черчель, в.о. директора ДУ «Інститут зернових культур» НААН України
Якщо говорити про зрошення як варіант запобігання посухам, то для впровадження його на всіх площах в Україні немає стільки води, навіть якщо фермери буритимуть свердловини і братимуть воду з підземних джерел. Я вважаю, що якщо колись Україна зробить хоча б 10% земель зрошуваними, це буде дуже добре.
Посуха, яка спостерігається в Херсонській, Миколаївській, частково Одеській і Дніпропетровській областях, тримається другий рік поспіль, але поки що немає зрушень у питанні покращення водного забезпечення. Тож варто думати, що краще сіяти в цих регіонах.
«Пізні культури — а саме кукурудза та соняшник, однозначно вже не підходять. Те, що 2025 року Дніпропетровська область посіяла рекордну кількість соняшнику — 866 тис. га, це ненормально. При цьому вони не отримали навіть 1 т/га врожаю. Сіяли, бо вважали соняшник прибутковою культурою, а ми застерігали ще у березні 2025 року, що коли Україна вийшла з зими, а в метровому шарі ґрунту було менше 160 мм вологи, варто забути про пізні ярі культури», — пояснює Владислав Черчель.
Фахівець радить цим регіонам зробити акцент на озимі зернові культури. Посіви ріпаку останнім часом зростають, це хороша культура, але водночас небезпечна. Ріпак сіють дуже рано, тоді, коли на півдні частіше немає вологи, а за таких умов урожаю не буде.
Владислав Черчель, в.о. директора ДУ «Інститут зернових культур» НААН України
Озима пшениця та ячмінь останнім часом перестали вимерзати, тому на ці дві культури варто звернути увагу південному та східному регіонам, де щоліта спостерігається посуха. Щодо ранніх ярих, навіть якщо буде мінімальна кількість вологи в ґрунті, і горох, і ярий ячмінь зможуть сформувати врожай. Крім того, льон олійний не потребує багато вологи. Я сподіваюся, що альтернативні олійні культури все ж таки перевершать соняшник.
Структура виробництва сільгоспкультур суттєво не зміниться. Аби зміни відбулися, потрібно врахувати низку аспектів.
Урожайність сільгоспкультур залишається на рівні попередніх сезонів
За словами Владислава Черчеля, торік, незважаючи на те, що південь і схід країни засушило, врожай був непоганим. На заході та півночі результати були колосальні по кукурудзі, пшениці, деякі господарства вийшли з сезону із рекордними показниками, отримавши по 9-10 т/га озимої пшениці.За даними досліджень ДУ «Інститут зернових культур», станом на 18 грудня 2025 року врожайність основних сільськогосподарських культур в Україні суттєво не відрізняється від показників минулих років:
Владислав Черчель, в.о. директора ДУ «Інститут зернових культур» НААН України
Соя показала приріст за роки війни, виробництво цієї культури збільшилося вдвічі порівняно з довоєнним періодом. 2023 рік був критичним для аграріїв, багато з них вижили завдяки сої, ціна на неї була дуже високою. Наразі ціна знову росте і становить понад 18 тис. грн/т, і я вважаю, що це перспективна культура для фермерів.
Зростають і площі під льоном олійним. На думку фахівця, дана культура буде поширюватися, також збільшуватимуться посіви гірчиці.
Для того, щоб ці культури завоювали більшу нішу, необхідна розробка технологій, адже це старі культури, які необхідно вирощувати по-новому. По-друге, варто вивчити ринки попиту даної продукції.
«Льон олійний, наприклад, має хорошу ціну, і його непогано купує ЄС. Ціна може варіювати від 30 до 60 тис. грн/т, тобто це доволі цікава культура, крім того, її врожайність зростає. Горох у 2025 році продемонстрував майже однакову врожайність із 2023 роком — 2,4 т/га, майже 2,5 т/га відповідно. Я вважаю, що цю культуру варто поширювати. На сьогодні посіви гороху становлять приблизно 200 тис. га, але щонайменше 500 тис. га, а краще, щоб 1 млн га був засіяний в Україні горохом, особливо це добре для півдня», — зауважує Владислав Черчель.
Цукровий буряк у період війни став більш урожайним, ніж у 2021 році (54,4 т/га у 2025 році, 47,9 т/га у 2021 році), незважаючи на те, що в Україні значно знизилося його виробництво. Якщо раніше було до 1 млн га зайнято буряками, то зараз — 200-250 тис. га, але площі зосереджені переважно в зоні Лісостепу та на заході країни.
Фермерство більш рентабельне за агрохолдинги
У своїх дослідженнях ННЦ «Інститут аграрної економіки» вивів дані, який прибуток мають фермер і великий підприємець з 1 ц пшениці, наприклад.У фермерів прибуток складає приблизно 150 грн з 1 ц озимої, у агропідприємств — 90 грн, при цьому врожайність пшениці у фермера 30 ц/га, у підприємства — 50 ц/га. Таким чином прибуток з 1 га як у фермера, так і у підприємства однаковий, але рентабельність у фермера вища, оскільки він менше витрачає та може коригувати, де інвестувати більше, а де можна зекономити.
Дмитро Людвенко, старший науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України
Ми провели зріз рентабельності виробництва зернових і зернобобових, олійних та інших культур у малих фермерських господарствах за 2019-2024 роки. Найбільш рентабельною у 2024 році була кукурудза на зерно — 42,5%, по олійних культурах більш рентабельними були ріпак і соя — 49,3% та 48,8% відповідно. Серед інших культур найбільш вигідними у 2024 році були для виробників плодові та ягідні культури — рентабельність склала 115,4% і 54,2% відповідно, а також картопля — 52,8%.
Торік кукурудза не стала найрентабельнішою культурою, оскільки практично всі посіви, де вродило, були з підвищеною вологістю — 35% і більше.
«За нашими розрахунками ми побачили, що до війни виручка від вирощування культур зростала, війна змінила ситуацію, і наразі поступово прибутки ростуть. Тобто фермерство — прибуткове, воно буде одним із основних важелів у формуванні економіки держави», — зазначає Дмитро Людвенко.
Ставте на насінництво
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції малими фермерськими господарствами у 2024 році становив 1,263 млн грн, тоді як у 2021 році — 85,562 тис. грн.
Щодо структури чистого прибутку від реалізації продукції, то 2024 року фермери найбільше заробляли на:
За словами Владислава Черчеля, соняшник дійсно відіграє ключову роль там, де можна отримати не менше 2-2,5 т/га. У інших випадках він не є достатньо прибутковим.
Де фермер дійсно може заробити хороші кошти — це в насінництві. Продавати насіння будь-якої культури вигідніше за зерно. Але вирощування рослин на насіння потребує спеціальних знань і технологій.
«Якщо говорити про вирощування соняшнику на зерно, то фермер може отримати 50-60 тис. грн/га, але якщо на цій самій площі він виростить насіння кукурудзи і отримає мінімум 120 п.о. (вартість 1 п.о. коливається від 1000 грн до 7000 грн), то навіть продаючи 1 п.о. за 2000 грн, можна заробити 240 тис. грн/га. Жодна культура не дає такого прибутку, якщо продавати її як товарне зерно», — пояснює Владислав Черчель.
Тому фермерам потрібно йти в насінництво, адже це додасть впевненості в завтрашньому дні та дозволить розвивати виробництво.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
© Асоціація виробників,
переробників та експортерів зерна, 1997-2026.
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів
посилання на Українську зернову асоціацію обов'язкове.
При використанні в інтернет обов'язкове так само
гіперпосилання на https://uga.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua
