Упродовж другої декади травня, як і у більшості днів місяця, в Україні переважала прохолодна погода із показниками середніх добових температур, на 3-7° нижчими від норми, локальними заморозками (переважно у західних областях) та денними температурами, які за середніми багаторічними показниками часом відповідали початку квітня. Лише у західній частині країни температурний режим був близьким до норми. На початку декади внаслідок виносу тепла, який передував адвекції холоду, спостерігалося декілька дуже теплих днів із середніми добовими температурами на 2-4° вищими за норму.
Розподіл опадів по території був нерівномірним і дещо нетиповим – у західних та північних областях сумарна кількість опадів за декаду була значно меншою норми, у більшості районів південних та центральних – переважно близькою до норми або більшою за неї.
Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло від 83 до 126 годин, що близько або на 15-50 годин більше норми.
Температура. Середня обласна декадна температура повітря у більшості областей виявилася близькою або на 1-2°С нижчою від норми, в Одеській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях – на 1,0-1,4°С вищою за норму, і становила від плюс 12,1°С на північному сході до плюс 17,4°С на півдні країни.
Максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 25-31°С.
Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 0°С – плюс 6°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до 0°С – мінус 3°С, в Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Волинській, Житомирській та південних областях – до плюс 1-5°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 48-60°С.
У більшості областей, за винятком південних та Чернівецької, упродовж 1-6 днів відзначалися заморозки на поверхні ґрунту та на висоті 2 см.
Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися упродовж 1-4 днів по всій території країни.
У західних, північних та Вінницькій областях кількість їх не перевищувала 1-6 мм, у Сумській, Полтавській, Черкаській та Одеській областях вона становила 7-9 мм (41-75%). У Миколаївській та Дніпропетровській областях декадна кількість опадів була близькою до норми (14-18 мм). У Кіровоградській, Запорізькій та Херсонській областях кількість опадів становила 138-300% норми (18-30 мм). Найбільше опадів відзначалося у Генічеську – 400% норми (40 мм) та Стрілковому (Херсонська обл.) – 613% норми (49 мм).
В окремих районах Волинської та Вінницької областей опадів не було зовсім (рис. 2).
Добовий максимум опадів в окремих районах Кіровоградської, Херсонської та Дніпропетровської областей становив 22-36 мм (1,4-3,3 декадної норми).
Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 12°С на північному сході до плюс 23°С на крайньому півдні країни.
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 47 до 72%. Упродовж 4-9 днів відзначалося зниження її до 30% і нижче.
Вітер. Упродовж 1-3 днів у багатьох областях, за винятком Запорізької, Миколаївської, Черкаської за Закарпатської, відмічалося посилення швидкості вітру до 15-23 м/с, на метеостанції Ямпіль (Хмельницька область) – до 26 м/с.
Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур
Агрометеорологічні умови за впливом на с.-г. культури були неоднорідними за територією, залежали від температурних умов та дощів і в цілому оцінювалися як задовільні, для озимих культур – переважно сприятливі. Завдяки помірному, часом прохолодному, температурному фону, незважаючи на дефіцит травневих опадів, витрата вологи із ґрунту була помірною. Станом на 20 травня запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під озимими культурами на переважній частині площ відповідали достатнім та оптимальним показникам для поточної фази розвитку озимини (інтенсивний ріст стебла та формування колосу, коли триває період максимального вологоспоживання).
Лише в Одеській, Херсонській областях, в окремих районах центральних областей, зволоження метрового шару ґрунту погіршилося до незадовільних показників для подальшої вегетації озимих. На деяких площах розпочалося передчасне колосіння озимини. У південних районах Одеської області триває ґрунтова засуха не тільки під озимими, а й під ранніми ярими зерновими. Проте під теплолюбними культурами (кукурудза, соняшник) зволоження орного шару ґрунту ще було переважно на задовільному та достатньому рівні.
У центральних областях, зокрема Полтавській, де кількість опадів за період середина квітня – травень не перевищила 25-40% норми та спостерігалися суховії, запаси продуктивної вологи у ґрунті на площах із озимими культурами знижувалися дуже інтенсивно. На посівах із ярими культурами запаси вологи були дещо вищими, проте ріст вторинної кореневої системи на посівах ранньої ярини, зокрема ярого ячменю, був слабким через недостатню кількість або відсутність продуктивної вологи у верхніх шарах ґрунту.
У західних областях відсутність протягом двох декад травня ефективних опадів, низька відносна вологість повітря та вітри сприяли подальшому висушуванню верхнього (0-10 см) шару ґрунту. В більш глибоких шарах ґрунту запаси вологи залишалися в межах задовільних, достатніх та добрих для росту та розвитку рослин.
Малосприятливим агрометеорологічним фактором упродовж декади залишався триваючий недобір ефективного тепла, що несприятливо впливав на ріст і розвиток теплолюбних с.-г. культур, особливо у поєднанні із слабко зволоженим верхнім шаром ґрунту.
Теплозабезпечення
Станом на 20 травня суми ефективних температур повітря були нижчими від середніх багаторічних показників: вище +5°С – на 15-30°С, вище +10°С – на 15-40°С і у розрізі агрокліматичних зон України становили: (табл.1).
Таблиця 1
Агрокліматичні зони |
Сума ефективних температур |
|||
вище +5°С |
вище +10°С |
|||
|
Середня багаторічна за період 1991-2020 рр. |
2022 р. |
Середня багаторічна за період 1991-2020 рр. |
2022 р. |
С т е п |
355-425 |
340-405 |
145-170 |
120-155 |
Л і с о с т е п |
315-370 |
285-375 |
115-155 |
80-115 |
По л і с с я |
320-330 |
250-310 |
105-120 |
75-95 |
Зволоження ґрунту
Станом на 20 травня запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту на багатьох площах західних (за винятком Волинської), північних, на окремих площах Вінницької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Харківської та Херсонської областей були оптимальними (21-40 мм і більше продуктивної вологи). На решті площ вологозапаси були недостатніми (11-20 мм), в багатьох районах Одеської, на окремих площах Херсонської, Донецької, Харківської, Полтавської, Вінницької, Київської, Тернопільської та Волинської областей – незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи).
Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами на переважній частині площ західних, північних, окремих районів Вінницької, Кіровоградської та Дніпропетровської областей залишалося оптимальним (129-160 мм і більше). На багатьох площах центральних, окремих районах південних, Сумської, Чернігівської, Тернопільської, Львівської та Волинської областей вологозапаси були задовільними – 86-117 мм продуктивної вологи. У Миколаївській, на багатьох площах Херсонської, окремих районах Запорізької, Одеської, Полтавської та Вінницької областей вологозабезпечення було недостатнім (53-78 мм), місцями у південних районах Одеської та Херсонської областей запаси вологи не перевищували 16-41 мм продуктивної вологи (рис. 3).
Вологозабезпечення як орного, так і метрового шарів ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ було достатнім – 22-23 мм, в окремих районах Кіровоградської області – задовільним (менше 20 мм продуктивної вологи). Місцями у Київській області 0-20 см шар ґрунту був майже сухий (містилося лише 6 мм продуктивної вологи), у Херсонській – сухий зовсім.
У метровому шарі ґрунту на більшості площ містилося 120-189 мм, на окремих площах Київської та Херсонської областей – від 53 до 72 мм, місцями на Херсонщині 0-100 шар ґрунту був сухий.
Під ранніми яровими зерновими культурами зволоження орного шару ґрунту на багатьох площах західних, північних, окремих площах Вінницької, Полтавської, Дніпропетровської та Харківської областей було на достатньому та оптимальному рівнях (22-40 мм і більше продуктивної вологи). На решті площ зволоження орного шару ґрунту було задовільним – 12-20 мм, місцями в Одеській області – незадовільним (6-10 мм продуктивної вологи) (рис. 4).
Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім та оптимальним (122-257 мм продуктивної вологи). На багатьох площах центральних, окремих районах Тернопільської, Київської, Сумської, Запорізької та Одеської областей вологозапаси були задовільними і становили 86-119 мм, у багатьох районах південних, в окремих районах Дніпропетровської областей – недостатніми (54-75 мм), місцями на Одещині – незадовільними (36 мм продуктивної вологи).
Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на більшості площ відповідали достатнім та оптимальним значенням і становили 21-38 мм. На окремих площах центральних (за винятком Дніпропетровської), Київської, Волинської, Львівської та Закарпатської областей зволоження ґрунту було задовільним – 16-20 мм продуктивної вологи.
Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на багатьох площах було достатнім та оптимальним – 122-160 мм і більше продуктивної вологи, у Вінницькій, місцями у Полтавській, Кіровоградській та Волинській областях воно було задовільним – 93-105 мм продуктивної вологи.
Запаси продуктивної вологи під цукровими буряками в орному шарі ґрунту були задовільними (16-19 мм), у метровому – достатніми (124-141 мм продуктивної вологи).
Під с оняшником вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім та оптимальним – 21-55 мм, в окремих районах – задовільним (13-20 мм), місцями в Одеській області 0-20 см шар ґрунту містив менше 10 мм продуктивної вологи.
Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ залишалися на достатньому та оптимальному (125-160 мм і більше) рівні. У Тернопільській, у багатьох районах південних, окремих районах центральних, північних та Харківської областей вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту понизилося до задовільних (81-119 мм), місцями на Київщині та Одещині – до недостатніх (65-77 мм) показників продуктивної вологи).
Ріст і розвиток сільськогосподарських культур
Озимина. В озимих жита, ячменю та пшениці тривав ріст стебла та розпочалося колосіння. На окремих площах Херсонської області розпочалося цвітіння колосу озимої пшениці. Висота рослин озимої пшениці на фазу колосіння становила 20-44 см, озимого жита – 35-83 см, озимого ячменю – 41-74 см.
Стан посівів в основному добрий та задовільний. На окремих площах Одеської області відзначалося засихання листків озимого ячменю, у Вінницькій, Херсонській та Полтавській – ураження посівів пшениці хворобами.
В озимого ріпаку на більшості посівів тривало цвітіння та утворення стручків. Висота рослин становила 74-175 см. Стан рослин переважно добрий.
Ранні ярові зернові культури. Впродовж декади у ярового ячменю на більшості площ відзначалося кущіння та утворення нижнього вузла соломини, на пізніх посівах – листоутворення та утворення вузлових коренів. Висота рослин у фазі кущіння становила 15-24 см, кількість стебел на 1 м2 – 357-785, на кращих посівах – 835-1096.
На окремих площах південних областей через посушливі умови відзначалося пожовтіння листя нижнього ярусу.
У ярої пшениці на ранніх посівах відзначалося кущіння, на пізніх – утворення сходів.
Стан посівів переважно добрий та задовільний. Місцями у південних областях через нестачу продуктивної вологи у ґрунті відзначалося пожовтіння листя.
У вівса, в залежності від строків сівби, відзначалося кущіння, утворення 3-го листка, вузлових коренів, місцями – сходи. Висота рослин складала від 7 до 21 см.
Стан рослин добрий.
У кукурудзи в залежності від строків сівби тривало проростання зерна, утворення сходів, розпочалося листоутворення (3-й, місцями – 5-й листок), подекуди ще тривала сівба.
Стан рослин переважно добрий.
Гречка. Упродовж декади тривала сівба гречки, на раніше засіяних площах відзначалися сходи.
Зернобобові культури. У гороху відзначалося листоутворення, на ранніх посівах – поява суцвіть. Висота рослин становила від 9 до 35 см. Стан посівів переважно добрий.
Місцями в Одеській області відзначалося пожовтіння рослин від засухи.
У сої, тривала сівба, на раніше засіяних площах відзначалося утворення сходів та поява листків. Стан рослин, що зійшли, переважно добрий.
Соняшник. У соняшнику на багатьох площах тривала сівба та утворення сходів, на раніше засіяних площах утворилася друга пара справжніх листків. Стан посівів переважно добрий.
У цукрових буряків відзначалися сходи та поява листків. Стан рослин переважно добрий.
© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua