Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Кукурудза і пшениця: продати зараз чи ближче до літа? Юрій Гаврилюк про основні тенденції на ринку експорту зернових

Назад до думок експертів

Як змінюється глобальний ринок експортерів кукурудзи і які країни витісняють Україну з традиційних для неї ринків? Що буде зі світовими та внутрішніми цінами на кукурудзу у найближчі три місяці? А по пшениці? На всі ці питання дав відповіді партнер і директор Barva Invest Юрій Гаврилюк під час чергового засідання Trend and Hedge Club, яке відбулося 31 січня.

Але спочатку про піратів Червоного моря.

Проблеми євразійської логістики

Вибіркові атаки хуситами суден в Червоному морі створили велику проблему для всієї євразійської логістики. Як мінімум $10/т так точно загубилися там, зауважує Юрій Гаврилюк. Адже суднам приходиться ходити в обхід Африки, або ризикувати та йти через Червоне море, чого найбільші світові перевізники уникали робити.

Та й середземноморський ринок стає більш відірваним від азійського: в той час, як в Середземному морі штучно затримується більше пропозиції кукурудзи, ринок ЄС навпаки має менші можливості отримати австралійський ріпак.

 

Десь схожа історія і з Панамським каналом. Але там справа не в піратах, а в падінні води у каналі. Пропускна спроможність суден у 2023 році зменшилася, конкуренція посилилася і почала тиснути на відносно «дешеві» поставки зерна.

 

Треба також враховувати, що раніше експорт кукурудзи та сої на 2/3 припадав на Мексиканську затоку. Зараз же основним маршрутом є Північно-Західна (Pacific North-West) залізниця, яка має свої обмеження.

Кукурудза. Куди летять ціни?

Тепер розглянемо основні тенденції на ринку кукурудзи і почнемо з актуального — цін. На зовнішньому ринку біржові ціни на кукурудзу невпинно падають.

 

А що там з «великими грошима»? Як бачимо з графіку нижче, фонди на Чикаго у величезному шорті (Short або коротка позиція, коли інвестор продає активи з метою заробити на падінні ціни — ред.). І як вони себе поведуть у наступний період, ніхто не може спрогнозувати. Єдине, треба пам’ятати, що нічого постійного в частині фондів не має. Як тільки вони бачать ризики — фіксують частину прибутків від попередніх продажів, тобто купують фʼючерси. Це надає підтримку цінам.

«З цікавих моментів, помічених за останні 10 років, — кожен рік одна і та сама кількість ліквідованих фондами позицій створює все меншу реакцію на ринку в абсолютних цифрах, в грошах. Тому якщо ви маєте коротку позицію на 200 тисяч ф’ючерсів, то це ще не означає, що при її ліквідації ціна виросте на 2$/бу (1 бушель кукурудзи ≈25,4 кг — ред.)», — пояснює Юрій Гаврилюк.

 

На внутрішньому ринку впродовж 2023 року ціни хвилеподібно то росли, то падали. Причина такої нестабільності — у першу чергу ускладнена логістика, яка постійно підкидає трейдеру витрати, на які йому потрібно витрачатися.

 

Який врожай кукурудзи очікують Аргентина і Бразилія?

Аргентина у 2023/2024 МР може зібрати 55-57 млн т кукурудзи (окремі компанії прогнозують 58+ млн т). Зараз значна частина кукурудзи зараз знаходиться у фазі запилення. У випадку встановлення посухи в основних аграрних провінціях, коли вдень +35-40°C, потенційна врожайність може зменшитися.

 

У Бразилії стартує сезон збирання першого врожаю кукурудзи. Станом на кінець січня було зібрано приблизно 9% від загальної площі.

 

Прогнозується, що сукупний врожай кукурудзи у Бразилії та Аргентині у 2023/2024 МР покращиться у порівнянні з минулим сезоном. Єдине, для Бразилії критичним може бути період з другої половини квітня до початку червня. Якщо в цей час будуть якісь погодні катаклізми, то існує велика ймовірність не добрати об’єми.

 

Кукурудза з ячменем — налітай, або Куди експортувати?

Із цікавого і водночас сумного: в Україні станом на кінець січня близько 19 млн т залишків кукурудзи. Виходить, що нам доведеться експортувати добрячих 2,5 млн т у місяць. А з цим є певні проблеми. Везти далеко — дорого. Через проблеми у Червоному морі китайці не поспішають у нас брати і вже акредитували бразильських експортерів. Ймовірно, скоро акредитують і аргентинських.

 

Та й в цьому сезоні китайські імпортери наскільки швидко купували кукурудзу, що зараз нікуди не поспішають. Той рівень забезпеченості, який вони мають зараз, зазвичай мали на червень.

 

Везти в ЄС? Там іспанці в цьому сезоні непогано розбавили свій «кукурудзяний апетит» фуражною пшеницею. Загалом наразі ринок Середземномор’я закуплений непогано.

Хоча, дякуючи тому, що сезон по кукурудзі довгий, а логістика дорога і важка у всьому світі, є певна надія, що українські експортери продовжать активно постачати кукурудзу на ринок Середземномор’я. Бо везти туди з Бразилії — не завжди вигідно і можливо.

Повертаючись до великих запасів кукурудзи. Чому такі цифри, запитаєте ви? Бо до січня виробники активно не продавали свій товар. Як показано на графіку нижче, експорт був, але слабкий.

Що ми побачили у січні? Активність стартувала з перших днів. Трейдери, побачивши гарну ліквідність, побігли на CIF та «запакували» іспанців так, що ті на $15/т відразу просіли.

Станом на кінець січня ніякого «апетиту» на зовнішніх ринках вже немає. Ніхто ні за ким не бігає. Хоча, як підтверджують учасники ринку, якщо пропонувати кукурудзу з ячменем, то на таку комбінацію імпортери ще готові «повестися».

 

Тож, резюмуючи вищевказане по кукурудзі, український помісячний експорт віддалено повторює звичну сезонність, але темп відстає від необхідного. Особливих причин вирости ціні на кукурудзу у найближчий місяць як мінімум — немає. Звісно, якщо зі сторони Китаю буде додатковий попит, це зіграє на користь нашим внутрішнім цінам. Та й якщо фонди на фоні погіршення погоди у Бразилії та Аргентині почнуть агресивно відкуповувати і Чикаго підніметься — теж допоможе. Хоча ще раз: де ми, і де Чикаго, всі пам’ятають?

Пшениця. Чи є приводи для оптимізму?

Зазвичай пікові ціни на пшеницю ми спостерігали у другій половині січня. В цьому сезоні особливих причин для зміни тренду немає. Принаймні до квітня попит на пшеницю буде, а далі Північна Африка та Близький Схід вже будуть збирати власний врожай пшениці, і у випадку відсутності погодних проблем у Північній півкулі, знизять попит.

 

Тож «тримати все на останній момент» — це небезпечна стратегія, яка при цьому може не спрацювати як через внутрішні фактори (доступ до морського експорту, вартість логістики та страхування), так і суто через сценарій нереалізації погодних ризиків.

 

І наостанок про те, який шмат пирога урвав наш ворог. З графіка видно, як росія набирає об’ємів, бо Північна Африка та Азія не гребуть у неї купувати. Все упирається в логістику: з росії вона швидша і дешевша.

 

«Хоча прогнози вийшли дещо песимістичні, але не втрачаємо віру і працюємо далі», — резюмував Юрій Гаврилюк.

Наталія Родак, Latifundist.com

Інші думки

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту