Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

БАЛАНСИ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬЧИХ РЕСУРСІВ СТАНОМ НА 01.01.2019

Назад до всіх балансів

Економічний дискусійний клуб оприлюднює уточнені баланси попиту і пропозиції основних видів продовольчих ресурсів станом на 01.01.2019.

Молоко

Як і у попередні роки, у щойноминулому 2018 році не вдалося подолати негативні тенденції у молочній галузі країни, які виявилися як у скороченні поголів’я корів, так і зменшенні виробництва молокосировини.

За попередніми статистичними даними, у минулому році всіма категоріями господарств України вироблено 10 099 тис. тонн молока, що на 1,8% менше, ніж у відповідному періоді минулого року. Поголів’я корів, понад 77% якого зосереджено у домогосподарствах, за вказаний період зменшилося на 2,5%, що на 0,4 відсоткових пункти більше, ніж за 2017 рік.

Темпи експорту молочної продукції у 2018 році теж сповільнилися. Так, експорт молокопродуктів зменшився на 3,3% та склав, у перерахунку на молоко, 807 тис. тонн. Майже половина експорту – це масло вершкове, частка якого у вартісному виразі склала 47%. Найвищим попитом українське масло користувалося на ринках Нідерландів, Туреччини, Марокко та країн пострадянського простору. Другу позицію (понад 20%) вартості молочного експорту зайняло молоко згущене, що вивозилося до країн СНД та Євросоюзу.

Разом з тим, у минулому році імпорт молокопродукції в Україні зріс на 38% та склав 180 тис. тонн. Понад 70% вартості імпорту припадало на сири. Традиційними постачальниками сирів на український ринок є країни ЄС − Польща, Німеччина та Франція.

Проте, нарощування імпортних поставок молокопродуктів та скорочення їх експорту не змогли знівелювати обсяги зменшення виробництва вітчизняної молокосировини, що в результаті, призвело до скорочення пропозиції молокопродуктів на внутрішньому ринку, а відповідно і зменшення їх споживання українцями.  Так, за попередніми балансовими розрахунками, у 2018 році середньодушове споживання населенням молока і молокопродуктів склало 199,1 кг проти 200 кг у 2017 році. 

З огляду на поточні тенденції до скорочення поголів’я корів, у 2019 році, експерти очікують подальше зменшення власного виробництва молокосировини (у межах 1%). Припускається також, що експорт та імпорт молокопродуктів у поточному році буде на рівні минулорічних обсягів. За рахунок вказаних чинників та у поєднанні із тенденцією до зменшення чисельності населення країни, очікується, що середньодушове споживання молокопродуктів  українцями залишатиметься на минулорічному рівні.

М’ясо

За попередніми результатами 2018 року, виробництво м’яса в Україні зросло на 1,7% та склало 2 357 тис. тонн. 

Основне збільшення відбулося за рахунок галузі птахівництва, яка продемонструвала приріст у виробництві м’яса на 6,0% до 1256 тис. тонн. Свинарство також забезпечило незначне зростання виробництва – на 1,1% до 744 тис. тонн. Натомість у скотарстві триває спад, який до того ж рік від року поглиблюється (у 2018 році виробництво впало на 9,2% проти 3,2% у 2017 році).

Щодо чисельності поголів’я, то станом на 01.01.2019 порівняно з відповідною датою минулого року поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 4,3%, свиней – на 2,0%, а птиці зросло на 2,9%.

Третій рік поспіль збільшуються обсяги зовнішньої торгівлі м’ясною продукцією. Так, експорт порівняно з 2018 роком зріс на 14% (до 399 тис. тонн), імпорт – на 21% (до 283 тис. тонн). Нарощування присутності української м’ясної продукції на світових ринках відбувається завдяки галузі птахівництва. Частка м’яса птиці у загальних обсягах експорту становить 82% (329 тис. тонн, або на 21% більше ніж роком раніше). Найвищим попитом українська птиця користується в країнах Азії та Євросоюзу.

На противагу зростанню обсягів експорту м’яса птиці, експорт свинини та яловичини скоротився на 53% та 6% відповідно.

Як і у попередні роки, м’ясний імпорт представлений, в основному, свининою та м’ясом птиці, які у його структурі займають 45% та 47% відповідно. Імпортується м’ясна продукція переважно із країн Євросоюзу – Польщі, Німеччини, Угорщини, Данії. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні склала майже 13%.

За попередніми балансовими розрахунками, у 2018 році порівняно попереднім споживання населенням м’яса зросло на 1,1 кг і склало 52,8 кг на особу. Незважаючи на приріст даного показника, споживання м’яса відстає від раціональної норми на 27% та на 33 кг менше, ніж у ЄС-28. 

У структурі споживання м’яса українцями найбільш вагомою залишається частка птиці – 47%, на свинину припадає 39%, на яловичину – 13%, на інші види − 1%.

За оцінками експертів, у 2019 році на внутрішньому ринку зберігатимуться основні тенденції попереднього року. Очікується подальше нарощування виробництва м’яса птиці (у межах 3%) при стабілізації виробництва свинини та яловичини на минулорічному рівні. Передбачається збільшення обсягів експорту внаслідок нарощування присутності м’яса птиці на зовнішніх ринках. Разом з тим, очікується, що імпорт м’ясопродуктів не перевищить торішніх обсягів. Прогнозується незначний (до 1%) приріст середньодушового споживання м’яса та м’ясопродуктів українцями.  

Зерно

У першому півріччі 2018/2019 маркетингового періоду обсяги експорту українського зерна перевищили показники попереднього сезону. За оперативними даними митної статистики, у липні−грудні 2018/2019 МР загальний обсяг експорту зерна та продуктів його переробки (у зерновому еквіваленті) склав 23,3 млн. тонн, що на 9,8% більше, ніж у аналогічному періоді минулого року, зокрема: пшениці вивезено 10,7 млн. тонн (на 8,1% менше), ячменю – 3,2 млн. тонн (на 18% менше), кукурудзи – 9,3 млн. тонн (в 1,7 рази більше).

Основними покупцями українського зерна з початку маркетингового сезону залишаються країни Азії, Африки, а також Євросоюзу: пшениці – Індонезія, Єгипет, Філіппіни; ячменю – Саудівська Аравія, Лівія; кукурудзи – Китай, Нідерланди, Іспанія.

Зберігаються високі темпи експорту жита, який у 6,2 разів перевищив минулорічні обсяги і з початку маркетингового періоду склав 80 тис. тонн, або 20% від його цьогорічного валового збору. Основні поставки українського жита здійснені до Польщі та Литви. При цьому, привертає до себе увагу, що поціновувачем українського жита у поточному сезоні виявилися також і Філіппіни, куди спрямовано 14% від загальних обсягів його експорту.

Зважаючи на затримку звітних річних даних щодо збору врожаю, основні показники балансу зерна на 2018/2019 МР залишилися у грудні без перегляду, а саме:  

попит внутрішнього ринку – 22,5 млн. тонн,  у тому числі: продовольчі потреби − 5,6 млн. тонн, фуражні цілі – 11,8 млн. тонн;

раціональний[1] експорт – 48,3 млн. тонн, зокрема пшениці – 17,1 млн. тонн, ячменю – 5,5 млн. тонн, кукурудзи – 24,8 млн. тонн;

перехідні залишки на 01.07.2019 – 5,2 млн. тонн.

Олії рослинні

За експертними оцінками, у вересні-грудні 2018/2019 МР вітчизняними підприємствами вироблено 2 230 тис. тонн олій рослинних, що на 15% більше, ніж у минулому маркетинговому періоді (у тому числі соняшникової −2 108 тис. тонн).

Із загального обсягу виробництва на внутрішнє продовольче споживання спрямовано 180 тис. тонн, або 4,3 кг в розрахунку на одну особу.

Понад 95% обсягів української олії було експортовано – 2 130 тис. тонн, в тому числі 1 960 тис. тонн – олії соняшникової, що на 18% перевищує показник вересня-грудня 2017/2018 МР. Основними споживачами української олії соняшникової є країни Азії − Індія, Китай та Ірак.

Імпорт олій за 4 місяці поточного маркетингового сезону склав 87 тис. тонн, що на 13% менше, ніж у відповідному минулорічному періоді. Пальмова олія становить близько 90% імпорту. Провідним постачальником цього виду олії до України є Індонезія. 

З урахуванням поточних тенденцій щодо виробництва олій рослинних, та з огляду на високі запаси олієсировини, експертами були переглянуті окремі показники річного балансу, а саме: виробництво олій збільшено з 6 350 тис. до 6 550 тис. тонн, експорт − з 6 020 тис. до 6 220 тис. тонн.

Цукор

З початку поточного маркетингового сезону (вересень-грудень) було вироблено 1 650 тис. тонн цукру з буряків, що на 17% менше, ніж у відповідному періоді попереднього сезону, що обумовлено скороченням виробництва цукросировини. Розрахункове внутрішнє споживання цукру за вересень–грудень 2018 року оцінюється у 457 тис. тонн.

За оперативними даними митної статистики, за 4 місяці поточного сезону було експортовано 198 тис. тонн цукру, що на 14% більше, ніж у вересні−грудні 2017 року. З початку 2018/2019 МР український цукор користується активним попитом у країнах СНД – Узбекистані та Азербайджані.

Ураховуючи зазначене, розрахункові залишки цукру на 01.01.2019 оцінюються у 1 435 тис. тонн, що на 10% менше ніж на відповідну дату минулого року.

Загалом у сезоні 2018/2019 років пропозиція цукру на ринку очікується у обсязі 2 190 тис. тонн, попит внутрішнього ринку прогнозується на рівні 1 370 тис. тонн (з розрахунку 30 кг цукру на особу на рік). За умови забезпечення на кінець маркетингового періоду оптимальних залишків цукру на рівні 320 тис. тонн, вільний ресурс цукру для можливого експорту у поточному маркетинговому сезоні складатиме 500 тис. тонн.

__________________________________

[1] під раціональним експортом тут слід розуміти обсяги зернових ресурсів, які можуть бути експортовані протягом маркетингового року, без загрози продовольчій безпеці країни

http://edclub.com.ua

Ще баланси

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту