Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у лютому 2026 року- НААН України

Останній календарний місяць зими – лютий – досить часто є справжнім випробуванням для аграріїв-зерновиробників, які вирощують озимі зернові культури. В цей час практично майже щороку відмічається чергова хвиля холоду, яка, як правило, приходить після незначного потепління, що супроводжується таненням снігу на полях та незначним відновленням процесів життєдіяльності рослин, а тому повернення морозного періоду напередодні весни завжди викликає цілком обґрунтоване занепокоєння, а потім певні питання щодо того, як почувається озимина і які її подальші перспективи в плані забезпечення очікуваної врожайності. При цьому не менш важливою в цю пору є проблема вибору правильної тактики проведення підживлень посівів озимих зернових культур, яка зумовлюється багатьма чинниками – станом рослин після перезимівлі, термінами проведення цього важливого технологічного заходу, видом поживних речовин та строком і нормою їх внесення. Саме гідротермічний режим по завершенні календарної зими та на початку весни значною мірою визначає рівень ефективності внесених добрив по мерзлоталому ґрунту, що в кінцевому підсумку позначається на розвитку рослин упродовж весняно-літньої вегетації та їх продуктивності.

Минулий останній місяць доволі складної зими, якщо брати до уваги саме температурні показники, видався достатньо холодним і не без сюрпризів, якщо зважати на значні опади у вигляді снігу та льодяного дощу, ожеледицю та льодяну кірку, явища застою води на полях та утворення т. з. «блюдець», які є передумовою вимокання озимини і подальшого ураження її хворобами.

Упродовж більшої частини першої декади лютого утримувалася доволі мінлива за температурним режимом, але загалом дуже морозна, з порівняно незначними опадами погода. Протягом даного календарного терміну середньодобові температури повітря становили -5,7 – -14,4°С. В окремі дні повітря прогрівалося до 0,9–1,3°С, а поверхня снігу (ґрунту) – до 2,4–3,9°С. В нічний час температура повітря знижувалася до -15,5 – -17,7°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -15,8 – -18,3°С.

Середня температура повітря за декаду становила -8,8°С, що було на 4,4°С нижче середньої багаторічної норми. Загальна кількість опадів у вигляді дощу та снігу становила в середньому 9,4 мм і була на 1,6 мм меншою від кліматологічної норми. Відносна вологість повітря знаходилася в середньому на рівні 76%, а її мінімальні значення знижувалися до 56% (зображення. 1).

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді лютого

На завершення звітного періоду висота снігового покриву на полях озимини в південних та центральних областях значно зменшилася і була не більше 1,0 см, місцями відмічалося утворення незначної льодяної кірки. Максимальна глибина промерзання ґрунту досягла 30–34 см, в окремих регіонах – до 60 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла  кущіння пшениці озимої (3 см) знижувалася до -9,0 – -9,3°С, в деяких областях  до -14 – -16°С, що майже наближалося або відповідало критичній температурі вимерзання рослин окремих сортів ячменю та пшениці озимих. Лише нетривале утримання таких низьких температур дало змогу озимині уникнути значних ушкоджень і навіть загибелі, які б мали доволі масштабний характер у разі дії морозів на рослинні організми протягом 7–10 діб.

За останні шість років упродовж першої декади лютого така низька температура повітря відмічалася вперше, як і вперше за цей час вона була нижчою за середню багаторічну норму. Щодо опадів, то менша кількість атмосферної вологи впродовж даного календарного терміну спостерігалася лише у 2023 році.

Загалом гідротермічний режим першої декади лютого був порівняно малосприятливим для перезимівлі озимих зернових культур, що пояснюється насамперед температурними умовами, а також іншими небезпечними метеорологічними явищами, які переважно ускладнювали стан посівів озимини в найбільш холодний період. Особливо це стосувалося рослин, які розпочали зимівлю не за оптимальних морфофізіологічних параметрів, тобто не досягнувши фази кущіння.

У другій декаді лютого погодні умови значно покращилися, відбулося помітне підвищення температурних показників та відмічалися доволі інтенсивні опади у вигляді снігу та дощу. Протягом цього календарного терміну середньодобові температури повітря коливалися в межах від -4,1 до +3,2°С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 6,1–7,4°С, а на поверхні снігу (ґрунту) – до 5,8–6,3°С. Водночас мінімальні значення температурних показників повітря і поверхні снігу (ґрунту) відповідно становили -10,3 – -12,8°С та -13,4 – -14,2°С.

Середня температура повітря за другу декаду лютого  становила -0,7°С, що було на 2,3°С вище середньої багаторічної норми (рис. 2). Кількість опадів становила в середньому 53,1 мм, або 408% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря знаходилася на рівні 84%, а мінімальні значення цього показника знижувалися до 54%.

Зображення. 2. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді лютого

На завершення декади середня висота снігового покриву в південних та центральних областях знаходилася в межах 1–6 см, у північних та західних – 15–35 см. Глибина промерзання ґрунту сягала 34–37 см, місцями – до 60 см. Мінімальну температуру ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої (3 см) фіксували на рівні -5,8 – -6,9°С, місцями до -12,8°С, що було вище критичної температури вимерзання рослин, для більшості з яких вона становила 13,1–16,6°С морозу. В останні дні декади на полях озимини відмічали утворення притертої льодяної кірки товщиною від 10 до 30 мм, місцями до 50 мм, шкідлива дія якої буде залежати від тривалості її залягання. Проте, враховуючи її товщину, яка не охоплює всю надземну масу рослин, особливої загрози для озимих зернових культур вона не нестиме, хоча і не виключаються локальні втрати посівів, що буде залежати від певного збігу обставин – вирощування недостатньо адаптованих сортів, слабкий розвиток рослин, попередньо ушкоджених дією низьких температур у першій декаді лютого, неглибоке загортання насіння в ґрунт тощо.

За останні шість років така підвищена температура повітря впродовж другої декади лютого спостерігалася не вперше, проте значно тепліше було в цей час у 2022 та 2024 роках. Водночас кількість опадів протягом даного календарного терміну виявилася найбільшою.

У цілому погодні умови звітного періоду, як і попередня декада, виявилися доволі складними, що не виключає можливих випадків ушкодження та навіть загибелі рослин в окремих господарствах переважно степової зони.

Третя декада лютого характеризувалася помірним гідротермічним режимом та була цілком сприятливою для озимих зернових культур, якщо не враховувати інтенсивне танення снігу, відтавання верхніх шарів ґрунту, що призвело місцями до накопичення значної кількості води на полях через наявність мерзлого прошарку, яка може завдати значної шкоди рослинам у разі її утримання впродовж 8–10 діб.

Протягом даного календарного строку середньодобові температури повітря утримувалися на рівні -6,4 – +1,8°С. В окремі дні повітря та поверхня снігу (ґрунту) прогрівалися відповідно до 2,4–5,2°С та 3,4–6,0°С, а в нічний час охолоджувалися до -9,7 – -10,2°С і -9,3 – -12,0°С.

Середня температура повітря за декаду становила -1,4°С, що було лише на 0,1°С нижче кліматологічної норми. Кількість опадів, які відмічалися переважно у вигляді дощу та мокрого снігу, становила 11,4 мм, або 143% середньої багаторічної норми (зображення. 3).

Зображення. 3. Середні значення гідротермічних показників у третій декаді лютого

За останні шість років такий гідротермічний режим, близький до нормативних значень, упродовж третьої декади лютого відмічався не вперше, але за цей час значно холодніше було у 2025 р., а більше опадів випадало у 2023 році.

Протягом декади максимальні значення висоти снігового покриву та глибини промерзання ґрунту сягали в середньому 1–3 см та 24–34 см відповідно. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за -2,2 – -3,1°С, що було значно вище розрахункової критичної температури вимерзання рослин, яка на завершення декади становила -12,8 – -14,5°С.

Загалом погодні умови декади були відносно сприятливими для озимих зернових культур, але остаточна оцінка їх життєздатності буде відома після детальних лабораторних аналізів та візуального огляду полів. На завершення останнього календарного місяця зими можна свідчити лише те, що відростання листкових пластинок у рослин пшениці озимої в контрольованих умовах є недостатньо інтенсивним, як це буває зазвичай, а в польових умовах відмічається значне ушкодження надземної маси, яка має жовто-буре забарвлення, що власне буває майже щороку після морозів і практично не впливає на продуктивність рослин при забезпеченні їх у достатній кількості теплом, вологою та поживними речовинами.

У цілому впродовж більшої частини лютого утримувалася порівняно холодна, в окремі дні аномально морозна, з великою кількістю опадів погода. Середня температура повітря за місяць становила -3,6°С, що було на 0,7°С нижче середніх багаторічних значень (зображення. 4). Кількість опадів становила 73,9 мм, або 231% середньої багаторічної норми.

Зображення. 4. Середні значення гідротермічних показників у лютому

За останні шість років протягом даного календарного терміну така морозна погода спостерігалася не вперше, більш холодною вона була в минулому 2025 році. Що стосується опадів, то така кількість атмосферної вологи за це час відмічалася вперше, що має надзвичайно позитивне значення, враховуючи недостатню кількість вологи в ґрунті під посівами озимих зернових культур по завершенні їх осінньої вегетації.

Підсумовуючи погодні умови календарної зими 2025/26 вегетаційного року, слід зазначити, що вони відрізнялися суттєвими амплітудними коливаннями температурних показників та значною кількістю опадів, але загалом були переважно сприятливими для озимини, що, однак, не виключає втрати певної частки посівних площ у деяких господарствах окремих регіонів, але це матиме не тільки об’єктивний, але і суб’єктивний характер, тобто як наслідок прорахунків агрономічної служби.

Оскільки життєздатність озимих зернових культур упродовж зимового періоду визначається насамперед температурами повітря і ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння рослин (3 см), доречним є проведення певного аналізу теплового режиму, який відмічався протягом минулої календарної зими. Так, у середньому за грудень–лютий температура повітря становила 2,9°С морозу, що виявилося лише на 0,1°С нижче середньої багаторічної норми. Проте за останні шість років цей зимовий період виявився найхолоднішим (зображення. 5).

Зображення. 5. Середні значення температури повітря і ґрунту (°С) впродовж календарної зими (грудень–лютий)

Так, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої в найхолодніші дні знижувалася переважно до -9,3°С, що було вище розрахункової критичної температури вимерзання рослин. За минулий шестирічний період така порівняно низька температура ґрунту в зоні розміщення вузлів кущіння озимини відмічалася вперше.

Останні дні календарної зими характеризувалися підвищенням температурних показників, що свідчить про велику ймовірність швидкого потепління та відновлення активної весняної вегетації озимих зернових культур, яке все ж таки, за попередніми прогнозами, слід очікувати в строки, близькі до середніх багаторічних, тобто наприкінці другої – на початку третьої декади березня. Як правило, ранньовесняний догляд за посівами пшениці озимої та інших озимих зернових колосових культур розпочинається з обов’язкового підживлення рослин, яке проводиться по мерзлоталому ґрунту або, якщо це не вдалося з об’єктивних причин, за першої можливості виходу агрегатів у поле. Насамперед слід підживлювати нормально ущільнені, але недостатньо розвинені з осені і ослаблені після зимівлі посіви, що дасть змогу рослинам швидко відновити та наростити вегетативну масу і забезпечити інтенсивний розвиток кореневої системи. Добре розвинені посіви, де озимина має 3–4 і більше пагонів, слід підживлювати дещо пізніше – наприкінці весняного кущіння рослин, але якщо добрива в осінній період на таких полях не вносили, то їх теж слід підживлювати за першої ж можливості.

Таким чином, стан посівів озимих зернових колосових культур на завершення календарної зими є порівняно задовільним, хоча і не виключається локальна загибель рослин на окремих полях до 15–20%. Насамперед це стосується ячменю озимого та окремих сортів пшениці озимої. Проте з відновленням весняної вегетації у строки, наближені до звичайних, або ж дещо раніше є підстави стверджувати, що за сприятливих погодних умов у подальшому можна досягти і цього року очікуваних результатів, тобто врожайності та валових зборів зерна, які будуть близькі до середньорічних показників.

https://www.apk-inform.com