Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у січні 2026 року – НААН України

Цьогорічна календарна зима, зокрема січень, відрізняється не стільки низькими температурами та доволі великою кількістю снігу, як довготривалістю морозного періоду, що, безумовно, призвело до всіляких труднощів соціального характеру, які переважно стали наслідками агресивних дій з боку ворожої Росії.

Аналіз погодних умов зимового періоду впродовж останніх років свідчить про те, що хвилі арктичного холоду, які зумовлюють зниження температури повітря до -15 – -20°С, а іноді й нижче, в січні та лютому відмічаються порівняно часто, але вони мають короткочасний характер і не завдають суттєвої шкоди. Так, наприклад, було в січні та лютому 2021 р. (відповідно -22,8 і -17,9°С), у лютому  2023 р. (-15,4°С),  у січні 2024 р. (-16,8°С), у лютому 2025 р. (-21,3°С). Це стосується і опадів, кількість яких у зимовий час може бути доволі значною та суттєво перевищувати середню багаторічну норму, що загалом є надзвичайно позитивним явищем. Так було в лютому 2020 р. (69,6 мм), у січні 2021 р. (69,5 мм), у грудні 2022 р. (75,2 мм), у січні 2024 р. (62,4 мм). Як правило, такі погодні умови не мали суттєвої загрози для озимих зернових культур, особливо якщо вони розпочинали зимівлю в оптимальному стані, що досягалося дотриманням технологічних вимог при їх вирощуванні. В більшості випадків сильні морози компенсувалися доволі потужним сніговим покривом, який був надійним захистом для рослин від холодів.

Саме така ситуація на полях спостерігалася і в січні цього року, коли завдяки снігу, висота залягання якого в середньому становила 10–15 см, глибина промерзання ґрунту виявилася порівняно невеликою, а його температура на глибині залягання вузла кущіння рослин озимини була значно вищою критичної температури їх вимерзання.

Загалом, навіть з потеплінням клімату, проблема перезимівлі пшениці озимої та інших озимих культур з року в рік залишається актуальною і має велике значення в аспекті продовольчої та економічної безпеки нашої держави. Цьогорічна зима, зокрема січень, відрізняється нестабільністю температурного режиму та достатньою кількістю опадів. Для озимини динамічне коливання температури повітря і ґрунту, як правило, має негативний характер, оскільки стійкість рослин до низьких температур внаслідок цього значно послаблюється. Разом з тим рівномірний сніговий покрив на полях здатен надійно захищати посіви навіть від тривалих холодів.

При цьому слід розуміти, що наявність сприятливих погодних умов упродовж зимового періоду є одним з головних і визначальних факторів успішної зимівлі озимих зернових культур. Небажана загибель посівів завжди супроводжується значним недобором зернової продукції в продуктовому балансі держави, втраченим насінням, а також додатковими матеріальними та фінансовими витратами на обробіток ґрунту і пересівання полів та пов’язана зі значною перебудовою планів проведення весняно-польових робіт. Як правило, зі значним ушкодженням та загибеллю озимини неминучим є запізнення з сівбою ярих культур, що зумовлює зниження їх урожайності та зменшення в хлібному балансі частки високоякісного продовольчого зерна.

У цілому погодні умови січня виявилися достатньо складними і характеризувалися мінливим температурним режимом, тривалими морозами та значною кількістю атмосферної вологи, що загалом не мало негативного впливу на стан озимих зернових культур, які впродовж більшої частини цього календарного часу знаходилися в глибокому зимовому спокої.

У першій декаді відмічалися значні коливання температурних показників та випала доволі велика кількість опадів у вигляді дощу і снігу, що в цілому мало позитивний характер насамперед у плані вологозабезпечення ґрунту.

Середньодобові температури повітря коливалися в межах від 5,7°С тепла до 6,3°С морозу. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 8,4–10,2°С, а мінімальна знижувалася до -13,8 – -16,4°С. Поверхня ґрунту прогрівалася до 10,4–11,5°С та охолоджувалася до -14,8 – -19,7°С. Середня температура повітря становила -0,5°С, що було на 3,2°С вище середньої багаторічної норми (рис. 1). Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої впродовж декади знижувалася в середньому до -0,5 – -1,0°С, що було значно вище розрахункової критичної температури вимерзання рослин. На початку декади висота снігового покриву на полях становила в середньому 8–12 см, але в подальшому, з підвищенням температури повітря, на завершення звітного періоду сніг майже повністю розтанув. Найбільше промерзання ґрунту становило близько 10–12 см.

Кількість опадів за декаду, переважно у вигляді дощу, в середньому становила 37,7 мм, або 377% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 83%.

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді січня

Протягом останніх шести років така підвищена температура повітря в першій декаді січня відмічалася не вперше – більш тепліше в цей час було у 2021, 2022 та 2025 роках. Разом з тим упродовж даного календарного терміну відмічено найбільшу кількість опадів, значна частина яких, без сумніву, була інфільтрована в ґрунт.

Загалом небезпечних метеорологічних явищ протягом першої декади січня не спостерігалося, а погодні умови виявилися достатньо сприятливими для озимих зернових культур.

У другій декаді січня встановилася аномально холодна з порівняно значною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах -4,7 – -13,7 °С. У світлий час доби позначка термометра підвищувалася до 0,1–0,3°С, а в нічний час знижувалася до -15,5 – -18,2°С. Упродовж декади поверхня ґрунту прогрівалася та охолоджувалася відповідно до 0,4–0,8°С та -18,4 – -22,9°С. Середня температура повітря становила 10,4°С морозу, що було на 7,6 °С нижче середніх багаторічних значень (зображення. 2).

Загальна кількість опадів за декаду становила 22,2 мм, або 202% середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 78%.

Зображення. 2. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді січня

За останні шість років така низька середньодекадна температура повітря відмічалася вперше, а більше опадів у цей час спостерігалося лише у 2024 році.

На завершення другої декади середня висота снігового покриву на полях становила 12–20 см, місцями до 24–26 см, глибина промерзання ґрунту становила близько 9–11 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася лише до -0,2 – -0,4°С, що залежно від фізіологічного стану рослин було на 11–14°С вище розрахункової критичної температури їх вимерзання. Проте місцями, де снігу було значно менше, ґрунт у зоні розміщення вузлів кущіння рослин охолоджувався до -6,0°С.

Загалом друга декада січня виявилася найхолоднішою з усіх декад протягом усіх зимових періодів останніх років, але, за попередніми даними, навіть такі погодні умови значної шкоди посівам не завдали, хоча остаточні результати впливу тривалих морозів на озимі зернові культури буде відомо після подальшого проведення аналізу життєздатності рослин та візуального огляду полів після танення снігу.

Упродовж більшої частини третьої декади січня продовжувала утримуватися мінлива за температурним режимом, але загалом доволі холодна, з підвищеною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах від -9,9 до +3,4°С. В окремі дні температура повітря та поверхня ґрунту (снігу) прогрівалися відповідно до 4,3–4,5 і 2,2–3,5°С, а вночі охолоджувалися до -11,6 – -14,7 та -18,5 – -22,2°С. Середня температура повітря становила -5,2 °С, що було на 0,6°С нижче кліматологічної норми (зображення. 3).

Кількість опадів становила 19,3 мм, або 129% звичайної норми для даного календарного терміну. Значення середньої відносної вологості повітря фіксувалося на рівні 78–95%.

Зображення. 3. Середні значення гідротермічних показників у третій декаді січня

Упродовж декади максимальна висота снігового покриву сягала 15–20 см, проте в другій половині звітного періоду, з підвищенням температури повітря, сніг на полях майже повністю розтанув. Глибина промерзання ґрунту була незначною і становила 12–14 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася до -0,6 – -1,0°С, що було значно вище критичної температури вимерзання рослин. Згідно з проведеними розрахунками кількість води в сніговій масі на початку декади знаходилася на рівні 350–400 м³/га.

Загалом третя декада січня виявилася порівняно сприятливою для озимини, небезпечних метеорологічних явищ у цей час не спостерігалося. Попереднє польове обстеження посівів озимих зернових культур після проходження холодного фронту повітря показало, що більша частина рослин знаходилася у відносно задовільному стані з незначним підмерзанням верхньої частини листкового апарату, що відмічається завжди після зимівлі, а тим більше після морозного періоду. При цьому, звичайно, не виключається, що в окремих регіонах будуть фіксуватися випадки порівняно значного ушкодження посівів озимини на окремих полях, насамперед ячменю озимого, які слід пояснювати не тільки складними погодними умовами, але й помилками технологічного плану.

У цілому аналіз гідротермічного режиму січня засвідчив, що за останні шість років цей календарний проміжок часу виявився найхолоднішим та характеризувався найбільшою кількістю опадів, які випадали у вигляді снігу та дощу. Так, за минулий місяць середня температура повітря становила -5,4°С, що виявилося на 1,7°С нижче середніх багаторічних значень (рис. 4). Кількість опадів становила 79,2 мм, або 220% кліматологічної норми. До цього слід додати, що таке сполучення гідротермічних показників, яке характеризується максимальними значеннями, зустрічається не так часто, а тому важливим є те, що озимі зернові культури змогли доволі успішно перенести низькі температури завдяки відносно потужному сніговому покриву, який надійно ізолював рослини від тривалих морозів. Позитивним також є і те, що при порівняно незначному промерзанні верхньої частини листового апарату ґрунту інтенсивне танення снігової маси на полях та незначні дощі в кінці даного календарного терміну призвели до значного поповнення його вологою, дефіцит якої ще з кінця осені, слід сподіватися, буде компенсовано до завершення зимового періоду.

Зображення. 4. Середні значення гідротермічних показників у січні

Проте для озимих зернових культур зима ще далеко не завершена, а враховуючи те, що на початку лютого знову очікується значне похолодання при мінімальній кількості снігу на полях, важливого значення набувають організаційні заходи, які передбачають у подальшому систематичну оцінку умов перезимівлі та стану посівів, яка повинна проводитися за комплексом метеорологічних чинників, де найважливішим з них є мінімальна температура верхньої частини листового апарату ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин, що характеризує ступінь шкідливої дії морозів. Однак також вважається, що не менш достовірним є визначення ймовірності вимерзання посівів озимини на основі не мінімальної, а середньодобової температури верхньої частини листового апарату ґрунту, оскільки на стан рослин більший вплив виявляє не стільки абсолютний мінімум температури, скільки тривалість його дії.

У зимовий період рослини озимих зернових культур тривалий час знаходяться у стані вимушеного спокою. Їх ушкодження та загибель у польових умовах упродовж зимівлі можливі від шкідливого впливу комплексу факторів: низьких температур, льодяної кірки, випирання, випрівання, вимокання і навіть хвороб, спричинених несприятливими зимовими умовами та порушеннями агротехніки. Стійкість окремих культур і сортів до такого складного взаємозв’язку між біологічними особливостями та динамічним поєднанням умов середовища і метеорологічних елементів одержала назву зимостійкість. Разом з тим морозостійкість рослин – це їх здатність протистояти температурам нижче 0°С і зберігати при цьому подальшу життєздатність.

Зниження температури грунту до критичних значень буває внаслідок низьких температур повітря і невисокого снігового покриву. Критичною температурою вважається така, при якій гине від вимерзання близько 50% рослин.

Таким чином, загалом погодні умови впродовж більшої частини зимового періоду, незважаючи на всі складнощі, були поки що достатньо сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур. Попереду – лютий і березень, які можуть піднести небажаний сюрприз у вигляді інтенсивних короткочасних морозів за відсутності снігового покриву на полях та чергування низьких температур з відлигами, що призводить до втрати морозостійкості рослин і часто є причиною ушкодження та часткової загибелі посівів навіть при порівняно невеликих морозах.

https://www.apk-inform.com