Агропромисловий комплекс разом із переробкою залишаються стабільно працюючою галуззю, яка робить вагомий внесок у державний бюджет. В рейтинг 100 найбільших платників податків загалом увійшло 11 компаній сільськогосподарської галузі та 14 компаній харчової промисловості. Зокрема це МКП, МХП, група компаній Kernel, “Астарта”, “Укрпромінвест-Агро” та Bayadera Group.
Експерти прогнозують, що для АПК 2025 рік має стати успішнішим, ніж 2024-й. Але реальні показники роботи галузі говорять про те, що агробізнес і харчова промисловість, як і раніше, працюють в умовах скорочення внутрішнього споживання і змушені боротися за зовнішні ринки збуту.
Delo з’ясувало, чого очікують від фіскальної політики представники аграрного бізнесу.
Прогнози – оптимістичні, результати – не дуже
За прогнозами Інституту аграрної економіки, обсяги виробництва валової продукції сільського господарства у 2025 році можуть збільшитись проти аналогічного показника 2024 року на 3% до 1,09 трлн грн. Зокрема обсяг випуску продукції рослинництва очікується на рівні 870 млрд грн (+3,4% до 2024 року), продукції тваринництва – на рівні 217 млрд грн (+1,5% до 2024 року).
Врожай зернових та олійних культур, експорт яких забезпечує приплив валютної виручки в Україну, Інститут аграрної економіки очікує на рівні 80,4 млн тонн, що на 5,4% більше, ніж у 2024 році. Міністерство економіки зі свого боку прогнозує врожай на рівні 77 млн тонн, а Клуб аграрного бізнесу – 83 млн тонн.
У сфері тваринництва найкращу динаміку показує вирощування та виробництво м’яса свиней і птиці – зростання цих сегментів у 2025 році становитиме 4,6% та 5,5% відповідно.
Втім, результати роботи за 8 місяців 2025 року поки що не такі оптимістичні – за даними Держслужби статистики, спад сільгоспвиробництва за цей період до аналогічного періоду 2024 року становив 8,4%. Зокрема виробництво продукції рослинництва за січень-серпень скоротилося на 9,7%, продукції рослинництва – на 4,9%. Дані щодо харчової промисловості Держстат поки не оприлюднив. Але за січень-квітень, наприклад, виробництво харчових продуктів скоротилося на 10,4%, а у травні – на 6,1%.
Прогнози для АПК України на 2025 рік
| Показник | Прогноз на 2025 рік | До 2024 року |
|---|---|---|
| Виробництво валової продукції АПК | 1,09 трлн грн | +3% |
| Виробництво продукції рослинництва | 870 млрд грн | +3,4% |
| Виробництво продукції тваринництва | 217 млрд грн | +1,5% |
За даними Інституту аграрної економіки
Нові умови експорту до ЄС
Через війну АПК та переробка стикаються з чималими перешкодами. Це скорочення посівних площ (“мінус” 302 тис. га у 2025 році до 2024 року), руйнування виробничих потужностей, ускладнення логістики та перебої з енергопостачанням.
Але у 2025 році одним із основних викликів для галузі стало скасування безмитної торгівлі з Євросоюзом, так званого торгового безвізу. Близько 54% українського експорту до ЄС становить саме продукція сільського господарства, тому для АПК скасування безмитного ввезення у країни Європи є вкрай болючим питанням.
І хоча оновлені умови експорту, про які Україна та ЄС домовилися у липні, передбачають збереження та навіть збільшення безмитних квот порівняно з тими, що діяли до травня 2022 року (до початку дії торговельного безвізу), це все одно негативно вплинуло на зовнішню торгівлю.
Зокрема, Україна за січень-червень 2025 року експортувала сільгосппродукції на 11,3 млрд дол., що на 9% менше, ніж роком раніше. При цьому агроекспорт у ЄС скоротився на 14% до 5,4 млрд дол., а торговельний оборот між Україною та Євросоюзом за 1 півріччя 2025 року зменшився на 7% до 7,6 млрд дол.
Представники Кабміну та деякі депутати вважають, що експорт українських товарів через перегляд умов співпраці з ЄС за 2025 рік може скоротитися на $4 млрд, а економіка втратить до 1 в. п. зростання.
За оцінками Національного банку, сільгоспекспорт відновиться не раніше 2026-2027 років, якщо виходити з очікувань зростання врожаїв та пожвавлення попиту на продовольство на світовому ринку.
Зовнішня торгівля українською продукцією АПК у 1 півріччі 2025 року
| Показник | Січень-червень 2025 року | До аналогічного періоду 2024 року |
|---|---|---|
| Експорт сільгосппродукції, в т. ч. | 11,3 млрд дол. | -9% |
| – експорт до ЄС | 5,4 млрд дол. | -14% |
| Імпорт сільгосппродукції, в т. ч. | 4,3 млрд дол. | +10% |
| – імпорт із ЄС | 2,2 млрд дол. | -37% |
| Торговий оборот із ЄС | 7,6 млрд дол. | -7% |
За даними Держмитниці та Інституту аграрної економіки
Фіскальний клімат та очікування на 2026 рік
Аграрії та підприємства харчової промисловості, не зважаючи на війну, є сумлінними та відповідальними платниками податків в Україні.
Наприклад, “Астарта” сплатила понад 7,9 млрд грн податків за час повномасштабної війни, зокрема за перше півріччя 2025 року – 1,275 млрд грн податків, що на 10% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Податкова дисципліна – це базова умова для кожного бізнесу, що працює в Україні, поряд із додатковою підтримкою українських військових, гуманітарних та соціальних ініціатив.
Щодо податкового клімату, то представники галузі підкреслюють, що протягом 2025 року податковий тиск на них суттєво не зріс.
“Відчутної зміни фіскального навантаження не відбулося, крім підвищення ставки військового збору до 5% наприкінці 2024 року”, – говорить Олександр Музиченко, фінансовий директор (CFO) ALVIVA GROUP (57-е місце в рейтингу).
У той же час, у податковому адмініструванні відбулися суттєві зміни. “Запроваджено нові правила регулювання експорту зернових та олійних культур, зокрема через режим експортного забезпечення та вивізні мита. А з 2026 року запланований обов’язковий перехід до е-аудиту”, – повідомила прес-служба “Астарти” (57-е місце в рейтингу).
Також є складнощі з відшкодуванням ПДВ та з блокуванням ПДВ-накладних. За даними Державної податкової служби (ДПС), щомісяця близько 20 тис. платників податків по всій Україні мають проблеми із реєстрацією накладних. Причому це стосується навіть тих компаній, які є членами “Клубу білого бізнесу”. Тому механізм адміністрування ПДВ для законослухняних компаній необхідно переглядати.
Деблокування податкових накладних для учасників “клубу” має бути автоматичним, оскільки такі компанії вже підтвердили свою фінансову сумлінність. Такий підхід знизить тиск на білий бізнес і запобігатиме вимиванню оборотних коштів.
Щодо прогнозів на 2026 рік бізнес висловлюється досить стримано. Як повідомила редакції прес-служба Carlsberg Ukraine, компанія стежить за змінами у податковому законодавстві та аналізує можливі сценарії. А прес-служба Bayadera Group (25-е місце в рейтингу) заявила, що якщо у 2026 році війна продовжиться, це буде стримувати зростання галузі та пригнічувати попит.
При цьому більшість представників бізнесу схиляється до думки, що державна фіскальна політика насамперед має бути спрямована на боротьбу з ухиленням від сплати податків та забезпечення рівних правил гри для всіх, що може стати джерелом додаткових податкових надходжень у бюджет та вагомим внеском у підтримку обороноздатності країни.
ТОП приватних платників податків у АПК 2025: рейтинг
1. МХП
|
2. Група компаній Kernel
|
3. Астарта
|
4. Група компаній “Агропросперіс”
|
5. Continental Farmers Group
|
6. Укрпромінвест-Агро
|
7. Група компаній Cygnet
|
*Дані аналітичної системи YouControl та розрахунки Delo.ua
8. Гудвеллі Україна
|
*За даними аналітичної системи YouControl
9. Група “Агротрейд”
|
10. KSG Agro
|
© Асоціація виробників,
переробників та експортерів зерна, 1997-2025.
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів
посилання на Українську зернову асоціацію обов'язкове.
При використанні в інтернет обов'язкове так само
гіперпосилання на https://uga.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua