Україна: агрометеорологічні умови третьої декади жовтня 2025 року – Укргідрометеоцентр

Упродовж третьої декади жовтня в Україні спостерігалася тепла для кінця жовтня з опадами погода. У більшості днів середні добові температури повітря були близькими або вищими за норму на 2-5°С, лише на початку декади – нижче норми. У найтепліші дні середньодобові температури досягали +10–16°С, що за кліматичною нормою відповідало температурі кінця вересня – початку жовтня. Вдень повітря прогрівалося від +14–15°С на півночі до +20–22°С на півдні та заході країни. У середньому температура повітря за декаду по території країни була на 1,5–3,0°С вищою за норму.

З переміщенням атмосферних фронтів на всій території країни спостерігалися дощі різної кількості (у більшості областей випало близько декадної норми, місцями у центральних, південних та східних областей – у 2–5 разів більше за неї).

На всій території країни спостерігалися типові осінні явища: густі тумани, рясні роси, в окремих районах слабка ожеледь на ґрунті. У гірських районах упродовж декади випадав сніг, його висота коливалася від 1 до 23 см.

Тривалість сонячного сяйва. За декаду сонячного сяйва до поверхні землі надійшло від 14 до 68 годин, що близько або на 13–19 годин менше, в окремих районах західних та південних районах Одеської областей – на 11–24 години більше, середніх багаторічних показників.

Температура. Середня декадна обласна температура повітря на всій території країни виявилась на 1,1–2,8°С вищою за норму і становила від плюс 7,6°С на північному сході (Сумська обл.) до плюс 11,0°С на півдні країни (Одеська обл.).

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 14–19°С, у Львівській, Закарпатській, Тернопільській, Івано-Франківській, Вінницькій та Одеській областях – до плюс 20–22°С. Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі на більшій частині території знижувалася до 0°С – мінус 5°С, в Івано-Франківській області – до мінус 7°С, у Полтавській та Запорізькій – до плюс 2–4°С (зображення. 1).

Поверхня ґрунту вночі у більшості областей охолоджувалась  до 0°С – мінус 5°С, на Івано-Франківщині – до мінус 9°С, у Полтавській та Запорізькій областях – до плюс 1–2°С. У найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 19–32°С.

Майже на всій території упродовж 1–9 днів відмічалися заморозки у повітрі, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см інтенсивністю 0°С – мінус 5°С, місцями у західних до мінус 6–9°С.

Зображення. 1. Температура повітря за третю декаду жовтня 2025 року на території України, °С

Опади. Упродовж 1–8 днів на всій території країни відмічалися опади різної кількості та інтенсивності.

На більшій частині території їх кількість за декаду становила 131–292% декадної норми (17–46 мм), у Запорізькій та Херсонській областях – 318–389% декадної норми (35–47 мм). У Волинській, Закарпатській, Хмельницькій, Вінницькій та Чернігівській областях в середньому опадів за декаду випало близько норми (13–26 мм). У Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях кількість опадів була невеликою і становила 6–11 мм (65–69% декадної норми).

Найменше опадів відмічалося в Івано-Франківській та Одеській областях – 4 мм (24–40% декадної норми), найбільше на Дніпропетровщині – 60 мм (462% декадної норми) (зображення. 2).

Найбільша кількість опадів випала у районі метеорологічних станцій Лошкарівка та Кривий Ріг Дніпропетровської області – 75-81 мм (6-8 декадних норм).

На метеорологічних станціях Синельникове та Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.), де випало 73 мм та 81 мм, на 14-18 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за третю декаду жовтня за період спостережень з 1961 року.

Добовий максимум опадів у Дніпропетровській, окремих районах Київської областей досягав 33-50 мм (3-4 декадні норми).

Зображення. 2. Кількість опадів за третю декаду жовтня 2025 року на території України, мм

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 8°С на заході та півночі до плюс 11°С на півдні країни.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила  70–90%. Упродовж 1 дня лише в окремих районах Одеської та Івано-Франківської областей відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1–5 днів у західних, в окремих районах Київської, Чернігівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської та Харківської областей відмічалося посилення швидкості вітру до 15–19 м/с, у горах Карпат – до 28 м/с.

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон/

Коротка характеристика метеорологічних умов жовтня 2025 року 

Середня обласна місячна температура повітря у більшості областей виявилася близькою або дещо вищою за норму, на Закарпатті – на 1,2°С нижчою від неї, і становила від плюс 7,7°С на заході до плюс 11,3°С на південному сході країни.

Максимальна температура повітря у жовтні підвищувалася до плюс 17–22°С, у Дніпропетровській, Харківській та Запорізькій областях – до плюс 23–24°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 0°С – мінус 5°С, в Івано-Франківській області – до мінус 7°С, у Запорізькій області до – плюс 1°С.

Середня обласна місячна кількість опадів у більшості областей склала 121–217% місячної норми (51–89 мм), у Волинській, Рівненській та Тернопільській областях вона була близькою но норми (38–39 мм). У Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях кількість опадів за місяць становила 60–76% норми (32–42 мм).

На метеорологічних станціях Любашівка, Затишшя та Роздільна (Одеська обл.), де випало 91-121 мм, на 3-13 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за жовтень, починаючи з 1961 року.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови у третій декаді жовтня були задовільними для початкового росту і розвитку озимих культур.

Дощі, які відмічалися на всій території країни, сприяли поповненню вологозапасів у ґрунті. Станом на 31 жовтня на більшості площ запаси продуктивної вологи у ґрунті були достатніми та оптимальними. Навіть у Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Одеській областях, де жорстка засуха тривала упродовж 3-5 місяців, внаслідок ефективних жовтневих дощів, вологозабезпечення значно покращилося і у комплексі з теплою погодою створювалися сприятливі умови для початкового росту озимини.

У кінці місяця на ранніх посівах озимої пшениці відмічався початок кущіння, на решті площ – проростання зерна, сходи та утворення 3-го листка.

Одночасно, несприятливим фактором для пізніх посівів озимих культур була дещо обмежена кількість ефективного тепла. Проте, за прогнозом синоптиків, на початку листопада очікується підвищений температурний режим, рівень середніх добових температур дозволить озимим культурам повільно вегетувати на всій території країни. У південних областях ростові процеси будуть більш активними і сприятимуть змінам у фазовому розвитку.

Теплозабезпечення

Станом на 31 жовтня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня, були на 15-60°С вищими середніх багаторічних показників і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл. 1).

Таблиця 1

* Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації

Суми ефективних температур повітря вище +5 °С, що накопичилися з 1 до 31 жовтня, були близькими або на 10-25°С нижчими від середніх багаторічних показників і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл. 2):

Таблиця 2

* Сума ефективних температур, яка необхідна від сходів до початку кущіння, становить 67°С

Зволоження ґрунту

Станом на 31 жовтня запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами на більшості площ були достатніми та оптимальними (21–45 мм), місцями у центральних, північних та Рівненській областях – надмірними (45 мм і більше продуктивної вологи).

Задовільне (11–20 мм) вологозабезпечення відмічалося в окремих районах Харківської, Одеської, Львівської та Закарпатської областей (зображення. 3).

Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ західних, північних, Вінницької, окремих районах центральних та Одеської областей оцінювалися як достатні та оптимальні (121–160 мм продуктивної вологи і більше).

Задовільне (81–120 мм продуктивної вологи) вологозабезпечення 0–100 см шару ґрунту відмічалося на більшості площ центральних, південних, окремих районах північних, Харківської, Волинської, Хмельницької та Львівської областей. На Харківщині, Дніпропетровщині, Херсонщині, на окремих площах Сумської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської та Одеської областей воно було недостатнім (51–80 мм) та незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи) (зображення. 4).

Зображення. 3. Зволоження орного шару ґрунту (запаси продуктивної вологи) під озимими культурами станом на 31 жовтня 2025 року по території України, мм

На зябу для кінця осені достатнє та оптимальне (21–40 мм і більше продуктивної вологи) зволоження орного шару ґрунту відмічалося на всій території країни.

У метровому шарі ґрунту на зябу на багатьох площах західних, північних, центральних, Одеської, окремих площах Харківської, та Миколаївської областей запаси продуктивної вологи були достатніми (81–120 мм) та оптимальними (121–160 мм і більше). На решті площ метровий шар ґрунту був зволожений недостатньо (57–79 мм) та незадовільно (24–36 мм продуктивної вологи).

Зображення. 4. Зволоження метрового шару ґрунту (запаси продуктивної вологи) під озимими культурами станом на 31 жовтня 2025 року по території України, мм

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимі культури. В залежності від строків сівби озимі культури знаходилися у різних фазах розвитку: більш ранні посіви – у фазах розгортання 3-го листка, утворення вузлових коренів та початку кущіння. На пізніх посівах відмічалося проростання зерна та утворення сходів, місцями ще тривала сівба озимини. Густота посівів озимини сформувалася в межах 305-670 рослин на 1 м².

Стан рослин, що зійшли, переважно добрий та задовільний. На окремих площах Херсонської області відмічалося пошкодження озимої пшениці сільськогосподарськими шкідниками.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки. Стан рослин на більшості площ добрий та задовільний.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) відмічалося стравлювання, відростання отави після укосів та ріст стебла. Стан рослин переважно добрий.

Городні культури. У пізньостиглих сортів капусти тривало збирання урожаю.

Сади. У плодових культур відмічалося осіннє забарвлення листя, листопад, тривав збір урожаю пізніх сортів яблук та груш.

https://www.apk-inform.com