Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у жовтні 2025 року – НААН України

Ще зовсім нещодавно, коли західні та північні регіони країни просто заливало вологою в результаті частих дощів, а південні і східні області чекали хоча б незначних опадів, у багатьох спеціалістів, причетних до аграрної галузі, виникали питання щодо майбутнього врожаю озимини – адже одні не могли вчасно посіяти внаслідок перезволоження ґрунту, неможливості заїхати в поле; інші – хто посіяв у суху землю – очікували довгожданих сходів, а частина зерновиробників сподівалися на добре зволоження ґрунту та подальшу сівбу, хоча зі значним запізненням, але з гарантією, що насіння проросте з найменшими втратами і такі посіви забезпечать оптимальну густоту рослин на час настання зимового періоду.

Нарешті, на завершення жовтня погодні умови почали поступово нормалізуватися, зокрема пройшли інтенсивні дощі в степовій зоні, яка залишається основним постачальником продовольчого зерна, фундаментом економічної безпеки країни впродовж останніх років, що надзвичайно важливо за сучасних умов, коли воєнні дії охопили близько 19% території України, а це насамперед цінні і родючі землі сільськогосподарського призначення.

Зрозуміло, що поява пізніх сходів, безумовно, небажане явище, але далеко не критичне, беручи до уваги підвищений температурний режим протягом перезимівлі озимих зернових культур, який дозволяє рослинам навіть упродовж цього часу підтримувати процеси життєдіяльності, що забезпечує їх порівняно гарний стан на початку відновлення весняної вегетації. Проте, незважаючи на гарні умови зволоження, зокрема в другій половині осіннього періоду, а також сподіваючись на майбутню успішну перезимівлю озимини, аграріїв усе ж таки більше непокоять запаси продуктивної вологи в ґрунті, які будуть на початку календарної весни, оскільки саме вони визначатимуть подальшу продуктивність озимих і ярих зернових культур. Адже це – значний дефіцит агрономічно цінної вологи в ґрунті після зимового періоду – стало фактично основною причиною цьогорічної низької врожайності, зокрема пшениці озимої, в південних, східних та центральних областях нашої країни. А тому, якщо за майбутній зимовий період кількість опадів буде меншою за середню багаторічну норму, що не дозволить забезпечити запаси вологи в ґрунті хоча б на рівні 140 мм у метровому шарі, зерновиробники знову можуть опинитися в достатньо складному становищі, можливо, навіть у дещо гіршому, ніж у поточному році. Особливо це буде стосуватися перш за все посівів озимини, яка вирощується після соняшнику, де досягти необхідної кількості вологи до весни буде проблематично, враховуючи її запаси в ґрунті ще на початку жовтня. Зрозуміло, що це стосується зони Степу, де площі сівби озимих та ярих культур після цього попередника є найпоширенішими.

Загалом більша частина жовтня характеризувалася доволі мінливою за температурним режимом, проте порівняно теплою, з незначною кількістю опадів погодою. Проте дощі в другій половині останньої декади цього місяця радикальним чином поліпшили умови зволоження ґрунту, тим самим створивши гарні умови для проростання насіння та появи сходів озимих зернових культур.

У першій декаді утримувалася переважно доволі тепла з незначними опадами погода, хоча в окремих областях відмічалися дощі різної інтенсивності, які заважали, не даючи змоги проводити польові роботи – сівбу озимини і збирання пізніх культур – соняшнику, кукурудзи, сої тощо. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 12,7–14,2°С. У світлий час доби температура повітря підвищувалася до 22,8–23,9°С, а вночі охолоджувалася до 2,7–3,3°С. В окремі дні поверхня ґрунту прогрівалася до 35,8–38,6°С та охолоджувалася до 1,8–2,4°С. Середня за декаду температура повітря становила 13,4°С, що було на 1,6°С вище середньої багаторічної норми (зображення. 1).

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді жовтня

Середня кількість опадів становила лише 2,9 мм, або 24% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря за цей час становила лише 60%. Упродовж 2 днів її значення знижувались до 30% і нижче, що свідчило про утримання довготривалої посухи, яка негативно впливала на умови проростання насіння та розвиток рослин озимих зернових культур, які висівалися в ранні і на початку оптимальних строків після кращих попередників.

За останні 6 років у першій декаді жовтня такий гідротермічний режим відмічався не вперше – тепліше було у 2020 та 2024 рр., а менша кількість опадів у цей час, точніше їх повна відсутність, спостерігалася у 2021 році.

Проведене обстеження посівів озимини в останні дні першої декади жовтня показало, що пшениця озима, яку висівали до 15 вересня після чорного пару, переважно знаходилася у фазі кущіння. Проте, крім рослин, які налічували до 3 пагонів, у посівах знаходилася значна кількість рослин, що мали 2–3 листки або знаходилися на початку кущіння. Такий різновіковий агроценоз у подальшому може негативно позначитися на формуванні продуктивного стеблостою в посівах. За сівби 20 вересня рослини (а їх зійшло близько 65–70% від запланованої норми) налічували в середньому 2 листки, за сівби 25 вересня рослини (зійшло до 35–40%) знаходилися на початку утворення 2-го листка, за сівби 30 вересня – відмічалася поява нерівномірних поодиноких сходів.

За сівби пшениці озимої після непарових попередників сходи на більшості площ були відсутні. Проте місцями, де пройшли локальні дощі, часом значні, відмічалася доволі нерівномірна поява сходів озимини (від 20 до 80%), яка висівалася після порівняно кращих за окремими показниками попередників, зокрема ріпаку та гороху. Насамперед це стосувалося посівів з неглибоким висіванням насіння в ґрунт. За таких умов на окремих полях рослини утворили 2–3 листки або ж знаходилися на початку фази кущіння.

Загалом погодні умови впродовж декади були доволі складними, передусім за рівнем вологозабезпечення, а тому малосприятливими для проростання насіння, росту і розвитку рослин озимих зернових культур.

У другій декаді жовтня встановилася доволі прохолодна і малодощова погода. Середньодобові температури повітря варіювали від 6,3 до 9,7°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 14,6–15,8°С, а мінімальна знижувалася до -1,4 – -2,3°С. У найбільш теплі дні поверхня ґрунту прогрівалася до 28,4–29,8°С, а в нічний час охолоджувалася до -1,8 – -2,6°С. Середня температура повітря за цей час становила 7,9°С, що виявилося на 1,5°С нижче середньої багаторічної норми (зображення. 2).

Зображення. 2. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді жовтня

Кількість опадів за декаду становила 5,5 мм, або близько 46% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 70%, тоді як мінімальна знижувалася до 32%.

За останні шість років такий температурний режим упродовж даного календарного терміну відмічався вперше, а менша кількість опадів за цей час випадала лише у 2021 році.

На час настання пізніх строків сівби (10–15 жовтня) запаси продуктивної вологи у всіх горизонтах ґрунту залишалися на дуже низькому рівні. Особливо це стосується посівів пшениці озимої після соняшнику, де, наприклад, в орному шарі (0–20 см) агрономічно цінна волога була повністю відсутня, а в метровому – її кількість не перевищувала 13 мм (зображення. 3).

Зображення. 3. Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–100 см на час пізніх строків сівби пшениці озимої після соняшнику, мм

Обстеження посівів пшениці озимої в останні дні звітного періоду засвідчило, що значних змін у динаміці появи сходів та розвитку рослин упродовж декади не відбулося: у відносно найкращому стані знаходилася озимина після чорного пару, в найгіршому – після соняшнику, де сходи були відсутні, незважаючи на час проведення сівби, що пояснювалося перш за все тривалою відсутністю продуктивних опадів, яка зумовила значну нестачу необхідної вологи для проростання насіння та росту і розвитку рослин.

У третій декаді жовтня відбулося поступове підвищення температурних показників та пройшли довгоочікувані інтенсивні дощі, які суттєво поповнили запаси вологи в ґрунті, якої буде цілком достатньо для забезпечення появи сходів та ростових процесів різновікових рослин до завершення їх осінньої вегетації. Впродовж цього часу середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 6,1–12,7°С. В окремі дні температури повітря і поверхні ґрунту підвищувались відповідно до 16,9–19,2 та 23,3–25,8°С, а в нічний час знижувалися відповідно до 2,2–2,9 і 0,5–1,9°С.

Середня температура повітря за декаду становила 9,3°С, що виявилося на 2,9°С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів, які переважно відмічалися в другій половині цього календарного терміну, – 72,4 мм, що на 58,4 мм було більше нормативних значень. Середня відносна вологість повітря становила 76% (зображення. 4).

Зображення. 4. Середні значення гідротермічних показників у третій декаді жовтня

В останній день декади було зафіксовано початок сходів жита та пшениці озимих, насіння яких висівалося на глибину не більш ніж 3 см.

За останні шість років така підвищена температура повітря в третій декаді жовтня відмічалася впродовж усього часу спостережень, але, на відміну від поточного року, ще тепліше протягом даного календарного терміну було у 2020, 2022 та 2023 роках. Водночас така значна кількість опадів за декаду спостерігалася вперше.

Загалом третя декада жовтня характеризувалася доволі сприятливим гідротермічним режимом, який позитивно впливав на стан посівів озимих зернових культур.

Разом з тим, якщо говорити в цілому за минулий місяць, то погодні умови протягом більшої частини жовтня відрізнялися підвищеною температурою повітря та недостатньою кількістю опадів, дефіцит яких виявився основним обмежуючим фактором у забезпеченні своєчасних сходів та нормального розвитку рослин озимих зернових культур упродовж цьогорічної осінньої вегетації. Середня температура повітря за місяць становила 10,2°С, що було на 1,1°С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів становила 80,3 мм, або 211% кліматологічної норми для цього проміжку часу.

За останні шість років більш холодною порівняно з поточним роком була погода лише в жовтні 2021 р., а така велика кількість опадів упродовж цього часу відмічалася вперше (зображення. 5).

Зображення. 5. Середні значення гідротермічних показників у жовтні

З метою розробки прогнозу щодо подальшого стану посівів слід зазначити, що припинення осінньої вегетації пшениці озимої згідно із середніми багаторічними даними на більшій частині нашої країни відмічається в другій-третій декадах листопада, а для успішної зимівлі рослини повинні вегетувати після появи сходів не менше 45–50 діб і утворити за цей час від 3 до 5 пагонів. Цього року, враховуючи погодні умови та пізні терміни сівби, рослини пшениці озимої можуть припинити осінню вегетацію в різному фізіологічному стані – від появи «шилець» до фази кущіння. Не виключається і те, що частина площ озимини розпочне зимівлю, коли насіння за надпізньої сівби (принаймні в першій половині листопада) не проросте і буде знаходитися в ґрунті ще певний час, що, безумовно, матиме негативні наслідки на формування зернової продуктивності рослин навіть при їх успішній зимівлі.

Як відомо, запорукою гарної перезимівлі пшениці озимої, тобто без суттєвих втрат, є процес загартування рослин, який складається з двох фаз. Перша – полягає в накопиченні достатньої кількості вуглеводів, які є захисними речовинами від низьких температур. Доведено, що цьому сприяють сонячні дні з температурою повітря близько 6–10°С, необхідній для проходження фотосинтезу, і зниження температури в нічний час до 0°С, що перешкоджає інтенсивній витраті вуглеводів у результаті дихання рослинних організмів. Тривалість першої фази загартування умовно становить 20 діб. Зниження середньодекадної температури повітря до 5–6°С тепла восени сприймається за початок цього періоду, а перехід температури через 0°С свідчить про його завершення.

Друга фаза загартування характеризується поступовим зневодненням клітин рослин, а також значними якісними змінами структури їх протоплазми. Цей етап загартування відбувається порівняно швидко, протягом декількох діб (9–12) за температури -2 – -5°С.

  В умовах більшої частини України загартування рослин озимих культур, як правило, розпочинається в кінці жовтня та триває впродовж листопада. Кращі умови для цього створюються в роки з нормальними умовами вологозабезпечення озимини протягом осінньої вегетації, з прохолодною і ясною погодою в другій половині осені і поступовим встановленням зимового режиму, починаючи з температури повітря на рівні 3–5°С морозу.

Таким чином, беручи до уваги поточний стан більшої частини посівів озимих зернових культур, можна стверджувати, що подальша їх доля буде залежати виключно від погодних умов як зимового, так і ранньовесняного періодів, упродовж яких суттєво підвищується ризик ушкодження та загибелі рослин від можливої негативної дії абіотичних факторів. Проте рівень їх продуктивності за успішної перезимівлі буде залежати виключно від достатнього забезпечення атмосферною вологою в подальший весняно-літній період.

https://www.apk-inform.com