ФАХІВЦІ ОБГОВОРИЛИ СТРАТЕГІЇ ЕКСПОРТУ, ТРЕЙДИНГ І ЛОГІСТИКУ

ІV Аграрну конференцію “Стратегії експорту. Трейдинг і логістика” днями провела Група компаній “ПроАгро Груп”. Форум відкрив народний депутат України, почесний президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, з вітальним словом виступив Олександр Жемойда, генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції МінагрополітикиУкраїни.

В рамках панелі «Стратегії експорту» Олена Нероба,директор департаменту аналітики Marcopolo Commodities, розповіла, як через світові торговельні війни змінюється географія експорту і оприлюднила прогнози компанії на найближчі роки. Так, наголосила експерт, на експортному ринку загострюється конкуренція і в цих умовах українським експортерам необхідно спрогнозувати попит, дослідити нові ринки, спланувати майбутні врожаї, оптимізувати логістику. Одним із ключових постачальників сої в Китай, підкреслила О. Нероба, були США, тепер ринок змінюється, надаюси Україні нові можливості. Проте прогнози компанії кажуть, що ринок американської кукурудзи не впливає на наш ринок. Так само як і на пряму не впливають на нас стосунки Єгипту з Росією, який перестав купувати у РФ пшеницю через її дорогу ціну і переключився на Францію. Конкурентними ринками для нас нині є Румунія, Франція і США. А якщо фітосанітарні служби домовляться між собою, то ми зможемо посунути навіть і Індонезію.

Залежність експорту зернових від їх фітосанітарного стану підтвердив Владислав Седик, президент Фітосанітарної асоціації України. 

Він зазначив, що прийнятий Закон України №2501 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур» дозволяє розбити державну монополію і дати зелене світло приватним лабораторіям, що зробить роботу фітосанітарної галузі більш прогресивною, конкурентною та ефективною. Втім, на сьогодні ще не розроблені підзаконні акти, які би дали цьому закону вступити в силу. Тим часом, варто зазначити, в основних країнах-імпортерах фітосанітарні норми посилюються. За інформацією ФАУ, за 2018 рік Україна отримала 32  нотифікації, що по суті дає підставу до заборони ввезення нашої продукції на їхні території.

Говорячи про географію експорту, не можна не відмітити доповідь засновника  GLOBAL UKRAINIAN DISTRIBUTION, INVESTMENT & TRADING (G.U.D.I.T.) Артема Гудкова, який  розповів та наглядно продемонстрував у своїй презентації, що існують необмежені можливості для експорту українських товарів на ринки Африки. На сьогоднішній день їхня компанія має контакти партнерів в 11 країнах Субсахарської Африки, а також налагоджену дистрибуцію українських товарів з доданою вартістю в готелі, ресторани, супермаркети та на звичайні ринки.

Генеральний директор Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко поділився з учасниками конференції кейсами: яких втрат від простоїв та яких наслідків зазнають компанії від неправомірних дій посадових осіб. В. Берестенко висловив кілька порад для бізнесу у випадках, коли контролюючі органи та інспекції проводять ряд неправомірних дій, що призводять до низки негативних наслідків, позапланових витрат, втрати репутації (що в бізнесі є надважливим чинником), а саме: необхідна чітка згуртованість дій, публічність, робота з бізнес асоціаціями, судова практика та звернення у вищі інстанції.

Про головні проблеми, з якими зіткнулись трейдери та підсумки маркетингового року розповів керівник компанії Cardiff Commodities SA Іван Черевко.

Катерина Гадецька, старший юрист компанії Interlegal, представила огляд ризиків фрахтувальників у портах Чорноморського регіону  і Середземномор’я.  Основними моментами, про які варто пам’ятати, є географічні особливості чорноморських флотів, наприклад, Білгород-дністровський. Через автомобільний міст не всі кораблі можуть заходити в порт, є обмеження по розмірам. Головний біль – Керченський пролив, де через російські перевірки накопичується велика черга і бізнес несе великі витрати. У річних портах України основна проблема – лід.

Також К. Гадецька дала ряд практичних порад по збереженню грошей, товарів і відносин: не панікувати, користуватися послугами юристів, мати запасний план, думати ширше, не завжди очевидні кроки по вирішенню конфлікту можуть бути правильними, потрібно бути готовими до компромісу, інколи це дешевше, ніж одразу судитися, поважати судновласника та користуватися послугами страхувальників.

Про застосування біржових ф’ючерсів Black Sea wheat (platts) i Black Sea corn (platts) futures при управлінні ціновими ризиками трейдера дуже змістовно розповів консультант Agritel Микола Козлов.

Як завжди. професійною була доповідь Івана Касинюка, партнера юридичної компанії Avellum, щодо врахування та мінімізації експортних ризиків.

За прогнозами експертів, з початку цього року на 45% зростуть потреби аграріїв у транспорті, а отже і більш гостро постане весь спектр логістичних проблем. Тому питання – як доставити свій товар покупцеві – є сьогодні для всіх учасників агроринку одним із найбільш пріоритетним.

Тому особливою була цікавість до спеціально запрошеного спікера форуму – Андрія Рязанцева, директора з економіки та фінансів АТ «Укрзалізниця», який надав свої комплексні коментарі до виступів попередніх спікерів та розповів про проблеми й перемоги основного українського перевізника країни «зсередини»: «Ринок зернових один із найбільших ринків, і він не є монополізований, аграрії ефективніше справляються з поточними проблемами, ніж інші галузі, – наголосив А.Рязанцев. – Ми визнаємо кілька стратегічних проблем, відсутність достатньої кількості тяги. Ми вирішуємо цю проблему, запроваджуючи відповідні закони, але це процес довготривалий. Проте запровадження аукціонів по вагонам може дати свої позитивні результати. Укрзалізниці матеріально вигідно возити зерно, вигідніше у 2,5 рази, ніж металургійну продукцію. Ринок зернових діє ринковими методами, що покриває свої додаткові витрати за рахунок збільшення врожайності, а не з допомогою лобіювань. Варто знати: Укрзалізниця зацікавлена в появі приватної тяги, хоча більшість до цього ставиться скептично. Адже при наших тарифах ми не маємо можливості закласти кошти в ремонт інфраструктури, яка нині є неефективною».

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов пояснив присутнім логістику зернових вантажів і розповів про переваги наявності приватних доріг, якими можуть похизуватися країни Європи та США. Незважаючи на всі проблеми, в УЗА задоволені темпами експорту української продукції, який становить 1 млн т пшениці та 3 млн 300 тис. т кукурудзи на місяць. Отже, тенденція – експортувати до 2022 року 100 млн т олійних і зернових – зберігається.

Володимир Іващук,голова правління Українського логістичного альянсу виділив 4 основні проблематики Укрзалізниці: 1). наявність вагонів – внутрішній резерв вагонів Укрзалізниці задовільний, 1500 приватних вагонів суттєво покращили ситуацію у сфері залізничних перевезень; 2). тепловозів всього лише 15, їх не достатньо і гроші на них поки що не передбачені; 3). капремонт інфраструктури – якщо навіть буде достатньо рухомого складу, розігнатися на існуючих коліях вони не зможуть; 4). основна проблема на сьогоднішній день, яка здатна перекрити усі попередні – це питання кадрів. Також учасникам конференції було цікаво дізнатися з виступу експерта про тарифоутворення перевезень. Варто знати, що на кінець року загальна індексація складатиме 23%, куди входить інфраструктурна складова. Бажаючі можуть ознайомитись з проектом наказу про автоіндексацію та цифри по перевезенню зернових на сайті Міністерства інфраструктури України.

Керівник відділу забезпечення рухомим складом Kernel Михайло Кравченко поділився власним досвідом у пошуках альтернативи маршрутних відправок зерна. Спеціалісти компанії розробили і запровадили програму ступеневої маршрутизації Transithub. Ефективність такого методу підтвердили учасники конференції, які встигли випробувати його на своїй практиці. Ступенева маршрутизація збільшує швидкість подачі зерна до вагонів, що дозволяє тій же Укрзалізниці більш ефективно перевозити вантажі. До того ж, аналіз складових витрат на всьому шляху з урахуванням поїзних пересувань на дільниці навантаження показали: витрати вагонної відправки дорожчі за витрати ступеневого маршруту на 3%.

Валерій Ткачов, заступник директора з логістики Delta Wilmar дуже змістовно виділив логістичні проблеми, запропонувавши шляхи вдосконалення логістичних рішень по кожному виду транспорту: автомобільному, залізничному та річковому. Також експерт зазначив, що у порівнянні з 2017 роком доля доставки зернових вантажів з лінійних елеваторів у морські порти залізничним транспортом зменшилась на 6%, автомобільним навпаки зросла на 3% і річковим збільшилась теж на 3%.

Не зважаючи на різність думок, експерти ринку відзначили ряд позитивних зрушень в логістичній сфері українського АПК та у роботі Укрзалізниці, зокрема, за останній рік. Насамперед, це запровадження продажу вагонів через аукціони «ProZorro. Продажі», збільшення маршрутизації та точок відвантаження, законодавча передумова появі приватної тяги, збільшення тяги на ступеневі маршрути, які в подальшому застосовуватимуться по залишковому принципу і вагонами приватного парку. А ще помітно став відкритішим менеджмент Укрзалізниці, що також вселяє надію.

Не можна не відмітити високий професіоналізм модераторів панелей конференції: модератор панелі «Стратегії експорту» – Наталія Гузенко, головний редактор інформаційного порталу Agravery, панель «Трейдингу» – Катерина Конащук, віце-президент з комерції Agrogeneration та Олександр Глущенко – керівник аналітичного сектору Zernovoz.ua.

Крім присутніх у залі конференція “Стратегії експорту. Трейдинг і логістика” об’єднала й онлайн-глядачів з усієї країни -представників великих агропідприємств і компаній, що спеціалізуються на перевезеннях, та експертів і трейдерів.

http://www.proagro.com.ua