Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна демонструє світу надійність постачання зерна та готова експортувати власний досвід

Назад до думок експертів

Цьогоріч Україна відзначає 10-ту річницю робочої групи з функціонування ринку зерна, щорічним результатом якої є підписання Меморандуму між Урядом (профільним Міністерством) та бізнес середовищем (профільними асоціаціями).


Сергій Іващенко в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації


 

Номінально, Меморандум це антагоністична альтернатива квотування чи обмежень експорту зерна, що є прогнозом чи дороговказом експорту зерна.

А фактично, результатом Меморандуму є репутація України як надійного та стабільного постачальника зерна на зовнішні ринки та ефективного регулятора внутрішнього ринку.

Таким чином, завдяки українському know – how як Меморандум, Україна забезпечує не лише внутрішню продовольчу безпеку, але й продовольчу безпеку світу – експортуючи зерно до понад 100 країн та годуючи понад 150 млн осіб.

Попри природні та погодні катаклізми та дещо нижчий врожай аніж минулого сезону, Україна демонструє надійність та стабільність постачання зерна на світовий ринок на відміну від своїх конкурентів, таких як Росія чи Аргентина, які вдалися до жорстких обмежень експорту.

Україна минулого року приєдналася до групи країн, які домовилися не обмежувати експорт продовольства, щоб не порушувати усталені ланцюги постачання продовольства у світі і таким чином, забезпечувати продовольчу безпеку світу.

Вже цього року Україна приєдналася до Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки ФАО. Пропри карантин та запровадження різноманітних обмежень, Україна прийняла єдине вкрай правильне рішення.

Таким чином, Україна продемонструвала світу, що є надійним і прогнозованим партнером і суб’єктом забезпечення продовольчої безпеки світу.

Адже сьогодні ми входимо в 5-ку глобальних експортерів зерна, а від нашого зерна так чи інакше залежать близько сотні країн, при цьому за останні 10 років Україна подвоїла обсяги вирощування зерна.

Ба більше, в найближчі кілька років ми можемо ще збільшити виробництво зерна, перетнувши показник в 100 млн т виробництва і відповідно експорту зерна в 70 млн т.

Адже, сьогодні середня врожайність пшениці вдвічі нижча ніж у наших конкурентів з Франції (4 т/га проти 8 т/га), а середня врожайність кукурудзи цьогоріч не дотягує і 6 т/га, в той час, як в подібного до України штаті Айова цей показник сягає 12 т/га.

Відтак, Україна не реалізувала ще свій потенціал, а погодні умови цього року та стан озимих культур дають сподівання, що ми можемо отримати непоганий врожай цього року.

За прогнозами Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у цьому році загальний врожай зернових та олійних може сягнути 94 млн. т.

Зокрема, Міністерство взагалі прогнозує рекордний врожай пшениці на рівні 30 млн т (попередній рекорд був зафіксований у 2019 році – 28,2 млн т).

І хоч зараз прогнозувати урожай передчасно, однак тенденції до гарного врожаю зерна ми відчуваємо вже.

Дбаючи про продовольчу безпеку у світі, ми звісно не забуваємо і про продовольчу безпеку власної країни. Для того, щоби збалансувати інтереси внутрішнього споживання та експорту зерна 10 років тому за ініціативи УЗА та ФАО, уряд та аграрні асоціації вперше підписали Меморандум, в якому окреслювали допустимі обсяги експорту зерна, зокрема пшениці як основної продовольчої культури.

Всі ці роки вибудовувалося співпраця між урядом та учасниками ринку зерна в Україні. І сьогодні ми можемо стверджувати, що впроваджений в Україні Меморандум між урядом та учасниками ринку зерна є українським винаходом, який окреслює певні наміри щодо обсягів експорту зерна і потреби внутрішнього ринку.

Хоч, можливо, це не найкращий інструмент для регулювання ринку, але він дозволяє учасникам ринку планувати свою роботу і бути впевненими, що ніхто не втручатиметься в їхню діяльність – експортерам планувати обсяги експорту, а внутрішнім споживачам дає впевненість, що на ринку буде достатньо зерна для їх потреб.

З іншого боку, ми цим документом даємо чіткий і прогнозований обсяг експорту світовому ринку і таким чином формуємо його очікування та прогнози.

Вкрай цікаво те, що Меморандум не є законом, постановою уряду, жорстким адміністративним рішенням чи контрактом з обов’язковими вимогами – це фактично домовленість між урядом та учасниками ринку базована на довірі, яка працює і демонструє свою ефективність.

Жодного разу за ці 10 років жодна сторона не порушила домовленість і це лише підтверджує високу якість комунікації уряду та бізнес-середовища.

Україна залишиться надійним і передбачуваним торговим партнером для світу завдяки вибудованій співпраці та довірі між урядом та учасниками ринку.

Експорт зернових та олійних має велике значення для економіки країни, адже забезпечує левову долю аграрного експорту, а це близько 45%, валютних надходжень країни.

Україна виробляє втричі більше зерна, аніж може сама спожити і, як зазначалося, ми сьогодні здатні нагодувати 150 млн людей у світі.

Експорт важливий не тільки для економіки країни та валютних надходжень, але й для добробуту українських сільськогосподарських виробників, оскільки вони мають певність, скільки б вони не виростили врожаю, світовий ринок буде готовий купити їхнє зерно.

Нагадаю, що Україна споживає не більше 30% зерна, яке вона виробляє, а решту 70% ми експортуємо, тому цілком залежимо від того, що відбувається на світовому ринку.

Треба віддати належне уряду, який попри значне зростання цін на зернові на світовому та внутрішньому ринку, не вдався до жодних необдуманих адміністративних рішень щодо регулювання цін.

Адже ціни ростуть на всі сировинні товари у світі, оскільки ми входимо в новий сировинний супер-цикл, коли ціни, в тому числі на зернові та олійні, будуть високими досить тривалий час.

Високі ціни на зерно дозволять нашим виробникам більше заробити та більше інвестувати в модернізацію та інноваційні технології виробництва, а країні отримати більше валюти від експорту зерна.

Українське know-how щодо укладання Меморандуму показує свою ефективність та результативність у порівнянні з квотуванням експорту зерна чи введенням мита на експорт зерна, які шкодять ринку зерна і в результаті виробникам, оскільки їхні доходи падають і зменшується капітал для ефективного господарювання та нарощування виробництва.

Це добре видно на прикладі Росії та Аргентини, уряди яких під популістськими гаслами захисту внутрішнього споживача від зростання цін ввели квоти та експортне мито.

В результаті введення квоти та мита на експорт в поточному маркетинговому сезоні за оцінками експертів російські виробники зерна втратять $2,8 млрд., а введення з 1 червня 2021 року постійного мита на експорт зерна коштуватиме російським агровиробникам додатково майже ще $5 млрд.

Ціни на зернові на внутрішньому ринку впадуть, відповідно доходи агровиробників та інвестиції в коротко та середньостроковій перспективі у вирощування зерна теж знизяться.

В результаті, галузь загальмує свій розвиток і буде стагнувати. Досвід Аргентини, яка багато років застосовує квоти та експортні мита на зернові, показує, що це призводить до сповільнення розвитку агросектору, при цьому їй не вдається приборкати продовольчу інфляцію для внутрішніх споживачів.

Наше вітчизняне know –how активно вивчається в рамках IGC (Міжнародної зернової ради, членами якої є уряди країн), а деякі наші сусіди по чорноморському регіону розглядають можливість імплементації нашого досвіду.

Звісно, Меморандум далеко не найкращий варіант стабілізації внутрішнього ринку, адже розвинуті економіки мають більш ефективні ринкові механізми чи важелі підтримки внутрішнього споживання та експорту.

Однак, в країнах, де вплив громадських об’єднань на ринок більший ніж державний, а уряди все ще шукають оптимальний шлях підтримки аграрного ринку – Меморандум може бути “чарівною паличкою”, яка задовольнить усіх учасників ринку.

УЗА, в свою чергу, готова ділитись досвідом з іншими світовими гравцями та забезпечувати експорт не лише зерна, але й ідей, думок та досвіду.

https://mbiz.censor.net

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2021.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту