Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Чорна конкуренція, або чому аграрії не весь врожай збувають легально

Назад до думок експертів

Побороти тіньові продажі зерна урядовці хочуть новими обмеженнями на готівкові розрахунки та боротьбу із корупцією. Самі аграрії вважають, що чорний ринок агропродукції зникне через облік роботи транспорту та оподаткування ріллі.


Іван Киричевський – журналіст Agravery.com


«Тіньовий агросектор» загрожує стабільності курсу гривні: третина всієї доларової готівки йде на скупку нелегальної продукції у фермерів-одноосібників або агрокомпаній, заявив у понеділок заступник голови Національного банку Олег Чурій. Службовець доповнив: на старті маркетингового сезону у липні аграрії скуповують у банків наявну валютну готівку, яку потім масовано продають напередодні весняної польової кампанії.

«Чорний агроринок» також ускладнює роботу легального українського АПК. Тому того ж понеділка очільник Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун закликав аграрний комітет ВР утворити робочу групу для детінізації українського агросектору.

Учасники аграрного ринку постійно говорять про шкоду «тіньового АПК». За оцінками генерального директора «Украгроконсалту» Сергія Феофілова, щороку на «чорному ринку» обертається мільйон тонн необлікованого соняшнику, закупка якого обходиться мінімум у 21 млрд грн. Тому виробники олії не завжди можуть купити весь потрібний обсяг сировини: зокрема, компанія Risoil цьогоріч мусила зупинити свій маслоекстракційний завод на Одещині. Закупок сировини за безготівковий розрахунок не вистачало для стабільної роботи об’єкту, бідкався очільник Risoil Шота Хаджішвілі в інтерв’ю Agravery.com.

Народний депутат Леонід Козаченко стверджує, що аграрії не сплачують податків із 40% площ ріллі в обробітку. Так державна скарбниця недоотримує щороку 10 млрд грн, які б можна було витратити на держпідтримку аграріїв, оцінив старший економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський.

При цьому Мінекономрозвитку стверджують, що рівень тінізації агровиробництва в І кварталі 2018 року складав лише 9%. Нелегальні продажі продукції господарств одноосібників МЕРТ віднесло до роздрібного товарообороту, рівень тінізації якого сягає 48%.

Урядовці вважають, що «чорний агроринок» в Україні існує через непередбачуване податкове законодавство та загрозу від рейдерів, вважають у Мінекономрозвитку. Хоча, за підсумками 2017 року МЕРТ звітував, що головна причина «тінізації» аграрного виробництва – коливання курсу гривні та падіння врожайності зернових. Втім, опитані Agravery.com експерти наголошують, що нелегальний АПК існує через недосконалість оподаткування обігу ріллі, складнощі перевалки агропродукції та обмеження НБУ на готівкові розрахунки у валюті.

Мільярдери на зерні

Дані Держстату говорять, що ферми одноосібників є значним виробником агропродукції:  на 1 серпня 2018 року у господарствах населення зібрали 6,73 млн тонн зернових та бобових, що на 12% менше від минулорічного показника. При цьому посівна площа залишилась на минулорічному рівні та сягала 4,%3 млн га. Для порівняння: аграрні підприємства на 1 серпня зібрали 18,5 млн тонн зернових та бобових з площі 5,36 млн тонн. Складно передбачити, який обсяг такого зерна піде на «чорний ринок», бо всі агровиробники передають свою продукцію на зважування лише при продажі на елеватор, каже генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. За його словами, ланцюжок перевалки агропродукції на «чорному ринку» виглядає наступним чином. При сплаті земельного податку діє «декларативний принцип», тобто аграрій може заявляти не реальні, а вигідні для себе показники врожайності. Так у коморі фермера з’являється необліковане зерно, деталізує Коваль.

Селяни не знаються на експорті агропродукції, тому вирощене продають трейдерам, яким перепадає 10% загального доходу від зернового експорту у $15 млрд, підрахував радник міністра МВС із аграрних питань Михайло Апостол. За його словами, комерсанти вважають за краще розраховуватись за зерно сумою валютної готівки на 20% менше від ринкової, також – не звітувати ДФС про свої закупки. У свою чергу, трейдери пам’ятають про обмеження від НБУ на максимальний готівковий розрахунок у $50 тисяч. За таку суму у готівці можна легально придбати партію пшениці не більшу 220 тонн, партію кукурдзи – не більше 250 тонн, коментує економіст Олексій Блінов.

Продаж агропродукції дрібних виробників із тіні виведе спеціальний податок для фермерів, у фіксованій сумі сплати на гектар ріллі, коментував очільник Мінагрополітики Максим Мартинюк в інтерв’ю одному із видань. Голова аграрного комітету ВР Олександр Бакуменко наголошує, що для легалізації роботи одноосібників парламент цього тижня має прийняти у другому читанні законопроект №7060. Документ передбачає, що дрібні агровиробники зможуть наростити свої земельні банки через спеціальні аукціони з оренди державної ріллі. Але Коваль вважає, що дієвішим засобом детінізації агровиробництва стане перехід від декларативної до повної та обов’язкової сплати земельного податку для одноосібників та дрібних фермерів. Відтоді агровиробники будуть змушені «світити» перед ДФС абсолютно весь вирощений врожай, переконаний генеральний директор УАК. Щоб виробники не продавали посередникам зібране зерно за «чорну» валютну готівку, аграріїв потрібно вчити працювати із експортними контрактами та взаємодіяти із покупцями агропродукції напряму. Якщо Мінагрополітики організує таке навчання, аграрії отримають від зернового експорту додатковий дохід у 10%, вважає Михайло Апостол.

При цьому, у спробах детінізувати агросектор, влада у жодному разі не має вводити нові обмеження на готівкові валютні платежі, наголошує Блінов. «Подібні пропозиції уже звучать від численних урядовців та експертів», пояснює економіст.  

Колія закриває порти

Експерти не беруться оцінювати можливі обсяги перевалки транспортом «тіньового зерна», тому можемо опиратись лише на офіційну статистику. За даними «Укрзалізниці», за минулий рік аграрії замовили 751,5 тисяч подач хоперів для вивозу 55 млн тонн зерна, фактично отримали 528,7 тисяч подач хоперів для вивозу 38,4 млн тонн зерна. Справа не у пропускній здатності залізниць: 513 «зернових» станцій сумарно на добу можуть відправити 19 тисяч зерновозів, аграрії на добу просили в середньому 6 тисяч зерновозів, УЗ фактично подавала 1015 зерновозів. При цьому, за даними Держстату, у 2017 році із зібраних 61 млн тонн зерна залізницею вивезли 38,4 млн тонн, автотранспортом – 13,2 млн тонн, річковим транспортом – 0,36 млн тонн. У який спосіб перевалили ще 9 млн тонн зерна, офіційна статистика не пояснює. При цьому УЗ навіть подані зерновози забирала із затримкою, через що на елеваторах щомісяця «простоював» мільйон тонн зерна, аграрії отримували $1 млн збитків, підрахували у Офісі ефективного регулювання. Щоб впоратись із експортними поставками, агровиробники вантажівками вивозили те зерно, яке не встигала забирати УЗ, коментує Коваль. А 10 мільйонів тонн зерна «провалилось» у статистиці «завдяки» тінізованій структурі ринку автомобільних перевезень, вважає експерт. Дані Мініфраструктури доповнюють: офіційні дозволи на роботу мають 12,5 тисяч підприємств-власників 150 тисяч вантажівок, хоча всього в Україні працює приблизно 1,3 мільйони вантажівок.

Поки що офіційна статистика говорить, що транспорт України без перебоїв вивозить агропродукцію на експорт: за І половину 2018 року через порти перевалили 16,8 млн тонн зерна, всього вивезли 20 млн тонн зерна. УЗ вивезла 15 млн тонн врожаю, автотранспорт – 4,93 млн тонн, річковий транспорт – 0,12 млн тонн зерна, свідчать дані Держстату. За третій тиждень серпня перевалка зерна залізницею виросла на 17%, або ж до 115 тисяч тонн, доповнюють залізничники. Хоча аграрії скаржаться на нові проблеми зернової логістики від УЗ: з 1 липня 2018 року відправку зерна заборонили із 90 станцій, які залізничний монополіст визначив як малодіяльні та збиткові. Керівники держкомпанії не врахували позиції агровиробників, тому під закриття потрапили і ті станції, на яких активно відвантажується зерно. Наприклад, голова ФГ «Строгий О.Ф.» Олександр Строгий бідкається, що його підприємство побудувало біля найближчої залізничної станції елеватор на 80 тисяч тонн одночасного зберігання зерна. У зерносховище навіть встигли покласти на зберігання 20 тисяч тонн агропродукції. Але після закриття станції для роботи із зерном товар фермера лежить на елеваторі «мертвим вантажем». ФГ також не може отримати замовлені 6 вагонів із міндобривами. Працівник ТОВ «Західні Аграрні Традиції» Ігор Зварич доповнює, що через обмеження УЗ агрокомпанія не може вивезти 25 тисяч тонн зерна, під які вже замовлено подачу вагонів.

Очільник ВАР Андрій Дикун звернувся до парламентарів та очільника уряду Володимира Гройсмана, аби ті допомогли усунути проблеми у залізничній перевалці зерна, зокрема – унормувати ситуацію із подачею вагонів. Хоча відкриті дані УЗ свідчать, що держкомпанія не має достатньо не тільки хоперів-зерновозів, але й машиністів для кожного другого вантажного локомотива.

http://agravery.com

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2018.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту