на 30 жовтня 2026 року
На початку останнього тижня жовтня в Україні утримувалася холодна та хмарна погода. Найхолодніше було у західних областях (крім Закарпаття), де денна температура повітря не піднімалася вище +8…+10 ºС. Найтепліша погода утримувалася на півдні країни, сході, в деяких центральних, Сумській та Закарпатській областях, де повітря вдень прогрівалося до +14…+16ºС. Невеликі, подекуди помірні дощі пройшли у західних, деяких північних та південних регіонах, у Карпатах – опади у вигляді дощу з мокрим снігом.
Наприкінці жовтня через вплив антициклону суттєвих опадів стане менше, але повітря сильно не прогріватиметься.
На Київщині середня температура повітря у регіоні діяльності ННЦ «ІЗ НААН» за період із 21 по 27 жовтня склала +11,8 °С за норми для третьої декади +6,3°С. Максимальна температура повітря у найтепліший день підвищувалась до +14,7 °С, мінімальна – у найхолодніші ночі знижувалась до +9,7 °С. Опадів за звітний період випало 9,0 мм. Температура ґрунту на глибині 5 см на звітну дату становила +11,9 °С. Сума активних температур повітря вище +5° після отримання сходів (7 жовтня) становила 241,9 °С, ефективних – 141,9 °С.
На Одещині за даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН упродовж 23-29 жовтня середня температура повітря становила +14,6 °С, що вище на 4,8 °С за норму третьої декади жовтня. За 29 діб жовтня в більшості районів області випало від 42 до 94 мм опадів, що близько або майже в двічі більше місячної норми (на північному заході області).
На Львівщині за даними Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН період з 22 до 28 жовтня характеризувався високими температурами й водночас їх значною варіативністю. Середньодобові їх значення знаходилися в межах +7,7-11,5°С за кліматичного показника +6,2°С. Максимальна температура повітря дорівнювала +14,8 °С, мінімальна ‒ +2,1 °С, на поверхні ґрунту ‒ + 0,5 °С. Опадів випало 20,4 мм, що на 1,4 мм більше за декадну норму.
На Харківщині спостерігалася переважно суха, хмарна з проясненнями погода без істотних опадів та з помірним вітром. Температура вночі становила +4…+9°С, вдень повітря прогрівалося +13…+18°С.
За інформацією ННЦ «Інститут землеробства НААН» посіви озимих зернових культур (пшениці озимої, ячменю озимого, жита озимого), висіяних у регіоні діяльності інституту в оптимальні терміни (28 вересня), знаходяться у фазі сходів. Висота рослин становить 18–19 см, маса 100 сирих рослин – 55–70 г. Стан посівів добрий.
В зоні діяльності Панфильської дослідної станції (Лівобережний Лісостеп) рослини кукурудзи перебувають у фазі повної стиглості (вологість зерна 18-25 %). У рослин ріпаку озимого відмічено фазу друга пара справжніх листків. Рослини пшениці озимої знаходяться у фазах сходи – три листки. Посіви озимих культур перебувають у доброму стані.
Агрометеорологічні умови на початку третьої декади жовтня на Київщині були задовільними для росту і розвитку озимих зернових культур. З початку вересня до 20 жовтня по області сума ефективних температур повітря вище +5 °С була на 57-97 °С більше середніх багаторічних показників. До масової сівби озимини в нинішньому році господарства області приступили у строки, близькі до середніх багаторічних (18-29 вересня), на окремих полях східних та південно-західних районів – у першій декаді жовтня, або на 2-2,5 тижні пізніше середніх багаторічних строків. На час масової сівби запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озиминою сформувалися в межах достатніх та оптимальних і становили 22-42 мм при нормі 24-34 мм.
У другій декаді жовтня на посівах озимини тривало формування сходів, на окремих полях східних районів – утворення 3-го листка. Стан посівів по області характеризувався переважно як добрий та відмінний. Дощі, які відмічалися на всій території області упродовж другої декади жовтня, поповнили вологозапаси ґрунту і на кінець декади запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озиминою були достатніми та оптимальними і становили 25-44 мм.
За даними Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН станом на 30 жовтня в дослідних господарствах мережі інституту проведено осінню посівну кампанію озимих сільськогосподарських культур із виконанням та перевиконанням запланованих показників.
Найбільші площі традиційно відведено під пшеницю озиму, якої посіяно 3368,7 га, що на 76,2 га перевищує запланований обсяг.
Сівбу ячменю озимого проведено на площі 220 га, що становить 100% запланованого обсягу. Під жито озиме відведено 126,7 га, що на 1,2 га більше від плану. Крім того, посіяно 22,5 га тритикале озимого, перевищивши заплановану площу на 2,5 га.
Загалом площа посівів озимих зернових культур становить 3737,9 га, що на 79,9 га, або 2,2%, перевищує планові показники.
Окремо проведено сівбу ріпаку озимого на площі 60 га, забезпечивши повне виконання запланованого обсягу.
Загальна площа посівів озимих зернових та олійних культур у дослідних господарствах та дослідно-селекційних станціях мережі інституту становить 3797,9 га. Виконання та перевиконання планових показників створює передумови для формування врожаю 2027 року. Водночас подальша реалізація продуктивного потенціалу озимих культур залежатиме від строків проведення сівби, забезпеченості рослин вологою, їхнього розвитку в осінній період та погодних умов перезимівлі.
У дослідних господарствах та дослідно-селекційних станціях мережі інституту продовжували спостереження за ростом і розвитком озимих культур, оцінювання їхнього фізіологічного стану, готовності до перезимівлі та фітосанітарної ситуації. Особливу увагу приділяли посівам пізніх строків сівби, рівномірності розвитку рослин, стану кореневої системи та потенційним ризикам пошкодження озимини в осінньо-зимовий період.
Загальний стан посівів озимих культур попередньо оцінюється як задовільний. У посівах пшениці озимої оптимальних строків сівби рослини перебувають переважно у фазі початку кущення, сформували 2–3 пагони та достатньо розвинену кореневу систему. На площах пізніх строків сівби переважають рослини у фазах сходів – 2-3 листків, які характеризуються меншою вегетативною масою та потребують додаткового часу для формування вузла кущення і накопичення запасних поживних речовин.
Посіви ячменю озимого, жита та тритикале перебувають переважно у фазах 2–3 листків – початку кущення. Найбільшої уваги потребують площі ячменю озимого, особливо за пізніх строків сівби, оскільки недостатній розвиток рослин до припинення осінньої вегетації може негативно позначитися на їхній зимостійкості.
У посівах ріпаку озимого рослини переважно сформували 5–7 справжніх листків, діаметр кореневої шийки орієнтовно становить 6–9 мм. На окремих ділянках розвиток рослин залишається нерівномірним, що зумовлює необхідність диференційованого оцінювання їхньої готовності до зимового періоду. Оптимальними показниками перед входженням у зиму є наявність 6–8 справжніх листків, діаметр кореневої шийки не менше 8 мм, низьке розташування точки росту та добре сформована стрижнева коренева система.
Фітосанітарна ситуація в посівах озимих зернових культур попередньо характеризувалася як відносно стабільна. Основними об’єктами моніторингу залишаються борошниста роса, септоріозні плямистості листків, кореневі гнилі, злакові попелиці та цикадки. На окремих загущених ділянках можливі локальні прояви листкових хвороб, однак необхідність застосування засобів захисту слід визначати за результатами фактичних обстежень.
У посівах ріпаку озимого особливу увагу приділяють контролю фомозу та пероноспорозу, а також пошкодження рослин листогризучими шкідниками. З огляду на наближення періоду припинення осінньої вегетації важливим залишається збереження здорового листкового апарату та недопущення ослаблення рослин перед зимівлею.
Додатковим ризиком є заселення полів мишоподібними гризунами, насамперед поблизу лісосмуг, багаторічних трав, узбіч і необроблених земель. У зв’язку з цим необхідно продовжити обстеження посівів із визначенням чисельності жилих колоній та осередків їх поширення.
Станом на 30 жовтня основна частина посівів озимих культур у мережі інституту попередньо характеризується задовільним розвитком і потенційно сприятливими передумовами для перезимівлі. Водночас посіви пізніх строків сівби, недостатньо розвинені рослини пшениці та ячменю озимих, а також окремі площі ріпаку потребують посиленого контролю. Основними завданнями найближчого періоду залишаються оцінювання ступеня загартування рослин, завершення осінніх фітосанітарних обстежень, своєчасне виявлення ризиків перезимівлі та підготовка до зимового моніторингу стану озимих культур урожаю 2027 року.
За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН на Одещині погодні умови останнього тижня були сприятливими для росту та розвитку озимих культур, але випадіння дощу гальмувало темпи проведення сівби.
На дослідному полі Одеської ДСДС інституту пшениця озима, висіяна 17 вересня після непарового попередника, має густоту 386 шт./м2, сформувала 2-3 бокові пагони та вузлові корені, рослини висотою 20-22 см, а за сівби 25 вересня та 5 жовтня – створила відповідно 392 і 412 шт./м2 рослин, спостерігається початок кущення та утворення 2-3 листків, рослини мають висоту 14-15 і 11-13 см відповідно. На ранніх посівах спостерігається ушкодження головного пагону пшеничною мухою, що потребує проведення хімічного захисту. В ячменю озимого за вказаних строків сівби рослини утворили 2,0-2,5, 1,2 і 1,0 пагони, висотою 19, 17 і 15 см. У ріпаку озимого, посіяного 17 вересня, сформувалась розетка з 4-6-и справжніх листків. Але на таких посівах спостерігається забур’яненість та заселення ріпаковим листоїдом, що також вимагає негайної боротьби з ними.
Сільгосптоваровиробники регіону продовжували сіяти озимину під урожай 2027 року. Станом на 29 жовтня площа посіву озимих зернових і зернобобових культур в господарствах області порівняно з попереднім періодом збільшилась на 54,4 тис. га і становила 371,4 тис. га, в тому числі пшениця – 299,7 тис. га (58 % від запланованого), ячмінь – 61,5 тис. га (41%), зимуючий горох – 10,1 тис. га.
На півдні країни оптимальні строки сівби пшениці озимої закінчилися у другій декаді жовтня, але її висів слід продовжувати, так як врожайність її навіть за пізніх строків сівби значно вища за ярі зернові колосові культури. Для ячменю озимого оптимальні строки сівби вже підходять до кінця. Але слід прискорити сівбу озимих зернових культур і за пізнього строку сівби краще проводити пряму сівбу (No-till, Mini-till, Strip-till), або на фоні мілкого обробітку ґрунту, використовуючи сорти пшениці з коротким періодом яровизації, а сорти ячменю-дворучки обробляти нижчими дозами протруйника з добавленням стимуляторів росту, зменшити глибину заробки насіння до 2-3 см та збільшити на 0,5 млн шт./га норму висіву пшениці, вносити стартові азотно-фосфорні добрива.
Оптимальні строки сівби ріпаку озимого закінчилися ще на початку третьої декади вересня, але сільськогосподарські підприємства його продовжують сіяти. За останній тиждень площа посіву збільшилась ще на 15 тис. га і становила 198,2 тис. га (136,7 %).
Дощові погодні умови дещо призупиняли збирання пізніх сільськогосподарських культур. На 29 жовтня в регіоні кукурудза на зерно обмолочена на 76 % від загальної площі збирання, соняшник зібраний на 91 % площ, соя – на 54 %. Продовжується збирання винограду. Збір проведено на 72,4 %, валовий збір становив 34,2 тис. тонн за урожайності 4,92 т/га.
За даними Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у Львівській області на 27 жовтня пшениця озима сорту Співанка Поліська за сівби 24.09.26, жито озиме Серпанок, тритикале озиме Олевія за сівби 23.09.26 знаходяться у фазі кущіння. Одночасно в озимих зернових формується вузлова, або вторинна коренева система.
На 28 жовтня у всіх категоріях господарств кукурудза зібрали з 8% площ, намолочено 77 тис. тонн зерна при врожайності 9,27 т/га. Соняшник зібрано з 71% площ, отримано 67 тис. т насіння по 2,96 т/га. Соя зібрана з 73% площ, валовий збір становив 272 тис. тонн, урожайність – 2,45 т/га. Буряк цукровий викопано з 66% площ, одержано цукросировини 598 тис. тонн та по 54,53 т/га. Картопля зібрана майже на всій площі (99%), накопано 1254 тис. тонн при врожайності 16,44 т/га. Закінчується сівба озимини під урожай 2027 року. Вже засіяно 166,5 тис. га озимих зернових культур, що становить 87% від прогнозу.
За даними Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН на дослідних полях інституту станом на 29 жовтня рослини озимої пшениці, залежно від строку сівби, знаходяться переважно у фазі від 1-2 листків до кущіння. Пізні посіви кукурудзи перебувають у стадії шильця. Рослини озимого жита, залежно від строку сівби, мають фази від початку кущіння до кущіння. Рослини озимого тритикале перебувають у фазі 1-2 листки. Завершено збирання соняшнику.
На полях інституту проводиться обробіток ґрунту (дискування). Погодні умови для проведення польових робіт були сприятливими.
Рекомендовані заходи щодо покращення стану посівів та забезпечення успішної перезимівлі.
До завершення осінньої вегетації провести контрольне обстеження всіх площ озимих культур із визначенням густоти стояння рослин, фази розвитку, кількості пагонів кущення та стану кореневої системи. Особливу увагу приділити посівам пізніх строків сівби та ділянкам із нерівномірними сходами.
Продовжити фітосанітарний моніторинг озимих зернових культур і ріпаку з періодичністю 7–10 діб, за потреби частіше. За виявлення осередків розвитку хвороб або шкідників визначати доцільність захисних заходів з урахуванням фактичної чисельності шкідливих організмів, порогів шкодочинності та погодних умов. Застосовувати лише препарати, дозволені до використання на відповідних культурах.
У посівах ріпаку озимого провести додаткове оцінювання діаметра кореневої шийки, кількості справжніх листків, висоти точки росту та розвитку кореневої системи. На перерослих посівах за збереження активної вегетації оцінити доцільність застосування зареєстрованих препаратів із рістрегулювальною дією відповідно до регламентів їх використання.
Посилити контроль чисельності мишоподібних гризунів на полях озимих культур, особливо вздовж лісосмуг і на прилеглих до багаторічних трав ділянках. За досягнення встановлених порогів шкодочинності своєчасно здійснювати заходи щодо обмеження їх чисельності із застосуванням дозволених засобів.
Після припинення осінньої вегетації організувати підсумкове оцінювання стану посівів, визначити площі з підвищеним ризиком зрідження та забезпечити їх подальший моніторинг. У зимовий період контролювати стан снігового покриву, можливе утворення льодової кірки та життєздатність рослин. За необхідності проводити відбір монолітів для оцінювання перезимівлі.
Рекомендувати керівникам господарств оптимізувати роботу сушильних комплексів для прийому кукурудзи та сої в умовах підвищеної вологості під час дощів.
Максимально використати кожне “погодне вікно” для завершення посіву озимої пшениці та збирання залишків соняшнику і цукрового буряку.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України 23 регіони продовжують збирання зернових та зернобобових культур. Станом на 26 жовтня обмолочено 8,3 млн. га, або 71,7% до прогнозу. Вже намолочено 41,7 млн. тонн зерна нового врожаю із середньою врожайністю 50,2 ц з гектара. Валовий збір пшениці становив 26,2 млн. тонн при середній врожайності 51,2 ц з га, ячменю – 6,6 млн. тонн та по 44,5 ц з га, гороху – 833,6 тис. тонн та по 27,6 ц з га, кукурудзи – 7,9 млн. тонн при врожайності 59,5 ц з га, гречки – 60,1 тис. тонн при врожайності 13 ц з га, проса – 89 тис. тонн при середній врожайності 23,1 ц з га, інших зернових та зернобобових – 1,05 млн. тонн та по 32,2 ц з гектара.
Найбільший валовий збір зернових та зернобобових культур отримали товаровиробники Одещини – 5,8 млн. тонн. У Вінницькій області намолочено 3,3 млн. тонн, у Кіровоградській – 3 млн. тонн, у Дніпропетровській – 2,9 млн. тонн, у Миколаївській – 2,8 млн тонн.
По урожайності попереду аграрії Сумської (69,8 ц/га), Хмельницької (69 ц/га) та Вінницької (63 ц/га) областей.
У 13 регіонах триває збирання цукрових буряків. Вже викопано 79,5 тис. га (46,6% до прогнозованого), накопано 3,9 млн. тонн цукросировини при середній врожайності 493,4 ц з гектара.
Соняшник зібрано з 84,8 % прогнозованих площ (4,4 млн. га) та намолочено 9,8 млн. тонн насіння по 22,1 ц з одного гектара.
В 21 регіоні збирають сою, вже обмолочено 1,5 млн. га (91,4%). Валовий збір становив 3,2 млн. тонн при середній врожайності 21,7 ц з гектара.
Ріпак обмолочений на 1,3 млн. га (99,7%), намолочено 3,9 млн. тонн, середня врожайність – 29,3 ц з гектара.
Агроформування країни продовжують сівбу озимини під урожай 2027 року. Станом на 27 жовтня у всіх категоріях господарств озимими зерновими культурами засіяно 4,2 млн. га, що становить 80,8% до прогнозованого. Пшениці озимої та тритикале посіяно 3,75 млн. га (82,6%), ячменю озимого – 390 тис. га (65,7%), жита озимого – 72,5 тис. га (94,5%).
Найбільше озимих зернових культур посіяно у Миколаївській (492 тис. га), Дніпропетровській (432,6 тис. га), Кіровоградській (379,9 тис. га), Одеській (330 тис. га) областях.
Ріпак озимий висіяний на площі 1,13 млн. га (102,7% до прогнозу). За площею посіву лідирують товаровиробники Одещини, де посіяно 180 тис. га, що в 1,8 раза більше від запланованого. На Вінниччині площа посіву становить 125 тис. га (100% ), на Миколаївщині – 98 тис. га (85%), на Хмельниччині – 85,7 тис. га (95%), на Тернопільщині – 79,3 тис. га (100%).
Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні (за інформацією НААН)
Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у жовтні 2026 року – НААН України
© Асоціація виробників,
переробників та експортерів зерна, 1997-2026.
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів
посилання на Українську зернову асоціацію обов'язкове.
При використанні в інтернет обов'язкове так само
гіперпосилання на https://uga.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua