Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Які перспективи зернового ринку України до 2030 року

Назад до всіх новин

Україна здатна вирощувати понад 100 млн тон зерна та експортувати майже 70 млн тон вже до 2022 року. Які фактори впливають на розвиток зернового ринку України?

Український агарний ринок годує не лише 40-мільйонну Україну, але ще й 190 країн світу, при цьому залишається тенденція до зростання обсягів виробництва.

Ми звами працюємо в одні з найкращих часів для нашої країни! Україна з давніх давен виробляла та експортувала зерно, а зернотрейдери завжди брали активну участь у розбудові економічних та інфраструктурних потужностей нашої країни. Так от нічого не змінилось, і це добре. Україна має потужний потенціал задля зростання виробництва, а на світових ринках є динамічно зростаючий попит.

У 2001 році Україна вирощувала 42 млн т зернових і олійних культур, при цьому в 2018 році такий показник може скласти 85 млн т. І з кожним роком ми нарощуємо обсяги експортних поставок зерна і протягом останніх 5 років Україна впевнено експортує більше ніж 40 млн т зерна на рік. Зокрема, експорт зерна збільшився в 5 разів до майже 50 млн в 2018 році. При зберіганні такої тенденції, Україна здатна вирощувати понад 100 млн тон зерна та експортувати майже 70 млн тон вже до 2022 року. При цьому, внутрішні потреби зерна будуть залишатися задоволені повністю.

Українські аграрії як і раніше збирають близько 4 т/га пшениці і трохи більше 5 т/га кукурудзи, в той час як європейські фермери досягли середнього показника в 8 т / га пшениці, а в США середня врожайність кукурудзи складає 11 т/га. Більш того в Британії в минулому році зафіксована рекордна врожайність пшениці – 16,82 т/га, а в США є гібриди кукурудзи, що дають понад 20 тон з одного гектара. При цьому, на відміну від багатьох європейських виробників, ми залишаємося прибутковими. І навіть незважаючи на зміщення кліматичних поясів, аналіз динаміки виробництва зернових свідчить про те, що показник врожайності в Україні продовжує зростати. Причина зростання урожайності ховається в технологіях виробництва зернових та олійних, а також у майбутньому розширюванню обсягів зрошування полів.

Якщо говорити про прогноз виробництва та експорту зернових з України в 2018/19 МР, то для ячменю дані показники оцінюються на рівнях 7,2 млн. т і 3,9 млн. т відповідно, пшениці – 25 млн. т і 16,5 млн . т і кукурудзи – 26 млн. т і 19 млн. т

Зокрема, в Укргідрометцентрі кажуть, що нестабільність врожаю спричиняють екстремально високі температури, малоефективні опади та зменшення зрошувальних площ. Як наслідок, зміни клімату вимагають впровадження адапційних і волозберігаючих технологій. Зокрема, мінімізація кліматичних ризиків пов’язана напряму з відновленням і розвитком зрошувальних систем.

Ще одним чинником, який впливає на збільшення виробництва зерна, та на ефективність використання землі як ресурсу, є право на вільний обіг землі сільськогосподарського призначення. Я вважаю що фермер, якому належить  земля (тобто є його власністю) завжди буде дбати про неї краще ніж будь-який орендар.

Важливо зазначити, що стрімкий ріст експорту не впливає негативно на внутрішній ринок, адже вивезення надлишків закордон лише збільшує ліквідність вітчизняного зерна. Крім того, ціна пшениці не суттєво впливає на ціну хліба. Адже в структурі вартості буханки хліба лише 25% ціни пшениці, а всі інші витрати на електрику, заробітну плату, та інші складають 75%. Таким чином можемо сказати, що ціна хліба більше залежить від розміру виробничих витрат, ніж від ціни пшениці. Зважаючи на все вже сказане, можемо бути впевненими що ріст виробництва і як наслідок експорту зерна лише збільшує економічну привабливість українського ринку як для вітчизняних фермерів, так і для міжнародних інвесторів.

Абсолютно очевидно, що до 2030 року, за умови якісного підходу до фінансування новітніх технологій виробництва та зрошування, Україну очікує позитивна тенденція до впевненого збільшення виробництва зерна. Однак чи зможемо ми експортувати залишки? Однозначно, так.

Як доводить звіт Організації економічної співпраці та розвитку (OECD) та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), глобальне споживання зернових та злакових ймовірно продовжуватиме зростати до 2026-го, прогнозоване збільшення на 13% порівняно з базовим періодом (2014 – 2016 рр.) до 2863 млн. т.

Очікується зростання глобального споживання пшениці на 11 % у період до 2026-гороку. Прогнозується, що використання пшениці на корми буде зростати в Китаї, Пакистані, В’єтнамі. Частки 5-ти найбільших імпортерів пшениці (Єгипет, Індонезія, Алжир, Бразилія, Японія) ймовірно будуть залишатися стабільно високими.

Також прогнозується інтенсифікація світового споживання кукурудзи. А саме, зростання споживання кукурудзи на особу очікується в першу чергу у країнах Африки –в середньому на 3% на рік. В свою чергу, В’єтнам має шанси замінити Єгипет на 5-му місці найбільших імпортерів кукурудзи.

Зростання споживання та попиту на зернові в світі, в першу чергу, пов’язане зі збільшенням населення планети. Так, за даними ООН, до 2050 року Землю населятиме близько 9 млдр людей. Власне, зростання кількості населення буде переважно за рахунок Африки та Азії, де Україна традиційно має сильні позиції експорту зерна.

Ми активно експортуємо своє зерно до країн Північної Африки, Європи, країн Перської затоки, що фактично досягає 50% всього нашого експорту зерна. Окрему частину експорту, яку вдалось суттєво збільшити останнім часом, займають країни Азії, зокрема, Китай, Індія та В’єтнам, а також країни Південно-Східної Азії – Індонезія. В планах активно розвивати експорт до країн Латинської Америки, зокрема, Мексики, Аргентини та Бразилії.

Україна важливий гравець міжнародної торгівлі зерновими, що займає частку в 12% світового ринку. Ми №1 в світі по торгівлі соняшниковою олією та, залежно від культури, входимо у ТОП 5 країн-експортерів зерна.

Очікуване збільшення виробництва і як наслідок експорту зернових, значно покращить позиції України в світовій торгівлі. Така тенденція безумовно позитивно вплине на внутрішній ринок України та на добробут населення. Адже, уже зараз учасники зернового ринку України є локомотивом розвитку економіки країни, і майже третина експортної виручки всієї країни – це заслуга агроекспорту.

Вочевидь виникає питання: а чи можливо експортувати готову продукцію, а не сировину у вигляді зерна? А от відповідь на такі питання лежить в площині десятиліть послідовної роботи усіх учасників сільськогосподарського сектору економіки. Я маю на увазі втілення міжнародних стандартів виробництва, безпеки, зберігання та інших норм за якими вже давно працюють наші конкуренти на світовому ринку. Я впевнений що нам це під силу и у недалекому майбутньому частка експорту готової продукції буде на багато вища.

Питання такого порядку будуть стимулювати машинобудівну галузь виробляти новітнє обладнання, нові логістичні шляхи та способи доставки сільськогосподарської продукції, і таким чином розбудовувати інший сектор економіки нашої країни. Немає сумніву що нашим інженерам не забракне сміливості у вирішенні таких питань.  

Раніше людей, які мріяли про щось абсолютно нове так і звали – мрійники, натомість зараз з’явилось нове слово – футуролог. Але у підґрунті обох виразів лежить незламне бажання людей поліпшувати умови власного існування. Безмежно вірю в мрії нового покоління, та бажаю всім насолоджуватись процесом їх втілення.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов спеціально для DELO.UA

Ще новини

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2018.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту