Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

В УКРАЇНУ ЇДУТЬ НЕ ЛИШЕ ПРОПОНУВАТИ, А Й ВЧИТИСЯ АГРАРНІЙ СПРАВІ

Назад до всіх новин

Відкриття — політ прапора на дроні

XXXI Міжнародна агропромислова виставка «Агро-2019» унікальна тим, що за своїм рівнем представництва демонструє беззаперечну річ — Україна ствердилася серед лідерів на світових аграрних ринках. Цією заявою почав церемонію відкриття перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів. Урядовець нагадав, що зібрані 2018 року понад 70 млн тонн зернових не тільки показали лідерство Україні за обсягами врожаю, а й стали викликом конкурентам. Сьогодні наша країна експортує 33,4% виробленої агропродукції на суму понад $18 млрд. Україна підписала угоди про зони вільної торгівлі з 46 країнами, через що потенційними споживачами вітчизняної продукції є 850 мільйонів людей. Це спільна заслуга всіх українських аграріїв.

«Агро» — найбільш масштабна агропромислова виставка в Україні. Цього року на ній представили продукцію 1100 компаній з 17 країн. Також С.Кубів відзначив велике представництво українських експонентів, що, за його оцінкою, показує ефективність ухваленої два роки тому урядової програми підтримки сільгоспвиробників. На старті роботи програми в ній були задіяні тільки 40 виробників і 800 найменувань техніки. Сьогодні це 163 виробника, 200 заводів, 11400 найменувань техніки та обладнання.

Лише за 2018 рік завдяки цій програмі, зазначив він, фермери купили 17182 одиниці сільгосптехніки українського виробництва, сплатили за неї 4,4 млрд грн і отримали 912,9 млн грн компенсації, а до бюджету надійшло 1,6 млрд грн податків. За час дії програми у сфері виробництва агротехніки створені понад 5000 нових робочих місць.

Основне гасло «Агро-2019»: «Фермеруй в Україні — підкорюй світ!», нагадала в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева. За її словами, уряд і аграрне відомство Україні працюють над тим, щоб створити фермерам комфортні умови роботи і щоб українські аграрії впевнено торгували у світі своєю продукцією.

Нині в агросекторі України діють 50 тис. суб’єктів господарювання, серед них понад 40 тис. фермерів. А з цих фермерів 80% — це малі підприємці. Фермери в Україні повинні мати можливість об’єднуватись в кооперативи, створювати регіональні кластери та входити до їх складу, переробляти свою продукцію та експортувати її за кордон. Уряд має створити умови, щоб навіть маленький фермер, у якого 100 чи 200 га, відчував себе повноцінним гравцем на міжнародних ринках.

Поясняючи акцент на експорті, О.Трофімцева підкреслила, що тільки спочатку цього року вітчизняний АПК дав понад 40% бюджетних надходжень. Це український аграрний експорт, який склав понад $7 млрд. Зараз наша країна торгує аграрною продукцією зі 190 країнами. Саме експорт стане драйвером зростання АПК та інших секторів економіки. Завдання уряду і Мінагрополітики працювати так, щоби швидше з’являлися точки росту, як у АПК, так і на перетині аграрної галузі з іншими секторами економіки.

Голова підкомітету ВРУ з питань економічної і фінансової політики в АПК Леонід Козаченко зачитав привітання голови Верховної Ради України. Від себе парламентар зазначив, що всі вітчизняні аграрії причетні до того, що розвиток країни триває, а весь світ визнає українців як тих, хто спасає людство від голоду. Свою промову Л.Козаченко завершив побажанням, щоб найкращі взірці з експозиції «Агро-2019» якнайшвидше потрапили на поля українських виробників.

Над присутніми на церемонії відкриття весь час дзижчали у повітрі дрони. Після проголошення, що виставку відкрито, у небо злетів потужний дрон, який ніс прапор України. Як запевнив пан Кубів, прапор був найбільшим за розміром, який здатні нести дрони з лінійки використання в агросекторі. Політ апарату з прапором супроводжували дрони, які викидали кольорові дими.

Ефективна логістика в АПК: сезон 2019

Такою була тема форуму за участю представників влади і бізнесу, що зібрала в залі першого павільйону НВЦ численну зацікавлену аудиторію.

Вирішити проблемні питання аграрної логістики, які пов’язані з обмеженими можливостями транспортування зерна залізничним і автомобільним транспортом, без перенесення вагомої частини вантажів на річку неможливо! Таку тверду позицію ТОВ СП «НІБУЛОН» висловив заступник генерального директора компанії по взаємодії з органами влади Володимир Клименко.

Так, за його словами, 2018 року річкою Дніпро було перевезено 10 млн тонн вантажів. Це найбільша цифра за останнє десятиліття. Однак нам для оздоровлення логістики держави найближчими роками слід досягнути хоча би рівня перевезень у 30 млн тонн, що є абсолютно реальним.

«Для того, щоби ми рухались у бік нарощування перевезень річками України, зокрема Дніпром, Мінінфраструктури впродовж останніх п’яти років слід було зробити п’ять конкретних і зрозумілих кроків.

Насамперед, зробити річкові перевезення економічно вигідними. Для цього наша компанія і низка впливових профільних громадських організацій упродовж багатьох років звертаються до Міністерства інфраструктури і особисто міністра Володимира Омеляна про необхідність:

  1. Скасувати плату за розведення мостів.
  2. Скасувати плату за проходження шлюзів.
  3. Компенсувати всім перевізникам по внутрішнім річкам, насамперед по Дніпру, вартість акцизу на дизельне паливо.
  4. Провести днопоглиблення Дніпра на лімітуючих ділянках до рівня гарантованих глибин 3,65 м.
  5. Здійснити ремонт шлюзів.

На превеликий жаль, всі ці звернення залишилися поза увагою».

Володимир Клименко
Володимир Клименко

Користуючись нагодою, В.Клименко привселюдно запитав у заступника міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктора Довганя, який також був на сцені, чому Мінінфраструктури не вирішило жодного із цих стратегічних питань. У відповідь більше сотні людей у залі почули, що на це за означені 5 років у міністерства… не було коштів.

Тоді заступник гендиректора «НІБУЛОНа» зазначив, що за ті самі п’ять років, що у «міністерства не було коштів», компанія «НІБУЛОН» спромоглася модернізувати суднобудівний завод і продовжила вже на ньому будувати флот, який нині налічує 75 суден різного класу і призначення, а до кінця року їх буде 80.

Також вона власним коштом і власним технічним флотом в декілька етапів зробила днопоглиблення Південного Бугу, забезпечивши глибину річки у 2,4 м від Вознесенська до Нової Одеси — на відстані 134 км. Вона повернула на цю річку вантажне судноплавство і минулого року вже перевезла нею 600 тис. тонн вантажів. Повернула пасажирські перевезення. Поточного року обсяги перевезень Південним Бугом будуть значно більшими, і найближчими роками сягнуть 1 млн тонн.

У свою чергу заступник міністра інфраструктури пояснив, що коштів на відродження річкової логістики у його відомства не було через те, що до тепер не ухвалено закон про внутрішній водний транспорт (ВВТ).

Цей аргумент В.Клименко практично розтрощив вщент. Адже насправді неприйняття цього закону, який, до речі, «висить» у Верховній Раді вже 10 років під різними реєстраційними номерами (наразі — 2475д), ніякого стосунку до тих стратегічних п’яти пунктів не має.

Днопоглиблення — це суто практична робота, котра ніяк не прописана в законопроекті; її просто слід було брати і робити. До законопроекту про ВВТ стосунку не має.

Скасування плати за розведення мостів — це лише ухвалення постанови Кабінету Міністрів. Те саме стосується скасування плати за шлюзування. Тут немає потреби в законодавчій нормі, тобто до законопроекту про ВВТ стосунку не має.

Щодо акцизу на паливо для річковиків — так, тут дійсно слід внести зміни до закону. Але це — Податковий кодекс, і аж ніяк не закон про ВВТ.

Ремонт шлюзів тим більше не має ніякого стосунку до законопроекту про ВВТ.

Тут слід зауважити, що в Державному бюджеті 2018 року на цей ремонт було виділено достатньо коштів, однак вони не були освоєні, бо надійшли аж в 4 кварталі, коли проведення тендерів уже не мало сенсу. Цьогоріч також кошти заплановано, однак на них чекатиме та сама історія.

От тут би міністерству, як кажуть, «підметушитись». Та легше сказати, як російський прем’єр Медведєв: «Коштів немає, але ви там тримайтеся…»  

По завершенні заходу ми звернулися до Володимира Клименка з запитанням, то що ж робити для покращення ситуації. На що отримали відповідь: «Міністерству інфраструктури потрібно  припинити постійно шукати винних, а почати нарешті працювати на результат, як це робить «НІБУЛОН». Законопроект, який так багато часу лобіює міністерство, а останніми роками на посаді його очільника пан Омелян, не був ухвалений ВРУ трьох скликань! Тобто депутати його не приймають 10 років, від 2009-го. Так само цьогоріч виповнюються ті самі 10 років інвестиційному проекту компанії «НІБУЛОН» з відродження річок як внутрішніх водних артерій країни. За цей час компанія спромоглася з нуля відродити судноплавство і суднобудування, створити флот, збудувати 25 сучасних перевантажувальних терміналів по всій країні і перевезти річкою, знявши за час існування проекту з залізниці і автошляхів 14,3 мільйона тонн вантажів!

І це лише початок. Ми продовжуватимемо розбудовувати річкову логістику. І дуже сподіваємося, що новий склад Кабінету Міністрів і новий очільник Мінінфраструктури зрештою вирішать хоча би п’ять накреслених бізнесом завдань, щоби річкове судноплавство та суднобудування в Україні дійсно розвивалися!»

Найвищій показник урожаю в історії агросектору України, 70 млн тонн, зробив Україну найпотужнішим експортером агропродукції, нагадав заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій. За оцінками Міністерства сільського господарства США, Україна за підсумками 2019 року має шанс вийти на другу позицію у світі по експорту зерна, четверту по — ячменю, п’яту — по експорту пшениці.

Обсяги діючих потужностей для зберігання в України нині зареєстровано на рівні 40-45 млн тонн. За оцінкою доповідача, це достатній об’єм, щоби здійснювати приймання і обробку зернових для подальшої відправки на експорт.

Втім, на думку промовця, сьогодні надзвичайно гострим питанням залишається налагодження ефективної логістики, і нікуди не поділася нагальна потреба у збільшенні потужностей для зберігання і переробки сільгосппродукції, особливо з огляду на зростання виробництва й об’ємів експорту.

 

З метою оперативного вирішення проблемних питань логістики та для забезпечення вчасного виконання експортних контрактів, в Україні створена міжвідомча робоча група, до якої ввійшли представники всіх зацікавлених сторін. Перше засідання робочої групи відбулося 30 жовтня 2018 року. На сьогодні проведено 17 засідань, з яких 15 пройшло у Мінагрополітики, і по одному — в Мінінфраструктури і в місті Тернопіль. Найбільш гострими питаннями на початок роботи групи були: затримка подачі вагонів під завантаження; затримки в дорозі; неможливість відправки вантажів ступеневими маршрутами; затримки відвантаження сільськогосподарської продукції в морських портах України; затримки з подачею локомотивної тяги.

Робота логістичного штабу дозволила вирішити низку питань. Також міжвідомча група постійно працює над розробкою стратегічних рішень на довгострокову перспективу. Приклад цієї робити те, що з початку року на сьогодні вже експортовано 47,5 млн тонн зернових, зернобобових культур і борошна.

Заступник міністра також акцентував, що уряд компенсує вартість будівництва підприємств зі зберігання та переробки зерна. Держава повертає 30% вартості об’єкта, у тому числі вартості обладнання.

Питаннями, що потребують системного вирішення на урядовому та міжвідомчому рівнях, він назвав такі:

— формування тарифів на вантажні залізничні перевезення;

— приведення в статус малодіяльних та закриття недіючих вантажних станцій;

— формування нових правил реалізації послуги оренди вагонів-зерновозів та напіввагонів.

Директор з розвитку бізнесу АТ «Укрзалізниця» (УЗ) Андрій Рязанцев, розповів що тарифи на вантажні перевезення зростатимуть. Утім, розмір зростання можна зменшити, якщо з вантажних перевезень виключити посередників. Їхня участь в організації трафіка підвищує ціну перевезень до 15%. Самотужки цю проблему УЗ не вирішить, тож очікує від аграріїв ініціативи, на яку має реагувати уряд.

Також А.Рязанцев повідомив про плани УЗ стати експортером зерна в якості юридичної особи. Зараз в УЗ прораховують можливість участі у закупівлі вантажу і перевезенні його на експорт. Таким чином дрібні підприємства будуть забезпечені доступом до експортних потужностей. Сенс ініціативи для УЗ — додатково залучати ресурси на зовнішньому ринку.

Також промовець зазначив, що станом на 4 червня поточного року кількість приватних зерновозів вперше перевищила парк «Укрзалізниці», яка має понад 11 тис. спеціальних вагонів для перевезення зерна. Співвідношення приватних та вагонів під контролем УЗ — десь 50 на 50. Далі цей парк немає сенсу розвивати, бо кількість перевезень при цьому не зростатиме. А от дефіцит тяги залишається актуальним. Україна закупила та виводить у рейси тепловози виробництва США, але ще не всі вони стали до роботи.

На запитання В.Клименка про перспективи впровадження в Україні залізничних складів на 104 вагони, як у США, представник УЗ відповів, що це потребує великих коштів та значного технічного переобладнання мережі залізничних шляхів. Втім, коли Україна  наростить урожаї до 100 млн т, а таке відбудеться, ці проблеми доведеться вирішувати.

 

АПК 4.0 — «Економічний та технічний простір»

Такою була тема ще одного ділового заходу, де обговорювались нагальні проблеми розвитку вітчизняного АПК.

Нині світ іменує український агросектор провідним. В Україну їдуть не тільки щоб щось запропонувати, а й навчитися і собі взяти. Фахівців цікавить, як відносно невелика за світовими мірками країна може посідати другі-треті місця світового рейтингу експортерів продовольства, відзначив Леонід Козаченко. Реальна перспектива розвитку українського АПК — втричі збільшити валове виробництво продукції, вдвічі — виробництво продукції поглибленої переробки. Щоб це зробити, слід отримати найкращі світові технології. Зараз актуальна концепція «АПК 4.0», на базі якої фахівці бачать розвиток українського агросектору до 2030 року.

Про складові «АПК 4.0», і, власне, що означає цифра у цій абревіатурі, розповіла Ольга Трофімцева. Пункт «1» — це економічний розвиток, експорт, оптимально врегульовані податки, благополуччя населення.

Пункт «2» — це технологічний розвиток. Від технологій, як швидко вони розвиваються, як такий розвиток підтримує держава — залежить її конкурентоздатність у всіх царинах.

Пункт «3» — екологічний вимір розвитку суспільства. Цей напрямок дасть відповідь, як буде виглядати Україна через 30 років, яким буде харчування, здоров’я сільськогосподарських тварин.

Пункт «4» — це соціальний вимір, в центрі якого людина. Це розвиток кадрової політики, науки, підтримка молоді, заохочення її вчитися, а після навчання працювати в Україні. «Якими би космічними були технології, без вмотивованої людини ніщо не спрацює», — сказала доповідач.

Про використання найновіших систем у агросекторі розповів Кирило Криволап, партнер організації Agrohub. Ця консалтингова організація дослідила, як застосовують новації найбільші українські агрохолдинги. За підсумками досліджень було створено «матрицю зрілості» — максимальний набір заходів для успіху в технологічній, логістичній, управлінській царинах. Найбільш насичені новаціями виявилися рішення з обліку землі. Це найболючіше питання, тож моніторинг земельного банку українські компанії відпрацювали на найвищому рівні. В компаніях впроваджене повітряне спостереження з дронів за кордонами угідь, введено проїзди машинами із системами GPS.

Далі за рівнем проникнення інновацій іде землеробство із точним висівом та обрахунком внесення ЗЗР і добрив. А от такі процеси, як управління кадрами, організація бізнес-процесів, обліку, рішення з логістикою та безпекою — відстають від рівня «ідеальної моделі». Це означає, що «хайтек» і технології не здатні вирішити всі питання розвитку, особливо там, де діє людський фактор.

У рейтингу внутрішніх досягнень компанії пишаються менеджментом, згуртованою командою, мотивацією, а от застосовані у компаніях агротехнології у шкалі досягнень посідають середні щаблі.

Найнагальнішим напрямком для розвитку компанії назвали роботу з кадрами. Це питання адекватної до кваліфікації зарплатні, позагрошова мотивація співробітників, можливість навчатися і використовувати набуті знання для подальшого просування сходинками кар’єри у компанії.

Далі за насиченістю новаціями слідує вдосконалення управлінської роботи компаній. Головний напрямок у цій царині для українських підприємств — відмова від паперового документообігу.

Ще одна концепція аграрного розвитку України стала предметом уваги за ініціативою ГС «Всеукраїнський аграрний форум» (ВАФ). Нагальність такої фахової дискусії організатори пояснили тим, що на базі концепції держава розробляє конкретні програми розвитку по секторах економіки. «За часів Незалежності було створено чимало концепцій аграрного розвитку України, але вони, на жаль, так і залишилися «папірцями», — зазначив голова спілки «Аграрний союз України» Геннадій Новіков. За його оцінкою, річ у тім, що жителі села, ті, хто є прикінцевим реалізатором стратегії розвитку, не брали участь у створенні документу. ГС «Всеукраїнський аграрний форум» включає групу галузевих аграрних асоціацій, які актуалізують для суспільства і влади важливі питання розвитку агросектору. Тож нині на «Агро-2019» ГС «Всеукраїнський аграрний форум» дав старт обговоренню Концепції аграрного розвитку України до 2030 року.

Розвиток аграрного сектору слід зосередити у трьох напрямках, зазначила гендиректор ВАФ Марія Дідух.

Перший напрямок — забезпечення економічно ефективного АПК. Але його розвиток має бути спрямовано не на зростання об’ємів, а на забезпечення доходності сільгоспвиробництва. Тільки ефективний виробник здатен дати велику кількість якісної та безпечної продукції. В центрі цього напрямку — ефективний агровиробник.

Другий напрямок — соціально-економічний аспект. Розвиток агровиробництва має бути збудований таким чином, щоб максимально задовольнити споживача.

Третій напрямок — екологічна безпека. Агровиробництво впливає на навколишнє середовище. Але кінцевим отримувачем впливу на навколишнє середовище наприкінці ланцюга знов стає агровиробник. Тобто, цей напрямок треба розвивати так, щоб побудувати тривалий ефективний агробізнес на базі живого і чистого навколишнього середовища.

http://agroprofi.com.ua

Ще новини

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2018.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту