Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

ВДАЛИЙ РІК: ЕКСПОРТ ЗЕРНОВИХ І ОЛІЙНИХ З УКРАЇНИ ТЕЖ ЙДЕ НА РЕКОРД

Назад до думок експертів

УЗА прогнозує показник у 52,5 млн тонн

Українська зернова асоціація, яка об’єднує найбільші компанії-експортери українських зернових, підвела підсумки 2018 року. Президент УЗА Микола Горбачьов розповів про те, про які обсяги експорту зернових з України можна говорити в цьому маркетинговому році, які нові-старі ринки можуть відкритися для українського зерна, чому необхідне впровадження приватної тяги на залізниці, і в яких портах можуть з’явитися нові зернові термінали.

Про експорт

При рекордному врожаї зернових в Україні в 2018/2019 маркетинговому році в обсязі 91,8 млн т, загальний експорт зернових і олійних з України також очікується на рекордному на рівні — 52,5 млн т. У тому числі по кукурудзі експорт буде на рівні 27 млн ​​т, пшениці — 16 млн т, ячменю — 3,9 млн т. Основні напрямки експорту традиційні — країни ЄС (з пріоритетом на Іспанію), а також Північна Африка та Азія.

При збільшенні обсягів виробництва зерна в Україні, весь цей приріст піде в Азію, тому що саме там очікується дуже істотне зростання чисельності населення. Наприклад, в Індії щорічно воно збільшується на 30 млн чоловік. До цього також можна додати і великий приріст населення в Китаї та Індонезії. Світовий ринок працює, як пилосос, і скільки б ми не вирощували зернових, у нас буде можливість все це продати.

Про новий-старий перспективний ринок

У В’єтнамі сьогодні проживає 80 млн чоловік, і це дуже перспективний ринок для українського зерна. Три роки тому фітосанітарна служба В’єтнаму заблокувала ввезення нашої пшениці і ячменю — після того як виявила два контейнери з ячменем з підробленими українськими сертифікатами. Два роки ми працювали з фітосанітарною службою В’єтнаму, доводячи, що Україна не має ніякого відношення до цього інциденту. УЗА нарешті вдалося домогтися, щоб ринок В’єтнаму знову був відкритий для українського зерна.

Але сьогодні активної торгівлі зерновими з В’єтнамом ще немає — заважає 5%-не мито на імпорт нашої продукції. Тому УЗА продовжує роботу вже в цьому напрямку, однак зняття мита займе певний час. Українська пшениця на ринку В’єтнаму в порівнянні з австралійською дешевше на 30 дол./т, тому вона має цінові конкурентні переваги навіть при 5%-не мито (близько 10-12 дол./т).

Про ринки Індонезії та Китаю

Експорт зернових в Індонезію поки триває, проте з 1 січня 2019 року індонезійська влада вводить в дію вимогу щодо обов’язкового прожарювання української пшениці. Ми сподіваємося, що ця проблема буде вирішена і не відіб’ється на обсягах українського експорту в цю країну. У даній ситуації наше основне завдання — довести фітосанітарній службі Індонезії, що ця пшениця в процесі помелу вже піддається термічній обробці, тому додаткова попередня термообробка не має ніякого сенсу.

У нас також з’явився новий покупець ячменю — Китай. Зараз КНР збільшує виробництво м’яса, тому для країни стали цікаві всі фуражні зернові. Отже, в поточному сезоні ми побачимо набагато вищі показники з експорту ячменю і кукурудзи в цьому напрямку. По українській кукурудзі Китай вже посів перше місце в 2017/2018 МР з об’ємом 2,5 млн тонн, а по ячменю — друге після Саудівської Аравії з об’ємом 0,8 млн тонн.

Про логістику

Найбільший виклик для ринку зернових — логістика. Цю проблему не можна вирішити адміністративно, її рішення лежить на законодавчому рівні — потрібно дозволити допуск приватної тяги на залізницю. Завдання УЗА — показати державі, що конкуренція на залізниці між приватними перевізниками, між приватними власниками електровозів, тепловозів і вагонів створить оптимальні умови для споживачів послуг.

Цього року парк локомотивів «Укрзалізниці» становив 3 566 машин. Тому покупка 30 нових тепловозів у General Electric нічого не вирішує для зернового бізнесу, який займає всього від 10-15% в структурі вантажних перевезень залізницею.Допуск приватної тяги — це єдиний спосіб, який дозволить в перспективі 1-2 років вирішити проблему доставки зерна з елеваторів в порти України.

З портовими термінами я не очікую ніяких проблем — цей бізнес досить прибутковий, і в найближчі кілька років буде відбуватися приріст ємностей портових терміналів. Зараз йде процес підготовки передачі в концесію порту «Ольвія», і вже чотири компанії хочуть будувати там свої портові зернові термінали. «Ольвія» — це величезний порт площею понад 160 га, а для будівництва зернового терміналу цілком достатньо і 4 га.

Про збитки через конфлікт на Азові

Ескалація ситуації в Азовському морі негативно впливає на ринок і ускладнює логістику. Розташовані там порти Бердянська і Маріуполя в середньому перевантажують до 5% обсягу загальноукраїнського експорту зерна, це близько 2 млн тонн. На тлі 45-50 млн тонн експорту зернових з України цифра невелика. Але ситуація, що виникла в цьому регіоні — негативний сигнал для інвесторів.

Зернотрейдери, які використовували порти Бердянська і Маріуполя, тепер можуть понести додаткові витрати, перенаправляючи вантажі в порти Чорного моря. Ці витрати оцінюються в 10-15 доларів на тонну, а якщо врахувати, що через порти Азовського моря перевалює 2 млн тонн зерна, то сумарний обсяг додаткових витрат складе 20-30 млн доларів.

АгроІнсайдер

Інші думки

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту