Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

УЗА: 20 РОКІВ РОЗВИТКУ РИНКУ ЗЕРНА

Назад до думок експертів

«Українська зернова асоціація» добре відома в нашій країні та за її межами як об’єднання професійних зернових компаній — виробників, переробників та експортерів, флагманів українського та міжнародного аграрного сектору. «Нам вже 20 років. За цей час було багато зроблено, — наголошує президент УЗА Микола Горбачьов. — УЗА впливає на формування світогляду громад, а це одне з найважливіших завдань громадського об’єднання. Сьогодні наше ключове завдання — це налагодження комунікації між менеджментом країни, державними компаніями та створення координації, яка дозволить найбільш ефективно використовувати ресурси нашої держави».

А починалась УЗА з необхідності створення громадської неурядової профільної організації, яка після розвалу СРСР з його тоталітарним режимом сприяла би розвиткові демократичної держави, налагоджувала тісний зв’язок між владою і бізнесом. Ініціаторами її створення виступили світлої пам’яті міністр хлібопродуктів Миколи Компанець, президент Української ліги підприємців і промисловців АПК Леонід Козаченко, генеральний директор компанії «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський та інші керівники провідних вітчизняних і зарубіжних зерноторгових компаній.

«Ми пишаємося тим, що далекого 1997 року «НІІБУЛОН» стояв біля витоків заснування Української зернової асоціації, — зазначає Олексій Вадатурський, генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН», Герой України. — Тоді нашою метою було створення авторитетної та ефективної організації, яка б об’єднувала та захищала інтереси всіх ланок аграрної галузі України: виробників, торговців та перевізників сільськогосподарської продукції, представників елеваторної промисловості тощо. До речі, саме наша компанія має сертифікат про набуття членства у цій організації під номером один».

УЗА — одна з небагатьох громадських організацій, яка перетнула межу у два десятиліття, звертає увагу її співорганізатор Леонід Козаченко, президент ВГО «Українська аграрна конфедерація», народний депутат України. «Зробити це було непросто, — зазначає він. — Була дуже сильна протидія з боку держави, оскільки існувала подібна державна структура, яка виконувала те, що їй наказували «згори». Разом із тим Україна мала величезні можливості по нарощуванню виробництва зерна, і коли розпався СРСР, а ми в основному постачали зерно до Росії, потрібно було шукати нові ринки збуту. Це було зробити непросто, адже не було досвіду. До нас почали звертатися великі транснаціональні компанії, які також безрезультатно билися над цим питанням, оскільки держава не мала відповідної законодавчої бази, підзаконних актів. УЗА розпочала активну роботу у цьому напрямку. Нам дуже допомогла у розбудові американська асоціація виробників зерна».

Датою реєстрації статуту УЗА в Мінюсті стало 26 березня 1998 року. Першим її президентом було одностайно обрано Миколу Компанця, а її генеральним директором — Володимира Клименка, який з 1981 року працював у Міністерстві хлібопродуктів, тривалий час очолював кооператив «Інформаційне та обчислювальне обслуговування» при цьому відомстві. «Ми визначились, що УЗА опікуватиметься саме питаннями експорту зерна, адже той мільйон тонн зернових, що тоді йшов на експорт із України, продавався саме компаніями-членами УЗА. Було багато скептиків, які навіть насміхалися з нас, мовляв, що ви збираєтеся експортувати, якщо сільське господарство в занепаді», — розповідає Володимир Клименко і додає, що пишається тим, що у нинішньому багатомільйонному експорті є заслуга і його багаторічної роботи в цій асоціації.

У лютому 2017 року президентом УЗА обрано Миколу Горбачьова, директора New World Grain Ukraine (Soufflet Group), який тривалий час був віце-президентом Асоціації. «Робота УЗА — це співпраця українських компаній та компаній з іноземними інвестиціями, яка дає змогу, використовуючи загальносвітовий досвід, формувати громадську думку у найглибшому розумінні. Безумовно, це є підтвердженням дій західних інвесторів, що спрямовані на допомогу Україні як країні, так і допомогу суспільству у створенні кращих умов для всіх українців», — наголошує президент Асоціації.

Слід зазначити, що завдяки роботі УЗА ми можемо говорити про вітчизняний зерновий ринок, адже із імпортера зернових на початку 1990-х наша країна поступово перетворилася на експортера агрокультур, стала впливовим гравцем і одним із лідерів з обсягу продажів збіжжя у світі.

Компанії-члени УЗА сформували попит спочатку на популярні в нашій країні сільгоспкультури: пшеницю і ячмінь і соняшник. Поступово до них додавалися кукурудза, соя, сорго, ріпак. Рік від року у вітчизняне сільське господарство почали вкладатися інвестиції, поступово модернізувався парк сільськогосподарських машин і обладнання, залучалися передові технології. Як результат, збільшувалась урожайність агрокультур, покращувалася їхня якість, бо неякісне зерно ніхто за кордоном споживати не волів. Відтак попит з боку експортерів став дієвим стимулом для розвитку вітчизняного сільського господарства.

Олексій Вадатурський зауважує: «Усі ці 20 років наше підприємство відігравало ключову роль у становленні, розвитку та діяльності УЗА, адже українська компанія «НІБУЛОН» — лідер на зерновому ринку нашої країни. Тривалий час я особисто займав посаду віце-президента УЗА.

Уже 27 років ми успішно ведемо бізнес і займаємося міжнародною торгівлею. Тож увесь свій кращий досвід, у т.ч. і у сфері торгівлі зерном, ми переносимо на роботу Української зернової асоціації. На мою думку, основним досягненням нашої з УЗА плідної співпраці стало створення в Україні найбільш конкурентного аграрного ринку серед колишніх пострадянських республік, а також підвищення внутрішніх цін на сільськогосподарську продукцію до рівня світових».

Разом зі зростанням попиту на агропродукцію розвивалися потужні вітчизняні компанії — виробники і експортери зернових і олійних культур. Тож можна стверджувати, що завдяки, в тому числі, діяльності УЗА в країні стався апгрейд сільгосптехніки і технологій, усе активніше розвивалося впровадження інноваційних розробок. Нині фахівці стверджують, що саме АПК сприяє активному розвиткові ІТ-технологій у нашій країні.

Але таки зміни сталися не за один день, цьому передували довгі роки роботи, пошуку компромісу між бізнесом і владними структурами, які призвичаїлися керувати розвитком ринку в ручному режимі.

Так, в сільському господарстві рік на рік не приходиться, бувають більш і менш врожайні роки. При екстенсивному сільському господарстві, можна сказати, всі роки неврожайні, і тоді держава вводить заборону на експорт зерна. Саме Українська зернова асоціація відіграла визначну роль у скасуванні драконівських владних заборон на експорт зерна з України, які фактично нищили галузь, завдаючи незліченних збитків не лише зернотрейдерам і безпосередньо агровиробникам, а й економіці країни в цілому, псуючи у тому числі її позитивний імідж у світі.

Мало хто пам’ятає жахливі наслідки урядового обмеження експорту 2010 року, через які Україна до нового маркетингового сезону накопичила величезні надлишки зерна, які не просто обвалили ціну на ринку, а й займали елеваторні потужності, необхідні під новий урожай.

Або приклад 2011 року, коли під час ІІ Українського зернового конгресу, організованого УЗА, під тиском міжнародної спільноти тодішній Кабмін вдалося переконати, і зняти заборону. Тоді було підписано Меморандум між учасниками зернового ринку і владою в особі Мінагрополітики про те, що бізнесменів хоча би будуть завчасно попереджати про можливі заборони.

Відтоді щорічне підписання таких меморандумів стало вже традиційним, причому якісно змінився і їхній зміст — тепер аграрні чиновники і бізнесмени наперед узгоджують можливі обсяги експорту зернових, виходячи з наявного балансу зерна (який до того з незрозумілих причин був відсутній у держави як такий), які би не загрожували продовольчій безпеці країни.

«За ці 20 років виробництво зернових та олійних коливалося та змінювалося, — зазначає Микола Горбачьов. — Так, 2003/2004 маркетингового року ми мали найменше виробництво збіжжя — близько 25 млн т. Поточного ж сезону очікуємо на рекордний урожай — майже 92 млн т зернових і олійних культур».

Щодо експорту збіжжя, повідомляють в УЗА, Україна теж значно зросла: в останні 4 роки в середньому ми експортуємо близько 45 млн т на рік. Нинішнього МР очікуємо також і на рекордний експорт — на рівні 52,5 млн т».

За його словами, цьогорічним рекордам посприяв урожай кукурудзи — понад 35 млн т, з яких маємо експортувати близько 27 млн т.

За прогнозами УЗА, до 2022 року Україна має виробляти понад 100 млн т зернових та олійних, з яких експортуватиме майже 70 млн т.

Популяризації вітчизняного зерна на зовнішніх ринках сприяли започатковані УЗА спільно з ІА «АПК-Інформ» міжнародні зернові конгреси. Якщо перший, який відбувся 2010 року, став своєрідним протестом проти недолугих дій влади в аграрному секторі і був призначений саме для налагодження діалогу «влада-бізнес», то згодом захід ставав дедалі масштабнішим і більш оптимістичним. Наприклад, 2014 року V Український зерновий конгрес був проведений у три раунди і відбувся у Франції, Україні і США, що значно збільшило кількість поціновувачів українського зерна за кордоном і дало змогу обговорити глобальні проблеми зернового ринку.

Навесні 2014 року зусиллями команди Зернового конгресу в Гонконгу було організовано першу в країнах Південно-Східної Азії міжнародну конференцію «Українське зерно — світу!», яка була покликана познайомити цей регіон із зерновим сектором українського АПК. У конференції взяли участь 120 делегатів із 13 країн світу. Це дуже перспективний напрям для нашого зернового експорту, тож конференція стала своєрідним піонером у його відкритті.

Сьогодні, констатують в УЗА, Україна входить до топ-10 експортерів світу, при цьому 30-35% зерна продає до країн Європейського Союзу, 30-35% до країн Північної Африки та Середнього Сходу, 30-35% до краї Азії. Серед ключових країн-імпортерів вітчизняного збіжжя минулого МР: Єгипет — 4,8 млн т, Китай — 3,5 млн т, Іспанія — 2,9 млн т, Нідерланди — 2,6 млн т, Італія — 2,4 млн т, Індонезія — 2,3 млн т, Саудівська Аравія — 1,9 млн т, Ізраїль — 1,8 млн т, Бангладеш — 1,7 млн т, Туніс — 1,6 млн т, Індія та Філіппіни по 1,1 млн т.

У розрізі експорту топових сільгоспкультур 17,2 млн т становила пшениця, 4,3 млн т — ячмінь та 16,5 млн т — кукурудза.

Нашу пшеницю імпортували: Індонезія — понад 2 млн т, Єгипет — близько 1,8 млн т, Бангладеш — 1,5 млн т; ячмінь: Саудівська Аравія — 1,8 млн т, Китай — 08, млн т; кукурудзу: Китай — 2,5 млн т, Єгипет — близько 2,25 млн т, Нідерланди — 1,9 млн т; ріпак: Нідерланди — 0,8 млн т, Німеччина — 0,5, млн т.

«Члени УЗА дотримуються правила — «єдність наших рядів», і надають всіляку підтримку один одному, — підкреслює Микола Горбачьов. — Це як першокласні компанії зі світовим ім’ям, так і ті, хто на цьому шляху самовдосконалення, об’єднані спільними цілями, що працюють у різних сегментах сільського господарства — виробництво, переробка, експорт. Ми як громадське об’єднання завжди будемо мати вагомий вплив на весь сектор економіки. УЗА багато років демонструє повагу до всіх без винятку державних, приватних компаній і інших об’єднань, що дозволяє нам спільно працювати над удосконаленням бізнес-середовища».

Зараз частка експорту збіжжя з України, що припадає на компанії-члени УЗА, становить 90%. Через це про якість українського зерна в цілому судитимуть по якості зерна цих компаній. Тож з нещодавніх міжнародних досягнень варто відмітити підписання 24 листопада 2016 року Меморандуму про взаєморозуміння між Українською зерновою асоціацією і компанією Societe Generale de Surveillance S.A. (SGS), яка є світовим лідером у сфері інспекційних послуг, експертизи, випробувань і сертифікації.

Згідно з документом, відтепер компанії, які входять до УЗА, й інше зернове співтовариство можуть отримувати інформацію щодо українського зерна, яке прибуло до тієї чи іншої країни, завдяки співпраці з SGS. Також надається інформація, які проблеми можуть виникнути щодо цього зерна в тій або іншій країні. На жаль, у світовій практиці трапляються випадки економічної або інформаційної війни з боку імпортерів щодо «незручного» зерна, наприклад, розповсюдження чуток про низьку якість збіжжя або неналежне дотримання угод. Завдяки співпраці з SGS і отриманим від неї сертифікатам українське зерно матиме більші перспективи для зміцнення своїх позицій на світовому ринку. Такі звинувачення завдяки міжнародному авторитету SGS стануть просто неможливими.

Людиною, яка доклала чимало зусиль для розвитку вітчизняного аграрного ринку, став Жиль Міттеталь, директор департаменту агробізнесу ЄБРР. Вітаючи УЗА з річницею, він підкреслив: «Менше ніж за 10 років Україна перемінила ситуацію, коли країні не вистачало зерна на власні потреби. Зараз вона третій найбільший експортер у світі. Розвиток українського зернового сектору — це фантастична історія успіху за відсутності державної підтримки (українське сільське господарство є найменш субсидованим у світі, згідно з даними ОЕСР). Українська зернова асоціація відіграла важливу роль у цій історії успіху, забезпечивши постійний діалог між приватними підприємствами з виробництва зерна, торговельними компаніями та урядом щодо вдосконалення правового та інституційного середовища, розвитку інфраструктури. Асоціація сприяла у пошуках нових ринків та просувала українське зерно по всьому світі. Така організація — це приклад для роботи в інших секторах економіки. У становленні роботи УЗА важливу роль відіграли також внески ФАО та ЄБРР».

Так само щирими є слова привітання від експерта з економічних питань ФАО Дмитра Приходька: «Від щирого серця вітаю Українську зернову асоціацію з її 20-м ювілеєм! Десять останніх років ФАО, наші партнери з Європейського банку реконструкції і розвитку пройшли разом з УЗА, нашим ключовим партнером, тернистим шляхом реформування зернового ринку України, налагоджуючи діалог між владою і бізнесом, усуваючи регуляторні бар’єри, при цьому підвищуючи прозорість ринку.

Ми разом з УЗА створили Робочу групу з питань функціонування зернового ринку в Україні, яка вперше зібралася в березні 2011 року. Відтоді робоча група стала дієвим механізмом обговорення ситуації на ринку і забезпечення його передбачуваності для виробників, переробників та експортерів зерна.

Ми провели спільні Українські зернові конгреси в Парижі, Гонконгу, Вашингтоні та Києві, сприяючи налагодженню ділових зв’язків, зміцненню іміджу України як стабільного експортера. Все це сприяло залученню інвестицій у виробництво, у зберігання і транспортування зерна в Україні.

З боязких перших кроків під керівництвом першого президента УЗА Миколи Компанця, Асоціація за 20 років виросла і стала визнаним міжнародним партнером, який ефективно відстоює інтереси своїх членів, ділиться досвідом роботи з профільними асоціаціями на ключових ринках Північної Африки і допомагає забезпеченню торгових місій в Південно-Східної Азії.

2017-го ФАО і компанія «НІБУЛОН» зробили наступний крок — підписали меморандум про співпрацю для передачі досвіду зберігання і транспортування зерна державним і приватним партнерам в Єгипті, найбільшому імпортері пшениці в світі. Ми можемо пишається нашим досягненнями за всі ці роки!»

У свою чергу, президент УЗА Микола Горбачьов підсумував: «Упевнений, працюючи спільно, в багатонаціональному громадському об’єднанні, яким є УЗА, ми зможемо досягати нових висот і протистояти всіляким викликам».

Агропрофі

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2018.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту