Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Українське сільське господарство має стати кліматично адаптованим, - Ковальова

Назад до думок експертів

Глобальні кліматичні зміни, які призводять до зниження виробництва сільськогосподарської продукції та проблема продовольчої безпеки у світі вимагають серйозної адаптації сільського господарства до нових умов. Так, реагуючи на виклики, Мінагрополітики разом з ФАО підготувало проект стратегії з адаптації українського сільського господарства до зміни клімату, яка базується на переорієнтації сільськогосподарських систем та створенні кліматично оптимізованого сільського господарства.
Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час 2-го блоку аграрного форуму, в рамках агропромислової виставки «Агро-2018», на тему «Адаптація сільськогосподарського виробництва до змін клімату» 6-го червня.

Участь у заході взяли заступник Міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко, координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков, представники Мінагрополітики, Гідрометцентру України, НААН України.

«Основні заходи з адаптації сільського господарства до змін клімату будуть спрямовані на стимулювання інноваційної діяльності, розвиток біотехнологій та селекції, підвищення ефективності водокористування, ведення кліматично орієнтованого сільського господарства тощо. Окрім того, підвищення продуктивності нашого сільського господарства, його стійкості до зовнішніх чинників є запорукою збереження позиції України як гаранта глобальної продовольчої безпеки», – відзначила Олена Ковальова.

Заступник Міністра додала, що відповідний документ, який розроблено з урахуванням напрацьованого світового досвіду, зараз знаходиться на громадському обговоренні.

Під час заходу було проінформовано, що за результатами глобального моделювання, за 30 років лише кліматичний чинник спричинив зниження урожайності пшениці в усьому світі на 5,5%, а кукурудзи – на 3,8%.

Також було наголошено на важливості зрошення, оскільки в Україні в останні роки спостерігається інтенсивне підвищення температури. Так, на сьогодні територія посівних площ, які потребують епізодичних поливів, оцінюється у 90%.

Крім того, було відмічено, що підвищення температури повітря в Україні покращило умови перезимівлі озимих культур, за останні 10 років практично не було значних втрат за рахунок сильних морозів, а також з’явилася змога розширити кількість сільськогосподарських культур для вирощування в Україні, зокрема, на Півночі.

Довідково:

Основними глобальними документами, що визначають загальносвітові напрями адаптації до змін клімату є Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (Україна ратифікувала в 1996 році) та Паризька угода – ратифікована у 2016 році. Паризька угода – новий всеохоплюючий договір, що вступить в силу після 2020 р., за яким розвинуті країни та ті, що розвиваються впроваджуватимуть заходи, спрямовані на боротьбу зі зміною клімату, і де Україна є повноправною стороною.

В 2016 році Уряд схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року (Розпорядження КМУ від 7 грудня 2016 р. № 932-р). Концепція стала першим національним стратегічним документом у сфері адаптації до змін клімату, і який враховує основні положення Паризької угоди.

Також в 2016 році Урядом було затверджено План щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року (Розпорядження КМУ від 6 грудня 2017 р. № 878-р).

Прес-служба Мінагрополітики

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2018.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту