Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у квітні 2021 року

Назад до думок експертів

Для озимих зернових культур погодні умови цьогорічної весни важко оцінювати однозначно: з одного боку, рослини успішно перезимували і відновили вегетацію в близькі до звичайних строки, продовжуючи ріст та розвиток за достатнього вологозабезпечення ґрунту; з іншого, прохолодна погода затримувала розвиток рослин, а часті дощі різної інтенсивності не дозволяли господарствам вчасно виконати першочергові регламентні роботи по догляду за озиминою, які полягали в підживленні посівів та захисті їх від бур’янів.

Позитивною особливістю поточного календарного року є те, що впродовж перших 4 місяців спостерігається підвищена кількість опадів у вигляді дощу та снігу, яка повністю компенсувала нестачу тієї незначної кількості вологи в ґрунті, яка відмічалася по завершенні осінньої вегетації озимих зернових культур. Більше того, достатня вологозабезпеченість ґрунту зумовила гарний розвиток рослин після відновлення їх весняної вегетації та заклала реальні передумови формування вагомого урожаю. Аналіз кількості атмосферних опадів за період від січня до квітня свідчить, що впродовж останніх 10 років за цей час в порівнянні з 2021 р. (175,5 мм) більше випадало лише в 2015 та 2018 рр. – відповідно 237,5 та 205,5 мм (табл. 1).

Таблиця 1. Середня кількість опадів за січень-квітень (2012-2021 рр.), мм

 

Рік

Місяць

Сума опадів за період

січень

лютий

березень

квітень (перша та друга декади)

2021

69,5

35,5

35,9

34,8

175,7

2020

23,0

69,6

22,3

8,8

123,7

2019

59,8

5,1

27,8

28,8

121,5

2018

57,0

36,3

97,8

14,4

205,5

2017

37,6

21,9

8,4

74,6

142,5

2016

61,5

29,8

40,6

25,6

157,5

2015

28,8

46,5

61,1

101,1

237,5

2014

44,1

9,1

12,5

32,6

98,3

2013

66,9

12,1

56,0

16,1

151,1

2012

29,4

21,5

35,8

9,6

96,3

Середня багаторічна норма

123,0

Найменша кількість опадів, майже вдвічі менша від цьогорічної, відмічалася в 2012 р. (96,3 мм), який характеризувався низькими показниками врожайності як озимих, так і ярих зернових культур.

Враховуючи, що у квітні, який за рівнем вологозабезпечення є визначальним у плані врожайності озимих зернових культур, опадів випало більше середньобагаторічної норми, аграрії нашої країни вірогідно зможуть отримати вагомий врожай пшениці озимої, який буде близьким до минулорічного, але не більшим за нього, оскільки, не слід забувати, що озимина в цьому році відновила активну весняну вегетацію майже на місяць пізніше, ніж у 2020 р., що безумовно позначиться на індивідуальній продуктивності рослин.

У березні найбільш дощовою виявилася третя декада, коли випало в середньому 20,2 мм опадів, що було на 6,2 мм більше порівняно із середньою багаторічною нормою. При цьому середня температура повітря за даний проміжок часу склала +3,3°С, яка на 0,4°С була нижча за кліматичну норму. Впродовж декади відмічалися заморозки різної інтенсивності: у повітрі – від -0,8 до -2,7°С, а на поверхні ґрунту – від -0,5 до -3,7°С.

Середня відносна вологість повітря склала 76%, а її мінімальні значення знижувалися до 41%.

Загалом, у березні середня температура повітря становила 1,8°С і на 1,3°С перевищувала кліматичну норму. Максимальні значення температури повітря в найтепліші дні звітного періоду підвищувались до 13,4-16,9°С, а мінімальні знижувалися до -2,7-13,2°С. Середня кількість опадів склала 35,9 мм, що на 4,9 мм було більше середньої багаторічної норми. Відносна вологість повітря – 78%.

За останні 10 років такий помірний температурний режим у березні виявився доволі звичайним явищем, оскільки тепліше в цей час було тільки в 2014-2017, 2019 та 2020 рр., а холодніше – в 2012, 2013 та 2018 рр. (рис. 1).

Впродовж першої декади квітня утримувалася доволі прохолодна, з помірними опадами у вигляді дощу погода. Середньодобові температури повітря становили 3,4-10,6°С. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалась до 15,7-16,5°С. Мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі знижувалась до -1,6-2,4°С, а на поверхні ґрунту – до -2,6-3,4°С.

Середня за декаду температура повітря склала 6,5°С, що на 1,1°С виявилося нижче середньої багаторічної норми.

Опади у вигляді дощу відмічалися протягом 3-4 діб, середня їх кількість склала 8,1 мм, або 81% від середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря за звітний період становила 70%, а мінімальні значення даного показника в окремі дні знижувалися до 26-35%.

Запаси продуктивної вологи в ґрунті на початку квітня, тобто в перші дні після відновлення весняної вегетації, під посівами пшениці озимої після різних попередників були дещо нижчі за середні багаторічні показники, але характеризувалися як достатні та оптимальні для нормального розвитку рослин після зимівлі і становили в орному шарі ґрунту 32-35 мм, а в метровому – 153-171 мм (табл. 2).

Таблиця 2. Запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами пшениці озимої на час відновлення весняної вегетації (02.04.2021 р.)

Попередник

Шар ґрунту, см

0-10

0-20

0-50

0-100

Чорний пар

18

35

88

171

Середні багаторічні показники на час відновлення весняної вегетації

26,0

51,0

107,0

185,0

Горох

18

35

87

162

Соняшник

16

32

83

153

Середні багаторічні показники на час відновлення весняної вегетації

25,0

50,0

97,0

163,0

Обстеження посівів озимих зернових культур, проведене в середині першої декади квітня, показало, що пшениця озима по чорному пару, яку висівали в ранні, оптимальні та пізні строки (до 15 жовтня включно), знаходилася у фазі кущіння. Густота рослин, які в середньому налічували від 4 до 6 пагонів, становила 408-495 шт./м2, а їхня висота – 19-28 см. Рослини пізніх строків сівби, зокрема після непарових попередників, налічували в середньому 2,0-3,0 пагони кущіння та мали висоту від 13 до 18 см.

Впродовж звітної декади у рослин озимих зернових культур тривала фаза весняного кущіння і продовжувалося інтенсивне відновлення та нарощування вегетативної маси. Відбулися помітні зміни і в забарвленні листкових пластинок, які з підвищенням температури повітря набули яскраво-зеленого кольору, що свідчило про помітну активізацію фотосинтетичних процесів.

На завершення першої декади квітня фітосанітарний стан посівів характеризувався як задовільний та добрий. Лише на нижніх листках пшениці озимої спостерігалися пікніди септоріозу та незначні прояви борошнистої роси, які, враховуючи інтенсивність нарощування листкового апарату та наявні погодні умови, не становили суттєвої загрози для рослинних організмів.

У другій декаді квітня утримувалася помірна за температурним режимом, з частими опадами різної інтенсивності погода. Середньодобові температури повітря варіювали від 7,5 до 10,6°С тепла. Впродовж звітного періоду максимальна температура повітря в світлий час доби підвищувалася до 16,0°С, а в нічний час знижувалася 1,2°С. Поверхня ґрунту прогрівалася до 29,5°С та охолоджувалася до -2,1°С. В окремих регіонах на поверхні ґрунту та на висоті 2 см від неї спостерігались заморозки інтенсивністю до -5,0°С.

Середня температура повітря за декаду становила 8,9°С, що було лише на 0,1°С вище середньої багаторічної норми.

Опади відмічалися майже щодня. Загальна їх кількість склала 26,8 мм, що виявилося на 14,8 мм більше середньої багаторічної норми. До речі, слід зазначити, що за останні 5 років опади у другій декаді квітня, як правило, є визначальними в плані загальної їхньої кількості у цьому місяці (рис. 2).

Середні та мінімальні значення відносної вологості повітря знаходилися на рівні 70 та 22% відповідно.

На завершення другої декади квітня запаси продуктивної вологи під озимими зерновими культурами після різних попередників були оптимальні і становили в орному шарі ґрунту 34-42 мм, в метровому – оптимальні та достатні – 125-170 мм.

Обстеження посівів пшениці озимої, яке проводили в останні дні другої декади квітня, показало, що рослини на більшості посівних площ знаходилися в достатньо доброму стані, сформували потужну надземну масу і перебували на завершальних етапах фази кущіння.

Більша частина третьої декади квітня характеризувалася порівняно прохолодною та дощовою погодою, яка не дозволяла аграріям проводити польові роботи з підживлення посівів озимини та їх захисту від зимуючих бур’янів. При цьому нагальної потреби в застосуванні фунгіцидів та інсектицидів до цього часу не спостерігалося, оскільки наявність на полях хвороб та шкідників залишалася в межах визначених економічних порогів шкодочинності і поки що не мала умов для свого розвитку та поширення.

Впродовж цього часу середньодобові температури повітря утримувалися в межах 6,2-10,7°С. В світлий час доби повітря та поверхня ґрунту прогрівалися до 14,5 та 30,5°С, а вночі охолоджувалися до -0,7 та -1,9°С відповідно. На початку другої половини декади у повітрі та на поверхні ґрунту відмічалися заморозки інтенсивністю до -2,4-3,9°С.

Кількість опадів склала близько 16 мм, що перевищувало кліматичну норму на 3,0 мм.

На початку другої половини декади у рослин пшениці озимої ранніх та оптимальних строків сівби, які вирощуються після кращих попередників, було відмічено початок фази виходу в трубку. Хоча це і виявилося дещо раніше середніх багаторічних строків, але настало на два тижні пізніше, ніж в минулому 2020 р., який для озимих зернових культур у більшості регіонів країни був достатньо сприятливим, що дозволило зібрати один з кращих врожаїв пшениці озимої за останні роки.

До цього слід додати, що вихід рослин у трубку проявляється, в першу чергу, з лінійним ростом пагонів. Спочатку іде в ріст та витягується нижнє міжвузля, потім подовжується друге (наступне) і т.д. Всього на стеблі формується 4-6 міжвузль. У класичному розумінні початком фази прийнято вважати час, коли на головному пагоні прощупується нижній вузол на відстані близько 1-2 см від поверхні ґрунту, хоча за сучасною класифікацією шкали ВВСН початком виходу рослин у трубку слід вважати момент, коли відстань від вузла кущіння до колосу не перевищує 1 см, тобто відлік цієї фази розпочинається тоді, коли міжвузля знаходиться ще в ґрунті. Таке двояке тлумачення цього процесу в окремих випадках призводить не тільки до необґрунтованих економічних втрат, але й до прорахунків спеціалістів, що в більшості випадків негативно позначається на рівні врожайності зернових колосових культур.

Вихід рослин пшениці озимої в трубку починається через 25-30 діб після відновлення весняної вегетації. Тривалість цієї фази становить в середньому 25-30 діб. Поряд з інтенсивним наростанням вегетативної маси в цій фазі інтенсивно формуються генеративні органи, зокрема відбувається закладка колоскових бугорків, які визначають кількість колосків у колосі. Пшениця озима, як і інші озимі зернові культури, у фазі виходу в трубку, особливо під її завершення, витрачає максимум води та поживних речовин. Нестача їх у ґрунті в цей час призводить до значного зниження врожаю.

Для ярих зернових колосових і зернобобових культур нинішня весна виявилась дещо затяжною. Через періодичне випадання дощів у зоні Степу України сівбу ранніх ярих культур ще не завершено, адже вона триває впродовж всього квітня. У господарствах, де сівбу згаданих культур провели в ранні строки, вже отримано повні сходи ячменю та пшениці ярих, а також гороху. Стан таких посівів добрий і задовільний. До масової ж сівби кукурудзи, соняшнику та круп’яних культур значна частина аграріїв приступить у першій декаді травня й планують активно продовжувати весняну посівну кампанію після пасхальних і травневих свят.

Таким чином, погодні умови квітня в цілому не викликають значного занепокоєння, враховуючи навіть певну затримку у розвитку рослин та неможливість вчасно провести заплановані роботи до догляду за посівами озимих зернових культур. Необхідні підживлення посівів, якщо вони не були проведені раніше, а також боротьбу з бур’янами та падалицею соняшника, яка обов’язково з’явиться на полях озимини з наступним потеплінням, можна провести і дещо пізніше, поєднуючи це із застосуванням інших пестицидів, спрямованих на захист посівів від хвороб та шкідників, вірогідність появи яких з підвищенням температури повітря найближчим часом є досить значною у більшості областей України.

На сьогоднішній день корисним для зерновиробників є те, що рослини мають достатньо розвинену вегетативну масу навіть за пізніх строків сівби після непарових попередників, а нинішня вологозабезпеченість ґрунту не викликає щонайменшого занепокоєння практично до фази колосіння рослин. За умови сприятливої погоди в другій половині весняної вегетації аграрії можуть реально наблизитися до минулорічних показників врожайності зернових культур, а в окремих господарствах і перевершити їх, ретельно дотримуючись рекомендацій по догляду за посівами.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

https://www.apk-inform.com

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2021.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту