Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна: метеорологічні умови третьої декади березня 2020 року – Укргідрометеоцентр

Назад до думок експертів

У третій декаді березня в Україні спостерігалася нестійка погода з великими температурними контрастами (середньодобові температури повітря коливалися від +8-13° до -1-2°С) та значним дефіцитом опадів.

Переміщення через територію країни холодного атмосферного фронту на початку декади, за яким поширилося арктичне повітря, обумовило зниження температури повітря до нічних морозів. Під час похолодання середньодобові температури повітря наближалися до найнижчих значень із початку березня. У західних, деяких районах центральних, східних та північних областей тимчасово утворювався сніговий покрив висотою 1-4 см, промерзав ґрунт на глибину до 2-9 см. В останні дні декади знову відбулося інтенсивне підвищення температури повітря, яке змінилося черговим інтенсивним похолоданням.

Опади були невеликими, як і попередньої декади, їхня кількість лише в окремих районах західних, центральних та східних областей досягла декадної норми. На решті території зберігався дефіцит опадів.

Тривалість сонячного сяйва за декаду становила від 50 до 80 годин, що на 15-20 годин більше за середні багаторічні показники.

Середня обласна декадна температура повітря у західних та північно-західних областях виявилася близькою до норми, на решті території – на 1,5-2,5°С вищою за норму і становила від +2,8°С на заході країни до +7,2°С на півдні.

Мінімальна температура повітря знижувалася до -4-10°С, максимальна у найтепліші дні досягала +17-23°С (рис. 1).

У найхолодніші ночі поверхня ґрунту в більшості областей охолоджувалася до -7-13°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +31-46°С.

Опади , переважно незначні, відзначалися впродовж 1-3 днів у вигляді дощу, під час похолодання – снігу та мокрого снігу. У більшості областей їхня сумарна кількість за декаду не перевищила 2-9 мм, і лише в окремих районах центральних та західних областей вона досягла або дещо перевищила норму (13-27 мм) (рис. 2).

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила 49-68%. Упродовж 4-9 днів відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Впродовж 1-5 днів по всій території країни, за винятком північних та центральних областей, спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с.

Коротка характеристика метеорологічних умов березня 2020 року

Незважаючи на три хвилі інтенсивних похолодань, які спостерігалися у березні, середня місячна температура повітря виявилася на 3,5-7,5°С вищою за норму та становила від 4,5-5,5°С у західних і північно-західних областях до 5,6-7,5°С тепла на решті території, у крайніх південних районах – до 8-9,5°С. Схожим за аномально високою середньомісячною температурою був березень 2014 р.

У найтепліші дні місяця максимальна температура повітря підвищувалася до 18-22°С, на півдні та сході країни – до 23-25°С тепла.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до -7-11°С, у гірських районах – до -14°С.

Середня обласна кількість опадів переважно становила 40-60%, у південних областях – в основному 20-30% норми, на крайньому півдні Одеської області опадів не було зовсім. Лише в окремих районах східних, центральних та західних областей місячна кількість опадів виявилася близькою до норми (80-100%).

У березні спостерігалася надзвичайно низька для весни відносна вологість повітря: упродовж місяця від 7 до 17 днів по всій території відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Перехід середніх добових температур повітря через +5°С на більшій частині території країни відбувся у надзвичайно ранні строки – вже на початку березня (2-4 числа), що на 25-35 днів раніше за середні багаторічні строки. У західних та північно-західних областях до кінця березня перехід середніх добових температур повітря через вказану межу ще не відбувся, однак середні місячні температури були близькими до +5°С. Сума ефективних температур вище +5°С в областях, де стійкий перехід відбувся, на 31 березня досягла 50-115°С, що характерно для середини квітня.

Агрометеорологічні умови останньої декади березня були досить складними практично для всіх культур та оцінювалися як переважно малосприятливі, однак поки що некритичні.

Через нехарактерну для березня надзвичайно низьку вологість повітря, яка впродовж 3-9 днів знижувалася до 16-30%, при посиленні швидкості вітру до 5 м/с і більше виникали слабкі холодні суховії, що пригнічували рослини.

Повернення холоду із короткочасними досить інтенсивними морозами та (у багатьох областях) найбільш тривалими, було взагалі характерним для клімату України у березні. Для рослин озимих зернових культур суттєвої загрози у поточних фазах розвитку (переважно кущіння) не виникало. Однак метеорологічні станції багатьох областей відзначили пошкодження листкової поверхні як озимої пшениці, так і більш вразливих ячменю та ріпаку.

У західних областях під час похолодання 22-25 березня середньодобові температури повітря були від’ємними (від -1° до -6°С), мінімальні температури знижувалися до 3-11° морозу, на поверхні ґрунту – до 5-20° морозу, внаслідок цього відзначалось тимчасове припинення вегетації озимини.

На півдні країни, де на дуже ранніх посівах вже з’явилися масові сходи ярого ячменю, було зафіксовано пошкодження листків, частково пошкоджено листкову поверхню люцерни, озимого ріпаку, місцями й озимої пшениці.

Упродовж декади спостерігалися значні коливання температури ґрунту на глибині 5 та 10 см – від +8-15°С у найтепліші дні на початку декади до +3-4°С у період похолодання.

Великі перепади температури, нічне підмерзання ґрунту, низька вологість повітря, посилення вітру обумовлювали інтенсивну витрату вологи з верхніх шарів ґрунту. Хоча завдяки періодичним зниженням температури верхній 0-10 см шар ґрунту на більшості площ був ще достатньо зволоженим. Одночасно значно збільшилися площі, де цей шар ґрунту вже майже зовсім сухий. Навіть в окремих районах західних областей на піщаних та супіщаних ґрунтах спостерігалося пересихання верхнього 5-сантиметрового шару ґрунту, що затримувало й ускладнювало проростання насіння та утворення сходів посіяних ранніх ярих зернових і зернобобових культур.

За подальшого дефіциту опадів може з’явитися проблема з появою сходів ранньої ярини та ростом і розвитком усіх сільськогосподарських культур.

Одночасно низькі температури дещо стримували витрату вологи з більш глибоких шарів ґрунту. В середньому за декаду вміст продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту зменшився на 10-20 мм.

У березні місячна кількість опадів знову виявилася значно меншою від норми, в окремих районах південних областей не було жодного ефективного дощу за місяць, унаслідок цього на переважній частині посівних площ країни запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту оцінювалися як найнижчі для ранньовесняного періоду. Запаси орного шару ґрунту (0-20 см) були строкатими – від 20 до 40 мм. На півдні країни на багатьох площах запаси вологи були переважно в межах 11-20 мм, що недостатньо для утворення дружніх сходів ярини, місцями і для проростання зерна.

У південних областях через відсутність опадів поповнення продуктивної вологи у ґрунті не відбувалося зовсім. Найгірша ситуація складається в Одеській області, де запаси вологи у 2-3 рази менші за середні багаторічні показники, на півдні області та у центральних районах спостерігається ранньовесняна засуха.

В цілому ж прогрівання та ступінь зволоження верхніх шарів ґрунту дозволяли в надзвичайно ранні строки (на 3-4 тижні раніше за середні багаторічні строки) проводити сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур.

ЗВОЛОЖЕННЯ ҐРУНТУ

Станом на 31 березня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ ще були достатніми – від 21 до 35 мм. На окремих площах західних та східних областей орний шар ґрунту був перезволоженим – більше 40 мм продуктивної вологи. Порівняно з минулою декадою збільшилися площі з недостатнім для ранньовесняного періоду зволоженням 0-20 см шару ґрунту (11-20 мм) за рахунок південних областей. На окремих площах в Одеській та Херсонській областях вміст вологи в орному шарі ґрунту становив лише 6-9 мм (рис. 3).

Вміст продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ становив 121-160 мм, на окремих площах західних областей – 170-180 мм. На багатьох площах Київської, в окремих районах Рівненської, Чернігівської та центральних областей запаси вологи залишалися на рівні найнижчих для ранньовесняного періоду – 75-110 мм продуктивної вологи. В Одеській, багатьох районах Миколаївської та Херсонської областей вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту було у 2-3 рази меншим за середні багаторічні показники – лише 49-66 мм, на півдні Одещини – 23-40 мм продуктивної вологи (рис. 4).

Під ранніми ярими зерновими та зернобобовими культурами в орному шарі ґрунту запаси продуктивної вологи утримувалися переважно на достатньому рівні – 21-35 мм. Недостатнє (11-20 мм) зволоження ґрунту переважало в Одеській, Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ вологозапаси становили 100-140 мм. Недостатньо та незадовільно зволоженим ґрунт був на більшості площ Одеської, окремих районах Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей (56-61 мм).

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Більшість посівів озимих культур (жито, ячмінь, пшениця) знаходилися у фазі кущіння, місцями у центральних областях – утворення третього листка. Порівняно з минулою декадою у південних областях збільшилися площі, де майже на місяць раніше за середні багаторічні строки на посівах озимої пшениці розпочався ріст стебла. Висота рослин у фазі кущіння становила від 10 до 38 см, на 1 м2 утворилося від 535 до 1000 стебел. Стан посівів переважно добрий та задовільний.

В озимого ріпаку на більшості площ тривало утворення листової розетки та ріст стебла, у центральних і південних областях відзначалося утворення суцвіть. Стан посівів переважно задовільний, однак на багатьох площах зафіксовано пошкодження листкової поверхні посівів нічними морозами.

Впродовж декади тривала сівба ярого ячменю та вівса. На рано засіяних площах спостерігалося проростання зерна, у південних областях утворилися сходи, місцями на дуже ранніх посівах – третій листок.

Тривала сівба гороху, на ранніх посівах спостерігалося проростання зерна, утворення сходів та третього листка.

У багаторічних трав тривав ріст стебла. Стан посівів переважно добрий.

https://www.apk-inform.com

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2020.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту