Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна: метеорологічні умови першої декади липня 2020 року – Укргідрометеоцентр

Назад до думок експертів

Перша декада липня у більшості днів відзначилася спекотною погодою, особливо на півдні та сході країни, у багатьох районах центральних і північних областей спостерігалися рекордні максимальні температури повітря як добові, так і декадні. В останні дні декади під впливом холодних атмосферних фронтів відбулося різке похолодання на всій території країни.
Зміна погоди супроводжувалася нерівномірними дощами та зливами, часом разом із сильним вітром, грозами, градом. У деяких районах південних областей спостерігалися сильні зливи з кількістю опадів близькою до місячною норми, в окремих районах зливи набували критерію стихійного гідрометеорологічного явища. Сильні зливи спричинили пошкодження посівів сільськогосподарських культур різного ступеню.

Тривалість сонячного сяйва за декаду становила від 82 до 130 годин, що близько або на 11-32 години більше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 2,3-4,8°С вищою за норму і становила від +19,7°С на заході до +26,4°С на півдні країни.

В окремих районах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей було досягнуто або на 0,1-0,4°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря першої декади липня за період спостережень із 1961 року.

Максимальна температура повітря впродовж декади у західних та північних областях підвищувалася до +30-34°С, на решті території – до +35-39°С, у Донецькій та Луганській областях – до +40-41°С. Кількість днів із максимальною температурою +30°С і вище становила 1-7, у південних та східних областях – 8-9.

В багатьох районах Луганської, окремих районах Харківської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської, Полтавської та Черкаської областей було досягнуто або на 1-3°С перевищено абсолютний максимум температури повітря першої декади липня за період спостережень із 1951 року.

Упродовж 1-5 днів максимальна температура вдень досягала та перевищувала +35°С у східних, Дніпропетровській, більшості районів південних, Полтавській, Кіровоградській, окремих районах Вінницької та Черкаської областей.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +7-13°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту у найтепліші дні нагрівалася до +52-71°С, вночі вона охолоджувалася до +5-11°С.

Опади різної інтенсивності, часом у вигляді злив зі шквалами, грозами, градом спостерігалися впродовж 1-5 днів майже на всій території країни.

Середня обласна їхня кількість в Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській, Львівській, Одеській, Волинській областях і на Закарпатті була близькою та дещо більшою за декадну норму. В центральних (за винятком Дніпропетровської), Житомирській, Чернівецькій, Запорізькій та Донецькій областях кількість опадів склала 53-74% декадної норми (10-24 мм), на решті території країни вона не перевищувала 23-44% норми (від 4 до 11 мм).

Найменша кількість опадів випала на території Луганської області – в середньому 4 мм (рис. 2).

У багатьох районах південних та східних областей опадів не було зовсім.

На метеостанції Ізмаїл (Одеська обл.), де сума опадів склала 68 мм, на 19 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду липня за період спостережень із 1961 року .

Добовий максимум опадів в окремих районах Волинської, Рівненської, Тернопільської, Житомирської, Київської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Одеської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей досягав 22-57 мм (1-3 декадні норми).

За даними агрометеорологічного посту Шевченкове (Одеська обл.), добовий максимум опадів досягав 142 мм.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +21-25°С, у Черкаській, Полтавській, Харківській та областях степової зони +27-30°С. Упродовж 6-10 днів в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище по всій території країни.

Відносна вологість повітря в середньому становила 50-80%. У південних, східних, багатьох районах центральних областей упродовж 1-9 днів у денні години відзначалося зниження відносної вологості повітря до 30% і нижче.

1-2 дні майже по всій території країни (за винятком Тернопільської, Житомирської, Сумської, Вінницької та Полтавської областей) спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-22 м/с, на гірській метеостанції Стрий (Львівська обл.) – до 27 м/с.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Упродовж першої декади липня вегетація сільськогосподарських культур відбувалася за неоднорідних по території агрометеорологічних умов. У південних та східних областях, де спостерігалися надзвичайно високі температури та дефіцит опадів, зволоження ґрунту під пізніми теплолюбними культурами, як і в попередній період, залишалося на незадовільному та недостатньому рівнях. Розвивалася та поглиблювалася посуха. На посівах соняшнику через ґрунтову посуху відзначалося передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу. Спекотна погода пригнічувала накопичення рослинної маси кукурудзи та сої, спостерігалося пожовтіння, в’янення рослин. Локальні сильні зливи зі шквалами спричинили полягання посівів незібраних зернових культур.

Для збирання врожаю ранніх хлібів умови були задовільними.

У західних областях переважали несприятливі погодні умови для достигання зернових культур та їхнього збирання, проведення польових робіт через часті дощі, в тому числі і в попередній період, підвищену вологість як повітря, так і ґрунту. Надмірне зволоження ґрунту сприяло інтенсивному росту бур’янів, розвитку та поширенню грибкових захворювань і шкідників. На більшості площ відзначалося поширення фітофтори.

Теплозабезпечення

Станом на 10 липня суми ефективних температур повітря вище +5°С у більшості західних областей були на 15-25°С нижчими, у решті областей – на 90-130°С вищими за середні багаторічні показники*. Суми ефективних температур повітря вище +10°С були близькими або на 45°С вищими за середні багаторічні показники* (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5°С

вище +10°С

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2020 р.

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2020 р.

Степ

1060-1170

1150-1300

590-685

600-720

Лісостеп

910-1065

895-1170

450-595

440-640

Полісся

885-955

860-1035

425-500

415-545

* Для порівняння взято період 1986-2015 рр., який наразі використовується УкрГМЦ

Зволоження ґрунту

Станом на 10 липня (зразки ґрунту відібрано 8.07.20) вологозабезпечення орного шару ґрунту під кукурудзою залишалося здебільшого на достатньому (21-30 мм і більше) та задовільному (11-20 мм продуктивної вологи) рівнях. На окремих площах Полтавської, Кіровоградської, Дніпропетровській, Миколаївській, Чернігівській та на більшості площ Харківської областей ґрунт був зволожений недостатньо (10 мм та менше продуктивної вологи), місцями у Харківській області ґрунт був зовсім сухим.

У західних, на частині площ північних, місцями південних областей у метровому шарі ґрунту утримувалися переважно добрі (80-120 мм) та оптимальні (121-169 мм) запаси продуктивної вологи. На багатьох площах Миколаївської, Кіровоградської, Харківської, окремих площах Полтавської, Черкаської, Дніпропетровської, Чернігівської областей зволоження метрового шару ґрунту становило від 51 до 80 мм, на окремих площах Харківської області – 11-45 мм продуктивної вологи (рис. 3).

Під цукровим буряком зволоження орного шару ґрунту було переважно задовільним та достатнім (11-30 мм). Недостатнє зволоження відзначалося на окремих площах Черкаської області.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ містилося від 100 до 110 мм, на окремих площах Черкаської та Полтавської областей – 55-65 мм продуктивної вологи.

Під с оняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ південних, східних та північно-східних, на окремих площах Полтавської та Дніпропетровської областей були незадовільними – менше 10 мм продуктивної вологи, в окремих районах Харківської, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей орний шар ґрунту був зовсім сухим. На решті площ вологозабезпечення було на задовільному та достатньому рівнях.

У метровому шарі ґрунту показники вологозабезпечення на більшості площ південних, східних, місцями центральних та північно-східних областей були на недостатньому (51-80 мм) та незадовільному (7-50 мм) рівнях. В окремих районах Херсонської області метровий шар ґрунту був сухим. На окремих площах (у районах, де відзначалися дощі) центральних, північних та Донецької областей вологозабезпечення було на доброму (81-115 мм) та оптимальному (125-170 мм) рівнях (рис. 4).

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Зерно озимих культур (жито, ячмінь, пшениця) досягло воскової або повної стиглості майже на всій території. Лише на окремих площах західних областей ще тривала молочна стиглість. У південних та східних областях розпочалося або тривало збирання врожаю.

За визначенням агрометеорологів, маса 1000 зерен озимої пшениці становила від 34 до 52 г, на кращих посівах – від 67 до 74 г; озимого ячменю – від 50 до 53 г; озимого жита – від 33 до 48 г. Відсоток щуплих зерен усіх озимих зернових культур становив 1-10. На окремих площах Дніпропетровської, Луганської та Одеської областей щуплість зерна досягала 20-30%, місцями – 50%.

Стан посівів озимих культур на незібраних площах був переважно добрим та задовільним, місцями у Дніпропетровській області – незадовільним. В окремих районах північних та західних областей відзначалося полягання посівів через сильний вітер та зливи, у західних – ураження хворобами.

В озимого ріпаку насіння дозріло, його збирали на всій території країни.

В ярого ячменю відзначалася молочна, воскова та повна стиглість, у південних областях розпочалося або тривало збирання врожаю.

Кількість зерен у колосі коливалася від 18 до 37, відсоток щуплих зерен був у межах 1-10, подекуди у Луганській та Дніпропетровській областях – 20%, маса 1000 зерен склала від 32 до 60 г.

На окремих площах південних областей відзначалося ушкодження колосків хворобами, західних областей – полягання посівів.

В ярої пшениці спостерігалася молочна та воскова стиглість зерна. Стан посівів добрий.

У вівса відзначалася молочна та воскова стиглість зерна, подекуди ще тривало формування зерна.

Кількість стебел із колосом становила від 400 до 800 на 1 м2. Стан посівів задовільний та добрий.

У кукурудзи на пізніх посівах ще тривало листоутворення (17-19 та 11-15 листок), відзначалося викидання волоті, цвітіння волоті та качанів. Подекуди рослини збирали на зелений корм.

Стан посівів переважно добрий та задовільний. На окремих площах південних і східних областей відзначалося пожовтіння листя нижнього ярусу, в’янення рослин через спеку, західних – пожовтіння рослин через перезволоження ґрунту.

У г речки впродовж декади тривало масове цвітіння, на пізніх посівах – поява суцвіть, у проса тривало викидання волоті.

Стан рослин добрий.

Тривало збирання зерна гороху , подекуди на пізніх посівах – достигання бобів. Маса 1000 зерен гороху становила від 160 до 330 г.

У сої відзначалися поява бокових пагонів, початок цвітіння та утворення бобів. Стан посівів був переважно добрим. На окремих площах Київської, Харківської та Чернівецької областей спостерігалося пожовтіння та в’янення рослин.

У цукрових буряків тривав ріст коренеплоду та накопичування цукристості. Середня маса одного буряка становила від 110 до 165 г. Стан посівів добрий та задовільний. Подекуди через посушливі умови відзначалося денне в’янення рослин.

Упродовж декади у соняшнику тривало утворення суцвіть та їхнє цвітіння. Середній діаметр кошика становив від 6 до15 см.

Стан рослин переважно добрий, однак на окремих площах південних, східних та центральних областей відзначалося денне в’янення рослин, пожовтіння листків через засушливі умови, механічні пошкодження через сильний вітер.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади спостерігалося відростання отави після першого укосу, утворення суцвіть, цвітіння та другий укіс. Стан посівів був переважно добрим.

https://www.apk-inform.com

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2020.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту