Україна: метеорологічні умови другої декади липня 2021 року – Укргідрометеоцентр

Розподіл опадів, які відзначалися в останні дні декади з переміщенням атмосферного фронту із заходу на схід, був вкрай нерівномірним, у більшості областей відбулося зниження температури повітря.

Тривалість сонячного сяйва за декаду становила від 88 до 131 години, що було близько або на 12-32 години більше за норму.

Середня декадна температура повітря у південних, Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях виявилася на 3,1-3,9°С, на решті території – на 4-5,5°С вищою за норму і становила від +22,7°С на заході до +27,2°С на півдні країни.

У багатьох районах західних, Житомирської, Вінницької, Черкаської, Харківської, Запорізької, Донецької, в окремих районах Полтавської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Херсонської, Одеської та Сумської областей було досягнуто або на 0,1-1,3°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря другої декади липня за період спостережень із 1961 року.

Максимальна температура повітря вдень підвищувалася до +33-37°С, в окремих районах Запорізької, Донецької та Луганської областей – до +38-39°С.

Кількість днів із максимальною температурою +30°С і вище становила 8-10, в Івано-Франківській області – 6 днів.

У Луганській, Донецькій, Запорізькій, більшості районів Херсонської, Дніпропетровської, Харківської, в окремих районах північних, Миколаївської, Одеської, Вінницької, Рівненської, Волинської, Львівської та Закарпатської областей упродовж 1-7 днів максимальна температура повітря досягала або перевищувала +35°С.

В окремих районах Сумської, Житомирської, Рівненської, Львівської, Запорізької, Херсонської та Донецької областей було досягнуто абсолютний максимум температури повітря другої декади липня за період спостережень із 1951 року.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +11-15°С, у Рівненській, Чернівецькій, Закарпатській, Миколаївській, Херсонській, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях – до +16-17°С (рис. 1).

Для більшості районів Львівської, Житомирської, Донецької, окремих районів південних, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Закарпатської, Київської, Чернігівської, Сумської, Полтавської, Черкаської, Вінницької та Харківської областей це була найвища мінімальна (нічна) температура повітря другої декади липня за період спостережень із 1951 року.

Поверхня ґрунту в найтепліші дні нагрівалася до +56-71°С, вночі вона охолоджувалася до +10-17°С.

Опади різної інтенсивності, часом у вигляді злив, подекуди із грозами та шквалами відзначалися у багатьох районах країни впродовж 1-5 днів.

Середня обласна їхня кількість у Луганській, Харківській, Полтавській, Чернігівській та Чернівецькій областях не перевищила 33-50% норми (7-15 мм), у Запорізькій, Дніпропетровській, Вінницькій, Сумській, Житомирській, Рівненській та Волинській областях – 58-77% декадної норми (8-24 мм).

Кількість опадів у Львівській, Закарпатській, Хмельницькій, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях була близькою до норми (9-29 мм).

Найбільша кількість опадів за декаду відзначалася в Івано-Франківській та Тернопільській областях – 46-54 мм (153-169% декадної норми), найменша – у Донецькій області – лише 1 мм (рис. 2).

Добовий максимум опадів у багатьох районах Кіровоградської, в окремих пунктах спостережень південних, північних, західних та центральних областей становив від 21 до 75 мм (1-3 декадні норми).

На метеостанції Дружба Сумської області, де за добу (16.07) випало 75 мм, було на 5 мм перевищено добовий максимум опадів у липні за весь період спостережень.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +23-32°С. Упродовж 8-10 днів в один зі строків спостережень вона перевищувала +25°С на всій території країни.

Відносна вологість повітря в середньому становила від 51 до 78%, в окремих районах південних, центральних (за винятком Вінницької), Донецькій, Сумській, Чернігівській, Рівненській, Хмельницькій та Львівській областях впродовж 1-5, у Харківській та Луганській – 6-7 днів у денні години відзначалося її зниження до 30% і нижче.

У більшості областей (за винятком Чернівецької, Хмельницької, Вінницької, Херсонської та Донецької) впродовж 1-3 днів спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с, на метеостанції Помічна Кіровоградської області – до 23 м/с.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Тривалий період спекотної погоди (хвиля спеки з температурами вище +30° досягала 8-9 днів на заході та півночі та 10 днів на решті території) та відсутність ефективних дощів у багатьох районах обумовили швидке висихання верхніх шарів ґрунту і значне зниження запасів вологи у метровому шарі ґрунту. Це погіршувало умови для формування врожаю пізніх сільськогосподарських культур.

Негативний влив високих температур повітря та ґрунту на стан посівів пізніх культур (цвітіння волоті та качана кукурудзи, цвітіння соняшнику, сої та гречки) значною мірою залежав від наявності та рівня ґрунтової вологи. На деяких площах Київської, Харківської, Сумської областей запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під пізніми культурами знизилися до незадовільних для поточного періоду вегетації, спостерігалися осередки ґрунтової засухи.

Надзвичайно високий рівень середніх добових температур та стрімке накопичення ефективного тепла (кількість якого вже значно перевищила середні багаторічні показники) обумовлювали скорочення тривалості міжфазних періодів. Спостерігалося пригнічення, у дні з дуже високою нічною температурою – в’янення рослин. Проте ці явища не набували незворотного характеру. Пом’якшуючим фактором для рослин (за винятком східних областей, де спостерігалися суховійні явища) була не характерна за таких високих температур досить висока вологість повітря, відсутність суховіїв та наявність вологи в глибоких шарах ґрунту.

У центральних областях, де, незважаючи на спеку, волога у ґрунті утримувалася в орному шарі на задовільному, в метровому шарі ґрунту на оптимальному рівнях, агрометеорологічні умови оцінювалися як цілком сприятливі для формування врожаю пізніх культур, для росту кошиків і цвітіння соняшника та викидання волоті кукурудзи.

У західних областях стан більшості сільгоспкультур добрий та відмінний. Однак у Волинській області, де ще тривало достигання зерна ранніх хлібів, через високі температури повітря та ґрунту відзначено прискорене його дозрівання та випадки «запалу» та «захвату» зерна, внаслідок якого зерно у багатьох випадках сформувалося щуплим.

Майже на всій території країни спостерігалися локальні небезпечні метеорологічні явища – сильні дощі, зливи, град та шквали, які призводили до пошкодження та полягання с/г культур.

Станом на 20 липня суми ефективних температур повітря були вищими за середні багаторічні показники: вище +5°С – на 15-100°С, вище +10°С – на 45-120°С і у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.).

Станом на 20 липня (зразки ґрунту відібрано 18.07.21) на незібраних площах під ранніми зерновими культурами на більшості площ західних, північних, в окремих районах Вінницької та Черкаської областей зволоження метрового шару було надлишковим (86-120 мм і більше) для періоду повної стиглості зерна. На окремих площах східних областей зволоження метрового шару ґрунту було недостатнім (35-40 мм).

Запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під кукурудзою на більшості площ залишалися на достатньому (21-30 мм і більше) та задовільному (11-20 мм) рівнях. На багатьох площах Харківської, в окремих районах центральних, Луганської, Сумської, Чернігівської, Київської, Волинської та Львівської областей ґрунт був зволожений недостатньо (менше 10 мм продуктивної вологи), в окремих районах цих областей 0-20 см шар ґрунту був майже сухим.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ утримувалися переважно добрі (81-120 мм), у багатьох районах західних, місцями у Житомирській та Сумській областях – оптимальні (121-199 мм) запаси продуктивної вологи. На багатьох площах східних, Полтавської, Київської, в окремих районах Херсонської, Кіровоградської, Черкаської, Чернігівської, Сумської та Волинської областей запаси вологи у 0-100 см шарі знизилися до 54-78 мм, в окремих районах Дніпропетровської, Вінницької, Полтавської, Харківської, Луганської, Київської, Чернігівської та Сумської областей вони були незадовільними та не перевищували 24-46 мм. В окремих районах Луганської області метровий шар був майже сухим (рис. 3).

Під цукровим буряком зволоження орного шару ґрунту було переважно задовільним – 16-20 мм продуктивної вологи. Недостатнє зволоження орного шару ґрунту відзначалося в окремих районах Полтавської області.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ центральних областей містилося від 52 до 74 мм, що в період росту кореня є недостатнім рівнем зволоження, на окремих площах Черкаської області вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту було достатнім (125 мм продуктивної вологи).

Під с оняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ залишалися на задовільному (12-20 мм) та достатньому (21-28 мм) рівнях. У багатьох районах Чернігівської, в окремих районах південних, східних, центральних, Сумської, Київської та Рівненської областей вологозабезпечення становило менше 10 мм продуктивної вологи, місцями у Луганській, Донецькій та Херсонській областях орний шар ґрунту був зовсім сухим.

Показники запасів продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту на більшості площ центральних, Донецької, в окремих районах південних, Харківської, Сумської, Чернігівської, Київської та Хмельницької областей були достатніми (83-120 мм). На решті площ вологозабезпечення було задовільним (51-80 мм), в окремих районах Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Луганської, Харківської, Дніпропетровської, Черкаської, Чернігівської та Сумської областей – незадовільним (13-49 мм продуктивної вологи) (рис. 4).

Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під соєю на більшості площ західних, окремих площах Житомирської, Київської, Кіровоградської та Херсонської областей були на задовільному (11-18 мм) та достатньому (21-32 мм) рівнях. На решті площ зволоження було недостатнім (2-10 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту показники вологозабезпечення на більшості площ були на доброму (84-120 мм) та оптимальному (136-181 мм) рівнях. Місцями у центральних, Херсонській, Харківській та на півдні Київської областей зволоження 0-100 см шару ґрунту було на недостатньому та незадовільному рівнях (31-74 мм продуктивної вологи).

Зерно озимих культур (жито, пшениця) на заході, місцями півночі, у Київській та Вінницькій областях досягло воскової або повної стиглості. На решті території країни тривало збирання врожаю озимих культур. За визначенням агрометеорологів, маса 1000 зерен озимої пшениці становила від 28 до 53 г. Стан посівів озимих культур на незібраних площах добрий та задовільний. В окремих районах північних областей відзначалося полягання посівів через сильний вітер та зливи, у центральних та північно-західних – ураження рослин хворобами.

У західних, місцями центральних областях у ярого ячменю відзначалася воскова та повна стиглість. На багатьох площах південних, східних та центральних областей розпочалося або тривало збирання врожаю. За визначенням метеостанцій, кількість зерен у колосі коливалася від 16 до 23, на кращих посівах – 47, із них у середньому до 10%, в окремих випадках до 20-40% щуплих зерен (Дніпропетровська та Волинська області відповідно).

Зерно ярої пшениці набуло воскової та повної стиглості.

У вівса відзначалися молочна, воскова, місцями у центральній частині країни – повна стиглість зерна.

Стан посів ярих зернових культур задовільний та добрий, в окремих районах північних і східних областей у ярого ячменю та вівса відзначалося полягання посівів через сильний вітер і зливи. Ураження ярого ячменю хворобами відзначалося місцями у центральних та південних областях.

У кукурудзи на більшості площ відзначалося цвітіння волоті та качанів, на заході країни та на пізніх посівах ще тривало листоутворення (11-15 та 17-19 листок). Висота рослин становила від 90 до 335 см.

Стан посівів переважно добрий. Місцями у південних, західних та центральних областях відзначалося пожовтіння листя нижнього ярусу, в’янення рослин, у північно-східних – засихання листя від засухи.

Впродовж декади у гречки тривало цвітіння, у проса – викидання волоті. Стан посівів переважно добрий.

Тривало збирання зерна гороху . На пізніх посівах відзначалося його достигання. Маса 1000 зерен коливалася від 185 до 320 г.

У сої тривало цвітіння та формування бобів, місцями цвітіння завершувалося. Стан посівів переважно добрий. Кількість бобів довжиною 1 см і більше на одній рослині становила від 5 до 20.

У цукрових буряків тривало закриття міжрядь. За визначенням агрометеорологів, середня маса одного кореня складала 366-549 г. Стан рослин добрий та задовільний. На окремих площах Полтавської області відзначалося в’янення рослин через нестачу продуктивної вологи у ґрунті.

Упродовж декади у соняшнику тривало формування кошиків, місцями ще відзначалася поява суцвіть. Середній діаметр кошиків становив від 9 до 20 см.

На багатьох площах південних, окремих районах східних та Чернігівської областей спостерігалося пожовтіння листя нижнього ярусу та денне в’янення рослин через посушливі умови.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж другої декади відзначалося відростання отави після першого укосу, утворення суцвіть, цвітіння та другий укіс. Стан трав переважно добрий, у східних та південно-західних областях спостерігалося в’янення рослин і засихання листя від засухи.

https://www.apk-inform.com