Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна: метеорологічні умови другої декади червня 2021 року – Укргідрометеоцентр

Назад до думок експертів

Упродовж декади на території України відзначалися активні синоптичні процеси, які обумовили нерівномірні (від надмірних до незначних) дощі по всій території, часом у супроводі гроз, шквалів та граду. Добовий максимум опадів в окремих пунктах центральних та східних областей досягав декількох декадних норм.

Температурний режим у більшості днів декади був у межах і дещо нижчим за кліматичну норму та характеризувався значними коливаннями середніх добових температур – від помірно теплих та прохолодних днів на початку до спекотних днів у кінці декади. Спостерігався нетиповий розподіл температури територією – у південній частині країни було прохолодніше, ніж у північній.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 55 до 121 години, що близько, у південних, східних та центральних областях – на 11-47 годин менше за норму, на решті території – на 11-44 годин більше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря у більшості областей виявилася близькою до норми, у північних, Рівненській, Волинській та Луганській областях – на 1,2-2°С вищою, у Херсонській, Миколаївській та Одеській – на 1,1-2,4°С нижчою від норми і становила від +17,3°С на заході до +21,7°С на сході країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +28-32°С. Упродовж 1-4 днів у Закарпатській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Харківській та Луганській областях вона перевищувала позначку +30°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +8-13°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до +7-12°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +50-62°С.

Впродовж 1-9 днів майже по всій території країни відзначалися опади різної кількості та інтенсивності.

У південних, Донецькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській та Івано-Франківській областях кількість опадів за декаду становила від 205 до 393% норми (від 49 до 78 мм), у Львівській, Чернівецькій, Вінницькій, Полтавській та Харківській областях вона склала 138-171% норми (32-74 мм). У Сумській, Київській, Хмельницькій, Тернопільській та Волинській областях середня кількість опадів по області була близькою до норми (21-32 мм). Найменша кількість опадів за декаду відзначалася у Рівненській, Закарпатській, Житомирській та Чернігівській областях – 42-58% норми, або 9-14 мм.

Найбільша за декаду кількість опадів відзначалася у Донецькій області (метеостанція Волноваха) – 134 мм, або 670% декадної норми (рис. 2).

В окремих районах Херсонської, Миколаївської, Одеської та Кіровоградської областей на 3-22 мм, на метеостанціях Генічеськ (Херсонської) та Волноваха (Донецької) – на 51-65 мм відповідно було перевищено найбільшу кількість опадів за другу декаду червня за період спостережень 1961-2020 рр.

Добовий максимум опадів у багатьох районах південних, центральних, східних, в окремих районах Тернопільської та Івано-Франківської областей досягав 24-58 мм (1-4 декадні норми).

На метеостанції Волноваха (Донецька обл.), де за добу (17.06) випало 101 мм (півтори місячні норми опадів), було на 20 мм перевищено добовий максимум опадів у червні за весь період спостережень.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +18-26°С. Упродовж 1-10 днів в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 60 до 86%. У Луганській, Харківській, Полтавській, Чернігівській, Волинській та Закарпатській областях упродовж 1-3 днів відзначалося зниження її до 30% і нижче.

Упродовж 1-3 днів у південних, східних, західних (за винятком Рівненської), Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській та Київській областях відзначалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с, на метеостанціях Миронівка (Київська обл.), Любашівка (Одеська обл.), Генічеськ (Херсонська обл.), Маріуполь (Донецька обл.), Павлоград (Дніпропетровська обл.) та Івано-Франківськ – до 21- 26 м/с.

 Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Погодні умови впродовж другої декади червня на більшій частині території країни у цілому були задовільними для розвитку всіх сільськогосподарських культур. Прохолодна дощова погода у більшості днів декади сприяла накопиченню та збереженню вологи у ґрунті, одночасно сприяючи розповсюдженню хвороб та бур’янів.

Малосприятливі агрометеорологічні умови відзначалися у районах, де пройшли сильні дощі та випадав град, що призводило до локального полягання посівів зернових культур, спостерігалося замулення та змивання посівів пізніх культур.

Зволоження ґрунту під ранніми хлібами на більшості площ залишалося достатнім та оптимальним, хоча місцями відзначалося надмірне зволоження для періоду формування та наливу зерна. При оптимальних запасах у 60-80 мм для цього періоду на багатьох площах містилося вдвічі більше вологи.

Відбувалося поступове накопичення ефективного тепла. Фазовий розвиток рослин на більшості площ був близьким до середніх багаторічних строків, у південних та східних областях – дещо пізнішим від них.

Теплозабезпечення

Станом на 20 червня суми ефективних температур повітря були нижчими від середніх багаторічних показників: вище +5С – на 35-95°С, вище +10С – на 15-65°С і у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.).

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5 ° С

вище +10 ° С

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2021 р.

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2021 р.

Степ

755-830

660-765

380-435

315-395

Лісостеп

640-760

580-700

285-390

260-350

Полісся

620-670

545-635

260-320

230-305

 
Зволоження ґрунту

У кінці другої декади червня (зразки ґрунту від 17.06.21 р.) у західних, на більшості площ центральних, північних, східних та південних областей під озимими зерновими культурами запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту оцінювалися як надлишкові для періоду формування та наливу зерна і становили 81-120 мм і більше, місцями 170-250 мм. На окремих площах Чернігівської, Сумської, Полтавської, Черкаської, Харківської, Херсонської та Миколаївської областей запаси продуктивної вологи становили 53-74 мм, в окремих районах Одеської, Миколаївської, Запорізької, Луганської та Харківської областей – 32-48 мм продуктивної вологи (рис. 3).

Під ранніми яровими культурами зволоження метрового шару ґрунту на окремих площах Херсонської та Полтавської областей було недостатнім (67-78 мм), у південних районах Херсонської області – незадовільним (23-39 мм продуктивної вологи). На решті площ запаси продуктивної вологи були достатніми (81-120 мм), у південних областях – надлишковими (121-160 мм і більше) для періоду наливу зерна (рис. 4).

Під кукурудзою вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім (21-30 мм і більше), місцями у Харківській, Житомирській, Рівненській та Волинській областях – задовільним (15-20 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту утримувалися достатні (80-120 мм) та оптимальні (121-160 мм і більше) запаси продуктивної вологи, лише на окремих площах Харківської області вони становили 60-65 мм.

Під цукровим буряком зволоження метрового шару ґрунту було достатнім – 151-270 мм продуктивної вологи.

Під с оняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ були достатніми (21-30 мм та більше), в окремих районах Луганської, Харківської та Рівненської областей – задовільними (15-18 мм).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ відповідали оптимальним (121-160 мм і більше) та достатнім (81-120 мм) показникам. На окремих площах східних областей вологозапаси становили 74 мм.

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

В озимих культур (жито, ячмінь, пшениця) тривало цвітіння колосу та відзначалася молочна стиглість зерна. На окремих площах південних, Донецької та Дніпропетровської областей на посівах озимих пшениці та ячменю спостерігалася воскова стиглість зерна. Кількість зерен у колосі озимої пшениці в середньому становила 25-45.

Стан посівів озимих культур оцінювався як переважно добрий та задовільний. У багатьох районах південних, центральних, місцями у Київській області відзначалося полягання посівів різного ступеню від сильного вітру та злив, ураження хворобами сільськогосподарських рослин.

В озимого ріпаку тривало утворення стручків, на окремих площах південних областей розпочалося достигання його насіння. Стан посівів переважно добрий.

В ярого ячменю відзначалися утворення нижнього вузла соломини та колосіння, у південних та окремих районах центральних областей – молочна стиглість зерна.

В ярої пшениці в залежності від строків сівби відзначалося колосіння та цвітіння, місцями – утворення нижнього вузла соломини.

У вівса відзначався нижній вузол соломини та колосіння.

Стан посів переважно добрий та задовільний.

У південних, центральних, на окремих площах північних та східних областей спостерігалося полягання посівів від злив та ураження рослин хворобами та шкідниками.

У кукурудзи тривало листоутворення: на пізніх посівах утворилося 7-9, на ранніх – 11-15 листків. Стан посівів переважно добрий. На окремих площах Київської області відзначалося пошкодження листя вітром.

Впродовж декади гречка перебувала у фазах появи суцвіть та цвітіння, на заході та півночі – сходів.

У проса відзначалося кущіння. Стан посівів переважно добрий.

Горох знаходився переважно у фазах цвітіння (формування бобів) та його завершення. На окремих посівах південних областей відзначалося його достигання. Висота рослин у кінці декади в залежності від фазового розвитку становила 40-95 см. Середня кількість бобів на одній рослині становить 1-8. Стан посівів переважно добрий.

На окремих площах Херсонської області спостерігалося полягання рослин гороху від зливи.

Соя знаходилася у фазах листоутворення та появи бокових пагонів, на окремих посівах південних областей відзначався початок цвітіння. Густота посівів становила 70-150 рослин на 1 м2. Стан рослин був добрим.

У цукрових буряків тривав ріст кореня. Стан посівів добрий та задовільний. Місцями у центральних областях відзначалося пошкодження шкідниками рослин.

Упродовж декади у соняшнику тривало листоутворення та масове утворення суцвіть. На деяких площах південних та центральних областей відзначалося пошкодження рослин градом та шкідниками.

Стан соняшнику переважно добрий. Густота посівів становить 310-590 рослин на 100 м2.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади відзначалося цвітіння та відростання після першого укосу. Стан посівів добрий.

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2021.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту