Україна: метеорологічні умови другої декади червня 2020 року – Укргідрометеоцентр

У другій декаді червня в Україні переважала аномально спекотна погода з періодичними дощами, зливами та шквалами у багатьох областях. У південно-західній частині країни, на погоду якої тривалий час впливали області пониженого атмосферного тиску, місцями випала надмірна кількість опадів. Дощі були нерівномірними не лише по території окремих областей, а й по населених пунктах. Часом спостерігалися зливи, які досягали критерію небезпечного метеорологічного явища різного ступеню небезпечності, відзначалося багато випадків граду.

У більшості днів середні добові температури повітря на декілька градусів перевищували липневу та серпневу норму. За аналізом даних багаторічних метеорологічних спостережень це була одна із найспекотніших других декад червня, починаючи з 1961 р. Схожі високі аномалії температури повітря спостерігалися лише у 2019, 1999 роках. Лише в середині періоду з проходженням холодного фронту спостерігалося короткочасне зниження температури.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 37 до 111 годин, що близько або на 12-46 годин менше за норму, в Київській, Чернігівській та Сумській областях – на 12-27 годин більше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 2,6-4,8°С, у північних, Луганській, Харківській, Полтавській, Черкаській та Вінницькій областях – на 5,3-7°С вищою за норму і становила від +19°С на заході до +25,3°С на сході країни.

В багатьох районах Сумської, Чернігівської, окремих районах Київської, Черкаської, Полтавської, Харківської та Луганської областей було досягнуто або на 0,1-1,2°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря другої декади червня за період спостережень із 1961 року.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +30-35°С, у Київській, Харківській, Луганській, Миколаївській та Херсонській областях – до +36-37°С. Упродовж 1-3 днів у західних областях та 4-10 днів на решті території вона перевищувала позначку +30°С.

У Луганській, багатьох районах південних, Дніпропетровської, окремих районах Кіровоградської, Харківської, Чернігівської, Київської та Житомирської областей упродовж 1-4 днів максимальна температура повітря досягала або перевищувала +35°С.

У Житомирській, в окремих районах Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Черкаської, Київської, Вінницької, Чернігівської та Луганської областей було досягнуто або на 1°С перевищено максимальну температуру повітря другої декади червня за період спостережень із 1951 року.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +10-15°С, у Харківській та Полтавській областях – до +16-17°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до +10-15°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +38-68°С.

Впродовж 1-10 днів майже в усіх районах країни відзначалися опади різної кількості та інтенсивності у вигляді дощів, злив із випадінням граду.

У більшості західних (за винятком Рівненської), Одеській та Херсонській областях кількість опадів за декаду становила від 125 до 222% норми (від 35 до 65 мм). У Житомирській, Київській, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях середня кількість опадів по області була близькою до норми (19-29 мм). У східних, Рівненській та Чернігівській областях вона склала 52-80% (10-20 мм), у Сумській та Полтавській областях – лише 30-46% норми (8-11 мм) (рис. 2

Найбільша за декаду кількість опадів відзначалася в Одеській області (метеостанція Болград) – 122 мм, або 581% декадної норми.

Добовий максимум опадів в окремих районах південних, Волинської, Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької, Київської, Чернігівської, Дніпропетровської та Черкаської областей досягав 26-65 мм (1-3 декадні норми).

На метеостанції Нікополь (Дніпропетровська обл.), де за добу випало 88 мм (майже дві місячні норми опадів), було на 26 мм перевищено добовий максимум опадів у червні за весь період спостережень.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +20-27°С. Упродовж 2-10 днів в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 44 до 87%. У більшості областей, за винятком Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Волинської, впродовж 1-4 днів, у Харківській та Луганській областях – 7-8 днів відзначалося зниження її до 30% і нижче.

Упродовж 1-4 днів у більшості областей, за винятком Чернігівської та Івано-Франківської, спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-23 м/с, на метеостанції Ковель (Волинська обл.) – до 29 м/с.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

У цілому впродовж декади підвищений температурний режим і достатнє на більшій частині території вологозабезпечення ґрунту сприяли інтенсивному росту та розвитку більшості сільськогосподарських культур, фенологічний розвиток яких завдяки інтенсивному накопиченню ефективних температур у червні значно прискорився. Стан посівів більшості сільськогосподарських культур був добрим та задовільним. На окремих площах північних та західних областей із припиненням інтенсивних опадів і підвищенням температурного режиму стан ярих культур покращився у порівнянні з попереднім періодом.

Як і в попередній період, загалом по території країни та в межах окремих областей спостерігалося строкате зволоження ґрунту під ранніми зерновими культурами – від надмірного для періоду молочна-воскова стиглість зерна (більше 125-160 мм) до недостатнього (менше 20 мм), місцями у південних областях метровий шар був зовсім сухим.

У районах значних злив у супроводі граду та шквалів відзначалися локальні механічні пошкодження рослин усіх с/г культур і локальне полягання зернових. Після злив складалися умови для утворення щільної ґрунтової кірки, яка негативно впливає на ріст коренеплодів.

У деяких районах північних та західних областей, де з початку колосіння озимих випало більше 150 мм опадів, створювалися умови для «стікання» зерна.

Теплозабезпечення

Станом на 20 червня суми ефективних температур повітря вище +5°С у західних, Вінницькій та Житомирській областях були близькими та на 35-65°С нижчими, у решті областей на 20-60°С вищими за середні багаторічні показники (для порівняння взято період 1986-2015 рр., який наразі використовується УкрГМЦ). Суми ефективних температур повітря вище +10°С були близькими або на 20-50°С нижчими від середніх багаторічних показників у всіх агрокліматичних зонах (табл.).

Зволоження ґрунту

У кінці другої декади червня (зразки ґрунту від 18.06.20 р.) на більшості площ західних, північних, окремих площах центральних та східних областей під озимими зерновими культурами запаси продуктивної вологи оцінювалися як надлишкові для періоду формування та наливу зерна і становили 81-120 мм і більше. На більшості площ південних, східних, Черкаської, окремих площах Київської, Полтавської, Сумської та Вінницької областей запаси продуктивної вологи становили 50-80 мм, на окремих площах – 9-20 мм (рис. 3).

Під ранніми яровими культурами зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ південних, окремих площах Луганської, Сумської та Київської областей було недостатнім (31-60 мм), місцями незадовільним (16-21 мм продуктивної вологи), на окремих площах Запорізької області він зовсім сухий. На більшості площ північних, східних, окремих площах центральних областей запаси продуктивної вологи були надлишковими для періоду наливу зерна (81-120 мм). У західних, на окремих площах Чернігівської, Сумської, Харківської та Запорізької областей метровий шар ґрунту був перезволоженим – 121-160 м і більше продуктивної вологи. На решті площ зволоження було оптимальним і становило 60-80 мм продуктивної вологи (рис. 4).

Під кукурудзою вологозабезпечення орного шару ґрунту було здебільшого достатнім (21-30 мм і більше) та задовільним (11-20 мм продуктивної вологи). На багатьох площах Харківської області спостерігалося недостатнє зволоження (менше 10 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту утримувалися переважно задовільні (80-120 мм) та оптимальні (121-190 мм і більше) запаси продуктивної вологи. На окремих площах Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Черкаської областей запаси вологи метрового шару ґрунту становили 62-80 мм.

Під цукровим буряком зволоження метрового шару ґрунту було задовільним (97-111 мм) та достатнім (130-135 мм продуктивної вологи відповідно).

Під с оняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ були переважно задовільними (11-20 мм) та достатніми (21-30 мм і більше). На окремих площах східних, Запорізької та Херсонської областей запаси продуктивної вологи не перевищували 6-9 мм, в окремих районах Запорізької області орний шар ґрунту був зовсім сухим.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ відповідали оптимальним (121-160 мм і більше) та достатнім (81-120 мм) показникам. На окремих площах південних та східних областей вологозапаси становили 51-80 мм, місцями – 30-48 мм.

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Зерно озимих культур (жито, ячмінь, пшениця) на більшій частині території країни досягло молочної стиглості. На посівах озимих пшениці та ячменю у південних, на окремих площах східних і центральних областей спостерігалася воскова, подекуди повна стиглість зерна.

На більшості площ західних, окремих площах північних і центральних областей ще тривало цвітіння колосу озимих пшениці та жита.

Кількість зерен у колосі озимої пшениці в середньому становила 23-53.

Стан посівів озимих культур оцінювався як добрий та задовільний, в окремих районах Миколаївської області – незадовільний. У південних областях відзначалася щуплість зерна, на окремих площах східних та північних областей – пошкодження рослин с/г шкідниками та хворобами, у центральних – пустоколосиця.

В озимого ріпаку тривало утворення стручків та достигання насіння. Стан посівів переважно добрий.

В ярового ячменю відзначалася молочна та воскова стиглість, у західних і Вінницькій областях місцями ще тривало колосіння.

В ярої пшениці в залежності від строків сівби спостерігалося колосіння та цвітіння.

У вівса відзначався нижній вузол соломини та колосіння.

Стан посів переважно добрий та задовільний, в ярового ячменю на півдні країни – місцями незадовільний.

На окремих площах південних та центральних областей відзначалося полягання посівів від злив, місцями у східних та центральних областях – ураження рослин хворобами.

У кукурудзи тривало листоутворення: на пізніх посівах утворилося 5-9, на ранніх – 11-15 листків. Стан посівів переважно добрий.

Впродовж декади гречка перебувала у фазах появи суцвіть та цвітіння, на заході – сходів.

У проса відзначалися третій листок та кущіння. Стан посівів переважно добрий.

Горох знаходився переважно у фазах цвітіння (формування бобів) та його завершення. На окремих посівах південних областей спостерігалося його достигання. Висота рослин у кінці декади в залежності від фазового розвитку становила 25-90 см. Середня кількість бобів на одній рослині становить 2-9. Стан посівів переважно добрий.

Соя знаходилася у фазах листоутворення, появи бокових пагонів і початку цвітіння, на окремих посівах східних областей відзначався початок цвітіння. Густота посівів становила 55-150 рослин на 1 м2. Стан рослин був переважно добрим.

Цукрові буряки перебували переважно у фазі змикання рослин у рядках. Стан посівів добрий та задовільний.

Упродовж декади у соняшнику тривало листоутворення та масове утворення суцвіть. На деяких площах східних та південних областей спостерігалися денне в’янення рослин та ураження рослин с/г шкідниками.

Стан соняшнику переважно добрий. Густота посівів становить 340-670 рослин на 100 м2.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади відзначалося цвітіння та відростання після першого укосу. Стан посівів добрий та задовільний.

https://www.apk-inform.com