Тетяна Адаменко: Ця тепла зима - прообраз майбутнього клімату

Цього року в Україні аномально тепла зима і усе б нічого, якби вона ще не була такою сухою. Але усе це наслідки глобальної зміни клімату.

Ігор Герасименко – журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Глобальне потепління на 2 °C знищить половину усіх виноградників світу, стверджують науковці міжнародної групи вчених. При цьому, в Україні 2019 рік став найтеплішим за усю історію метеорологічних спостережень в Україні. Середньорічна температура перевищила норму на 2,7 °C, стверджує в інтерв’ю для Agravery.com начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко, яка переконана, що зима все рідше приходитиме в Україну:

— Як показують наші спостереження, з часом відсутність зими траплятиметься все частіше. Я аналізувала дані, і за період з 1991 по 2000 роки така зима була один раз, в період з 2001 по 2010 — два рази, а з 2011 по 2020 це вже третя тепла зима. Таким чином, прослідковується чіткий тренд на збільшення кількості теплих зим. Тому, в подальшому, нас очікує більш європейська погода, яка властива півдню Франції. Це прообраз майбутнього клімату, але коли цей клімат стане усталеним — ще невідомо. Усе залежить від швидкості зростання глобальної температури. Наприклад, 2019 рік став найтеплішим за усю історію метеорологічних спостережень в Україні. Середньорічна температура перевищила норму на 2,7°C. Тоді як у Паризькій кліматичній угоді мова йде про недопущення глобального потепління на 2 °C.

А як погода впливає на посіви сільськогосподарських культур?

— Що стосується озимих, то у такій погоді я нічого особливо негативного не бачу. Повноцінного відновлення вегетації не було практично ніде. Рівень зимових температур (у січні це від мінус одного до плюс одного градуса в середньому) все ж недостатньо високий для розвитку рослин. Єдине що рослини озимих при такій погоді витрачають більше цукрів, ніж при традиційній перезимівлі. Згідно даних досліджень, які проводили мої харківські колеги, у вузлу кущення наразі на 30−40% менше цукрів, ніж потрібно. Це дещо погіршує шанси на перезимівлю у разі сильних морозів. Але, якщо їх не буде, то весняне підживлення виправить ситуацію.

Але ж підживлення потрібно проводити за наявності вологи, а із цим проблеми. Чи зміниться ситуація у найближчому часі?

— Наразі у нас є невелика кількість вологи у верхньому шарі ґрунту. Цього достатньо на даний момент, адже коренева система ще не опустилась нижче 20 см. Тому аграрії мають шанс внести добрива та використати ту вологу, що там є. Але в цілому ситуація із вологою дуже неприємна, опадів мало. І згідно з прогнозами на лютий, нас очікує ще один недостатньо вологий місяць, за прогнозом випаде на 20−30% менше від норми. На початку місяця на погоду впливатимуть атмосферні фронти, які принесуть вологу на всю територію країни, але вони не зможуть в повній мірі компенсувати тої нестачі вологи, яка утворилась, адже випаде за декаду приблизно 10−20 мм опадів. Навіть цілком можливо, що на півночі країни випаде сніг та пролежить декілька днів. Але ситуації це не врятує, тому ми сподіваємось на опади в березні.

А чи не прогнозується сильних морозів, адже вони стали б відчутним ударом для озимих?

— Найближчі 10−12 днів істотних морозів не очікується. Більше того, середньодобова температура в Україні буде позитивною. Вночі очікується від -1 до -6°C, а вдень від +1 до +6, а на Півдні у деякі дні повітря прогріється до +9°C. При такій температурі вже може відбутись відновлення вегетації озимих. Але, якщо морозів не буде і надалі, а навпаки прийде рання весна, то нічого поганого у цьому немає. Але у разі стрімкого похолодання, як це було у кінці лютого 2012 року, озимим загрожуватиме вимерзання. Тоді у чотирьох областях загинуло до 40% посівів.

А яка вірогідність того, що зима прийде у березні?

— Такий розвиток подій не виключений. Кожен третій березень в Україні характеризується великою кількістю опадів, тому повернення зими ще може відбутись. Але, якщо навіть піде не сніг, а дощ, — це все-одно добре, нам потрібні будь-які опади.

А озимим сніг у березні не зашкодить?

— Звісно ні. Куди гірше, якщо у грудні випаде 50 см снігу і він пролежить до березня, тоді озимі будуть випрівати. Але в нас це явище не спостерігалось приблизно 25 років. А якщо він випаде в березні, то довго не пролежить і навіть якщо випаде метр, то озимим за короткий період під таким шаром снігу шкоди не буде.

Ви якось в інтерв’ю розповідали, що зі зміною клімату Україна зможе вирощувати нові культури, цей тренд ще більш актуальний?

— Так, звісно. Але не треба мене питати про банани. Усі чомусь думають, що нові культури — це якісь екзотичні фрукти. Але наш клімат ще не підходить для них. І дай Боже, аби він не змінився настільки, аби ми могли почати їх вирощувати. Адже банани ростуть в країнах з середньорічною температурою +18°C. Тоді як в Україні у найтепліший 2019 рік температура складала 10,5°C. Але навіть така температура може дозволити збирати по два врожаї деяких традиційних для України культур, питання тільки у наявності вологи.

А у світі 2019 рік також був найтеплішим?

— Всесвітня метеорологічна організація ще збирає дані з метеослужб різних країн. Ми якраз готуємо матеріали для них. Але, як би там не було, останні чотири роки вважаються найтеплішими у світі. Для країн Західної Європи така погода є найбільш болючою, наприклад у Німеччині вже другий рік поспіль вирує посуха. У світі доволі популярною стала школярка Грета Тунберг у зв’язку з її активною позицією відносно зміни клімату.

Як ви думаєте, чи зможе вона своїми виступами щось змінити?

— Я ставлюсь до неї із гумором. Вона створила шоу, яке приваблює увагу громадськості. У її вуста вкладені правильні речі. Паризька угода майже провалена, конференція в Іспанії також не досягла успіху, ніхто так і не зміг конкретно домовитись про обмеження викидів вуглекислого газу. І на мою думку, вони вже не домовляться, адже багаті не хочуть платити за бідних. Бо бідні не будуть знижувати викиди і робити себе ще біднішими. Тому за них це мають зробити багаті. А це безперспективно.

Але ж як тоді боротись з глобальним потеплінням?

— Потрібно обмежувати викиди СО2 в атмосферу, іншого виходу немає.

Але ж вони не можуть домовитись про це.

— Будемо жити в новому кліматі та адаптуватись до нього. Процес адаптації повинен бути дуже активним і безперервним, інакше не вижити. Я от нещодавно слухала одного палеонтолога, і дуже перейнялась. За його словами, варто боятись не глобального потепління, а глобального похолодання, яке прийде за ним. Адже потепління зумовлює танення льодовиків, холодна вода з яких попаде в Гольфстрім і охолодить навколишнє середовище. І якщо глобальне потепління буде тривати відносно недовго, то от похолодання буде набагато довшим.

А як глобальна зміна клімату вплине на кількість опадів в Україні? Чи не знизиться їх кількість?

— Ще у 90-х були такі прогнози, але вони не справдились. Середньорічна кількість опадів не змінилась. Проте, чим вища температура, тим вище випаровування, а отже, ефективність опадів зменшується. Крім того, змінюється їх характер. Наприклад в місті Гайворон три місяці не було опадів, а потім випало більш ніж 100 мм за добу. А на деяких метеостанціях за червень випало 200 мм, тобто піврічна норма, але за інші 11 не випало майже нічого. Чи наприклад Одеса, яку заливало три дні. Звісно, її затопило тому, що там каналізацію капітально не ремонтували років сто. Але і випадіння трьох місячних норм за кілька годин не кожне місто може перенести без затоплення. Тому варто враховувати в інфраструктурі міст вірогідність таких опадів. Культурам від них теж не завжди добре. Наприклад в період дозрівання такі дощі знижують якість зерна. 

Аби краще підготуватись до погодних викликів метеослужба повинна теж завжди розвиватись, скажіть, чи відбувається розвиток цієї установи в Україні?

— Ми рухаємось, але дуже повільно.

Зі сторони може здаватись, що стоїмо на місці?

— В жодному разі. Наші прогнози відповідають світовому рівню, оскільки ми маємо доступ до світових моделей. Наші технології ті ж самі, як і усюди. Єдине, чого ми не маємо, так це надпотужних комп’ютерів, які здатні розробляти прогноз на 150 днів. Але, будемо відверті, ці прогнози далеко не завжди здійснюються. Єдина наша проблема — це нестача кадрів. Молодь не хоче йти працювати в Гідрометцентр через невисоку зарплату. Хоча робота в нас дуже цікава.

Скажіть, а чи не планується відкриття нових метеостанцій?

— У цьому немає нагальної потреби. Наші станції розташовані на відстані не більше 50 км одне від одної, що відповідає усім стандартам. Єдине, що це не завжди дає можливість слідкувати за опадами. Адже, якщо в сусідньому селі була злива, то це ще не означає, що вона пройде і у нас на станції. Тому кількість опадомірних пунктів варто було б збільшити, але ви ж розумієте, що таке автоматична станція, сьогодні її поставили, а завтра вкрали. До неї потрібно ще й охорону.

Можливо тоді варто було б подумати про співпрацю з недержавними установами, які також розміщують по Україні свої метеостанції?

— Розумієте, ми державна структура, у нас є чіткі стандарти розміщення метеостанцій. Прилади мають бути розміщені на метеомайданчиках на висоті двох метрів, поруч не повинно бути будівель, аби не перешкоджати вітру чи змінювати температуру навколишнього середовища. Усі дані збираються одночасно і аналізуються по одним методикам. Тому ми не можемо співпрацювати з приватними компаніями, чиї метеостанції доволі часто розташовані хтозна-де, то на даху будинку, то просто на землі.

Джерело: Agravery.com