Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Тетяна Адаменко: Київщина стає степовою зоною

Назад до думок експертів

Глобальна зміна клімату — це абсолютний кліматичний виклик для всього світу, тому що внаслідок кліматичних змін погода стає все більше непередбачуваною, що загрожує глобальній продовольчій безпеці. Про кліматичні зміни України, світу, та їх наслідки для сільського господарства розмовляємо з очільницею відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяною Адаменко.

Які глобальні кліматичні зміни очікують людство?

— До кінця 21 сторіччя температура повітря на планеті за різними сценаріями розвитку подій, може підвищитися на 3−6 градусів, це буде залежати від концентрації парникових газів у атмосфері. Світовий океан підніметься, до 60 см — це катастрофічно багато, різко збільшиться число тайфунів та ураганів, крига Північного льодового океану розтане, до 3 млрд людей на планеті зіткнуться з проблемою нестачі води, а четверть населення землі будуть потерпати від підтоплень і повеней. При цьому Середземноморські країни стануть не придатними для проживання взагалі. Африка і Південна Азія втратять сільське господарство, а Альпи — сніг.

Звідки такі дані, які дослідження вчених проводилися щодо цього?

— Вищеназвані зміни — це не сценарій, а суть доповіді міжурядової групи експертів зі зміни клімату, яка працює під егідою ООН, і була свого часу створена задля інформування суспільства про зміни клімату, які відбуваються на планеті. До 2022 готується вже шоста доповідь цих експертів. Мета цієї роботи — прийняти такі заходи, які стримають підвищення температури на 2 градуси, а бажано на 1,5 градуса.

Головною причиною глобального потепління 97% експертів вважають підвищення концентрації парникового газу, але якби там не було, ми живемо в іншому кліматі, що підтверджується прямими метеорологічними спостереженнями на всій планеті – підвищення температури повітря та води, зміна сум і характеру опадів, скорочення запасів снігу і льоду, підвищення рівня океану.

Чи можливо припинити глобальне потепління?

— Для припинення глобального потепління необхідно вже до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 45% у порівнянні з рівнем 2010 року і досягти нульового рівня уже до 2050 року. Всі розуміють, що по відношенню до таких заходів у світовій спільноті немає згоди. І я особисто сумніваюся, що вона може бути досягнена, оскільки в процесі задіяні інтереси економік різних держав. Тому з великою ймовірністю зміни клімату будуть лише посилюватися в 21 сторіччі.

Що зараз турбує найбільше?

— 2019 рік був яскравим прикладом наслідків змін клімату. Глобальна середня температура на планеті перевищила нормальні показники більш ніж на 0,5 градуса. В Україні це був найтепліший рік за всю історію спостережень. Всі пам’ятають жарке літо і абсолютну відсутність зими.

Середньорічна температура повітря в Києві перевищила норму на 2,7 градуса, тобто ми вже за межею того, що прописано у Паризькій угоді. За 8 місяців 2020 року середня температура перевищує норму вже майже на 3 градуси. Світ відстає від виконання цієї угоди. Навіть, якщо вдасться зупинити рівень потепління на рівні 1,5 градуса, для багатьох країн, в тому числі і для України, це буде означати підвищення на всі 3 градуси. За таких умов в рази зростають ризики посух, екстремальних опадів.

Яка ймовірність перевищення норм?

— Всесвітня метеорологічна організація прогнозує, що вже найближчі п’ять років глобальна температура таки перевищить норму в 1,5 градуса і з ймовірністю 20% прогнозуються що це станеться до 2024 року.

Можливо, пандемія дещо призупинить цей процес. Які найбільші наслідки такого потепління?

— За висновками експертів, до 2050 року можуть зникнути до половини видів рослин, що існують на планеті, більшість видів риб. Прогнозується колосальна загибель бджіл. Рослини і тварини адаптуються до стабільних кліматичних умов, та ці види не встигнуть пристосуватися. Багато рослин потребують запилення. У сучасному кліматі немає синхронізації процесу запилення і кількості запилювачів, все раніше розцвітає, а комахи ще сплять. Після підвищення температури на 2 градуси ймовірне падіння урожаю на 20%.

Під якими культурами скоротяться площі?

— При потеплінні на 3−4 градуси безглуздо вирощувати пшеницю в Індії, кукурудзу в США, Африці. Через посилення посушливості можуть скоротитися посівні площі кукурудзи, рису та пшениці.

Як змінюється клімат України? 

— Клімат України змінюється швидше, ніж глобальний. Середньосвітове підвищення температури за постіндустріальний період сьогодні на планеті складає 1,1°C, в Україні – майже 1,5°C, а за останнє десятиліття — майже 2 °C. Норма середньорічної температури в Україні становить всього 7,8°C, але за останнє десятиліття температура склала 9,6 °C. У 2019 р. середньорічна фактична температура досягла 10,3°C в середньому по Україні, тоді як 30 років тому такі температури були характерні тільки для південних областей. Тобто вся Україна стала південними областями, тоді як південні області стали ще тепліше.

Де в Україні спостерігалися найвищі температури?

— На більшій частині України спостерігались найвищі за історичний період спостережень температури повітря: максимальні показники — в Херсонській області, до +41, і в Чернігівській області, також до +41, тоді як раніше там максимальна температура становила 37 градусів. Тобто у нас відбувається карколомне підвищення температур північних регіонів, клімат вирівнюється. При цьому зросла кількість хвиль тепла, тобто кількість днів з денною температурою 30−35 градусів. В 2005 році у західних областях жарких днів налічувалося до 10, а на півдні – до 30−35 днів. За період з 2006 до 2019 кількість таких жарких днів подвоїлася. І вже у нинішньому році хвиля тепла на півдні сягає 65−75 днів, тобто 75 днів температура вдень становить вище 30 градусів. В Київській області така хвиля тепла досягла 30−40 днів, тоді як раніше це було 10−20 днів за рік.

В яких регіонах чекати наступні хвилі тепла, і як це позначиться на урожаях?

— Хвилі тепла вже розповсюджуються на всю територію України та збільшується їх тривалість. Це явище знизило урожай кукурудзи, соняшнику і сої, оскільки відбувалося дочасне визрівання і припинення росту рослин. За останнє 10-річчя різко зросли теплові ресурси на території України, в середньому на 200−400 градусів. З’явилась нова термічна зона, де сума накопичених температур перевищує 3400 градусів — це північна межа субтропічного землеробства, що розширює можливості для теплолюбних культур, але водночас інші – скорочують період вегетації і стають економічно не вигідними і можуть зникнути взагалі з наших сівозмін.

А що з вологою?

— Головний показник зволоження — річна кількість опадів. Норма опадів в Україні 578 мм, це середній показник. Для сталого землеробства щорічно не вистачає 150−200 мм опадів в середньому. Суттєвого скорочення не відбувається, але за останні 5 років Україна отримала 557 мм, якщо це перерахувати в літри на гектар, то буде колосальна кількість. Це переросло у засухи. Наприклад, на Одещині засуха тривала майже рік, знищила ярі, озимі і пізні культури. Випало лише 50% і так не великої норми опадів.

При цьому збільшується число малоефективних злив, що більше шкодять сільському господарству. Норма річних опадів часто виконується за рахунок 2−5 дощів, це показово для 2020 року, коли було дуже багато злив. Наприклад, у Бесарабії після річної посухи за один день випало 142 мм опадів, а це третина річної норми опадів, отже змило усе.

Що з рухом кліматичних зон?

— Відбувається трансформація кліматичних зон. Наприклад, візьмемо Київщину. Київська область у її північній частині – це зона достатнього і надмірного зволоження, а у південній — зона нестійкого зволоження, але з достатньою кількістю опадів. За останнє десятиріччя кількість опадів в середньому зменшилася на 70 мм, при цьому майже на 400 градусів зросли теплові ресурси, а також зросла кількість днів з температурою вище 30 градусів. В результаті маємо значне погіршення зволоження ґрунту, тобто перехід області до зони недостатнього зволоження, тобто степову. Станом на 25 вересня, на території області в ґрунті абсолютно немає вологи, сівба не може розпочатися. Загалом, зона, що потребує поливу більше, ніж вся Степова зона. Тобто більша частина стає посушливою і дуже посушливою.

Що відбувається із континентальністю клімату?

— Зволоження погіршується, теплозабезпечення збільшується, перезимівля покращується, а континентальність клімату, тобто різниця між зимою і літом, — зменшується. Очікується подальше підвищення приземних температур повітря в усі сезони року. Найбільш імовірні зміни режиму опадів — тут повна невизначеність, опади дуже складно прогнозуються. Довгострокові прогнози такі, що останні 10 років можуть стати прообразом майбутніх кліматичних умов.

Джерело: Agravery.com

 

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2020.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту