Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Щорічні підсумки від УЗА: рекорди зернового сезону-2019/20 (АПК-Інформ: ПІДСУМКИ №07 (73))

Назад до думок експертів

Традиційно в кінці зернового сезону профільна організація – Українська зернова асоціація – збирає представників аграрного бізнесу України для обговорення всіх досягнень і отриманих результатів. Та й чого гріха таїти, після тривалого карантину для всіх ця зустріч була просто необхідна як повітря! Адже після численних онлайн-зустрічей, онлайн-семінарів, онлайн-конференцій вихід з цього ОНЛАЙНу воістину був святом. Тим більше, що для проведення заходу було обране чарівне місце на терасі ресторану AVALON, атмосфера якого дозволила говорити про серйозні речі в абсолютно невимушеній і дружній обстановці.

У поточному році, як і минулого, було про що говорити і чим пишатися, адже Україні вдалося оновити рекорди з виробництва та експорту зерна. Саме з цієї нагоди УЗА випустила спеціальну пам’ятну поштову марку про рекордний урожай сільськогосподарських культур.

«У нас безперечно є чим пишатися. Україна протягом останніх 3 років стабільно демонструє врожаї більше 90 млн тонн. Це стало можливим за рахунок підвищення врожайності культур і ефективності ведення сільського господарства. У середньостроковій перспективі ми очікуємо подальшого зростання виробництва зерна і олійних культур до 113 млн тонн, в той час як експорт може скласти більше 70 млн тонн.

Зокрема, в сезоні-2020/21, за нашими прогнозами, буде намолочено не менше 97,5 млн т сільгоспкультур. Однак, якщо будуть сприятливі погодні умови, завдяки яким урожай кукурудзи перевищить очікуваний результат, можливо, що ми знову опинимося на порозі нового рекорду.

Варто зрозуміти, що Україна як країна в сільськогосподарському секторі не реалізована ще й на 50%. Ми з вами можемо зрушити цей сектор настільки сильно, зробити такі зміни, про які навіть не мріяли наші предки. Ми живемо в ту епоху, коли більшість технологій, які нам потрібні, вже винайдені. Їх просто потрібно застосовувати і на повну використовувати наш величезний потенціал. Адже, якщо подумати, ми з вами досі прибуткові в країні, де вирощується в 2 рази менше з 1 га, ніж у більш розвинених європейських країнах.

Звичайно, всі ми розвиваємося, щороку ростемо, як і вплив громадських організацій. Бачимо, як популісти приходять до влади, обіцяють те, що дуже часто не можуть виконати. Тому нам доводиться розраховувати виключно на власні сили. Робота нашої асоціації досить проста: все, що ви у нас просите, ми намагаємося донести на самий верх. Ми є вашим рупором, вашим серцем, вашим голосом. Наука буде розвиватися, молодь – вчитися, у нас з вами точно краще майбутнє. І на шляху до нього пропоную в черговий раз, не змінюючи цікаву традицію, яка у нас зародилася, фіксувати наші з вами досягнення за сезон печаткою і сургучем», – відкрив офіційну частину події президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.

Він нагадав, що, коли створювалася Українська зернова асоціація, подібних організацій в Україні ще не було, тому кожного із засновників можна було призначати міністром, і той обов’язково б впорався зі своїми завданнями та викликами.

«Саме таким професіоналом був і залишається наш прабатько УЗА, який допоміг створити першу профільну зернову асоціацію і своїм прикладом до цих пір, кожен день, допомагає розвиватися аграрному сектору України», – зазначив М.Горбачьов.

З такими теплими словами з нагоди завершення рекордного зернового сезону-2019/20 за особливий внесок і самовіддану працю на ниві розвитку аграрної галузі він нагородив орденом УЗА одного з батьків-засновників Української зернової асоціації – Леоніда Петровича Козаченко.

«У мене перед очима історія … В Україні була Державна зернова асоціація, і коли ми створили УЗА, до нас відразу виникло дуже багато запитань. Прийшовши до влади, мені довелося скасувати рішення, завдяки якому необхідно було видавати кожному суб’єкту дозвіл на експорт кожної тонни зерна. І згадується, як я вперше повіз молодих хлопців по всьому світу – в Єгипет, Бельгію, Бразилію. У деяких залах нам тоді аплодували стоячи, адже середній вік нашої команди становив 30 років.

Хочу всім вам сказати, що ті 98 млн тонн сільгосппродукції, які ми маємо зараз, – це не межа, якщо нас не зупинять. Якби не УЗА і той показник експорту, то реальний сектор економіки зараз мав би зовсім інші, вельми плачевні результати.

І те, що ми не стоїмо на місці, а піднімаємося вгору, ніхто більше крім нас, не зробить. Нам не просто потрібно утриматися на своїх позиціях, а прориватися вгору. Для цього нам потрібно бути однією командою. Я дуже вдячний Миколі! Я знаю всіх його попередників, кожен з них робив дуже багато, але Микола працює особливо. Будемо і далі всіх годувати, рятувати від голоду, ставити на ноги нашу країну», – сказав Л.Козаченко після нагородження.

Також М.Горбачьов традиційно нагородив кращих фахівців зернового ринку сезону-2019/20 спеціальною щорічною нагородою «Зірка УЗА» за активну роботу протягом року і внесок в розвиток зернової галузі.

Так, свої заслужені «зірки» отримали Олена Замятіна, директор з маркетингу ПІІ «Гленкор Агрікалчер Україна», Михайло Різак, заступник генерального директора по взаємодії з органами влади ТОВ СП «Нібулон», Сергій Феофілов, генеральний директор консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт», Рубен Бєляєв , радник з питань відносин з державними органами ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН», і Олександр Рекал, керівник відділу логістики ТОВ «Агропросперіс».

Як зазначила після нагородження Олена Замятіна, яка є віце-президентом УЗА, до тих рекордних показників, які вже були відзначені, можна віднести виробництво і експортні надлишки, які українська внутрішня логістика подужала в сезоні-2019/20. На її думку, левова частка проблем була вирішена завдяки діалогу з представниками «Укрзалізниці» і ДП «Укрводшлях» на майданчику Мінекономіки під головуванням заступника міністра Тараса Висоцького.

«Крім того, був отриманий рекордний урожай пшениці, зерно якої виявилося хорошої якості і користувалося досить високим попитом. Також було повернуто відшкодування ПДВ на експорт сої і ріпаку», – додала О.Замятина.

Віце-президент УЗА вважає, що 2020/21 МР для України буде не гіршим за попередній, адже пізні культури можуть здивувати врожайністю, кількістю і якістю.

«Сподіваюся на відкриття нових ринків збуту, так як продовольство і корми завжди користуються високим попитом. Проблеми у торгівлі виникають завжди, проте ми звикли їх вирішувати. Навіть в такий непростий час. Адже зараз серед можливостей, які можна виділити, присутні діджіталізація процесів, економія часу за рахунок online зустрічей і вивільнення часу для креативних ідей. Ну, і варто пам’ятати про неоціненну роль Української зернової асоціації в розвитку українського ринку зерна. Адже ця організація – абсолютний лідер, в складі якої представники всієї галузі. Ми всі націлені на розвиток інфраструктури і стандартів, збереження і відкриття ринків збуту, забезпечення безперешкодного експорту», – резюмувала О.Замятіна.

Традиційним також стало вручення особливої премії «Агенти змін», якою були нагороджені представники профільного відомства – Тарас Висоцький і Тарас Качка – за максимальне сприяння УЗА в розвитку зернового ринку.

Родзинкою завершення вечора став святковий торт у вигляді літописних книжок, які символізували досягнення і рекорди зернового ринку, і кожен шматочок торта символізував внесок кожного учасника в спільну справу. Тоді як минулого року торт мав округлі обриси і кожен його шматочок ніби символізував частинку ринку.

Під час цієї вкрай важливої для зернового ринку події прозвучало ще багато поздоровлень, побажань, було висловлено багато надій і очікувань. Здавалося, що в цей час Земля трохи сповільнила швидкість свого обертання навколо осі, щоб у всіх була можливість насолодитися приємною компанією, чарівним видом з місця проведення і розумінням, що всі наші рекорди – тільки ступені тієї вершини, на яку ми наполегливо піднімаємося разом. Спасибі всій команді УЗА за це відчуття причетності до чогось могутнього!

Ну і, звичайно ж, ми не могли втратити такої чудової можливості поспілкуватися з президентом Української зернової асоціації Миколою Горбачьовим, людиною, яка працює в зерновому бізнесі практично три десятки років.

– Сезон-2019/20 відзначений черговими рекордними показниками виробництва і експорту для аграрного ринку: виробництво зернових і олійних – 98,4 млн тонн, експорт – 62 млн тонн. Крім цих показників, які Ви ще можете відзначити досягнення українського зернового ринку в 2019/20 МР? Адже не тільки обсягами вимірюються результати, особливо з огляду на складні умови, в яких працював ринок у другій половині сезону …

– Дійсно, минулий сезон став для України рекордним – за обсягом виробництва пшениці і кукурудзи, валового врожаю, рекордним обсягом експорту. Тим часом, слід зазначити, що Україна не повністю реалізувала свій потенціал з експорту. Хоча використовує всі можливості, які надає світовий ринок. Для нас стали відкриті нові ринки. Наприклад, минулого маркетингового року Україна експортувала вперше пшеницю в Еквадор. Зараз відбувається новий перерозподіл ринків в світі, трансформується робота таких міжнародних організацій як СОТ, змінюється геополітична обстановка і відносини між країнами. І Україна намагається і повинна отримати з цього максимальну вигоду.

Те, що відбувалося в другій половині сезону в світі, лише підкреслило значущість України на глобальному ринку як надійного постачальника продовольства. На мій погляд, яким чином би криза не  торкнулася України та світу в цілому, постачання продовольства з боку України будуть тривати і надалі будуть тільки збільшуватися, як і роль України як суб’єкта забезпечення світової продовольчої безпеки.

Для України аграрний сектор в умовах світової економічної кризи через пандемію коронавірусу фактично перетворився в одного з драйверів української економіки, який забезпечує стабільний приплив валюти від експорту. Це дозволяє нівелювати для держави ті негативні тенденції, які зачепили інші сектори української економіки. Завдяки аграрному експорту в країну надходить валюта, що позитивно впливає на платіжний баланс країни, забезпечуючи в тому числі курсову і фінансову стабільність української економіки.

– Зерновий ринок вже живе і працює в сезоні-2020/21. Які Ваші прогнози розвитку ситуації як на внутрішньому, так і на експортному напрямах?

– Хочу зазначити, що трильйонні вливання в економіку грошей з боку США і Європи для підтримки своїх економік під час пандемії коронавірусу можуть спровокувати глобальне знецінення грошей. В даному випадку зерно навряд чи буде дешевше сьогоднішнього рівня, і при інших рівних умовах, в тому числі за рахунок зростання чисельності населення, і збільшення попиту, воно буде дорожчати. Україна, яка від аграрного експорту отримує більше 40% валютної виручки, від такої тенденції буде отримувати тільки плюси.

Також в цьому сезоні нас чекає зміна умов експорту в ЄС внаслідок підвищення вимог до безпеки зерна та олійних, зокрема через обмеження або, правильніше сказати, заборони на вміст активних речовин хлорпірифос і хлорпірифос-метил в імпортованій до ЄС продукції. Більшою мірою ця ситуація торкнеться олійних культур і олій.

Серед іншого нас чекає вплив нашої постійної політичної турбулентності, зокрема в цьому році нас чекають вибори до місцевих органів влади, які в умовах децентралізації набувають суттєвих повноважень. Також на геополітичній карті можна відзначити осінні вибори в цьому році президента США. Є безліч питань, які будуть впливати на світовий ринок, але поки відповісти на них ми не можемо. Наприклад, чи зміниться курс Вашингтона по відношенню до таких організацій, як СОТ, після виборів президента? Днями американський президент заявив, що США виходить з Всесвітньої організації охорони здоров’я. Чи буде ООН виконувати свої функції, як зараз? Чи зможе Україна використати всі ті плюси від членства в IGC? Загалом, є багато факторів, які можуть допомогти Україні розкритися ще сильніше. Разом з тим, ми дуже залежимо від зовнішніх чинників, оскільки вже давно годуємо в світі в 2 рази більше людей, ніж всередині країни. Тому зовнішні чинники і стан світового ринку матимуть на нас дуже істотний вплив.

– Україна зараз експортує зерно більш ніж в 100 країн світу. Як Ви оцінюєте конкурентоспроможність українського зерна на ключових ринках споживання в умовах посиленої глобальної конкуренції з боку постачальників і з урахуванням пред’явлення країнами-імпортерами нових вимог що закуповують зерно?

– Україна поки не реалізувала ще свій потенціал. Ми вирощуємо в середньому по 4 тонни пшениці з гектара в порівнянні з 8 тоннами у французів або тільки 7 тонн кукурудзи в порівнянні з 12 тоннами в США в тих же кліматичних умовах. При цьому наші сільгоспвиробники як і раніше залишаються прибутковими. Якщо припустити, що ми будемо вирощувати з такою ж ефективністю, як наші західні конкуренти, то з упевненістю можна стверджувати, що ми будемо конкурентними завжди. Україна буде продовжувати свою експансію на ринку продовольства. Ми зможемо протистояти дуже роздутим витратам, які є у країн з більш високорозвиненою економікою.

Наші виробники зможуть конкурувати, і той факт, що наше зерно на світовому ринку зараз найдешевше, дає нам величезну перевагу для його просування по всьому світу. Якщо взяти конкретно, наприклад, Індонезію. Якщо 3 роки тому в структурі їх імпорту пшениці ми займали всього 5%, то сьогодні це вже більше 20%, а в найближчі роки можемо цілком досягти частки в 50%. Україна продовжить розвивати для себе такі ринки, як Китай, Індія та інші країни Південно-Східної Азії, чисельність населення яких динамічно продовжує зростати.

– Якщо повернутися до питання посилення вимог до якості і безпеки зерна імпортерами, що нас очікує?

– Україна як один з лідерів міжнародного зернового ринку повинна синхронізувати свою нормативну базу з іншими лідерами ринку і як можна швидше адаптувати кращі світові практики. Ми підписали Угоду про асоціацію з ЄС, і, звичайно ж, ми як країна будемо імплементувати ті норми якості і безпеки, які встановлені в ЄС. Але нам для цього потрібен якийсь транзитний період. Тому ми звернулися в ЄС і СОТ з проханням відстрочити введення нових правил для залишків пестицидів хлорпірифос і хлорпірифос-метилу в зерні та інших культурах на кілька років. Це дасть нам можливість підготуватися і привести виробництво зернових і олійних до нових якісних стандартів безпеки. Ми, зі свого боку, як Українська зернова асоціація прикладемо всі зусилля для того, щоб Україна змогла домовитися з ЄС. Інакше для нашого ринку ця ситуація може спровокувати великий шок, оскільки близько третини своєї продукції ми експортуємо в ЄС. Також сподіваємося, що обрання заступника міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тараса Качки віце-головою IGC сприятиме посиленню нашої позиції в переговорах з ЄС.

– З якими викликами і ризиками доведеться зіткнутися українським трейдерам в новому сезоні?

– Один з найбільш істотних і незрозумілих поки для всіх ризиків – це карантинні обмеження міжнародної торгівлі в умовах пандемії коронавірусу. Якщо пригадаєте, ще 3-4 місяці тому, коли почалася паніка з приводу COVID-19, деякі країни почали зупиняти кораблі і відстоювати їх по два тижні, перед тим як дозволити їм зайти в порти. Сьогодні таких обмежень немає, оскільки всі країни розробили протоколи безпеки під час приймання імпортних вантажів, які дозволяють контролювати поширення коронавірусу всередині країни. Разом з тим, вірус мутує, тому ми не знаємо, які ще можуть бути додаткові наслідки такого невідомого ризику, як обмеження при пандемії.

Нікуди не зникнуть і погодні ризики. У зв’язку з глобальним потеплінням змінюється клімат. Якщо в останні кілька років Україна постійно нарощувала виробництво зерна, то такі країни, як Австралія, втрачали позиції по зернових. Чи продовжиться ця тенденція? Або ж зміни будуть настільки глибокими, що в зоні вічної мерзлоти можна буде вирощувати зернові, а там, де зараз ліси, будуть пустелі? Цей ризик залишається, хоча він буде відігравати свою роль в більш довгостроковій перспективі. Але тенденції зміни клімату простежуються. І що стосується території України, то ми бачимо, як вони проявляються: заморозки навесні, аномальна посуха на півдні країни, гради або смерчі, яких дуже давно не було на нашій території.

Проте, Україна використовує нові технології зі зрошення, вирощування нового насіння, цифрові технології в сільському господарстві, завдяки яким вона зможе легко адаптуватися до змін клімату і витягти з цього зиск.

– Час кризи – це не тільки втрати, нестабільність і ризики, але це і час здійснити перезавантаження і відкрити нові шляхи і можливості для розвитку. Які Ви бачите перспективи і невикористані можливості для України як аграрної країни?

– Я б хотів відзначити перспективи підвищення ефективного використання землі як ресурсу. На мій погляд, прийнятий закон про ринок землі, коли він запрацює в повному обсязі, дозволить власнику землі вкладати в землю більше інвестицій і використовувати її ефективніше. Наприклад, ми імпортуємо дуже багато овочів і фруктів. При підвищенні ефективності використання землі, наприклад, Херсонська область буде отримувати більше вигоди, якщо буде вирощувати овочі і фрукти, ніж гнатися за валом зерна або ячменю.

У нас до цих пір не реалізовані цілком такі масштабні плани, як перевезення зерна по річці. Ми як і раніше возимо по річці незначну частину зерна, хоча можемо збільшити цей показник у декілька разів. Адже області, які знаходяться вздовж Дніпра, сумарно вирощують понад 40 млн тонн зерна. Якщо уявити, що весь цей обсяг можна занурити через сучасні технологічні термінали на нові пристосовані баржі, то наскільки ми б розвантажили наші автодороги і залізницю. Це частково вирішило б проблему зносу автодоріг в Україні і зняло б напругу на залізниці, яка останнім часом працює в надрив і не справляється в повній мірі з перевезенням зерна.

Застосування нових технологій в інфраструктурі і сільгоспвиробництві, застосування IT-технологій і залучення молоді дозволить Україні наростити потенціал і позиції на світовому ринку сільськогосподарської продукції.

– Ви в зерновому бізнесі вже десятки років, з них 15 років – директор SouffletGroup. Зерновий ринок України сьогодні істотно відрізняється від зернового ринку 20 і навіть 10 років тому. Динаміка сільхозросту, технологічна революція, діджіталізація, глобалізація та інші зміни відкривають нові можливості для всіх учасників зернового бізнесу. Але зміни приносять нові виклики. З якими викликами доводиться стикатися агробізнесу сьогодні найбільше?

– Так, дійсно, я в аграрному бізнесі вже більше 25 років. І я дуже пишаюся Україною, яка за весь цей час виробляє щорічно все більше і більше, а рівень аграрного сектору і його розуміння з кожним роком покращується. Що заважає стійко розвиватися сектору та ринку – це постійна політична турбулентність, часта зміна урядів і нерозуміння владою комплексності проблем і системи розвитку, це не дає активно розвиватися такому соціально важливому сектору, як сільське господарство, в якому задіяно близько 30% населення нашої країни.

Проте, ще 20 років тому ми вирощували близько 3 млн тонн кукурудзи. Тепер ми щороку встановлюємо нові рекорди і минулого сезону отримали понад 35 млн тонн кукурудзи, а цього року очікуємо вже більше 37 млн ​​тонн. Це, звичайно ж, досягнення. Подивіться на новітню техніку, яку ми використовуємо, при цьому 25 років тому не було жодного комбайна, придатного збирати кукурудзу, тому її прибирали в качанах, а потім не знали, як зберігати. На цей момент Україна серед всіх передових країн за технологією збирання зерна. Ми будуємо щорічно і вводимо в експлуатацію понад мільйон тонн потужностей нових сховищ, які дозволяють нам забезпечити високі стандарти якості та безпеки зерна. Досягнення нашого аграрного сектору за цей час очевидні.

Я пам’ятаю, коли в 1997 році більше 40% наших сільськогосподарських земель були нерозорані. Сьогодні ми обробляємо практично всі посівні площі, щорічно підвищуючи ефективність їх використання. Якщо можна в пустелі в Саудівській Аравії вирощувати пшеницю або овочі, то на українській землі можна все вирощувати більш ефективно. Площа українських чорноземів більше, ніж вся площа Великобританії. Звичайно ж, Україна повинна цим користуватися.

Що стосується нашої політичної турбулентності, то, сподіваюся, ми з неї вийдемо найближчого десятиліття. Можу навіть сказати, що такі згубні для економки події, як революція або війна, не позначилися значно на сільському господарстві. Тому я впевнений, що і бізнес, і українці зможуть протистояти будь-яким викликам, які нас очікують найближчим часом.

– Ви на чолі УЗА вже 4 роки. Що для Вас означає асоціація? Які свої найбільші досягнення в зерновому бізнесі і на посту голови асоціації Ви можете відзначити?

– Для мене велика честь очолювати таку організацію, як Українська зернова асоціація, яка була створена 21 рік тому. Її очолювали такі видатні і поважні люди, як Микола Прокопович Компанець, який працював міністром, а також Володимир Георгійович Клименко, найвідоміший президент УЗА. Використовуючи їх досвід і знання, будучи до цього 8 років віце-президентом УЗА, для мене не було відкриттям, що таке асоціація та її призначення. Асоціації створені для захисту інтересів учасників ринку, створення нових бізнесів, нових робочих місць, вони повинні бути лідерами думки в своєму секторі. Українська зернова асоціація об’єднує компанії, які сумарно забезпечують близько 90% експорту зерна з України. Серед наших членів як міжнародні компанії зі столітньою історією, так і українські компанії, якими можна пишатися. Подивіться на такі компанії як «Кернел» і «Нібулон» – їх знають по всьому світу. І, звичайно ж, буде ще не одне відкриття для світу, і ці компанії будуть членами Української зернової асоціації.

Що ж стосується досягнень, то за останні 3 роки, з моменту, коли я очолив асоціацію, нам вдалося вийти на міжнародний рівень. Наприклад, Українська зернова асоціація стала членом IGTC. Це міжнародна організація, яка об’єднує асоціації по всьому світу. У цій організації ми можемо координувати свої дії, ділитися досвідом найефективніших методів вирощування, торгівлі та безпеки. Також під час політичної турбулентності, війни і складної міжнародної ситуації, в якій опинилася Україна, нам вдалося надати істотну допомогу країні в прийнятті нових стандартів на зернові, показати бізнесу, що він не беззахисний в цей складний кризовий час, налагодити діалог з міністерством і урядом. Але хочу особливо відзначити, що це не мої персональні заслуги, а досягнення всієї асоціації, всіх її учасників.

– Який Ваш головний меседж учасникам зернового ринку на старті нового сезону?

– Головний меседж – ми можемо все! Необхідно лише включити режим «Ми – команда». У цьому режимі ми зможемо протистояти і старим, і новим викликам. Я впевнений, що досвід і знання учасників ринку допоможуть нам подолати будь-які виклики. Необхідно пам’ятати, що Україна вирощувала і експортувала зерно навіть у більш складні часи. Все, що б не сталося, ми повинні використовувати собі на благо, підвищуючи статус українського сільськогосподарського виробника, експортера, надаючи на світовий ринок все більше товарів, якісних і безпечних, що відповідають запитам споживачів.

АПК-Інформ

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2020.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту